Серед місцевих сорти горіха зовсім не рідко трапляються форми рослин із латеральним плодоношенням. Про це в матеріалі журналу «Садівництво по-українськи» повідомив Владислав Бігун, власник розсадника «Лезневські саджанці» з Хмельницької області.
Також знайдено зразки, що навесні розпускаються пізніше, а дозрівають раніше — на початку вересня. Мигдалеподібна форма зі смачними плодами, горіхи якої легко розколоти в долоні, 38-річне дерево з великими плодами й тонкою шкаралупою та виходом ядра — 52%, яке за свій вік пережило зимові катаклізми й не мало серйозних пошкоджень та ознак ураження марсонією. Це тільки частка знахідок, які зробили селекціонери на Хмельниччині. Вони стають кандидатами на нові сорти, які виводять аматори.
Садівники з Рівненщини також ведуть власні дослідження. Серед їхніх сортових фаворитів волоського горіха — Сойка.
Популяцію якісних горіхових дерев знайшли у Коростені (Житомирська область), хоча раніше там горіхи не росли. Сіянці з плодів від коростенських дерев проявили зимостійкі властивості на Сході. Їх відбирали не лише аматори, а й науковці. Зокрема, кандидат сільськогосподарських наук з Харківської області Олександр Яхимович. Він звертав увагу, що на тлі «горіхового буму», який спостерігається останні роки, незаслужено мало уваги приділяють «братам» волоського горіха — горіхам чорному, сірому, манчжурському, які належать до роду Juglans.
Gismeteo 
