Наскільки Україна готова до зими, чому затримуються поставки критичного обладнання та якою має бути українська енергетика після війни. Розповіла Олена Зеркаль, дипломатка і керівниця проєкту з відновлення критичної інфраструктури ПРООН в ефірі «Business Breakfast з Володимиром Федоріним» від Forbes
У 2001–2013 роках Олена Зеркаль працювала у Міністерстві юстиції, входила до складу делегації України на переговорах про укладення Угоди про асоціацію з ЄС.
У 2014–2019-х обіймала посаду заступниці міністра закордонних справ та очолювала українську делегацію в Міжнародному суді ООН в Гаазі на слуханнях щодо позову України проти Росії. У 2020–2021 роках – радниця СЕО НАК «Нафтогаз» Андрія Коболєва. З червня 2021-го – радниця міністра енергетики Германа Галущенка.
6 вересня 2023-го пресслужба Міненерго опублікувала заяву, що Зеркаль не виконує функції радниці міністра енергетики України. Під час розмови Зеркаль підтвердила, що з січня не бачилася з міністром енергетики й вже давно йому нічого не радить.
Також Міненерго заявило, що наведена в ефірі інформація Зеркаль щодо ремонтної кампанії енергетичних обʼєктів не відповідає дійсності. Позиція Зеркаль протилежна: влада рапортує про успіхи у підготовці до опалювального сезону, але це – тепла ванна, вважає вона.
Зеркаль стверджує, що теплові електростанції виконали ремонтні роботи лише на 30% від плану. А за даними уряду, ремонтна кампанія ТЕС виконана на 62% від запланованого.
6 вересня Ільдар Салєєв, СЕО «ДТЕК Енерго» (володіє понад 70% теплової генерації в Україні) у своєму Facebook повідомив, що компанія вже відремонтувала 13 енергоблоків ТЕС із запланованих на цей рік 27. Тобто 48% від плану.
Достеменно невідомо, наскільки виконав план інший великий виробник теплової генерації – державна «Центренерго». На початку серпня Forbes писав, що держкомпанія не може провести заплановані ремонти через нестачу 600 млн грн. Призначений 15 серпня новий керівник «Центренерго» Андрій Чуркін обіцяє, що компанія пройде зиму приблизно на таких потужностях, які були задіяні минулого року, але не вказує, скільки блоків вже вдалося підготувати.
Наскільки Україна готова до зими
Українські мережі готові до зими: нам вдалося відновити багато пошкодженого обладнання. Нові автотрансформатори продовжують приїжджати в Україну. Вже зараз мережі готові на 98%, до початку опалювального сезону будуть готові повністю.
Найголовніша проблема – це відновити генерацію. З нею проблеми: відновлювальні роботи на атомних станціях завершені майже на 70%, на тепловій генерації – на 30% від плану.
Тепловій генерації не вистачає коштів і можливості їх залучення. Загалом готовність України до зими за шкалою від 0 до 10 десь між 3 і 4.
Що у кращому стані цієї осені – генерація чи мережі? Минулоріч перших атак зазнала розподільча мережа, якою опікується «Укренерго». Росіяни прицільно били по автотрансформаторах.
Також завдали нищівного удару по тепловій генерації – вона зараз відновлюється найповільніше. Теплова генерація працює на вугіллі і на газу, вона потрібна, щоб покрити споживання у пікові години і балансувати зелену генерацію та атомну.
Генерація, яка зазнала влучань у машинні зали, не зможе відновитися цьогоріч. Бо машинні зали треба фактично будувати з нуля, це потребуватиме часу. Теплова генерація наразі у найпроблемнішому стані.
А на одній лише атомній енергетиці ми не зможемо пройти зиму без тривалих відключень електрики.
Тобто якби завтра температура опустилася до -3, ми усі б помітили дефіцит електрики. Зараз зрозуміло, що взимку її не вистачатиме. Ключове питання – наскільки багато.
Навколо підготовки до зими багато маніпуляцій і не підкріплених фактами тверджень про відсутність проблем. Це створення теплої ванни не сприяє підготовці до опалювального періоду.
Про готовність до російських атак
Цьогоріч ми більш крихкі. Минулоріч у нас був запас міцності. Нам вдалося втримати керованість системи завдяки цьому запасу міцності й людям, які відновлювали енергооб’єкти під обстрілами.
Цьогоріч є слабка ланка – теплова генерація.
Якщо не розвʼязувати проблему теплової генерації – навіть імпорт не допоможе. Зараз обмеження – 1200 МВт імпорту. Міністр енергетики Герман Галущенко 5 вересня заявив, що Україна претендує на збільшення можливостей імпорту до 2000 МВт. Це трошки спекулятивна заява.
Рішення про розширення можливостей щодо імпорту ухвалює клуб мережевих операторів Євросоюзу ENTSO-E. Там є і угорський оператор мереж, який дуже не хоче збільшувати цю пропускну здатність. Торік у них було пояснення: деякі їхні трансформатори можуть перегрітися. Відтоді їхня любов до нас не збільшилася.
Тож якщо міністру Галущенку вдасться домовитися про збільшення обсягів до 2000 МВт – я зніму капелюха.
Ситуація може змінитися наприкінці 2023-го, коли український оператор «Укренерго» стане повноцінним членом ENTSO-E. Це дасть змогу впливати на рішення цієї організації вже зсередини.
Чому в Україну не заходить імпорт? Бо Нацрегулятор встановив граничні ціни, і у пік споживання ціни на українському ринку нижчі, ніж на ринках сусідніх країн. Хто з трейдерів купуватиме дорогу європейську електрику, щоб продати її собі у збиток Україні?
Як Україна захищає енергооб’єкти
Українські енергетики зараз замінюють мішки з піском, які торік використовувалися для захисту енергооб’єктів, на габіони – конструкції, наповнені камінням.
Агентство з відновлення також планує побудувати великі саркофаги для енергооб’єктів за короткі терміни, але цей проєкт на початковому етапі.
Важливу роль відіграє і ППО. Ми бачимо, наскільки збільшилася можливість наших військовослужбовців і ППО щодо охорони енергосистеми. Як мені відомо, наші можливості до кінця цього року значно збільшаться.
Про необхідність газової генерації
Досі не вдалося забезпечити критичну інфраструктуру газовою генерацією, газотурбінами. Причина – дуже повільні процеси. Ми говорили з міжнародними партнерами про необхідність такої генерації ще наприкінці минулого року. На початку 2023-го почали визначати місця, де можна встановити газові турбіни.
Навіть американська газова турбіна, яку отримав «Енергоатом» ще у лютому, досі не працює – і не зрозуміло, чи запрацює до зими. Чому?
Ніхто не хоче занурюватися глибоко. Щоб газова турбіна працювала, треба докупити трансформатори, компресори. Цього устаткування зараз не вистачає для підключення американської турбіни. Інші турбіни, які купують міжнародні партнери, теж потребуватимуть такого обладнання.
Щоб все спрацювало, треба не тільки знати перелік того, що потрібно, а й координувати між собою донорів і партнерів, які можуть надати потрібне обладнання, вести переговори про швидку доставку. Це не ті справи, про які можна розповісти у Facebook, тому цим ніхто не хоче займатися.
Питання до «Енергоатому»
Попри те, що з липня «Енергоатом» отримує більше грошей завдяки підвищенню тарифів, його заборгованість перед енергоринком зростає. Тобто кошти не пішли на ремонт енергосистеми, як планувалося.
Чи є корупція в «Енергоатомі»? Це мають з’ясувати аудитори і журналісти-розслідувачі, які можуть собі дозволити проаналізувати доцільність закупівель і ринковість цін. Це питання спекулятивне. Але профільні експерти звертають увагу на, мʼяко кажучи, неефективний менеджмент в «Енергоатомі».
Якою має бути українська енергосистема після закінчення війни
Українські мережі здатні транспортувати у три-чотири рази більше електроенергії, ніж зараз виробляється. Ми маємо потужний досвід в атомній сфері. Тому Україна могла б стати майданчиком для малих атомних реакторів.
Ми маємо можливості для збільшення обсягів відновлювальної енергетики. Є перспективи для розвитку вітрової генерації у різних регіонах.
Перспективний напрям – когенерація та мала розподілена генерація, бо сільськогосподарські регіони можуть використовувати відходи своєї діяльності для виробництва електроенергії.
Все це можна вкласти у програми, профінансовані коштом Європейського Союзу та США.