Коли я бачу на вітрині літровий пакет молока за ціною 30 чи навіть 35 гривень, мені буквально відбирає мову. Бо з літра молока хіба приготуєш багато? Можна один раз, приміром, зварити манну кашу чи какао. Але чи ж вистачить цього на сім’ю з чотирьох осіб? Добре, я одна, можу ту кашу чотири дні їсти. Та чому, все-таки, така ціна за молоко, якщо в людей приймають його лишень по 8 гривень? А це ж труд який важкий — корову тримати. Цілий рік родина мусить працювати не покладаючи рук. І що, який заробіток має? Ось тому, мабуть, усе менше корівок залишається у селах, бо невдячна це робота.
Це так, до слова, бо все життя прожила у селі, і корову тримала, тож знаю про що кажу. Взагалі, я про ціни хочу сказати. Воно, може, й гріх нині на ціни скаржитися, адже велика біда в нас, війна триває. Але думаю, якби ціни були нижчі, то більше пожертвувала б для наших Збройних сил.
Тому, вважаю, ціни багато важать, особливо для нас, пенсіонерів. Як я казала, все життя жила в селі. Кілька років тому переїхала до Хмельницького. Тож нині у мене практично все з магазину чи базару. Дякувати Богу, цього року гречка дешева. Бо страшно згадувати торішню ціну — 80-100 гривень за кілограм. Тепер на 100 гривень аж чотири кіло можна купити. Щоправда, рис нині від 60 до 100 гривень коштує. Але тут якось спокійніше реагуєш, бо він не росте на наших полях, тож ніби все зрозуміло. Горох, кукурудзяну крупу, ячмінку, манку можна придбати за більш-менш доступними цінами — 15-35 гривень за кілограм.
Доступніші й овочі стали. Цибуля, у порівнянні з торішніми цінами, взагалі, вважай, копійки коштує — по 10-12 гривень за кілограм. Буряк — 6 гривень, морква — 10, картопля — 8-10 гривень. А це ж основні наші овочі. Уже запаслася і ними — взяла по десять кіло кожного. Воно й вигідно брати саме зараз, восени. Чим далі в зиму, тим вони дорожчими будуть. А я матиму з чого готувати борщ до самої весни.
Курячі яйця дорогі. Навіть улітку були по 45-50 гривень за десяток. А до Різдва, певно, усі 90 будуть. Я можу собі дозволити лише десять яєць на місяць. Тож нині лише згадую, як у селі тримала кури і завжди могла з’їсти свіже яйце від домашньої курки.
Молоко купую на базарі. За півтора літра даю 35 гривень (як і за літр в магазині). Пів літра кип’ячу. Літр залишаю скисати. І маю пів склянки сметани. Мені вистачає. А деколи купую ще півтора літра і роблю собі сир. Тоді розкошую, вареники варю. Про йогурт навіть не мрію, бо віддати за півлітра 28 гривень не можу. Хоч і дуже хочеться. Бо якщо хтось думає, що старші люди не хочуть чогось смачного з’їсти, то помиляються. Ми й булочки хочемо, і печива, і шоколаду… На жаль, у моєму меню це буває дуже рідко.
Добре, що олія не дорожчає, і на базарі півтора літра можна купити за 75 гривень. Мені її вистачає в середньому на місяць. А от м’ясо і сало — теж розкіш. Сало коштує 180 гривень! От і добре, скажете ви, не треба його їсти, якщо про здоров’я дбаєш. Я собі часом купую по 200 грамів, але дуже рідко. За кілограм м’яса треба віддати майже 200 гривень! Фантастика! Навіть куряче філе уже коштує 170 гривень. Тож для мене найдоступніші супові набори. До речі, суп виходить дуже смачний і гарно пахне курочкою. Купую також курячі сердечка та печінку. Тушкую — смачно до будь-якої каші.
Знаєте, дуже люблю твердий сир, але він на моєму столі надзвичайно рідко. Хіба накупишся — 300 гривень за кілограм! Ото, може, раз на місяць куплю собі 100 грамів, а ви ж знаєте, який це малесенький шматочок сиру…
Звичайно, можна було б дозволяти собі більше розмаїття в харчуванні, якби ж не треба було гроші на інші витрати. Та одні ліки чого варті! Маю гіпертонічну хворобу, бронхіальну астму, всі суглоби болять-викручують… Щомісяця доводиться витрачати на ліки 700-800 гривень.
А ще йде зима, і я з острахом думаю, скільки треба за опалення віддавати! Про одяг і взуття взагалі мовчу. Маю одні теплі штани, які купувала ще п’ять років тому. Тоді й чоботи зимові купила — бережу їх, мов зіницю ока. І з пальтом подібна історія. Але пальто вже конче нове треба, але ж це три тисячі гривень! Чесне слово, плакати хочеться! Торік, до речі, можна було купити непогане за 2500. А цьогоріч те саме пальто уже 3100 гривень!
Купую з одягу лишень найнеобхідніше. От, приміром, кімнатні капці, нічну сорочку, спідню білизну, дешеві рейтузи чи спортивні штани. А нещодавно придбала чоботи, типу «дутиків», усього за 640 гривень! Можете уявити мою радість!
З жіночими сумочками вже не ходжу: в мене пристойних їх просто нема. У всіх ручки потерлися. Носила їх до останнього, поки можна було якось ті ручки маскувати. А тепер… Беру просто пакет та й іду на базар. Необхідні ліки можна й в кишеню покласти, так само як і гроші…
Але ж є ще інші витрати: підстригтися, приміром, сивину зафарбувати. Бо ж старість старістю, але ж і в 69 ще хочеться хоч трохи на людину бути схожою. Втім моя сестра від мене на півтора року молодша, але, бачили б, який вона має вигляд. Живе у селі, зубів нема, пальці покручені. Про якусь зачіску годі й казати: зібрала сиве волосся у пучок, зав’язала хустину, та й по всьому. Вона навіть ліки не може якісні купити. А все питання у грошах і ціні. Раніше тих грошей не вистачало, а тепер й поготів.
Важко нам, пенсіонерам. Ми ніколи не зможемо наздогнати ціни, які щоразу зростають. Але саме нині, під час війни, готові все терпіти і, чим можемо, допомагати нашим воїнам.
Валентина МУДРАЩУК, пенсіонерка.
Від редакції.
Як повідомили в Головному управлінні статистики у Хмельницькій області, у вересні 2023 року індекс споживчих цін по області порівняно з попереднім місяцем становив 100,4 відсотка, з початку року — 104,1 відсотка. Загалом у вересні порівняно із серпнем, ціни на харчові продукти та безалкогольні напої у вересні знизились на 0,5 відсотка. У межах 2,9-0,1 відсотка подешевшали фрукти, свинина, олія соняшникова, цукор, макаронні вироби, рис, маргарин, риба та продукти з риби. Водночас зросли ціни (на 4,6-0,2 відсотка) на яйця, молоко, сметану, масло, сири, м’ясо птиці, кондитерські вироби з борошна, хліб тощо.
Подорожчали одяг (на 3,6 відсотка) та взуття — на 1,2 відсотка.
На пів відсотка підвищилися ціни у сфері охорони здоров’я. Це спричинено подорожчанням фармацевтичної продукції на 0,8 відсотка.
У зв’язку з тим, що пальне та мастила здорожчали на 5,3 відсотка, зросли ціни на послуги у сфері транспорту.
Найбільше піднялися ціни на послуги освіти — на 9,8 відсотка. Зокрема, отримання середньої та вищої освіти стало дорожчим на 15,5 та 13,4 відсотка відповідно. Водночас дещо подешевшало утримання дітей у дошкільних закладах. Нехай лише на 0,7 відсотка, але й ця крапля приємна.
Gismeteo 
