Землероби підтримали звернення Андрія ДИКУНА щодо потреби відтермінування до закінчення війни другого етапу земельної реформи, який має розпочатися з 1 січня. На їх погляд, не на часі дозволяти збільшувати максимальний розмір земельної ділянки, яку зможе придбати одна особа, у СТО РАЗІВ – із нинішніх 100 до 10 тисяч гектарів. Відтак, петицію має розглянути Президент.
Останнім часом представники фермерських господарств виступають із заявами, у яких наголошують: за воєнних реалій в Україні у дрібних аграріїв немає стільки коштів, щоб на рівних конкурувати з великим олігархічним бізнесом за землю.
Зрештою, фермерів в Україні значно менше, ніж навіть у сусідніх країнах Європи, куди усі ми йдемо.
“От візьмемо, приміром, Польщу. Що таке фермерство у Польщі? Це 1,4 мільйона фермерських господарств. Середній розмір земельного наділу – 9 гектарів. У Румунії – навіть втричі менше, 3 гектари. При цьому – 3,6 мільйона фермерів у країні!.. Якщо у Польщі – це світ фермерства, устрій фермерський, то, не секрет, що у нас він – олігархічний. І такі компанії фермерів не розуміють”, – зазначив під час нещодавнього виступу на фермерському заході один із родоначальників створення фермерського руху України Іван ТОМИЧ.
Якщо дозволити купівлю “в одні руки” до 10 тисяч гектарів, як це має статися на другому етапі земельної реформи з 1 січня 2024 року, почнеться ще більша концентрація землі у власності обмеженого кола. Відтак, не всім великим аграріям захочеться на належному рівні допомагати селам, біля яких вони господарюють, вкладати кошти у розвиток інфраструктури, соціальну сферу тощо.
“Пригадую, як їхав до столиці Хмельниччиною, Вінниччиною. У селі на Вінниччині почув розмову: приїхали, збирають. Що? Урожай. За три дні змолотили, повантажили, змололи, вивезли, поїхали. До весни – спокій. А в селі – обшарпані хати. Який соціальний устрій, яка школа, садок? Пенсіонери купками ходять і не видно людей у селі” – цитує виступ фермера газета “Agro-побратим-ferm” у номері від 1 грудня 2023-го.
Gismeteo 
