Продовжуємо серію юридичних консультацій для учасників АТО та членів їхніх родин.

— Відповідно до закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», — розповідає завідуюча юридичною клінікою Хмельницького університету управління та права Аліна САВЧУК, — учасники бойових дій мають право на безоплатне санаторно-курортне лікування один раз на два роки, або, за бажанням, можуть отримати компенсацію вартості самостійно оплаченої путівки.
Для цього вони повинні стати на облік за зареєстрованим місцем проживанням у підрозділах з питань соціального захисту населення районних держадміністрацій, виконавчих органах міських рад. Ті  учасники бойових дій, котрі переселилися з тимчасово окупованих територій чи районів проведення АТО, стають на облік за фактичним місцем проживання.
 Працюючі учасники бойових дій забезпечуються путівками за місцем основної роботи або за місцем обліку в управлінні соціального захисту населення на підставі довідки з місця роботи про те, що їм не видавалася путівка протягом двох останніх років.
Путівки видаються відповідно до заяви та медичної довідки лікувального закладу (форма №070/о).
Компенсація вартості самостійного санаторно-курортного лікування учасникам бойових дій виплачується за їхнім бажанням у розмірі вартості самостійного санаторно-курортного лікування на час проведення оздоровлення, але не більше, ніж середня вартість санаторно-курортної путівки, яка щороку визначається органами державної влади в межах обсягу бюджетних коштів, виділених для цієї мети на поточний рік і за умови, що протягом попередніх двох років учасник не одержував безоплатну санаторно-курортну путівку.
Підставою для виплати компенсації вартості самостійного санаторно-курортного лікування є такі документи:
— заява про виплату компенсації;
— документ про сплату повної вартості санаторно-курортної путівки, про підтвердження проходження санаторно-курортного лікування або зворотний талон санаторно-курортної путівки;
—  посвідчення учасника бойових дій.
Право на компенсацію вартості самостійного санаторно-курортного лікування настає з дня звернення із заявою про її виплату один раз на два роки (з урахуванням року проходження самостійного санаторно-курортного лікування).