Про те, що наше село знищується через закриття соціально важливих об’єктів, ми писали не раз. Аргументи, що так відбувається через зменшення населення, зокрема молоді, дітей, зрозуміло, беруть гору. Хочемо — не хочемо, а повинен перемагати здоровий глузд.
Та знищення поштових послуг на селі — здоровий глузд не сприймає. Реальна ситуація, навпаки, потребує розширення, а не скорочення послуг, які десятиліттями забезпечували працівники сільських поштових відділень, сільські листоноші.
Започаткована реформа — це міна уповільненої дії, яка, найімовірніше, знищить пошту задля корисливих цілей купки занадто «підприємливих» осіб, які за грошима, ненаситністю, роздутим піаром не бачать людей, їхніх потреб, не чують про їхні конкретні запити.
І ця «міна», з’ясовується, закладена не лише під наше стражденне село. Реформатори вже й до міста дісталися. Аякже — якщо бити, то по всіх «фронтах».
У центрі Хмельницького поштове відділення №13 ніколи не страждало через відсутність відвідувачів. Навпаки, тут завжди було людно. Одна моя хороша приятелька розповідала, що двічі, а то й тричі, навідувалася сюди, щоб передплатити газету, але через великі черги переносила візит на наступний день.
До злощасної реформи у 13-ому працювало більше десятка людей. І це було виправдано, адже поштове відділення — поряд із ЦНАПом, неподалік продуктового ринку. Його послугами користувався густонаселений мікрорайон. І, головне, всім було зручно!
Але нині біля входу — оголошення про те, що відділення не працює з 26 липня. А де можуть люди отримати поштові послуги, не повідомляють.
Мабуть, реформатори вирішили, що два відділення для центру міста забагато. Бо є ще № 1. Дарма, що знаходиться аж в іншому кінці вулиці, біля парку імені Франка, із значно меншим приміщенням. Зрозуміло, що черги тепер вишуковуються аж на вулиці. Що й казати, тепер і перше поштове відділення опинилося під «катком» недолугих рішень.
Для кого вони? Точно не для простих людей. Чиї інтереси відстоюють? Зрозуміло — грошових мішків. Розігнавши персонал 13-ого, на підмогу 1-ому дали лише одну листоношу. Економія суттєва, що й казати, можна «вищим» розраховувати на чергову порцію премій. Але ж від врізання з усіх боків страждають прості жителі, для яких всі зміни мали би бути на благо.
То яке ж благо від пересувних відділень у селах, коли старенькі не в силі додибати до машин, щоб забрати газету, сплатити комунальні? Яке благо, коли їх змушують переходити на отримання пенсій у банкоматах (це ж хтось має виконувати це доручення)? Яке благо від того, що через недоставку газет люди відмовляються їх передплачувати, залишаються без інформації, а газети, які прожили 100 і більше років, гинуть? Яке благо, для листонош, які залишилися без роботи, і яких витурюють з рідного дому в пошуках заробітків? Яке благо нам, жителям Хмельницького, від того, що приміщення Хмельницької дирекції АТ «Укрпошта» готуються продати, знищують те, що роками будувалося, служило людям, а тепер збагатить чиїсь кишені?
Ось і 13-ому поштовому відділенню прийшов кінець. Не тому, що «народилося» з нещасливим числом, а тому що керівник АТ «Укрпошта» має підступні плани щодо майбутнього галузі. Приміром, як у Славуті, де одне з кращих відділень зв’язку області віддали (чи продали?) під кафе й гендель...
Gismeteo 
