До редакції «Подільських вістей» звернувся наш багаторічний читач Петро Михайлович Козак із наріканням на невчасну доставку періодики додому. 86-річний чоловік, який проживає в селі Олешин Хмельницького району, розповів, що хоч і працює в селі відділення поштового зв’язку, і листоноша є, однак, за його словами, газету він отримує із затримкою на 4-5 днів. Він навіть звертався із цією проблемою до голови Національної спілки журналістів України Сергія Томіленка, після чого зв’язався і з редакцією газети.
Петро Михайлович наголосив, що поштове відділення знаходиться від його дому на відстані 150-200 метрів, і хоч чоловік уже розміняв давно дев’ятий десяток, та вже кілька разів навідувався до нього, звертався до начальника відділення та листоноші зі своїм питанням. Чоловік висловив обурення, чому ж він, проживаючи біля Хмельницького, отримує практично в останню чергу газету.
Петро Михайлович каже, що він 22 роки працював на пошті, починаючи в далекому 1962-му в Кам’янець-Подільському районному відділенні зв’язку, проте нинішні реформи й специфіка роботи пошти його не просто засмучують, а шокують.
Ясна річ, вислухавши нашого читача, звернулася до начальника поштового відділення в Олешині Катерини Володимирівни Дралюк за роз’ясненням ситуації. Вона розповіла, що скорочення листонош не оминуло і їхнє відділення – з п’яти залишилося лише дві, тож і навантаження лягло на них чимале. Тому листоноша спочатку йде на дільницю, яка ближче, а потім приносить на ту, де проживає Петро Михайлович.
«У п’ятницю до нас автомобіль привозить газету «Подільські вісті», і в суботу листоноша приносить йому її додому, – зазначає Катерина Володимирівна і додає: оскільки газета виходить у четвер, а в п’ятницю нам її доставляють, ми жодним чином не можемо доставити її читачеві в четвер».
Ось такі дві думки ми заслухали, фактично протилежні. Та надіємося, що ця публікація поставить крапку в даній проблемі. І приводу для звернень до нас щодо тривалої затримки в доставці газети у Петра Михайловича не буде. Бо субота таки ближче, ніж понеділок…
P. S. Наша розмова з Петром Михайловичем була два тижні тому (бо через велику кількість звернень наших читачів, які публікуємо в кожному номері, деякі мусять трішки зачекати), тож перед виходом статті вирішила поцікавитися в нього – коли він отримав крайній примірник «Подільських вістей». Він розповів, що зараз проходить лікування в госпіталі для ветеранів війни, чоловік дуже погано чує, і без слухового апарата не обходиться. Тож через сусіда по палаті поцікавилася його здоров’ям. Однак чоловік, послухавши нашу розмову з Петром Михайловичем, приєднався до неї і додав, що проживає в Баламутівці на Ярмолинеччині, й проблема поганої доставки торкнулася і їхнього села. Каже, що газети іноді привозять разом за два тижні, тож кому потрібні вже ті новини, які настільки застарілі?! «Хто годний, той забрав, прийшовши до пересувної пошти, яка, до речі, кілька годин працює в старому відділенні поштового зв’язку, а хто ні, той залишився без газети», – розповів, як виявилося, теж наш читач.
…Як же прикро говорити сьогодні про всю недолугість і масштабність реформи на пошті. Старе відділення, в якому працювали якісно, попри мізерні зарплати, начальники, листоноші, оператори, зараз на кілька годин, як у Баламутівці, слугує тимчасовим пунктом для пересувного відділення. Але ж автомобіль треба заправити, виплатити заробітні плати працівникам, та й ціна автівки дозволила б утримувати те відділення ще енну кількість років. То де логіка?
Gismeteo 
