Третього лютого відбувся фінал Національного відбору на пісенний конкурс “Євробачення-2024”. Переможцями стали Аlyona-Alyona та Jerry Heil. Соціальні мережі буквально вибухнули обуренням. І не з приводу того, хто, власне, переміг. А з приводу того, чи доречно нині, під час великої війни, витрачати мільйони гривень на організацію цього самого відбору? Може, за ці кошти доцільніше закупити, приміром, дрони для нашого війська?
Чи до розваг нам зараз? Це питання хвилює українців. А яка думка подолян?
Віталій ОЛУЙКО, військовий волонтер, професор, доктор наук:
— В Україні йде війна. Тому особисто я засуджую те, що витрачаються кошти платників податків на подібні розваги. На вітер викинуто 11 мільйонів гривень. У той же час за них можна було придбати тисячі дронів, яких катастрофічно не вистачає на фронті.
Це справді недопустимо для країни, яка у важких боях захищає свій суверенітет. Ми що, не розуміємо, які у нас нині пріоритети?
Я дійсно розчарований тим, що ми витратили стільки грошей на цей захід. Конкурс Євробачення, може, й добре, але не для нас зараз, коли наші бійці своєю кровʼю поливають землю, яку захищають. Це зневага до наших захисників.
Ця ситуація ще раз переконала, що для декого нині війни не існує. Тим часом наша сусідка Румунія, яка, до речі, на відміну від нас, не воює, відмовилася від участі у Євробаченні через фінансові обмеження.
Валентина КОРОЛЬЧЕНКО, економіст (м. Волочиськ):
— Коли йде мова про відбір до участі в Євробаченні, мене бере така туга, що словами не передати. Це ж, здається, напередодні фіналу в Харкові від російських обстрілів загинуло двомісячне немовля. А через кілька днів після у тому ж Харкові у жахливій пожежі внаслідок влучання в АЗС живцем згоріли разом із батьками троє маленьких діток. Люди!!! Ви де живете? Що вам болить? Від вашого шаленого голосування аж “Дія” не витримала. От якби так усі донатили на ЗСУ! Якби хоча б по одній гривні переказали, це скільки б грошей пішло на захист держави? Не думали про це? А ви подумайте. Відчуйте нарешті, що триває війна, щодня гинуть наші захисники і мирні жителі, і дітки… Вам все ще хочеться співів?
Леонід ГОРДЄЄВ, пенсіонер (м. Хмельницький):
— Багато полеміки щодо участі України в Євробаченні. Не бачив жодних публікацій на підтримку цієї акції, хоча чув певні позитиви чому так, а не інакше. Як на мене, Євробачення від України у цьому році — це, швидше, антиукраїнська акція. Бо чому, приміром, “Альона-Альона”? Може, це Олена? Якщо це “Альона”, то що вона має до України? Це ближче до Московії, де “сестрица Альонушка и братец Иванушка”. Не потрібно уподоблюватися країні, де “москва слезам не верит”...
Хочемо доказати, що ми, мовляв, крутіші, ви нас ракетами, а ми вас — піснями, чи ще якимось “кварталом”, чи “дизелем”... Мовляв, ми не плачемо, ми сміємося...
Владо! У нас війна. Війна не на життя — на смерть… У нас єдиний вихід у цій війні: або Україна і українці є, або України і українців немає... Ми рахуємо не лише людські життя, знищені об’єкти, втрачену територію, а й кожну сльозинку наших дітей та онуків, яким “москва не верит”...
Чи до розваг нам зараз? Народ бачить і враховує все... І влада, як ніхто інший, повинна відчувати свій народ, якому служить.
Світлана ЧЕМЕРИС, продавець (м. Камʼянець-Подільський):
— Та чого так усі галасують про Євробачення? А що поганого в тому, що наші співачки представлять Україну на пісенному конкурсі? Усі нас почують, згадають, що ми воюємо з росією, підтримають. Тому, думаю, нема чого ґвалт здіймати, ми не повинні здаватися. Ні в чому.
Інна ВАВРУЦЬКА, підприємець (м. Хмельницький):
— Ми з донькою уважно стежили за відбором на конкурс Євробачення. І в тому, що він відбувся, і наші співачки поїдуть до Швеції, бачу лише позитив для нашої держави. Нехай нас чують, нехай нас бачать, нехай не забувають. Нехай наш голос звучить на весь світ, нагадуючи, що нам потрібна допомога.
Іван ПУСТОВИЙ, український композитор і поет, заслужений діяч естрадного мистецтва України:
— Якщо брати з професійної точки зору, то музичний матеріал зроблено непогано. Та й картинка, як кажуть, справляє гарне враження. Але не на часі такий виступ України. В нас у країні величезна біда — війна. Тому, образно кажучи, не можна бути одночасно і на весіллі, і на похороні. Якщо у когось горе в родині, то ніхто, погодьтеся, не купує в цей час нові шпалери чи, приміром, люстру в кімнату. Всі обʼєднуються і гуртом намагаються те горе перемогти. Так і тут треба чинити. На мою думку, ми б, навпаки, привернули більше уваги, якби відмовилися від участі у цьому конкурсі. Не до танців, так би мовити…
Gismeteo 
