Саме так — офіційно! — пропонують зробити командири добровольчих батальйонів Семен Семенченко (“Донбас”) та Андрій Тетерук (“Миротворець”). За їхніми словами, краще дати, так би мовити, хабара державі, а не військкому. Семен Семенченко пропонує встановити плату в розмірі двох тисяч доларів. Андрій Тетерук вважає, що плату треба встановити на рівні річного або взагалі п’ятирічного фінансового забезпечення контрактника.
Комбати пояснюють, що ця ініціатива виникла не на голому ґрунті. Адже там, на фронті, дуже добре видно різницю між тими, хто хоче воювати, і тими, хто не хоче (причини можуть бути різні, так само, як і люди всі різні). Якщо людина мобілізована проти її волі, то вона ніякої користі не принесе, і, найімовірніше, просто швидко загине. Тому навіщо збільшувати жертви? Нехай той, хто не хоче чи не може воювати, офіційно сплачує державі гроші, а вона, відповідно, підвищує зарплати тим, хто воює, і дбає про їхнє нормальне соціальне забезпечення.
Ось така ініціатива комбатів-добровольців. Що про неї думаємо ми? Про це я й запитала мешканців області.
Віктор КОЗАЧУК, пенсіонер:
— Вважаю це неправильним. Нехай усі воюють! Бо куди ті гроші підуть? У кишені генералів-начальників?! Та й хто відкупитися зможе, багатії? А якщо мама бідна, то як порятує сина, хату продасть?
Ні, воювати, захищати свою Батьківщину повинні всі. Я впевнений.
Тетяна РУСЬКОВА, медсестра:
— Ставлюся до цього нормально. Всі повинні мати вибір. У нас же немає війни, тоді хто має право забирати батьків, синів з кожної хати? Корупція все одно
буде процвітати у військкоматах. То хай краще ці гроші легально будуть заплачені державі, і за них хай амуніцію нашим бійцям куплять, і все, що їм треба.
Валентина ТЕРЕЩУК, продавець:
— У мене — єдиний син. Йому якраз 29. Кожної хвилини здригаюся від думки, що ось зараз йому можуть принести повістку. Знаю, що треба захищати Батьківщину, але не можу зрозуміти, що в нас за війна. І чи потрібні комусь, чи виправдані оці смерті? Тому хай би запровадили цю можливість офіційно платити гроші за те, що не йдеш на війну. Думаю, від цього користі було б більше. Адже не гарматним м’ясом, як у 1944-му, треба брати, а розумним керівництвом і вирішенням конфлікту. Це дикість, це варварство ось так знищувати у ХХІ столітті наших дітей, нашу націю! Хто за це відповість? Хто?
Микола СЕВРОНЮК, водій:
— Мені 50, а сину моєму, Володі, 25. Якраз ми для війни годимося. Це, мабуть, і непогано, що можна буде гроші платити державі, щоб воювати не йти. Але де мені гроші взяти? Ще й за двох? А держава куди ці гроші подіне? Знову хтось збагатиться, а ми будемо гинути на блокпостах у тому Донбасі? Знову, як завжди, багачі викрутяться, а бідні... А бідні гнили тут, то й там у землі зогниють...
Світлана ВАСИЛЬКІВСЬКА, бібліотекар:
— Підтримую цю ідею. Кожен, хто не хоче чи не може воювати, думатиме, де і як йому необхідну суму назбирати. Он у мене двоє синів. І я готова на все, аби врятувати їхнє життя. Буду позичати, останнє продам. Воювати повинні професіонали і ті, хто хоче. Тим більше, у нашому випадку, коли не розумієш, що це за війна...
Іван ПЕТРОВСЬКИЙ, пенсіонер:
— Після того, як у Донецькому аеропорту загинуло стільки наших воїнів (безглуздо, во ім’я чого?), я зрозумів, що насправді усіх наших втрат на цій війні могло би бути набагато менше. Треба розумно керувати цією, як її називають, антитерористичною операцією, а не створювати бійню, відстрілювання наших дітей. Треба казати людям правду! І хай би цю ідею комбатів втілили у життя. Я думаю, що вони дуже добре знають, що пропонують.
Марина МАЛИНОВСЬКА, психолог, директор Хмельницького центру розвитку “Простір”:
— Абсолютно вдала, дуже гарна ідея. Усі люди різні. Є хороші трактористи, хороші вчителі, хороші продавці. Але далеко не всі з них можуть бути хорошими воїнами. А дуже важливо, щоб на війну йшли саме воїни, справжні бійці (за своїми психологічними якостями). Якщо людина не готова воювати, то там, на фронті, з нею багато проблем. Причому, для всіх. Бо в неї починається паніка чи настає реакція ступору, і треба вже її рятувати.
Так що, повторюю, хороша ідея. Замість хабарів нехай люди платять державі. Але все, звичайно, повинно бути прозоро. Приміром, щоб рахунок був доступний в Інтернеті. І щоб усі бачили, що гроші, які надійшли від такого-то, використані, наприклад, на придбання тепловізора чи спальних мішків...
Сергій ДУБЧАК, економіст (40 років):
— Вважаю великою ганьбою будь-який відкуп від участі в АТО! Хай би який він був, легальний чи у вигляді хабара. Я — чоловік, і мій обов’язок боронити рідну землю, свою сім’ю, свою оселю. От якщо кожен так думатиме і стане сміливо проти ворога, тоді ніхто нам не страшний. Не можна ховатися, в жодному разі не можна! Ну, уявімо, знайду я гроші, заплачу і не піду воювати. І що, заховаюся за спину свого п’ятнадцятирічного сина чи десятилітньої доньки? А що вони мені потім скажуть? Вони ж зне-
важатимуть мене! Тому я за те, щоб усі чоловіки були справжніми захисниками. Не тремтіть, правда на нашому боці, і ми переможемо!
Ось такі думки в подолян. Різні, як і всі люди. Але всі ми прагнемо одного — миру.
Gismeteo 
