Пʼятою хворобою називають парвовірусну інфекцію, яка входить до шести найбільш частих хвороб, що супроводжуються висипом. Це захворювання викликається парвовірусом B-19.

Зазвичай ця хвороба зустрічається у дітей, однак нерідко хворіють і дорослі. Хоч парвовірусна інфекція не так широко відома, як, до прикладу, вітряна віспа, краснуха або скарлатина, але насправді вона зустрічається досить часто. Для вірусу характерна зимово-весняна сезонність, зараз ще те ж фіксується багато випадків, у тому числі в нашому місті. Вірус дуже заразний, в організм потрапляє повітряно-крапельним шляхом, коли хворий кашляє або має нежить. Що особливо небезпечно, вірусом можна заразитися через компоненти та препарати крові (зокрема, при переливанні), щоправда, досить рідко. Також хвора вагітна жінка може інфікувати плід через плаценту, це може призвести до загибелі плода або викидня.
Дорослі заражаються від своїх дітей. Нещодавно спостерігала двох молодих мам, які підхопили інфекцію від своїх малюків.

Зазвичай пʼята хвороба має легкий перебіг та потребує лише симптоматичного лікування. Симптоми нагадують легку застуду: незначне підвищення температури тіла, загальна слабкість, кашель, біль у горлі, нежить, біль у мʼязах та суглобах. Інкубаційний період становить 4-20 днів. Через 7-10 днів на тілі хворого зʼявляється висипка — еритема. Може бути яскраве почервоніння обох щік, яке називають симптомом ляпаса. Також характерний мереживний (у вигляді сіточки) висип по тілу: на шиї, тулубі, верхніх і нижніх кінцівках. Можливий (значно рідше) папуло-геморагічний висип у вигляді рукавичок та шкарпеток. Висип, як правило, зникає сам по собі.
Лікування симптоматичне: вживати жарознижувальні препарати (парацетамол чи ібупрофен), промивати ніс морською водичкою, смоктати льодяники від болю в горлі.
У  дорослих висип з’являється рідко, у  менш ніж  у половині випадків, але можливий біль у  суглобах.
Небезпека вірусу полягає в  тому, що, потрапляючи в  організм, він атакує клітини-попередники еритроцитів та ендотелій (внутрішню оболонку судин). Це становить особливу загрозу для людей групи ризику, тобто які мають захворювання крові та  порушення у  роботі імунної системи (онкохворі, після трансплантації органів, хворі на СНІД). Вірус може призвести до  хронічної анемії та  навіть апластичного кризу. Тому таким пацієнтам треба бути особливо пильними до свого здоровʼя. Втім у здорових людей такі ускладнення зустрічаються вкрай рідко.
Парвовірусна інфекція у багатьох дітей так і залишається нерозпізнаною, помиляються навіть досвідчені лікарі. Часто її можуть сприймати як прояв алергії і звертаються за лікуванням до алергології чи дерматологів. Ось останній випадок. У родині перехворіли двоє дівчаток, молодша «принесла» вірус із дитсадка. Зʼявився висип, батьки звернулися до дерматолога, який діагностував алергію, призначив масу непотрібних ліків. Дитина все це вживала. Мама зрозуміла, що помилилася лише тоді, коли захворіла старша дівчинка з такими ж симптомами.
Саме тому при появі перших ознак хвороби треба звертатися до сімейних лікарів або педіатрів, а не до вузькопрофільних спеціалістів. І в жодному випадку — не займатися самолікуванням!
Парвовірусну інфекцію можна діагностувати  у лабораторних умовах. Для діагностики в дорослих, вразливих до ускладнень, використовується ПЛР-тест на парвовірус. Аналіз крові дозволяє виявити у  крові специфічні антитіла IgM, що  свідчать про гостру стадію розвитку хвороби. Наявність антитіл IgG вказує на  перенесену в  минулому інфекцію.
Необхідно зазначити, що парвовірусна інфекція виявляється останнім часом значно частіше, ніж раніше. Мабуть, це повʼязано з високим рівнем міграції.
Чи можна якось запобігти зараженню парвовірусом? Необхідно дотримуватися таких рекомендацій: вагітним і дітям молодшої вікової групи слід уникати місць великого скупчення людей. Обмеження контактів знизить ймовірність розвитку хвороби. Ефективні найпростіші речі — дотримання правил особистої гігієни, як-от регулярне миття рук з милом. Важлива складова профілактики – ведення здорового способу життя та своєчасне лікування всіх супутніх захворювань. Хоч парвовірусна інфекція не становить серйозної небезпеки для більшості людей, варто своєчасно звертатися до лікаря: це знизить ймовірність розвитку ускладнень, які можуть становити небезпеку для життя людей з групи ризику.