Неоголошена війна, яка вже більше року незагоєною раною кровоточить на тілі України, пробудила найкращі риси нашого суспільства: милосердя, готовність допомогти та самовідданість заради миру. І всі ці якості перш за все проявляються у потужному волонтерському русі. Ризикувати своїм життям, доправляючи на передову речі першої необхідності, здатні лише ті люди, які розставили життєві пріоритети на користь духовного, а не матеріального, тобто повернулися до засад людяності та жертовності, які незаперечно є складовими української ментальності.
Хмельниччина не стала винятком і є важливою ланкою волонтерської роботи в Україні. На території нашої області діють кілька потужних центрів, які створені для допомоги безпосередньо нашим землякам. Це, наприклад, Хмельницький обласний благодійний фонд “Центр Добриня” та волонтери ініціативної групи Армія SOS Хмельницький (до речі, Армія SOS є однією з найбільших організацій в Україні).
«Коли почалася перша хвиля мобілізації, допомагала збирати кошти для двох мобілізованих співробітників фірми, де працюю, – розповідає Ірина Шостацька, волонтерка групи Армія SOS Хмельницький. – Трохи згодом провели на схід ще одного хлопця. Та коли в кінці зими він приїхав на кілька днів додому, ми на власні очі побачили, як держава «піклується» про своїх солдатів: на форму нашого захисника не можна було дивитися без сліз. Знову почала організовувати збір коштів, щоб купити для нього теплі речі. Останньою краплею став призов коханого. Спочатку звернулася до учасників групи зі своїми питаннями та поцікавилася, чи потрібні їм волонтери. Перша моя акція пройшла у «Таврії В», де разом з іншими добровольцями збирали продуктові кошики для бійців АТО».
Розповіла Ірина і про те, що люди починають розчаровуватись у своїх очікуваннях щодо швидкого закінчення війни. Продуктові візочки все меншають, зібрати потрібні кошти все важче, нерідко можна почути і докори, хоч волонтери справно звітують (у формі фото- та відео-репортажів) про кожну витрачену копійку. Але дівчина переконана, що ображатися на людей не можна, адже жити стає все важче, ціни на продукти ростуть, а з ними ростуть і рахунки за комунальні послуги. А попереду зима із захмарними тарифами на газ…
І все ж таких, як Ірина більшість. У кожного з них своя мотивація до такої допомги, проте неоголошена війна об′єднала нас як народ, змусила переосмислити багато речей.
Gismeteo 
