Хто не знає, нехай ніколи й не зазнає цього. Нехай ніколи не відчує, як болить серце (чи душа?) від того, що хвора твоя дитина. Я не знаю, з чим можна порівняти той біль, як його назвати: жодне слово, жодне визначення не в змозі передати насправді те, що відчувають батьки онкохворої дитини. Вони б віддали своє серце, свою душу, своє життя, зрештою, тільки щоб їхня донечка чи синочок були здорові й жили...
У сімнадцятирічної Аліни Мусій з Гути-Чугорської Кам’янець-Подільського району діагностували онкологічне захворювання майже два роки тому: лімфогранульоматоз (лімфома Ходжкіна). Увесь цей час дівчина проходила виснажливу хіміо- та променеву терапію. Тільки-тільки Алінка почала набирати силу після цього нестерпно важкого лікування, тільки почало відростати її волоссячко, яке до того було пишною косою, як виявилося, що хвороба не хоче відступати: ранній рецидив.
 Втім, доля дає Аліні ще один шанс на порятунок: трансплантація кісткового мозку. Цю операцію взялися зробити у Києві, в Охматдиті (інституті охорони матері й дитини). Цього тижня уже почалося лікування — перший курс хіміо-
терапії.
Ми віримо, що Бог допоможе Аліні й порятує її. Водночас мама дівчини змушена просити про допомогу нас із вами. Бо, хоча операція ця безплатна (для дітей до 18 років), все ж, на різні витрати потрібно приблизно 10 тисяч  доларів. У родини й близько таких статків немає.
Уся надія на добрих й милосердних людей. Благаємо усіх, допоможіть! Розуміємо, що життя нині дуже важке. Але ви просто уявіть собі, як почувається  їхня родина. Хоч на мить, тоді, може, вам ближчою стане їхня біда.
 Гроші можна перераховувати на картковий рахунок у Приватбанку: 5167987202596751. Отримувач: Мусій Ганна Володимирівна, мати. Телефон: 098-5945046.