Це гасло за останні два роки стало таким звичним, що ніхто навіть не замислюється, коли воно виникло.

А дослідники стверджують, що традиція вітатися «Слава Україні!» з’явилася у кінному полку так званих «чорних запорожців» або «чорношличників», які діяли в Україні впродовж 1918-1920 років.
Проте «чорношличники» на звернення «Слава Україні!» відповідали: «Козакам слава!» А за часів гетьманування Павла Скоропадського уживалося дещо трансформоване гасло: «Слава Україні!» — «Гетьману слава!» І хоча на звернення  «Слава Україні!» було кілька відповідей, випробування часом пройшло тільки одне  – «Героям слава». Можливо, це трапилося тому, що різні варіанти відповідей з’вилися у різний час і за різних історичних обставин. У книзі спогадів учасника повстання у Холодному Яру Юрія Горліса-Горського, йдеться про те, що він чув цю фразу від кількох повстанців. Але у них тоді було заведено вітатися «Слава Україні!», а відповідати — «Україні слава!»
24 вересня 1920 року в Медведівці на Черкащині, де колись спалахнула Коліївщина, відбулась нарада холодноярських отаманів, у якій взяли участь командири Степової дивізії та ватажки збройних формувань з інших регіонів. На цій нараді криворізького отамана Степового-Блакитного (Кость Пестушко) обрали Головним отаманом усіх повстанських загонів Холодного Яру і околиць. До складу повстанців увійшла і Степова дивізія, яка налічувала від 12 до 18 тисяч бійців. Саме «степовики» і поширили серед холодноярців вітання «Слава Україні!» — «Україні слава!»
А вже у 30-х роках члени Організації українських націоналістів почали використовувати добре відоме нині вітання. Відповідь «Героям слава!» стала свідченням глибокої шани до людей, які віддали
життя у боротьбі за батьківщину.  Та найширше використовувалося гасло «Слава Україні!» в 40-50-х роках, коли повстанський рух набув найбільшої сили. І відбулося це найімовірніше тому, що фрази перестали бути просто гаслом, а означили надію на краще майбутнє.
Потім гасло «Слава Україні!», як і сподівання на її незалежність, стало чимось таємним та забороненим. Але воно вийшло з підпілля з появою потужного національного руху в Україні. А два роки тому набрало зовсім іншого значення, ставши  символом боротьби за дійсно незалежну державу.