Її спланував і здійснив 20 червня 1942 року автомеханік із Чорткова (Тернопільщина) Євген Бендера, котрого 21 червня німці мали стратити. Саме він довів, що у будь-якій, навіть найбезнадійнішій ситуації варто дослівно розуміти гасло “Arbeit macht frei” (робота робить вільним), яке зустрічало всіх в’язнів концтабору.
...Того дня до воріт табору під’їхало особисте авто коменданта Освенціму (Аушвіца) Рудольфа Гесса, в якому сиділо четверо офіцерів СС. Не встиг охоронець й рота розкрити, як унтерштурмфюрер з переднього сидіння накинувся на нього з брутальною лайкою, наказуючи негайно відчинити ворота. І така агресивна безцеремонність подіяла - охоронець покірно відчинив браму.
Насправді ж у шикарному автомобілі коменданта Steyr 220 сиділо четверо в’язнів Аушвіца: українець Євген Бендера, автомеханік з Чорткова, Казімєж Пєховський, вояк Армії Крайової (АК), Станіслав Густав Ястер офіцер Війська Польського та священик Юзеф Лемпарт. Вони були одягнуті у форму СС, викрадену на складі. Там же втікачі роздобули і зброю.
Есесівці з охорони табору не одразу помітили зникнення в’язнів, а коли зрозуміли, що сталося, то оголосили у розшук втікачів, пообіцявши за будь-яку інформацію про їхнє місцезнаходження півмільйона марок! Та все марно.
Від’їхавши від Аушвіца близько 60 кілометрів, втікачі облишили автомобіль неподалік міста Макув Подгалянський. А далі їхні шляхи розійшлися. Пєховський приєднався до АК. Але нацисти помстилися йому за втечу, ув’язнивши батьків в Освенцімі, де вони й загинули. Станіслава Яскера 1943 року польські підпільники запідозрили у зраді і вбили. А ініціатор успішної втечі Євген Бендера після війни оселився у Польщі, дожив до 82-річного віку і помер у Варшаві 1988 року.
У самому ж таборі після гучної втечі було проведене розслідування, за результатами якого стратили капо блоку, де утримувалися втікачі, а сімох офіцерів та унтер-офіцерів СС, яких визнали винними у втечі в’язнів, відправили на Східний фронт.
Gismeteo 
