Кілька місяців тому телевізійні канали України поширили   повідомлення про вибух парового твердопаливного котла в товаристві з обмеженою відповідальністю  «Агро-Ліга», що в  Старокостянтинові, а також про спричинену ним загибель людей. Нещодавно завершено спеціальне розслідування групового нещасного випадку, і з’явилася можливість більш детально розповісти про передумови, обставини та причини трагедії.

«Агро-Ліга» здійснювала оптову торгівлю зерном, необробленим тютюном, насінням та кормами для тварин. Вибух стався в котельні на території зернопереробного комплексу.
Тієї ночі ніщо, на перший погляд, не віщувало біди. О 20-й годині, відповідно до складеного директором товариства Л. Миропольською графіка, на чергування заступили оператор котельні, пропарювач та два фасувальники. Вони перевдягнулися в принесений з собою старий одяг і приступили до виконання безпосередніх обов’язків.
 Фасувальники попрямували до цеху, де фасували крупи гречки у мішки, пропарювач — у пропарювальний цех для пропарювання, а оператор — в котельню для забезпечення безперебійної подачі пари, ведення контролю за параметрами твердопаливного котла ЄТА-1000. Спочатку все йшло нормально. Однак після опівночі почалися збої, пов’язані зі зменшенням подачі необхідного для забезпечення технологічного процесу тиску. Пропарювач пішов у котельню, щоб сказати про це оператору.
Те, що він там побачив, як мовиться, не входило ні в які рамки. Замість того, щоб пильнувати за роботою котла, колега, який, до речі, був прийнятий на роботу лише два дні тому, спав непробудним сном. У приміщенні смердів самогон... Після того, як пропарювачу врешті-решт вдалося його розбудити, оператор відновив подачу необхідного тиску. Однак через деякий час тиск знову знизився. Оскільки оператор у цей час знову безтурботно спав, то колеги знову його розбудили і попросили слідкувати за процесом, але через деякий час той все-таки засинав… Його будили п’ять разів!
Близько другої ночі один із фасувальників та пропарювач знову зайшли до котельні, де спав оператор. Вони вимкнули котел та вентилятор, що подавав у нього повітря, відтак пропарювач пішов під навіс (ближче до центрального виходу) та ліг там на мішки відпочивати. Фасувальники тим часом працювали.
Приблизно через 20 хвилин після цього в котельні голосно бабахнуло. Вибуховою хвилею були зруйновані частина стіни і стелі, уламками яких завалило фасувальника, який у цей час був ближче до епіцентру вибуху, та п’яного оператора котельні, котрий продовжував спати.
Після вибуху охоронник товариства зателефонував до оперативно-рятувального підрозділу Державної служби надзвичайних ситуацій, а фасувальник, якому вдалося вціліти, почав викликати швидку допомогу. До приїзду рятувальників та медиків працівникам вдалося знайти та витягти з-під уламків цегли та металобрухту ледве живого фасувальника. Машиною швидкої допомоги його доставили в реанімаційне відділення центральної районної лікарні. На жаль, він невдовзі помер.
Що стосується оператора, то його бездиханне тіло було знайдено лише близько десятої ранку, тобто через вісім годин після аварії. Любитель оковитої прийняв смерть уві сні.
Ось до якої жахливої трагедії призвело недотримання вимог безпеки під час експлуатації котельного устаткування.
У процесі проведення спеціального розслідування обставин та причин групового нещасного випадку було виявлено цілий ряд порушень вимог безпеки, що призвело до аварії. Зокрема:
— з початку експлуатації котла жодного разу не проводилися його опосвідчення (технічні огляди);
— встановлення на електроконтактному манометрі котла меж регулювання, що значно перевищують розрахунковий робочий тиск, давали  оператору можливість експлуатувати агрегат за верхньою допустимою межею.
З’ясувалося також, що оператор, який тієї ночі управляв котлом, не проходив ні спеціального навчання за професією, ні навчання та перевірку знань з питань охорони праці, ні вступного інструктажу, ні будь-якого іншого інструктажу.
За висновком комісії із спеціального розслідування причинами нещасного випадку стали: порушення експлуатації парового котла, що був у технічно несправному стані; допуск до виконання робіт працівника, який не мав відповідної професійної підготовки; перебування оператора в стані алкогольного сп’яніння.
Розглянувши пов’язані з настанням аварії документи, наслідки проведеної Подільським експертно-технічним центром Держгірпромнагляду експертизи котельного устаткування, відповідальними за настання групового нещасного випадку комісія із спеціального розслідування визнала:
— директора ТОВ «Агро-Ліга» Л. Миропольську, яка дозволила експлуатацію технічно несправного котла, допустила до роботи працівника без належної професійної підготовки, без проходження навчання та перевірки знань з охорони праці;
— оператора, який не дбав про особисту безпеку, а також про безпеку оточуючих людей у процесі виконання робіт.
 У ході позапланової перевірки товариства щодо дотримання вимог нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки, що була призначена згідно з постановою слідчого управління МВС України в Хмельницькій області, з’ясувалося, що тут також мають місце інші порушення, а саме:
— після реєстрації ТОВ «Агро-Ліга» не отримало дозволу на виконання робіт із збереження та переробки зерна та експлуатацію електроустановок напругою понад 1000 В;
— роботодавцем не забезпечено утримання, експлуатацію та обслуговування електроустановок відповідно до вимог нормативно-правових актів з охорони праці;
— електроустановки не укомплектовані випробуваними засобами захисту відповідно до норм комплектації;
— допускається розбирання будівель без попередньо розробленого плану виконання робіт;
— не видаються наряди-допуски на виконання демонтажних робіт (із зазначенням заходів, що забезпечують безпечні і нешкідливі умови праці).
Це — далеко не повний перелік порушень, що були виявлені в ході позапланової перевірки. Всі вони свідчать, що нещасні випадки з працівниками могли статися не тільки при експлуатації парового котла, а й під час експлуатації електроустановок, іншого обладнання, машин та механізмів, а також під час демонтажу старих будівель, що вівся на території товариства.
Вина директора в трагедії очевидна. Але чи лише на совісті керівника підприємства оці смерті?
Незважаючи на те, що відповідно до Конституції України громадяни мають право на здорові і безпечні умови праці, держава мало що робить для того, аби прищепити роботодавцям, які не дбають про це, повагу до Закону «Про охорону праці». Навпаки, вона турботливо оберігає їх від інституцій, які мали би це робити від її імені, забезпечує з цією метою різні обмеження на проведення перевірок та мораторії.
До таких інституцій у даному випадку належать органи управління охорони праці. Упродовж 3,5 року вони палець об палець не вдарили, аби запобігти трагедії, хоча Закон наділив ці органи відповідними для цього повноваженнями. Мені можуть заперечити, мовляв, відповідно до ст. 31 Закону «Про внесення змін до Закону «Про державний бюджет України на 2014 р.» та іншими нормативно-правовими актами перевірки підприємств, установ та організацій контролюючими органами можна було здійснювати лише з дозволу Кабінету Міністрів.
Згоден, але дозвольте запитати, хто забороняв вищезазначеним органам звернутися за таким дозволом до уряду, адже, як засвідчила трагедія та виявлені грубі порушення вимог нормативно-правових актів з охорони праці, така потреба була вже давно. Це — по-перше.
По-друге. Хіба, знаючи про те, яке обладнання експлуатується в товаристві та які роботи там виконуються, місцева влада не могла домовитися з наглядовими органами про проведення спільної перевірки щодо дотримання вимог нормативно-правових актів з охорони праці? До речі, це можна було здійснити ще до введення мораторію на перевірки. І якби це сталося, то дві сім’ї не втратили б своїх годувальників, а країна — робочі руки. Адже за наслідками такої перевірки роботодавцю був би виданий припис на усунення порушень, можливо, директор навіть була би притягнута до адміністративної чи кримінальної відповідальності.
 Це, в свою чергу, відбило би бажання в неї вносити зміни в конструкцію котла, спрямовані на підвищення його робочого тиску, змусило б дотримуватися правил його експлуатації, впровадити систему управління охороною праці, функціонування якої унеможливило б доступ до об’єкта підвищеної небезпеки особи, яка не мала відповідної фахової підготовки, створити обстановку нетерпимості до порушників трудової дисципліни та любителів оковитої, зокрема.
Хочеться сподіватися, що після закінчення терміну дії мораторію на перевірки стану охорони праці місцеві органи влади та управління Держпраці в Хмельницькій області сповна використають свої повноваження для того, аби аналогічних трагедій у краї не було.