Його, душу будь-якої компанії, так чекали всі однокласники, адже наступного року мала б бути зустріч випускників — 20 років після школи. Любимого татуся вдома чекали однорічний та одинадцятирічний синочки. Коханого чоловіка виглядала дружина. Ждали найріднішого батьки. Кращого з синів не дочекалося Поділля. У рідних Наркевичах на Волочищині його зустріли з лампадками і на колінах. 36-річний майор 128 окремої гірсько-штурмової бригади Максим Польовий був смертельно поранений на Луганщині, неподалік Новотошківського...
Військовим він мріяв стати з дитинства. Тож закінчив Одеський інститут сухопутних військ. Справжній патріот став на захист України з перших днів війни, звідав дебальцівського пекла. Він був заступником командира 15 окремого гірсько-штурмового батальйону. Взірцем у ставленні до свого обов’язку характеризують офіцера бойові побратими, зазначаючи, що Максим Миколайович був чесним, справедливим, принциповим, вимогливим до себе і підлеглих, хорошим сім’янином.
…Заступник начальника Генерального штабу ЗС України генерал-лейтенант Віктор Бокій вручив батькам і вдові Максима Польового грамоти пошани та скорботи від Головнокомандувача Збройних сил України.
Він перейшов із земної у небесну охорону, бо Герої — не вмирають.
Gismeteo 
