Світлана Нех із тих сильних та завзятих жінок, які дають лад домашньому господарству, виховують дітей, бо їхні чоловіки, одягнувши військову форму, обороняють рідну землю. Хоча і втома збиває з ніг, проте без улюбленої справи не уявляє вона своє життя. Випікає торти, не лише смачні, а вміло оздоблені милують дивовижною красою. Справжні солодкі шедеври.
Любов до кулінарії у Світлани ще з дитинства. Та й для своєї мами на кухні стала доброю помічницею, ще й від неї перейняла хитрощі та тонкощі приготування страв.
Як підросла, то захопилася випічкою солодощів — записувала в зошит цікаві рецепти, експериментувала з тістом. Однак кулінарне захоплення не переросло у професію. Все ж навички куховарства, набуті самотужки, згодилися, коли стала господинею у своєму домі.
Хоча й для чоловіка та синів, які підростали, готувала найрізноманітніші страви та випікала солодощі, все ж хотілося здивувати найрідніших вишуканим тортом на сімейні свята. Вирішила самотужки опанувати секрети кондитерської справи. Знання черпала з інтернету, переглянувши чимало майстер-класів із солодкої випічки та створення декору.
Вишукувала рецепти різних тортів, удосконалюючи їх, експериментувала з оформленням, створюючи свій смачний витвір.
Аж через три роки зважилася спекти торт на замовлення для Назарчика, маленького іменинника. Хоча і старалася, та все ж декор не виправдав її сподівання. Тоді навіть відмовлялася від винагороди, але кондитерську справу і не думала полишити. Її перші торти, зізнається, значно відрізняються від нинішніх, бо гарніші та привабливіші.
Завдяки наполегливості й вимогливості до себе зуміла жінка досягти майстерності в улюбленій справі. Її дивовижна випічка стала окрасою не лише сімейного свята, а й весільного застілля.
Із народженням бажаної та довгожданої донечки подружжю додалося приємних клопотів. Однак лютнева ніч 2022 року вкрай змінила мирне та щасливе життя багатодітної родини.
— Коли розпочалася повномасштабна війна, моїй донечці Аліні було лише півроку, -— розповідала Світлана Нех. — Не могла себе опанувати через розгубленість, бо страх і тривога охопили мене. Так хотілося втекти якнайдалі від війни. А ще важче стало, коли мій чоловік Руслан та брат Юрій вирішили захищати нашу країну. Тоді і я надумала – нікуди не поїду із рідного села, в якому все дороге і миле серцю. Бо ж на чужині нас чекає суцільна невідомість.
Раділа Світлана, коли село потроху поверталося до звичного розміреного ритму життя.
— Лише завдяки відважним захисникам, які самовіддано боронять нашу землю від нашестя ворогів, діти навчаються в школі, а батьки трудяться, дбаючи про їхнє благополуччя та затишок у домі, — зауважила моя співрозмовниця.
Не нарікає на життя багатодітна мама, а радіє з того, що її сини — п’ятнадцятирічний Богдан та дванадцятирічний Сашко — зростають слухняними, чуйними, завжди прагнуть допомогти попорати велике господарство.
І тільки тоді, коли згасає день, а сини та донечка міцно сплять, майстриня береться за улюблену справу — чаклує над декором тортів, аби свято для дітей чи дорослих було цікавим та неповторним.
— Замовлень вистачає. Найбільше люблю випікати і прикрашати дитячі тортики. Хоча це і кропітка праця, але додає енергії та натхнення — не відчуваю втоми та й спати не хочеться, — каже 33-річна майстриня. А як приємно, коли мені пишуть замовники і дякують за смачний та гарний торт, що став незвичайним сюрпризом не лише для іменинника, а й гостей.
Не забуває Світлана потішити солодощами своїх рідних. Нещодавно випікала “Спартак” для свого брата, який із фронту прийшов у відпустку. “Цей торт ще й улюблений моїх синів,” — зауважила Світлана Нех.
Грандіозних задумів у майстрині поки що нема, а от лише бажання, яке на устах та в думках українців, — аби мир запанував на рідній землі, а її рідні, знайомі та всі захисники повернулися живими до своїх домівок. Бо ж особливо діти повсякчас потребують підтримки і татусевого тепла.
Gismeteo 
