Захищаючи рідну землю від оскаженілого підступного цинічного терориста-агресора, переходять із земного до небесного строю найкращі діти України, золотими літерами назавжди вкарбувавши свої імена в новітню історію вільної та незалежної держави. Проводжає в останню путь справжніх Героїв і Хмельниччина. Вони навічно залишаються у пам’яті.

Старший солдат 22-річний Богдан Олексійчук та 28-річний сержант Олександр Зверев з Кам’янеччини. Хлопці служили у складі підрозділів однієї з військових частин, що дислокуються в Кам’янці-Подільському. Загинули під час вторгнення російських військ на території Херсонської області.

У Броварах внаслідок ракетних ударів по військових частинах загинув Назар Кравчук, випускник Хмельницького НВО №28. 
Хмельничани, 18-річний солдат Ігор Драч та 20-річний старший солдат Дмитро Цвігун, загинули на Херсонщині 26 лютого. 35-річний хмельничанин підполковник Євгеній Будзіховський загинув під час оборони Києва. 25-річний хмельничанин солдат Вадим Положай помер 10 березня внаслідок отриманого поранення у бою за Миколаїв 27 лютого. 33-річний хмельничанин Юрій Цвєтков загинув 6 березня, у Сєвєродонецьку, перед смертю він встиг врятувати трьох поранених побратимів. 54-річний уродженець Шаровечки Анатолій Буяр загинув поблизу залізничної станції у селі Цвітоха Шепетівського району.
В обласному центрі провели в останню путь уродженця Краматорська, 57-річного майора Сергія Вівдича.
Волочищина провела в останній путь сержанта Олександра Трояновського, 1984 року народження, і 48-річного старшого солдата Сергія Чеховського.
У Городку попрощалися з 32-річним майором ЗСУ, начальником штабу, першим заступником командира 23-го дивізіону Олександром Мельником. Олександр Анатолійович брав безпосередню участь в АТО у 2018-2022 роках на території Донецької та Луганської областей. Загинув 24 лютого 2022 року - у перший день повномасштабного вторгнення російських військ під час ворожого авіаційного нальоту в районі міста Сватово Луганської області при виконанні службових обовʼязків. Близькі просять надати Оборонцю звання Героя України (посмертно)  із врученням ордена «Золота Зірка» його сину, який майже не бачив свого батька військового офіцера, але повинен знати, що його батько справжній Герой України. Станом на 16 липня петиція набрала 15 059 голосів із 25 тисяч необхідних. До кінця збору підписів залишилось 30 днів. Підтримати звернення можна за посиланням
Дмитро Давидюк, 1991 року народження, з Нової Ушиці загинув 11 березня в результаті обстрілу військового аеродрому в Луцьку.
У Судилкові, що на Шепетівщині, попрощалися з підполковником Віктором Кузьміним, який загинув у перший день відкритого вторгнення російських військ.

У Старокостянтинові та Шепетівці провели в останню путь курсантів Харківського університету Повітряних Сил ЗС України імені Івана Кожедуба Владислава Загороднього та Владислава Краснолуцького, які загинули внаслідок ворожого ракетного обстрілу адміністративної території головного вишу Повітряних Сил.
26 лютого під Харковом загинув 21-річний житель села Жванець Олександр Кириченко.
У перший день повномасштабного вторгнення на Херсонщині загинув 23-річний Євгеній Висльовський, уродженець Нової Гути, що на Новоушиччині.
У бою під Ірпінем Київської області загинув 22-річний військовий з Кам’янця-Подільського Захар Квасний.
Героїчно загинув житель села Ластівці Кам’янець-Подільського району Вадим Розум’як, 2000 року народження.
У Старокостянтинові попрощалися із 18-річним солдатом Богданом Заломським.
На Київщині загинув шепетівчанин 25-річний Володимир Мазуренко, помічник начальника бронетанкової служби озброєння логістики.
22-річний житель села Кам’янка воїн-десантник 95-ї десантно-штурмової бригади Андрій Бондарук загинув під Миколаєвом.
Поблизу міста Олешки Херсонської області загинув 20-річний Володимир Семенюк, уродженець села Губча, що на Старокостянтинівщині.  За особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі солдата нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня посмертно. Нагороду 24 жовтня 2022 року отримала старша сестра загиблого Героя Сніжанна.
Під час бомбардування Харкова загинув 20-річний військовий Сергій Шевчук із Старокостянтинівської територіальної громади.
У Сатанові попрощалися з 33-річним Володимиром Савчишиним, який загинув 24 лютого на Миколаївщині.
У Новій Ушиці поховали 27-річного Антона Гевака, командира взводу із позивним «Перун», життя якого ворожа куля обірвала 5 березня.
Сергій Васіч, 1971 року народження, із Шепетівщини, загинув на Київщині. Сергій Васіч – командир танку танкового батальйону 14-ї окремої механізованої бригади імені князя Романа Великого оперативного командування «Захід» Сухопутних військ Збройних Сил України, Герой України (посмертно), старший сержант.  З 2015 року Сергій Васіч проходив військову службу у лавах Збройних сил України та брав участь в антитерористичній операції та операції Об’єднаних сил на сході України.
З 2018 року служив в танковому батальйоні 14-ї окремої механізованої бригади імені князя Романа Великого оперативного командування «Захід» Сухопутних військ Збройних Сил України (місто Володимир Волинської області).
З 24 лютого 2022 року брав участь у відсічі і стримуванні широкомасштабної збройної агресії РФ проти України.
8 березня 2022 року під час оборони Київської області в районі селища міського типу Макарів танк Т-64БВ під командуванням старшого сержанта Сергія Васіча разом із двома іншими танками вступили в бій з переважаючими силами противника. Танк Сергія Вікторовича з першого прострілу уразив головну бойову машину ворога та, майстерно маневруючи, зайшов у фланг противника й відкрив вогонь, завдаючи втрат живій силі окупанта. Загалом три українські танки знищили шість одиниць ворожої техніки та значну кількість особового складу. Проте танк Сергія Васіча був уражений протитанковою керованою ракетою ворога, в результаті чого здетонував боєкомплект танку.
За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі, Указом Президента України від 12 березня 2022 року № 127/2022, старшому сержанту Сергію ВАСІЧУ присвоєно звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (посмертно).
19 травня 2023 року, у Грицівській територіальній громаді відбулася церемонія прощання з загиблим Героєм України. Розділяємо горе та непоправну втрату сім’ї.

33-річний Олександр Десятнюк із Старокостянтинова загинув у бою під Миколаєвим.

Двадцятишестирічний пілот вертольота Мі-24 старокостянтинівець Іван Беззуб загинув на Київщині. Іван Беззуб був одним із перших військових з Хмельниччини, хто загинув після початку російського вторгнення. Його разом з іншим льотчиком Олександром Мариняком підбили з засідки під час виконання бойового завдання. У військового залишилася дружина та двоє маленьких дітей.
У 17 років Іван Беззуб вступив до Харківського національного університету повітряних сил. Там після п’яти років навчання здобув професію льотчика-оператора вертольота Мі-25. 2018 року брав участь в Операції об’єднаних сил на Донбасі, а у 2020-2021 роках — в миротворчій місії ООН в Демократичній Республіці Конго. Коли почалося повномасштабне російське вторгнення, Іван Беззуб служив командиром вертольота Мі-24 у 16-ій окремій бригаді армійської авіації. У свій останній виліт 26-річний Іван Беззуб вирушив як оператор. Вертоліт, де він був разом з Олександром Мариняком, підбили 8 березня поблизу села Кулажинці Броварського району Київської області.  Екіпаж загинув. Командира екіпажу нагороджено званням Героя України (посмертно). Беззуба Івана Романовича званням Героя України не нагороджено. Командування частини вирішило що він заслуговує за таке ж бойове завдання Орден Богдана Хмельницького |||ст. (Указ Президента України від 23 березня 2022 року № 158/2022 «Про відзначення державними нагородами України»). Підстав та пояснень чому надали саме цю нагороду в той час, як напарника по завданню нагородили званням Героя України не надано. Це знецінення роботи, професіоналізму та взагалі посади, оскільки без льотчика-оператора чітко і повноцінно в вертольоті мі-24 командир екіпажу не виконає завдання, - йдеться в тексті петиції.
Для розгляду звернення президентом петиція має набрати 25 000 голосів, з яких вже є 1 384. Збір триватиме ще 90 днів. Підтримати петицію можна за посиланням.

Тридцятирічного Віталія Штанькевича провели в останню путь в Юхимівцях Наркевицької громади.
У Хмельницькому провели в останню путь 25-річного офіцера Максима Вечірка, який загинув внаслідок ракетного удару російських терористів по Житомирщині; 53-річного майора Олександра Іліницького, який поліг у боях на Миколаївщині. Наступного дня після власного 25-річчя загинув хмельничанин старший механік-водій взводу механізованої роти Олексій Могилевський. Віддав своє життя за Україну хмельничанин Борис Танащук, помічник командної машини 10-ої окремої гірсько-штурмової бригади.
Шепетівська громада втратила Богдана Монаха, 2002 року народження: юне життя обірвалось під завалами Національного університету Повітряних сил ім. Івана Кожедуба в обстріляному ворогами Харкові. Указом Президента України від 30 березня 2022 року №190/2022 був нагороджений медаллю «Захиснику Вітчизни» (посмертно). Нагороджений відзнакою Преизидента України «За оборону України» та відзнакою начальника Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба «Хрестом Орла».

Віддав життя за Україну полковник Ігор Карчевський, який очолював ГО «Ветеран Шепетівщини», був заступником голови Шепетівської спілки ветеранів Афганістану.
Ленковецька громада втратила жителя села Вербівці Романа Коцюбку.
У Славуті в останню путь провели Романа Душинова, який, кілька днів не доживши до 27-річчя, загинув під час ракетного обстрілу російських окупантів, а в селі Пашуки, на Славутчині, 27-річного командира гірсько-штурмового взводу, лейтенанта Івана Охрімчука.
У Крупецькій громаді попрощалися з 30-річним Михайлом Кравчуком, який з 2014 року боронив країну.
На Київщині, кілька днів не доживши до 50-річчя, загинув професійний військовий з Кам’янеччини ветеран АТО/ООС, учасник миротворчих операцій головний сержант Борис Оріх.
Ізяславщина втратила старшого солдата, старшого навідника гранатометного відділення взводу вогневої підтримки гірсько-штурмової роти гірського штурмового батальйону Руслана Рагімова. А на Яворівському військовому полігоні на Львів­щині від ушкодження внаслідок військових дій від вибухів та осколків загинув 50-річний військовий з Мокреця Лютарського старостинського округу, що на Ізяславщині, Валерій Коротенко. Загинув і 33-річний житель Радошівки Олександр Севрук. Указом Президента України за самовіддані дії, виявлені в захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України і вірність військовій присязі Валерій Анатолійович Коротенко нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).
За Україну загинув 27-річний уродженець Меджибожа, житель Ставниці Юрій Дячук. Стільки ж було і ярмолинчанину Володимиру Бояркіну, життя якого обірвало у Харкові смертельне осколкове ураження.
У Миколаєві загинув 21-річний морський піхотинець, житель села Лісогірка, що на Городоччині, Олександр Кушнір.
Берездівська громада попрощалася із 39-річним Сергієм Станкевичем.
У Наркевичах попрощалися із 20-річним Вадимом Гоцуляком, який боронив Україну ще в АТО. Загинув на Миколаївщині.
У Віньківцях провели в останню путь уродженця Білогірщини 33-річного Сергія Корольчука, який загинув в боях під Черніговом.
Шепетівка провела в останню дорогу сержанта, командира бойової машини гірсько-штурмового взводу  Віктора Холодова, 1968 року народження. Боєць загинув під час наступального бою в Київській області. Указом Президента України №384 від 2 червня 2022 року за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені в захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі, Віктора Миколайовича посмертно нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня. Нагороду отримала дружина Героя — Ірина Вікторівна.

Старшого лейтенанта Військово-Морських сил ЗСУ 40-річного Сергія Лучка, уродженця Вербки-Мурованої, в останню путь провели на рідній Ярмолинеччині.
Хмельницький попрощався із Сергієм Мельником, який чотири дні не дожив до 29-річчя, та із 44-річним Дмитром Васильєвим. Життя обох бійців 19 ракетної бригади «Свята Варвара» обірвалося у Запорізькій області.
23-річного Андрія Хорика, жителя села Голосків, провели в останню путь у Меджибізькій громаді.
У Старокостянтинові віддали останню шану Євгену Казімірову, керівникові одного з відділень Нової пошти Хмельниччини, бойовому штурману авіації України. Героя посмертно нагородили орденом «За мужність» III ступеня.
У бою під Ізюмом, на Харківщині, загинув 46-річний заступник начальника зенітно-ракетної батареї Юрій Кукуєв, родом із Судилкова, що на Шепетівщині.
Загинув 39-річний житель Полонного старший сержант Володимир Луценко.
У Полонному попрощалися із старшим стрільцем Юрієм Лебеденком, який загинув від поранень під час ракетного обстрілу у Запорізькій області. Юрій став на захист Батьківщини, ще з часів АТО. На початку повномасштабної війни Юрій знову пішов у бій. Служив у 10-му окремому мотопіхотному батальйоні «Полісся», що у складі 59-ї бригади. Старший стрілець Юрій Лебеденко загинув 18 березня 2022 року. Захиснику було 47 років. У Юрія залишилась  дружина і син. Відповідно до Указів Президента України, за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов’язку Оборонця нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).
Кам’янеччина  попрощалася  із 29-річним Героєм, жителем села Улянівка, Романом Сіньковським.
У Білогір’ї попрощалися з добровольцем Віктором Горланчуком, який загинув захищаючи нашу країну в Миколаївській області.
У Віньківцях провели в останню путь Ігоря Рембача. У Судилкові — Героя російсько-української війни Миколу Печонку. Він загинув 28 березня 2022 року в Запорізькій області.
У Хмельницькому попрощалися з майором Юрієм Шевчуком та Анатолієм Назаренком, методистом предмету «Захист України» Хмельницького обласного інституту післядипломної педагогічної освіти.
У Грицеві попрощалися з 51-річним Павлом Новіцьким. 
Летичів віддав останню шану Герою Миколі Кравчуку.
У Теофіпольській громаді провели в останню путь Сергія Яцуху. 
Віддав життя за Україну житель села Серединці, що на Шепетівщині, Вадим Комащенко. 
У селі Держаки, на Білогірщині, провели в останню путь учасника російсько-української війни Сергія Потриденного.
У Старокостянтинові попрощалися з Ігорем Матвіюком, який загинув рятуючи людей в Бучі та Ірпені на Київщині.
Ольга Тимошенко з Шепетівки померла 5 квітня від отриманих поранень. Тиждень тому вона з побратими попала під обстріл рашистів. Її намагалися врятувати у госпіталі Запоріжжя. Ользі було 27 років.
Староушицька територіальна громада втратила ще одного Героя. У війні з росією загинув Станіслав Кузьмінський. За особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України і самовіддане виконання військового обов'язку та відповідно до Указу Президента України Оборонця нагорджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).
У селі Чагарівка, що в Чемеровецькій громаді, попрощалися з Віталієм Киналєм. Загинув військово-
службовець під час бою з окупантами на Миколаївщині.
Прийшла сумна звістка і в Понінківську територіальну громаду. Загинув понінківчанин Віталій Буш.
У селі Хутір, що в Михайлюцькій громаді, попрощалися з 22-річним Олександром Бершедою. Воїн Віталій Бершеда служив у 24-тій окремій механізованій бригаді імені короля Данила. Загинув під час виконання бойового завдання 31 березня 2022 року на Луганщині. За особисту мужність і самовіддані дії, виявлені в захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі, Президент України нагородив старшого солдата Бершеду Олександра орденом “За мужність” ІІІ ступеня (посмертно).
Чемеровецька громада живим коридором проводжала Олександра Луцькова, 1977 року народження, уродженець села Жердя. Воїн загинув у запеклих боях за місто Попасна, що на Донеччині.
Вовковинецька громада провела в останню путь Любомира Руснака. 10 квітня у Вовковинецькій гімназії  відбулося   урочисте відкриття меморіальної дошки на честь земляка-Захисника.

Від поранень, несумісних з життям, помер старший солдат Олег Хабюк, уродженець села Чухелі Волочиської громади.
Жителі Білогірської громади провели в останню путь Максима Фонтоша. Життя Героя було обірвано рашистами в селі Дмитрівка Бучанського району. Цьогоріч йому мало виповнитися 28 років…
Уродженець села Кремінна, Городоцького району Віктор Шкромида народився 16 лютого 2000 року. Проходив службу у військовій частині Одеської області, яка 7 квітня потрапила під ракетний обстріл. Віктор з побратимами опинився під завалами. Після дванадцятигодинного розчищення, його знайшли живим, але дорогою до лікарні боєць помер від отриманих травм.
Під час виконання службових обов’язків пішов у Вічність старший водій-гранатометник Олег Глушко. Трагічну звістку повідомили у Шепетівській міській раді. 55-річний солдат Глушко пішов з життя внаслідок гострої серцевої недостатності.
Відбулася церемонія прощання з Віталієм Кайгородовим. Загинув солдат під час бою у Макарівській ОТГ Бучанського району Київської області. Був похований у селі Липівка біля церкви разом із дев’ятьма побратимами. Віталія ідентифікували і перепоховали на малій батьківщині. На момент смерті йому було 24 роки.
На війні загинув Микола Українець родом із Старокостянтинова. Його тіло знайшли у звільненій Бородянці. У липні йому мало виповнитись 32 роки.
Трагічна звістка сколихнула Нову Ушицю. Стало відомо, що на фронті загинув Ярослав Шахмартов. Йому було 28 років... Загинув Герой в бою за Україну у місті Авдіївка.
В’ячеслав Салагацький загинув у селі Курулька Барвінківського району, що між Ізюмом, Слов’янськом та Краматорськом. Вшанувати та провести в останній путь Героя прийшли сотні жителів Білогірської громади.
У Донецькій області загинув
46-річний військовий з Пашківців Олександр Самофалов. 15 квітня з ним попрощалися у Хмельницькому.

Під час бойових дій у селі Новозлатопіль Запорізької області загинув 44-річний Олександр Ковальчук, житель села Песець на Новоушиччині.
На Алеї Слави в обласному центрі поховали поліцейського з Бучі Юрія Чабаха. 37-річний правоохоронець загинув під час евакуації людей. Його тіло виявили у братській могилі біля церкви в селі Буча на Київщині 10 квітня. У Хмельницькому поліцейського поховали через те, що звідси його батько.
У боях за незалежність і територіальну цілісність держави загинув Анатолій Стрельбицький. Анатолій Анатолійович близько 20-ти років віддав службі в правоохоронних органах. Його добре знали тисячі мешканців Деражнянщини та Летичівщини. Зараз у поліції Хмельниччини працює його син.
У Хмельницькому попрощалися із 41-річним Дмитром Герегою. Герой захищав Україну ще у 2014 році. Воюючи на сході країни, Дмитро Герега пройшов Іловайськ, Дебальцеве та Щастя. Коли розпочалося повномасштабне російське вторгнення, військовий рушив боронити рідну землю. Боєць загинув на Яворівському полігоні. Туди росіяни випустили понад 30 ракет. Без батька зростатиме його 14-річна донька.
Стоячи на колінах, проводжали в селі Голики на Славутчині в останню путь Віталія Погорільчука. В ніч з 25-26 лютого виявив хоробрість духу — під час обстрілів вивіз поранених побратимів з поля бою неподалік від Шилової Балки, Херсонської області. Ворожий СУ-25 влучив у БТР-80, внаслідок чого Віталій отримав смертельні поранення.
28-річний Віталій Карпенко родом з селища Ямпіль, що на Білогірщині. Там він виріс і навчався. «Родичі, батьки, друзі, кохана, знайомі та знайомі знайомих — ми всі шукали тебе і вірили, що ти живий і скоро приїдеш додому. Знайшли 13 квітня. Тебе вбили в Бучі, коли ти боронив свій край від навали російської армії», — цитує рідних місцеве видання.

Захищаючи Україну від навали росіян, загинув військовий з Чемеровеччини Віктор Валіцький.
У заблокованому окупантами Маріуполі загинула старша сержантка Національної гвардії, випускниця Чемеровецького фахового медичного коледжу Олена Кушнір. Лікарка встигла евакуювати маленького сина, а сама залишилася в місті, щоб рятувати військовослужбовців та цивільних. 3 березня 2023 року на території Морозівської гімназії відбулось урочисте відкриття меморіальної дошки загиблому військовому медику. Останнє відео Олени...

Шепетівська громада провела в останню путь начальника зенітної ракетної обслуги зенітної ракетної батареї військової частини А3159, старшого лейтенанта Артема Слісарчука та старшого сержанта Юрія Кукуєва.
У бою на Харківщині загинув 43-річний солдат, механік-водій гірсько-штурмового взводу 128 ОГШБ, уродженець Улашанівської громади Андрій Кондітєров.
У село Гута-Чугорська Староушицької територіальної громади прийшла страшна звістка: «У нас ще одна втрата… У бою за незалежність України з російськими окупантами загинув наш земляк, розвідник Валентин Петрук». Захисникові у серпні мало виповнитися 25 років.
У Летичеві живим коридором зустріли загиблого Героя Станіслава Прохорчука. Йому у листопаді виповнилося 57 років. Обороняючи країну від загарбників, Станіслав загинув у Харківській області.
Російсько-українська війна забрала 26-річного Олександра Манчула із села Врублівці, що на Кам’янеччині.
У центрі Ярмолинець прощалися із полеглим 46-річним бійцем, старшим солдатом Євгеном Мартиненком.
21 квітня на Донеччині загинув уродженець Чемеровець, студент Західноукраїнського національного університету, старший лейтенант Богдан Тришневський.
Хмельницький провів в останню дорогу 32-річного єдиного сина у матері Вадима Якимчука. Йому було 32 роки і залишиться так навіки... Боєць загинув у Запорізькій області.
Сумна звістка прийшла в Понінківську громаду. Нещадна та неймовірно жорстока війна забрала життя Віталія Поремського. За особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі старшого солдата посмертно нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
Старший лейтенант Володимир Луценко загинув 24 березня під час бойових дій, захищаючи нашу незалежність. А 26 квітня його провели в останню путь у рідному Полонному. Відповідно до Указу Президента України № 187/2022 від 29 березня 2022 року, за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі старшого сержанта Володимира Сергійовича Луценка нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).
У Хмельницькому попрощалися із загиблим військовим Андрієм Ковбасюком. 54-річний Герой отримав смертельне поранення у бою поблизу Попасної Луганської області, де зараз вирішується багато в чому доля України. Сталося це за кілька днів до Великодня.
У боях з російськими загарбниками загинув уродженець села Говори Анатолій Кушнір, 1992 року народження. Як повідомляють у Віньковецькій селищній раді, Герой віддав своє життя за волю України у боях під Ізюмом.
На Луганщині загинув старший сержант Сергій Ненашев. 36-річний військовий проживав у Лисичанську. Захищав Україну і брав участь у бойових діях від самого початку війни. Ро­ди­на військового — вимушені переселенці. Вони проживають у Полонному. Тому близькі вирішили поховати Захисника на Хмельниччині.
39-річний старший сержант ЗСУ Іван Ставнійчук загинув на Харківщині. Він народився у селі Більчинка, що в Ізяславській громаді. У Захисника лишились батьки, брат та сестра, дружина та 14-річна донька.
У боях з російською навалою загинув житель села Спасівка, що на Городоччині, Павло Яворський. До свого 21-річчя, яке мав би святкувати 5 червня, він не дожив майже місяць.
Громада села Миклаші, що у Ямпільській ТГ, провела в останню путь Максима Довгого, який загинув, захищаючи Україну. Максимові було 25 років, із перших днів війни він добровольцем став на захист країни. Військовий загинув у боях на Донецькому напрямку.
Ворожа міна обірвала життя Андрія Ходаніцького. Воїн народився 11 червня 1996 року у селі Явтухи Деражнянського району. Ненависний лютий ворог забрав життя молодого воїна.
28 квітня під час бою з російським агресором загинув Юрій Костюченко. Старшому сержанту 4 стрілецької роти 86 ОБТрО Збройних сил України у листопаді минулого року виповнилося 37 років. У Хмельницькому в Юрія Костюченка залишилися мама та брат.
Захищаючи Україну від російських окупантів, загинув військовослужбовець з Деражні Руслан Грінченко, 1983 року народження. Герой поліг 27 квітня під час виконання бойового завдання.
Жор­сто­ка вій­на заб­ра­ла жит­тя Рус­ла­на По­люш­ке­ви­ча. Цього лі­та, 10 чер­вня, йому ма­ло ви­пов­ни­ти­ся 28 ро­ків. «За­ги­нув наш зем­ляк. Рус­лан Ми­ко­лайович, прек­расна, щи­ра, доб­ра лю­ди­на, чу­до­вий чо­ло­вік, син, брат, друг. У це не­мож­ли­во по­ві­ри­ти, як не­мож­ли­во пе­ре­да­ти весь біль та сум від втра­ти... Він праг­нув ми­ру і за­ги­нув, за­хи­ща­ючи ро­ди­ну та Ук­ра­їну! Віч­на пам’ять ге­рою», — заз­на­чи­ли у По­нін­ківсь­кій гро­ма­ді.
У селі Глушківці Солобковецької громади на Ярмолинеччині зустріли 39-річного полеглого Героя Руслана Малімона. Він поклав голову 27 квітня у боях в Ізюмському районі на Харківщині.
Внаслідок отриманих під час бою поранень загинув мешканець Новоушиччини Едуард Столяр. Наприкінці травня йому мало виповнитися 26 років. Народився воїн у селі Зелені Курилівці. Проживав у селі Шебутинці. Закінчив місцеву школу. Воював і загинув у місті Дергачі Харківської області.
4 травня поблизу Харкова підірвався на міні 26-річний мешканець Волочиська Тарас Пашкевич. З початку вторгнення росії у 2014-му служив в 10-ій окремій гірсько-штурмовій бригаді. Був командиром роти. Нещодавно Тарас зробив пропозицію коханій та одружитися не встиг...  З метою вшанування і увіковічення пам’яті загиблого Героя-земляка,   4 травня 2023 року відкрито меморіальну дошку на фасаді Волочиської ЗОШ І – ІІІ ступенів №5.
8 травня Деражнянщина прощалася із Сергієм Хрипком. Військовослужбовець народився 29 вересня 1976 року. Поживав у селі Буцнева Деражнянської громади. Воював із рашистами у складі 93-ї окремої механізованої бригади «Холодний Яр» і загинув 29 квітня 2022 року.
Внаслідок авіаційного удару російських військ загинув житель с. Кам’янка Кам’янського старостинського округу Назар Дмитрина.
23 квіт­ня в се­лі Дов­гень­ке Ізюмсь­ко­го району Хар­ківсь­кої об­ласті загинув 32-річ­ний Сер­гій Цим­ба­лю­к із се­ла Ве­ли­ка Бе­рез­на, що на Ше­пе­тівщині. Цього­річ 28 лю­то­го він доб­ро­воль­цем пі­шов за­хи­ща­ти Бать­ків­щи­ну. Служив у 95-ій окремій десантно-штурмовій бригаді. Загинув під час ви­ко­нан­ня бойово­го зав­дання у скла­ді спец­гру­пи. Російські не­лю­ди не да­ють змо­ги заб­ра­ти ті­ло на по­хо­ван­ня.
Загинув ще один Захисник України — Віталій Поліщук. З 24 лютого захищав Україну у складі 106-ї окремої бригади Хмельницької територіальної оборони. Мав активну громадянську позицію та не зміг залишитися осторонь, коли держава опинилася в небезпеці. Народився Віталій 21 січня 1990 року у місті Хмельницькому.
Ізяславщина втратила ще одного військовослужбовця — сержанта Олександра Чернявського. Боєць загинув 7 травня під час артилерійського обстрілу росіянами у Донецькій області. Олександр до кінця з честю та гідністю виконував свій громадянський та військовий обов’язок. Тепер йому навіки 49 років…
Славутська громада попрощалася з Євгенієм Крачковським. Воїн поліг у бою з рашистами у Харківській області.
Під час виконання бойового завдання 9 травня загинув мешканець села Пліщин, що біля Шепетівки, Сергій Годованюк.
У боях на півдні України загинув Віталій Сізов — військовослужбовець, льотчик із Ізяслава. Йому було 38 років. земляки провели військовослужбовця в останню путь 11 травня.
Командир відділення Леонід Ситніков проживав у Дунаївцях. Воював у складі 24-ї окремої механізованої бригади. Героїчно загинув 6 травня поблизу Попасної на Донеччині. За особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі Президент України  нагородив воїна орденом «За мужність» ІІІ ступеня посмертно. 19 січня 2023 року начальник першого відділу Кам'янець-Подільського РТЦК та СП Роман Юрчик вручив  відзнаку синові загиблого Героя. 
Полонщина втратила ще одного свого Захисника — у російсько-українській війні загинув Вадим Бобрівник. Він до останнього подиху стояв на захисті Батьківщини, не даючи ворогу змоги загарбати хоча б клаптик рідної землі.
Одразу з двома Героями прощались кам’янчани. Микола Полюляк та Дмитро Сас загинули в бою з російським окупантом, віддали своє життя за нас із вами...
У Донецькій області поклав голову військовослужбовець штаб-сержант Костянтин Комендант. Родом він із Шахтарська Донецької області. Переїхав із сім’єю на Кам’янеччину. З перших днів російської навали мужньо захищав Україну. Втратив життя під час виконання бойового завдання.
У Ярмолинцях попрощалися із загиблим воїном Ярославом Білоусом. Від початку повномасштабної війни боєць воював спочатку на Сумщині, згодом на Харківщині. 11 травня разом із побратимами Ярослав потрапив під ворожий мінометний обстріл. Життя воїна обірвалося...
Під час оборони міста Маріуполя ще 17 березня загинув боєць з Хмельниччини Олександр Семенюк. Йому було 36 років... Олександр Григорович родом з села Ластівці на Кам’янеччині. Проходив військову службу на посаді інспектора прикордонної служби ІІІ категорії — санітарний інструктор. У Героя вдома залишилася дружина та двоє дітей.
Красилівська громада провела в останню путь учасника бойових дій у зоні АТО/ООС з 2015 року Федора Люзака. З початку війни добровільно пішов у військкомат. Проходив службу у складі 24-ої механізованої бригади імені короля Данила. Загинув Герой 21 березня 2022 року в районі Новоолександрівки під час артилерійського обстрілу, захищаючи українську землю. 29 травня йому мало б виповнитись 47 років.
Місто Деражня Хмельницького району у скорботі. На сході України від кулі окупанта поліг боєць Юрій Пам’ятничий, 1991 року народження. Навчався в місцевому ліцеї. Рано став напівсиротою. Вдома залишилися дружина та двоє дітей.
Під час виконання бойового завдання загинув прикордонник з Кам’янеччини Денис Дметрецький.  Боєць родом із села Улянівка Гуменецької тергромади. Денису було 30 років.
Внаслідок артилерійського обстрілу на Донеччині отримав не сумісні з життям поранення воїн-прикордонник Олексій Закліцький. Церемонія прощання з Героєм пройшла в рідному селі Гриценки на Красилівщині.
20 травня Судилківська громада дізналася, що 25-річний мешканець села Травлин Микола Конюк загинув на російсько-українській війні.
Жертвою московських рашистів стали Назар Орловський та Олександр Саєцький з Шепетівщини. Відповідно до Указу Президента України, за особисту мужність і самовіддані дії виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, а також вірності військовій присязі старшого солдата Костянтина Саєцького нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня  (посмертно).
У Славутській громаді попрощалися з Русланом Маліновським. Військовослужбовець загинув смертю Героя 11 травня в бою з окупантами в Донецькій області. У Захисника залишилася дружина та двоє дітей.
Поклав голову за Україну прикордонник, молодший сержант Леонід Корж із Нетішинської громади. Відважний, сміливий, відданий син свого народу протистояв ворогові на полі бою до останнього. 17 травня 2022 року внаслідок артилерійського обстрілу хоробрий прикордонник отримав смертельні поранення. За особисту мужність та самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі сержанта Леоніда Коржа посмертно нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня. 2 березня у Національній академії Держприкордонслужби України нагороду отримали дружина Героя Наталія Корж та молодший син Владислав.
Живим коридором зустріли та провели жителі села Івахнівці свого односельчанина, солдата Збройних сил України Вадима Чирку.
Новоушиччина сумує з приводу трагічної загибелі Героя — Олега Штифлюка, 1976 року народження, із села Ставчани. Загинув Герой 13 травня біля села Богоявленка Донецької області.
На сході нашої Батьківщини загинув Ігор Кузь, який народився в 1971 році в селі Маків на Дунаєвеччині.
Поповнив ряди Небесного батальйону Сергій Гриняківський із села Вочківці, що на Волочищині. Учасник АТО, а з початком повномасштабного наступу росії пішов на службу до Збройних сил України добровольцем. Сергій Володимирович загинув 20 травня від поранення під час ворожого артилерійського обстрілу поблизу села Степове Миколаївської області. В Сергія залишилася дружина і малесенька донечка, якій лише має виповнитися місяць. Невимовно сумно.
Внаслідок ворожого обстрілу під час виконання бойового завдання біля Успенівки Запорізької області загинув Ярослав Комаров, 2001 року народження, мешканець с. Волиця Друга на Красилівщині. Відповідно до Указу Президента України від 01 травня 2023 року №257/2023 за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов’язку орденом “За мужність” ІІІ ступеня нагороджено солдата, старшого навідника гранатометного механізованого взводу 14-ї ОМБр імені князя Романа Великого - КОМАРОВА Ярослава Олександровича (посмертно).
На Донеччині загинув командир 95-ї Житомирської десантно-штурмової бригади ДШВ ЗСУ, уродженець села Новокостянтинів на Летичівщині Вадим Журавський, позивний Вікінг. Про це повідомив Головнокомандувач Збройних сил України Валерій Залужний. Воїну 10 червня мало б виповнитись 24 роки. Вадим Журавський нагороджений орденом «За мужність» III ступеня указом Президента України від 15 квітня 2022 року № 242/2022.
На 38 році життя 22 травня, в результаті ракетно-бомбового удару, завданого росіянами по місцю дислокації загону у Запорізькій області, загинув старший сержант поліції Ігор Махлай. Напівсиротою залишилась його 9-річна донечка. Поховали Ігоря на кладовищі у селі Голосків, де він народився і де мешкають його батьки. Указом Президента України від 27 грудня 2022 року поліцейського Ігоря Махлая нагородили орденом «За мужність» ІІІ ступеня, посмертно.
Трагічна звістка цього разу прийшла до Славутської громади. У бою з окупантами поліг старший лейтенант Назарій Приймак. Йому назавжди залишиться 26 років.
У Хмельницькій громаді попрощалися з солдатом Миколою Глєбічевим. Добровольцю Збройних сил України було 50 років. Загинув Микола 13 травня. Без батька залишилося двоє дітей.
У боях за вільну Україну віддав життя 53-річний капітан Олексій Лопатін. У нього залишилась мама, кохана дружина і син. У день прощання Герою присвоїли нове звання, але вже посмертно.
Хмельничани попрощались із Олександром Гарадчуком, 1969 року народження. Мужній воїн загинув у бою із російськими загарбниками в Запорізькій області.
Одразу двох воїнів, які служили в підрозділах обласного центру, провели в останню путь — хмельничанина Вадима Дмитришина та чернівчанина Андрія Кравченка.
Славута прощалася з Захисником Денисом Ріхтером, якиий поліг у бою з російськими окупантами 25 травня у Бахмутському районі Донецької області. З 2015 року воїн брав участь в АТО/ООС. В перший день російського вторгнення Денис уже обороняв Київ. Згодом був відправлений на схід України. У Героя залишились мати, дружина та двоє синів. Відповідно до Указу Президента України від 23 лютого за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі старшому сержанту Денису Сергійовичу Ріхтеру  присвоїно звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (посмертно).
Хмельничани провели в останню путь 35-річного Сергія Тацького, який служив інспектором прикордонної служби у Луганському прикордонному загоні. Військовослужбовець родом з Кривого Рогу. Пішов на службу ще 2014 року, брав участь в антитерористичній операції. Був поранений, згодом переїхав у Хмельницький. Тут мешкав з дружиною.
Під час артобстрілу в Луганській області загинув 47-річний Віктор Паленко. З 24 лютого пішов добровольцем захищати Україну. Героя поховали 22 травня на сільському кладовищі у Розсоші.
28 травня жителі села Шекеринці Плужненської ОТГ дізналися, що, захищаючи свободу, незалежність і територіальну цілісність держави, віддав життя 34-річний Богдан Базилюк. Удома залишились осиротілі батьки. Указом Президента України №526 від 22 липня 2022 року за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені в захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі, його посмертно нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня. Нагороду отримав батько Героя — Ігор Іванович.
Днями в боях з московськими окупантами від ворожого осколку загинув молодий тренер з Хмельниччини, військовослужбовець тероборони Назар Макаренко.
Старшому лейтенантові Віталію Гуменюку було лише 23... Воїн родом із Ярмолинець. Воював на фронті, на найгарячіших ділянках. 18 травня Віталій з побратимами потрапив під ворожий обстріл і отримав важке поранення. Лікарі відчайдушно боролися за життя воїна, однак
27 травня його серце перестало битися. У Віталія залишилися батьки, брат і дружина. А ще він чекав на появу свого первістка і хотів, аби той зростав у вільній Україні. Згідно з Указом Президента України за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі Оборонця нагороджено орденом «Богдана Хмельницького»  ІІІ ступеня (посмертно).
80 десантно-штурмова бригада, у складі якої воював уродженець села Вівся, що на Чемеровеччині, Назар Божик, обороняла Донецьк. Загинув, рятуючи бойового товариша. Однокурсники хлопця розпочали збір коштів — фінансову допомогу єдиній найріднішій людині Назара — бабусі.
На війні проти росіян загинули старший солдат Андрій Рудик із села Підлісне та Микола Курашкевич із села Вовковинці. Обоє родом із Деражнянщини, обоє проходили військову службу у підрозділах десантно-штурмових військ. З  2015 року Андрій Рудик служив у Національній гвардії, згодом перевівся у бойову частину в Гостомель. Він неодноразово виконував бойові завдання в районі АТО/ООС. Після трьох років служби повернувся в цивільне життя. З перших днів повномасштабного вторгнення воїн разом зі своїм другом Миколою, з яким ще виконували пліч-о-пліч завдання під час АТО/ООС, стали на захист України від російських окупантів. Вони доєдналися до 80-ї окремої десантно-штурмової бригади.  Разом з Миколою вони і загинули в один день у бою за нашу свободу, за нашу країну, наше майбутнє. Днями у Деражні матері загиблого Андрія Рудика вручили синову нагороду. Військового Указом Президента України від 1 липня 2022 року № 462 відзначили орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).
Богдану Демчуку 28 травня мало б виповнитися 27 років. Він народився у селі Жадани Іллінецької громади. Разом із братом Олегом стримував росіян на території Маріуполя, а потім, у надскладних умовах цілковитої блокади, на «Азовсталі». Загинув він 29 квітня.  За особисту мужність та самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі Президент України посмертно нагородив Богдана Демчука орденом «За мужність» III ступеня. 28 грудня 2022 року у селі Шарівка Хмельницького району старшому сержанту ОЗСП «Азов» відкрили меморіальну дошку.
Славутчина прощалася з 32-річним старшим солдатом командиром реактивної системи залпового вогню — Михайлом Афанасьєвим, котрий загинув у бою з російськими окупантами 27 травня на Донеччині.
На Новоушиччині віддали останню шану Герою — Василю Кухару з села Шебутинці. 27 травня воїн перебував на полігоні Нацгвардії у місті Дніпро. Саме туди вдарила російська ракета.
Загинув від осколкового поранення голови під час ведення бойових дій, вірний присязі при захисті рубежів нашої країни Михайло Колянов із села Ляпинці (Чорноострівська громада). Його життя, як спалах комети. Він залишив після себе яскравий слід, віддавши життя заради Перемоги.
У Хмельницькому в останню путь провели ще одного загиблого Героя — військового Сергія Новікова. Йому було 43 роки. Життя Захисника обірвалося поблизу Бахмута на Донеччині 28 травня.
На війні з російськими окупантами поліг Микола Лось з Княжполя Слобідсько-Кульчиївецької громади, що на Кам’янеччині. Йому було лише 39.
У Красилівській тергромаді оголосили День жалоби за полеглим в Маріуполі Сергієм Радковським, 1993 року народження, жителем села Манівці. Тіло Героя поховано на тимчасово окупованій території «Азовсталі». На жаль, на сьогодні перепоховання військовослужбовця є неможливим.
У Хмельницькому попрощалися з військовослужбовцем Сергієм Бецалом. Боєць загинув у 25 травня у Донецькій області. Йому було 46 років.
25-річний Юрій Панчук родом із Понінківської тергромади. 5 червня рідні дізналися жахливу звістку — нещадна та неймовірно жорстока війна забрала молоде життя. Оси­ро­ті­ла без сво­го за­хис­ни­ка ці­ла ро­ди­на — ма­ма Люд­ми­ла, сес­тра, бра­ти. За­ли­шив­ся без та­та одноріч­ний син.
Ігор Русий загинув в бою в місті Золоте на Луганщині. Йому було 57 років. Ігор Петрович багато років працював на освітянській ниві. Впродовж трьох років очолював Старосинявську РДА. А з початком війни пішов добровольцем у тероборону. Воїна проводжали в останню дорогу третього червня в Старій Синяві. Згідно з Указами Президента України за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету і територіальної цілісності України та за вірність військовій присязі нагороджено орденом «За мужність» III ступеня посмертно.
У Хмельницькому попрощалися із загиблим Сергієм Новіковим. Був мобілізований і пішов захищати країну, коли почався повномасштабний наступ. У жовтні цього року, в День Захисника України — 14 жовтня, йому мало б виповнитися 44 роки. У нього залишилися дружина і діти. 
У Кам’янці провели в останню дорогу Максима Квапиша. У бою 26 травня на Запорізькому напрямку Герой зазнав смертельних поранень. До початку повномасштабної війни з російськими окупантами кам’янчанин був командиром київського осередку ГО «Авангард культурна спілка». У Максима залишилися дружина, батьки та сестра.  За особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі Президент Укрїани посмертно нагородив Максима Квапиша орденом «За мужність» ІІІ ступеня.

Трійко малечі залишилися без батька — на війні загинув військовий Микола Вовк. Боєць був родом із Старої Синяви. Служив у Військовому інженерному інституті при ПДАТУ, що в Кам’янці. Поховали бійця на Алеї Героїв у Хмельницькому.
Хмельниччина попрощалася одразу з трьома Героями, — в останню дорогу провели Олександра Кузяка із Кам’янеччини, Миколу Бойка із Красилівщини та Івана Тимощука з Ізяславщини.
Олександра Кузяка знали в рідному селі Підлісний Мукарів як спортсмена та активіста. Чоловік був родом із багатодітної сім’ї, працював зварником. 47-річний боєць мав дружину та двох доньок.
33-річний солдат Микола Бойко проживав у селі Волиця. військовослужбовець визволяв Україну від рашиської навали, починаючи з 2014 року. 9 червня 2022 року Герой підірвався на вибухівці в районі населеного пункту Новоселівка Донецької області.
Панахида за загиблим пройшла в храмі Іоанна Богослова в рідному селі солдата. Там же і поховали Героя. В нього залишилися батьки, донька та вагітна дружина.
13 червня, на Шепетівщині прощалися зі старшим сержантом 34-річним Іваном Тимощуком, уродженцем села Радошівка Ізяславської територіальної громади. З перших днів російської агресії, у 2014 році, пішов добровольцем на фронт. Загинув військовослужбовець під час виконання бойового завдання в Краматорську.
Неможливо словами утішити рідних, котрі втратили сина та брата, коханого чоловіка та батька.
Під Бахмутом Донецької області підірвався на міні доброволець Олександр Квасниця із Волочищини. Олександр родом з села Глядки Наркевицької тергромади. З початком бойових дій, пішов обороняти Україну добровольцем разом із рідним братом Олександром. Був неодноразово поранений, але завжди повертався на фронт. На жаль, жорстока війна обірвала його життя. Напівсиротою залишилася донька-першокласниця. Не побачать сина батьки. Героя ховатимуть у рідному селі Глядки. 
Страшна втрата для Вовковинецької територіальної громади. Лише цього тижня мешканці громади поховали Євгена Мельника, який загинув на Луганщині та Сергія Бабасюка, якого не стало 4 червня. Як знову трагічна звістка прийшла у громаду, — загинув Олександр Корчинський.
Хмельниччина втратила ще одного відважного воїна — Богдана Стасюка з Давидковець. У липні йому мало б виповнитися 35. Вдома у Захисника залишилася дружина, 10-річний син, мама і брат.
На війні загинув Сергій Сабадаш. Йому було 43 роки. Він мешкав у селі Фурманівка Кам’янець-Подільського району.
Другого червня загинув 46-річний хмельничанин В’ячеслав Тхоржевський. Без батька залишилися троє його синів. Найстаршому Святославу — 22 роки. «Тато буде бачити нас з неба», — сказав син полеглого Героя, маленький Богдан.
На Харківщині підірвався на міні 58-річний доброволець Сава Олійник. Герой родом із Полонного. Мав дружину, двох дітей, зятя та невістку. Поки воював, народилася найменша внучка, але боєць так і не встиг її побачити. 13 березня 2023 року дружині загиблого Захисника Сави Олійника вручили орден Богдана Хмельницького III ступеня (посмертно) за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного сувернітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі.
Захищаючи Україну, загинув 55-річний хмельничанин Віктор Марисюк. Це сталося майже три тижні тому. 18 червня з ним попрощалися в обласному центрі. Віктор Марисюк став 45 загиблим мешканцем Хмельницької громади від 24 лютого. Поховали його на Алеї слави у мікрорайоні Ракове. У нього залишилися дружина та донька.
17 червня на Донеччині загинув доброволець Сергій Прозоровський з Ізяславщини. Герой виконував бойове завдання і підірвався на міні.
На війні загинув красилівчанин Володимир Бабій. У перші дні російської широкомасштабної агресії Герой повернувся додому з-за кордону і пішов добровольцем на передову. На жаль, на 44 році його життя обірвалося.
Йому було 27. Близькі пригадують Дмитра Безрукого завжди позитивним й усміхненим. Доброволець загинув на Луганщині під час артилерійського обстрілу.
Володимир Гулькевич загинув, обороняючи села Раденськ та Олешки у Херсонській області, там його і поховали. Шепетівчанин, воював стрільцем-помічником гранатометника 2 механізованого відділення 1 механізованого взводу.
Нещодавно Президент України нагородив Володимира Гулькевича орденом «За мужність» ІІІ ступеня, посмертно. Державну нагороду вручили матері військового, Людмилі Гулькевич, голова Хмельницької військової адміністрації Сергій Гамалій та керівник Шепетівської районної військової адміністрації Олексій Глушаков.
Під обстрілами РСЗВ «Град» у Сєвєродонецьку загинув командир механізованого взводу, старший лейтенант Сергій Глушанець. Поховали Героя з усіма військовими почестями у Славуті. Вдома залишились батьки, сестра, син та кохана жінка.
У Хмельницькому попрощалися з 47-річним Олександром Адамським, який загинув під час виконання бойового завдання в районі Сєвєродонецька.
Медаль «Захиснику Вітчизни» (посмертно) від Президента України отримали рідні трьох загиблих курсантів Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба, — Сергія Шевчука, Владислава Загороднього та Владислава Краснолуцького. Воїни загинули під час артилерійського обстрілу Харкова.
На Донеччині загинув боєць із села Слобідка-Балинська, що на Кам’янеччині, Віктор Демчук, 1980 року народження. «Немає таких слів, які б зараз могли заспокоїти згорьовану родину Героя. Без батька залишилось троє дітей...» — повідомили у Маківській сільській раді.
Олександр Мельник з Городка загинув в перший день війни під час артобстрілу росіянами. Президент України посмертно нагородив Героя орденом «За мужність» ІІІ ступеня. Нещодавно у військовій частині сина відзнаку отримали батьки бійця.
Хмельницький попрощався зі двома своїми Героями, — 29-річним Віктором Мазуром та 48-річним Олегом Гуменюком. Ракетники загинули в один день у Запорізькій області. В один день вони знайшли і спокій на Алеї Слави.
22-річний Роман Сович не дожив до дня народження всього місяць. Хлопець родом з Красилова. З 2019 року брав участь у бойових діях. Життя воїна обірвалось 19 червня поблизу села Богородичне Донецької області. В нього залишились бабуся, батьки, сестра. Указом Президента України за особисту мужність і самовіддані дії виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі солдата Совича Романа Сергійовича нагороджено орденом "За мужність" ІІІ ступеня (посмертно).
У Хмельницькому попрощалися з добровольцем Валерієм Гуменюком. Йому назавжди лишилося 53 роки. Був мобілізований у перші дні повномасштабного вторгнення росії. Загинув Захисник України минулого тижня, 19 червня. Без чоловіка та батька залишилися дружина та діти.
18 березня під час виконання бойового завдання у Запорізькій області загинув Олександр Заборський. Служив Герой у 19 окремій ракетній бригаді. Досвідчений військовий зв’язківець, мав «золоті руки». На момент смерті йому було 48 років. Тривалий час не було змоги поховати тіло бійця, оскільки потрібно було провести відповідні процедури. У нього залишилися дружина та син.
На Донеччині під час виконання бойового завдання загинув Олександр Уруп. Його життя обірвалося на 63-му році. Жителі Дунаєвецької тергромади зустріли воїна «живим коридором» та провели його в останню путь.
В Олександра залишилися дружина, донька та син.
Хмельницький знову у скорботі. 21 червня провели у вічність 43-річного Василя Шевчука. Дружина залишилась вдовою, а діти більше не пригорнуться до рідного батька.
26 червня під час бойового завдання під Сєвєродонецьком на Луганщині загинув Вадим Ангел, 1991 року народження. У 2014-2015 роках  хмельничанина мобілізували в АТО, на Донбас. Згодом, із 2017 по 2020 роки проходив військову службу за контрактом у 8-му окремому полку Сил спеціальних операцій. Під час служби він неодноразово був у відрядженнях в зону АТО/ООС. А в 2022 році, коли почалось повномасштабне вторгнення, вони з дружиною разом працювали у Польщі. Та Вадим, не вагаючись, поїхав назад, в Україну. Тут знову приєднався до 8-го полку ССО, пройшов підготовку і відразу поїхав на передову. 26 червня 2022 року Вадим загинув. Його посмертно удостоїли звання почесного громадянина міста Хмельницького. Родина загиблого звертається до глави держави із проханням присвоїти Героя України  (посмертно) воїну, який поклав своє життя за нашу державу. Підтримати петицію можна за посиланням
Тридцятитрирічний Олександр Севрук зі села Радошівка загинув 12 березня. Президент України нагородив бійця орденом “За мужність” ІІІ ступеня, посмертно. 28 червня нагороду вручали матері загиблого Неонілі Севрук в Ізяславській міській раді.
2 липня стало відомо про загибель на війні 52-річного Олександра Міщука з с. Велика Медведівка, що на Шепетівщині. Молодший сержант Олександр Міщук трагічно поліг 27 червня, під час мінометного обстрілу московськими рашистами невеличкого села Верхньокам’янка Лисичанської МТГ Сіверськодонецького району Луганської області.
У суботу в Ярмолинцях попрощалися із Володимиром Совою-Лісовцем. Під час церемонії прощання оголосили про посмертне нагородження сержанта відзнакою Президента України Володимира Зеленського. Також за дорученням Головнокомандувача ЗСУ генерала Валерія Залужного зачитали пам’ятний лист на знак глибокої вдячності за жертовне служіння полеглого Захисника в лавах Української армії. 8 липня 2023 року Президент України Володимир Зеленський підписав Указ: «За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народові присвоїти звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» СОВІ-ЛІСОВЦЮ Володимиру Олександровичу – сержанту (посмертно)». Раніше Володимир Сова-Лісовець був нагороджений медаллю «За військову службу Україні» та орденом "За мужність" ІІІ ступеня (посмертно).
Шепетівська громада віддала останню шану 54-річному штаб-сержанту Анатолію Піддубному. Загинув під час виконання військового обов’язку 13 березня поблизу села Піски Чернігівської області. Указом Президента України №17 від 13 січня 2023 року за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі, штаб-сержанта Піддубного Анатолія Михайловича нагородили орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно). 
Війна обірвала життя добровольця – 56-річного Володимира Борисюка. Захисник родом із села Клубівка, що на Ізяславщині. Відважний воїн загинув під час ворожого артилерійського обстрілу в Донецькій області.
Виконуючи бойове завдання, загинув 38-річний військовослужбовець механізованого баталь- йону однієї із військових частин Іван Назаров, 1984 року народження. Родом боєць із села Лісоводи, що на Городоччині. Вдома залишилося двоє неповнолітніх дітей.
Під час виконання бойового завдання поблизу села Михайлівка Бериславського району Херсонської області віддав своє життя за Україну 32-річний штаб-сержант Борис Савіцький із Шепетівки. Після кривавих подій на Майдані Незалежності, 21 лютого, Борис повернувся на військову службу. Вже у березні 2014-го розвідувальна група Савіцького у складі 30-ї окремої механізованої бригади висунулася до Криму. Там військові перебували до травня. Після анексії півострова підрозділ направили у Запоріжжя на злагодження. А далі гартування війною та участь у запеклих боях за Савур-Могилу, Амвросіївку, Степанівку, Дебальцеве, Щастя… Указом Президента України №473/2015 від 13 серпня 2015 року, «за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі», нагороджений орденом «За мужність» III ступеня. У лютому 2018 року Бориса Савицького призначили на посаду командира розвідувального взводу 30 окрема механізована бригада ім. князя Костянтина Острозького.  У вересні 2019-го його підрозділ став переможцем змагань на кращий розвідувальний взвод ЗСУ. У квітні 2021 року, щоб бути ближче до рідних, Борис перевівся на посаду начальника радіостанції 11-го зенітного ракетного полку. У травні 2022-го знову повернувся у розвідку та командував розвідувальним взводом розвідувальної роти 60-ї окремої піхотної бригади. У загиблого залишилися мати, дружина та 4-річна дочка.

Важка втрата для Дунаєвецької громади — загинув Вадим Франчук, мешканець села Мушкутинці. Осиротіли батьки, дружина, синочки.
Днями жителі Білогірщини провели в останню дорогу військовослужбовця Віктора Кокошка. Герой воював у складі 110-ої окремої бригади територіальної оборони. Його життєвий шлях обірвався  6 липня, поблизу Авдіївки. Прощалися з Героєм у Білогір’ї та рідному селі Жемелинці.
У Хмельницькому попрощалися з 21-річним Віталієм Леськовим, Який був членом організації «Сокіл Хмельницький». Вперше воїн поїхав на фронт у віці 16 років, воював у Добровольчому корпусі.
Рідні провели в останню путь Дмитра Іверова. Він був бійцем 10 окремої гірсько-штурмової бригади. Захисникові було 24 роки, загинув у Луганській області.
У бою з російськими окупантами віддав своє життя зовсім юний Сергій Сищук. Захисник 2002 року народження. Поховають Героя на Новому кладовищі у Славуті.
Страшна звістка прийшла і в Наркевицьку громаду, що на Волочищині. 13 липня підірвався на міні під час виконання бойового завдання мешканець села Шмирки Юрій Пастух. Герою було 39 років.
Захищаючи Україну від російських загарбників, загинув мешканець села Радошівка, що на Ізяславщині, Олександр Мельник. Він був розвідником-навідником розвідувального відділення розвідувального взводу 3 десантно-штурмового батальйону. Солдат загинув під час виконання бойового завдання на Донеччині.
У жорстокій війні проти рашистів загинув житель Полонного Олександр Кравчук, 1974 року народження. Боєць служив з перших днів у ЗСУ. В загиблого залишилися дружина та двоє дітей.
На війні загинув Павло Семенов з села Криштопівка. А 17 липня йому мало б виповнитись 24 роки. З початку вторгнення росії в Україну пішов добровольцем на фронт. Героя проводжали в останню дорогу  11 липня. Жителі рідного села зустріли тіло молодого бійця живим коридором.
Славутська громада попрощалася зі своїм Героєм — Сергієм Сищуком. Юнак у розквіті літ загинув від рук кривавого російського агресора. Сергій пішов на передову добровольцем. У травні отримав державну відзнаку — нагрудний знак «За зразкову службу». Він не дожив всього 23 дні до свого 20-річчя.
У Хмельницькому попрощалися з 57-річним військовим Володимиром Мельничуком. Він служив кулеметником у 10-ій окремій гірсько-штурмовій бригаді та загинув у Донецькій області.
Захищаючи честь і незалежність Української держави, героїчно загинув у бою з російськими загарбниками на Донеччині Вадим Франчук. Герой був командиром третього десантно-штурмового відділення першого десантно-штурмового батальйону, мав звання сержанта. Вдома залишились батьки, дружина та сини.
Стало відомо про загибель у бою з російськими окупантами старшого солдата, старшого бойового медика десантно-штурмового батальйону 25-річного Олександра Погорільчука, брата покійного Захисника України Віталія Погорільчука, з котрим Славутська громада попрощалася у квітні. У горі залишилися мама, яка втратила на російсько-українській війні двох своїх синів, та наречена.
Обласний центр прощався із двома полеглими військовими — Андрієм Невиданчуком та Вадимом Гаврилюком. Загиблі служили в одній бригаді. Боролися із ворогом на Миколаївщині. Один нещодавно одружився, в іншого залишилося двоє маленьких дітей. 

Того дня він встиг обмінятися повідомленнями з коханою у месенджері, а через годину після цього воїн загинув. Сержантові поліції Миколі Фурману було 47 років. Герой поліг під Слов’янськом, на Донеччині. У чоловіка залишилося двоє дочок та дружина.
Страшна звістка надійшла до Волочиської тергромади. Клята війна відібрала життя старшого солдата з села Авратин Олександра Мурзи, 1995 року народження. Герой загинув у Миколаєві.
В боях на Донеччині поліг 41-річний Володимир Ткаченко. Захисник був родом з села Немичинці (Гвардійська тергромада). Вдома залишилася сестра та старенький батько.
Внаслідок важких поранень, отриманих під час бою біля Новомихайлівки на Донеччині, помер Захисник Леонід Федюк.
У Кам’янці-Подільському попрощалися з командиром інженерно-саперного взводу старшим лейтенантом Максимом Дербушевим. Герой потрапив під мінометний обстріл. Єдиний син у матері загинув 27 травня. Відповідно до Указів Президента України,  за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов’язку Максима Борисовича нагороджено медаллю «За військову службу Україні» (посмертно).
Сумна і трагічна звістка з фронту надійшла в Судилківську громаду, що на Шепетівщині. Під час бойового завдання загинув Володимир Лакей, 1979 року народження. У Володимира залишилися мама, дружина та двоє дітей. Відповідно до Указу Президента України відзначено орденом "За мужність" III ступеня (посмертно).
Як повідомили з 2-го окремого батальйону добровольчого корпусу «Правий сектор», загинув Олександр Попов (позивний Дракон). Боєць поліг у боях за Бахмут, на Донеччині. Олександр Попов був родом з Кам’янця-Подільського. Цьогоріч у травні йому виповнився 41 рік.
Від рук російських окупантів загинув Андрій Ткачук, капітан, командир другої механізованої роти першого механізованого батальйону 14 окремої механізованої бригади ім. князя Романа Великого. Воїну було лише 25 років.
У селі Пасічна на Ярмолинеччині попрощались із солдатом ЗСУ Олегом Козловським. Герой був важко поранений. Лікування та реабілітація тривали три місяці. Медики зробили все можливе, але серце воїна не витримало. Олегові Козловському було 50 років.
Від важких поранень у госпіталі помер 41-річний Олексій Дем’янчик з села Йосипівка Старосинявської громади.
Трагічна звістка прийшла до Кам’янця-Подільського. Стало відомо, що у Соледарі на Донеччині загинув старший сержант Георгій Антохов-Хлібороб.  Захиснику залишиться навіки 26 років...
У селі Завалійки, що на Волочищині, провели в останню дорогу молодого солдата Дмитра Миськова. Боєць загинув 23 червня поблизу населеного пункту Новомайорське на Донеччині. З початку російського вторгнення рашистів в Україну Дмитро пішов добровольцем на фронт. У вересні йому мало б виповнитися 24 роки. Без сина залишилась мати Ольга Григорівна Буйвало.
Славутчани попрощалися із земляком, Захисником України, штаб-сержантом Сергієм Поповим. Боєць героїчно поліг у бою 29 червня під час артилерійського обстрілу на Донеччині.
У боротьбі з окупантом на Миколаївщині загинув 28-річний військовий Євген Чорноконь, із села Слобідка Новоушицької громади.
Під Харковом загинув Валентин Стайоха, мешканець Закупненської громади. Траурний кортеж з тілом Захисника прибув на рідну землю 28 липня.
Під час бою у населеному пункті Івано-Дар’ївка Донецької області віддав своє життя 33-річний Вадим Гуцол. Боєць пішов воювати з окупантами 1 березня. Загинув Герой 20 липня.
Стало відомо про втрату ще одного воїна — Романа Новікова, 1982 року народження. Він поліг у бою 24 липня за Батьківщину у тій таки Івано-Дар’ївці на Донеччині.
На Ярмолинеччині попрощалися зі старшим сержантом Олександром Надоптою, який загинув у боях під Авдіївкою. Боєць потрапив під ворожий артилерійський обстріл та зазнав смертельного ураження. Того дня серце 43-річного Захисника перестало битися. Згідно з Указом Президента України за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі Оборонця нагороджено медаллю «Захиснику Вітчизни».
У Хмельницькому попрощалися із Віталієм Лозою. Ще на початку російського вторгнення він вирушив добровольцем на війну. Військовий загинув 28 липня на Донеччині, у Покровському районі. Герою навіки залишиться 35 років.
Сумна звістка надійшла в Городоцьку тергромаду. Під час виконання бойового завдання 10 серпня загинув мешканець міста Іван Новоженін, 1974 року народження. Герой потрапив під артилерійський ворожий обстріл.
Ще двоє Героїв назавжди повернулися додому з Кам’янеччини. Під час виконання військового обов’язку загинув В’ячеслав Мартинюк з Нової Ушиці. А в боях у Донецькій області поліг житель села Жабинці 45-річний Василь Передерко. 
В боях за Україну загинув 21-річний бойовий офіцер, житель села Калачків (Китайгородська тергромада) Володимир Орловський. На сторінці громади пишуть, був молодий, перспективний, завжди готовий підставити своє плече. Проте життя розпорядилося по-своєму.
Життя одразу двох воїнів з Грицівської громади забрала російсько-українська війна. Виконуючи бойові завдання, загинули Микола Троян і Віталій Нестерук.
Сумна звістка прийшла в Ямпільську громаду Шепетівського району. У війні з окупантами загинув 54-річний мешканець села Лепесівка Дмитро Ямчук.
На Ярмолинеччині, в селі Косогірка, попрощалися із 32-річним Андрієм Оробчуком. Він запам’ятався людям роботящим та добрим. З початку повномасштабного наступу росіян на Україну Андрій був серед тих, хто вже наступного дня добровільно прийшов до військкомату. Боронив нашу землю на Донеччині і тут загинув. Вдома залишилась мати, дружина та сестра.  
Трагічні новини знову надійшли до Хмельницької області. У боях на передовій загинули двоє Захисників 30-річний Валерій Олійник із Шепетівки та 23-річний Олександр Башук із Городка. Відповідно до указу Президента України Олександра Башука нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня. Нагороду отримали батьки полеглого бійця.
У бою з російськими окупантами загинув 52-річний кам’янчанин Олег Войцеховський. Боєць був смертельно поранений під час артилерійського обстрілу в районі селища Піски на Донеччині.
До Шепетівської громади надійшла сумна звістка про втрату. Під час виконання бойового завдання, захищаючи Україну, загинув штаб-сержант, головний сержант механізованого взводу Дмитро Д’яков, 1973 року народження. 
Страшна звістка з фронту не оминула Городок. Внаслідок артилерійсько-мінометного обстрілу на Донеччині загинув Владислав Хаєцький, 2001 року народження. Згідно з Указом Президента України за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі Оборонця нагороджено медаллю «Захиснику Вітчизни» (посмертно).
Під час виконання бойового завдання загинув Сергій Сулук. Військовослужбовець із села Тинна Новодунаєвецької громади. Сергію було 24 роки.
Кам‘янеччина знову в жалобі. В бою з окупантами віддав своє життя Роман Горбатюк , 1980 року народження, з села Ставище Новодунаєвецької тергромади. За особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі солдата Романа Станіславовича Горбатюка нагороджено орденом “За мужність” ІІІ ступеня (посмертно). Орден вручили матері загиблого Героя.
Новоушиччина сумує з приводу трагічної загибелі Героя — Ігоря Глуговського, 1974 року народження.  Боєць загинув виконуючи бойове завдання у населеному пункті Дача Донецької області.
Пекуча звістка надійшла в Улашанівську громаду. В бою з російськими окупантами в населеному пункті Піски, що на Донеччині, загинув житель села Волиця, стрілець-санітар роти охорони Андрій Касян. Йому навіки 24.  
Красилівська громада втратила ще одного Героя. У боях поблизу Красногорівки Донецької області, захищаючи Україну, загинув майор окремого загону спеціального призначення «Омега» Північного об’єднання Національної гвардії України Вадим Зеленюк, 1988 року народження. За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі Володимир Зеленський присвоїв військовослужбовцю звання «Герой України» (посмертно).
На Донеччині, захищаючи нас із вами від російського агресора, загинув житель Нетішинської міської територіальної громади — Володимир Мартинюк, 1972 року народження.
У бою загинув військовий із Шепетівського району Олександр Мосійчук. Воїн родом з села Любомирка. Виявивши стійкість та мужність, поліг у населеному пункті Піски Донецької області.
У День Незалежності України загинув ще один її Герой — Микола Носенко. Боєць був родом з села Кунів.
На Городоччині провели в останню дорогу Захисника Валерія Рижого. Військовий мешкав у селі Чорниводи. Штаб-сержант загинув у селі Опитне Бахмутського району на Донеччині. Згідно з Указом Президента України, за особливі заслуги у захисті державного суверенітету, територіальної цілісності, у зміцненні обороноздатності та безпеки України, вірність військовій присязі Оборонця нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).
Захищаючи країну від російського окупанта поліг Захисник Микола Лисенко. Захиснику виповнилось 38 років. Вдома залишилася дружина та донька.
У російсько-українській війні під час виконання бойового завдання загинув житель села Городище Сергій Заремба, 1973 року народження. 
В боях з російськими окупантами героїчно загинув Сергій Марчук, родом із Вовковинецької громади. 55-річний Захисник виконував бойове завдання поблизу населеного пункту Катеринівка Донецької області. 19 серпня він отримав поранення несумісні із життям.
У село Печиводи надійшла трагічна звістка. В боях з ворогом на передовій загинув односельчанин Дмитро Сірук, 1995 року народження.  Згідно Указів Президента України за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі  Дмитра Валерійовича нагороджено орденом "За мужність” ІІІ ступеня (посмертно).
У ході бойових дій на Донеччині 22 серпня загинув Євген Нестер. Родом Герой зі станції Ярмолинці.
Три дні був у жалобі Нетішин. Громада попрощалася зі сержантом резерву 7 запасної роти в/ч А0536 Іваном Іванюком, 1977 рокі народження. Воїн загинув 20 серпня поблизу Бахмута Донецької області під час артилерійського обстрілу.
Меджибізька територіальна громада в скорботі проводжала в останню путь Василя Ціолку, який віддав життя у боротьбі з російськими загарбниками. 
Зі Захисником України Віктором Кудерським попрощалися мешканці Деражнянської громади.

Страшні звістки продовжують надходити на Кам’янеччину. На фронті, захищаючи Україну, загинув справжній патріот 33-річний Валентин Глуховський. Під час наступальних дій на Херсонщині загинув житель села Маків 53-річний Роман Орловський. Не повернувся з війни Сергій Подолян. Герою відтепер навіки 40. Вдома залишились батьки та двоє діток — Михайлик і Софійка. Надійшло повідомлення про загибель 37-річного Руслана Старчука. Герой поклав своє життя під час артобстрілу на Миколаївщині. Ще одна трагічна звістка — на фронті загинув кам’янчанин Дмитро Гловачевський. Йому навіки буде 38 років. Без чоловіка і батька залишилися дружина, син та донька. В боях на передовій загинув Олег Чорний. 41-річний Захисник виборював свободу ціною власного життя. Він мешкав у Китайгородській тергромаді.  Серце ще одного військового з Кам’янеччини перестало битися в останній день літа. Загинув Олег Дибко, житель села Улянівка.
Полеглий Василь Луцик проживав у Хмельницькому. Йому тепер навіки 39. Поховали Героя у рідному селі Западинці Меджибізької громади. Вдома залишилася дружина та двоє дітей.
В обласному центрі попрощалися з військовим Юрієм Курдибахою. На момент смерті йому був 51 рік. Він загинув у Бахмуті Донецької області 25 серпня. У Героя залишилися дружина та четверо дітей.
Живим коридором 31 серпня зустрічала лейтенанта Руслана Волошина рідна Віньковеччина. 17 серпня йому виповнилося 23 роки. 
Сумна звістка прилинула до Білогірської громади. Під час артилерійського обстрілу в районі населеного пункту Піски поліг Андрій Миколюк із Жемелинців. 
Від важкого поранення, отриманого в боях з російськими окупантами, загинув Олександр Сердечний. Герой був з 1989 року народження. Мешкав у Великій Медведівці.
Страшна звістка прийшла 31 серпня в Антонінську громаду. Внаслідок важкого поранення, отриманого в бою з окупантами, загинув 34-річний Олег Синюк. Згідно з Указом Президента України, за особливі заслуги у захисті державного суверенітету, територіальної цілісності, у зміцненні обороноздатності та безпеки України, вірність військовій присязі – орденом “За мужність” ІІІ ступеня нагороджено посмертно.
Військовий Артур Круковський загинув у населеному пункті Чаплине, що на Дніпровщині. Чоловік оберігав наш спокій шість років.
Трагічна новина надійшла на Ізяславщину. Від рук окупантів на Донеччині загинув 32-річний клубівчанин, стрілець Олександр Захаров.
У Хмельницькому віддали останню шану загиблому Захиснику України 46-річному Василю Романюку. Він поліг 17 серпня у селищі Піски на Донеччині. 
Знову болюча втрата. На війні загинув солдат Роман Березовський, 1997 року народження, зі Славути.
Окупанти обірвали життя Василя Майданюка, жителя села Блищанівка. Йому було 43 роки.

Село Клубівка на Ізяславщині провело в останню путь свого відважного воїна, стрільця-снайпера Віталія Коротюка. Воїн загинув, захищаючи Україну від російських окупантів, у боях на Харківщині. Йому було 28 років... Згідно з указом Президента України Володимира Зеленського, за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі,  Оборонця посмертно нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
У Хмельницькому віддали останню шану загиблому на війні Костянтину Мочульському. Захиснику був 31 рік, свій останній бій він прийняв у районі Донецька.
У Гвардійському Хмельницького району попрощалися з командиром мотопіхотного відділення дніпровської 93-ї окремої механізованої бригади «Холодний Яр», старшим сержантом 48-річним Геннадієм Фурмановим . Спільно з товаришем евакуйовували пораненого побратима з поля бою. Уламок ворожого снаряда залетів між пластин бронежилета і розірвав серце. Командир поліг на полі бою зі зброєю в руках.
Сумна й страшна звістка прийшла до Крупецької громади, що на Шепетівщині. 7 вересня у зоні бойових дій віддав своє життя житель села Колом’є, головний сержант Михайло Бондарчук. 29-річний Михайло Вікторович загинув 7 вересня 2022 року під час оборони Харківщини від окупантів. Біля села Волохів Яр боєць отримав смертельні поранення внаслідок ворожого авіаційного удару. Відповідно до Указу Президента України за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі орденами Оборонця нагороджено «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).
Хмельничани провели у вічність Анатолія Заверуху.  В 57 років чоловік добровольцем пішов боронити Україну. Військовий загинув на Донеччині.  
В районі селища Піски Донецької області загинув хмельничанин Арсеній Пілець. Це сталося 1 вересня. На момент смерті військовому було 49 років.
На півдні країни в боях із ворогом поліг житель села Соколівка, що на Ярмолинеччині, Андрій Бернада.  Захисникові було 32 роки. Згідно з Указом Президента України за особливі заслуги у захисті державного суверенітету, територіальної цілісності, у зміцненні обороноздатності та безпеки України, вірність військовій присязі Оборонця нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).
Хмельниччина втратила на війні ще одного Героя. В боях за Україну загинув 49-річний Роман Камінний. У зв’язку із втратою на території Старосинявської тергромади 7 вересня оголосили Днем жалоби за полеглим бійцем. Цього ж дня з ним прощалися в рідному селі Уласово-Русанівка. 
Кам’янець-Подільський район втратив ще одного бійця — Михайла Стихуна. Йому навіки залишився 41 рік.  Герой поклав життя внаслідок ворожого артобстрілу на Миколаївщині.
Ще одного Героя втратила  Красилівщина. Поблизу населеного пункту Осокорівка Бориславського району, що на Херсонщині,  від отриманого поранення загинув гранатометник стрілецького взводу, солдат Сергій Кривіцький із села Печеське.
Полонщина  сумує з приводу трагічної загибелі Олега Поліщука. Загинув Герой 29 серпня. 25 серпня йому виповнилося тільки 28 років. Указом Президента України за самовіддані дії, виявлені в захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України і вірність військовій присязі старший солдат Олег Володимирович Поліщук нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).
Хмельничани попрощалися з Андрієм Бахтовим 47 років. Герой поліг поблизу Бахмута. Вдома залишилися батьки, дружина і троє дітей.  
У військовій частині передчасно помер учасник бойових дій у зоні проведення АТО/ООС, військовий, житель села Адампіль Ігор Вітомcький, 1966 року народження. Пішов добровольцем у ЗСУ, брав участь у боях за Україну   в м. Волноваха Донецької області з 2014 р. по 2015 р. У квітні 2022 р.   продовжив військову службу   в одній з військових частин. Старосинявська громада глибоко сумує з приводу смерті земляка.

У Харківській області загинув стрілець першого стрілецького відділення 3 стрілецького взводу 1 стрілецької роти, солдат Граф Афанасіядє, 1983 року народження, житель Шепетівки.  Графа Леонідовича знало чимало людей. З багатьма був знайомий з часів Майдану. Був активним учасником Революції Гідності. Там, на Майдані, був поранений. 
Після одужання вирушив боронити державу на Сході. 9 липня 2015 року був мобілізований, по жовтень 2016 року. Військову службу проходив на посаді стрілець-помічник гранатометника.
У лютому 2018 року він укладає контракт на проходження військової служби у ЗСУ та був призначений на посаду номер обслуги зенітно-артилерійського взводу, згодом – навідник у тій же частині. З червня 2019 – стрілець-зенітник ракетного взводу, а у квітні 2020 року Граф Леонідович служить стрільцем-помічником гранатометника у тих же військах.
Граф Леонідович брав участь в Антитерористичній операції в Донецькій і Луганській областях, в операції об’єднаних сил. У квітні 2022 року був призваний в 36-й окремий стрілецький батальйон. Отримав контузію та лікувався у госпіталі. Одразу після одужання знову пішов на передову. 8 квітня громада прощалась із Героєм.
Виявивши стійкість і мужність, 10 вересня поблизу населеного пункту Любомирівка Миколаївської області загинув Юрій Карчков, 2002 року народження, житель міста Красилів.
9 ве­рес­ня гро­ма­да втра­ти­ла зем­ля­ка — 53-річ­но­го ізяс­лавча­ни­на, сер­жанта, на­чаль­ни­ка скла­ду па­лив­но-мас­тиль­них ма­те­рі­алів Вік­то­ра Да­цю­ка із міс­та Ізяс­ла­ва. Він за­ги­нув під час ра­кет­но­го обс­трі­лу з бо­ку зброй­них фор­му­вань оку­пан­та на Хар­ківщи­ні.

У районі населеного пункту Волоська Балаклія Харківської області при виконанні бойового завдання загинув військовослужбовець із Полонщини Олександр Припута.
Знову сумна звістка про втрату в Шепетівській громаді. При виконанні бойового завдання 13 вересня загинув солдат Віктор Сивоконюк.
16 вересня Ямпільська селищна рада повідомила про загибель земляка, Захисника України Олега Бачинського.
На Харківщині загинув командир танка, житель села Більчин Мислятинського старостинського округу на Ізяславщині, Василь Герасимович. Згідно з указом Президента України Володимира Зеленського, за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі,  Оборонця посмертно нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
Болюча звістка сколихнула Наркевицьку громаду. У боях з російськими окупантами поліг Олександр Лепікаш, 1983 року народження.
Загинув Захисник із Китайгородської тергромади Вадим Марунчак. Під час ракетного обстрілу росіян по Дніпру, він потрапив у зону ураження. Йому навіки відтепер 24...
У війні за Україну віддав своє життя молодший сержант Олександр Яценко, 1988 року народження. Захищаючи рідну землю загинув Петро Розквас із смт Базалія. Провели Захисника в останню путь у Теофіполі.
Сумна звістка прийшла до Новоушицької територіальної громади. В боях на Харківщині поліг Борис Шафранський. Останній бій воїн дав у Вовчому Яру. У квітні Героєві виповнилося 46 років.
Не оминула страшна звістка Щиборівську громаду Хмельницького району. У боях з окупантами загинув військовослужбовець Роман Нахильчук, 1984 року народження.
Хмельницький втратив Героя Вадима Рудого. Військовому було 48 років. «Хто, як не я? Не мають молоді гинути», — такі слова Вадима Анатолійовича згадували його друзі й однокласники під час прощання із Захисником.
На Харківщині загинув cпортсмен, автор книги «Час відважних» Євген Ролдугін (Тунгус). Про загибель хмельничанина повідомили військові побратими в понеділок, 12 вересня. За їхніми словами, Євген загинув, рятуючи з поля бою важкопораненого. Йому було 27 років.
Хмельницький попрощався зі старшим лейтенантом Тарасом Садовніком. Йому лише нещодавно виповнилось 24...

Ізяславщина втратила ще одного військовослужбовця — молодшого сержанта, старшого оператора з інженерної справи Максима Дністряна. Тепер йому навіки 29 років.
У с. Лавринівці Шепетівського району попрощалися з воїном Едуардом Казмірчуком. Майже сім місяців жевріла надія, що цей юнак живий. Але 23 вересня, на жаль, експертиза ДНК підтвердила його смерть. Як встановлено, мужній Захисник, гідний син своїх батьків загинув  11 березня в районі с. Варівськ Вишгородського району Київської області. За осо­бис­ту муж­ність, ви­яв­ле­ну у за­хис­ті дер­жавно­го су­ве­ре­ні­те­ту та те­ри­то­рі­аль­ної ці­ліс­ності Ук­ра­їни, са­мо­від­да­не ви­ко­нан­ня вій­сько­во­го обов’яз­ку, на­го­род­же­но ор­де­ном «За муж­ність» І­ІІ сту­пе­ня (пос­мер­тно) Еду­ар­да Каз­мірчу­ка зі се­ла Лав­ри­нів­ці Лен­ко­вець­кої тер­гро­ма­ди на Ше­пе­тів­щи­ні. Від­по­від­ний Указ під­пи­сав Во­ло­ди­мир Зе­ленсь­кий 17 квіт­ня.
Війтовецька громада провела в останню дорогу свого Героя — молодого хлопця Даніїла Братаніча. Юнак, якому лиш нещодавно виповнилося 23 роки, пішов добровольцем на війну. Отримав позивний Курт, служив у легендарному полку «Азов» та пишався цим понад усе. 8 травня на сайті електронних звернень до Президента рідні азовця зареєстрували петицію. Просять присвоїти Даніїлу почесне звання Героя України. 
14 вересня старшому солдатові Геннадію Стерницькому виповнилося 35 років. Наступного дня він загинув. Генадій Стерницький відправився на війну добровольцем на другий день повномасштабного наступу росіян. Він потрапив до 3-ої танкової Залізної бригади. Отримав посаду старшого механіка. За пів року війни Генадій пройшов Київську, Чернігівську, Сумську та Харківську область.
Під час контрнаступу та звільнення Харківської області та Ізюму Генадій Стерницький неодноразово брав участь у ближніх боях та виконував різні завдання.
У Героя залишилися дружина, маленькі син та донька. На початку червня близькі створили петицію на сайті звернень до Президента. Вони просять главу держави нагородити загиблого захисника орденом Богдана Хмельницького I ступеня. «Орден призначений для нагородження громадян України за особливі заслуги у захисті державного суверенітету, територіальної цілісності, у зміцненні обороноздатності та безпеки України — все це про танкіста Стерницького Генадія. Завжди був відданий Україні, захищав державність та одразу після російського вторгнення став на захист Батьківщини», — йдеться в тексті петиції. Згідно з Указами Президента України, за особливі заслуги у захисті державного суверенітету, територіальної цілісності, у зміцненні обороноздатності та безпеки України, вірність військовій присязі нагороджено орденом “За мужність” ІІІ ступеня (посмертно).
Віньковеччина в жалобі. 20 вересня під Соледаром загинув уродженець смт Віньківці Юрій Цуцман. Йому було лише 28 років. За особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України та самовіддане виконання військового обов’язку відзначено орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).
Трагічна новина не оминула Новоушиччину. В бою за Батьківщину в населеному пункті Вовчий Яр Харківської області віддав своє життя Олександр Мароха. Воїну було 38 років. Він три місяці не дожив до 39. Олександр був родом із села Заміхів.
Командир бойової машини механізованого взводу Микола Приймак поліг неподалік населеного пункту Миколаївка Донецької області під час артилерійського обстрілу росіян. Герой був родом з Полонного. 
Під час виконання бойових завдань на Херсонщині, загинув сапер Юрій Гребелюк. Герой був родом із Кам’янеччини, та останнім часом проживав у Броварах на Київщині. Йому навіки залишилось 30 років. Удома залишилися дружина та маленька доня. 
Величезна втрата для Шепетівщини. На війні загинув житель Полонської тергромади Вадим Дехтярук. Герою було всього 36 років. 
22-річний Богдан Галачинський проживав у Дунаївцях. Воював на сході. Відбиваючи штурм окупантів, боєць отримав важкі осколкові поранення в голову. Він потрапив до реанімації в Дніпрі, однак, лікарі не змогли врятувати його життя.
У скорботі Чемеровецька громада. 17 вересня у визвольних і переможних боях за Ізюм загинув Павло Джугин. Надто короткий життєвий шлях пройшов Павло. Народився в 1999-му...
Днями зупинилося серце ще одного Захисника — Сергія Грошова, жителя села Калиня. Сергій брав участь у боях під Ізюмом. Там отримав важке поранення. Лікарі, на превеликий жаль, не змогли врятувати Захисника. Вдома у нього залишилися сиротами четверо дітей. 
Трагічна звістка надійшла на Кам’янеччину. Загинув у населеному пункті Оскіл Ізюмського району Харківської області молодий хлопець Микола Михайловський. Потрапив під танковий обстріл окупантів. Його життя обірвалося в 19-річному віці.
Біля населеного пункту Оскіл Ізюмського району на Харківщині загинув Павло Матієшен. Воїнові назавжди буде 21 рік. Родом він із Красноставців, що на Чемеровеччині.
Хмельничани віддали шану та провели в останню путь старшого солдата Олександра Борбуцького. Загинув Герой 19 вересня на Луганщині. Йому тепер назавжди 22. Згідно Указів Президента України за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі Олександра Васильовича нагороджено орденом За мужність” III ступеня (посмертно).

Став на захист держави в перші дні повномасштабного вторгнення і загинув 29 серпня матрос Володимир Кремінський. Поховали Героя на Алеї слави у мікрорайоні Ракове у Хмельницькому. Йому тепер назавжди 28... Згідно з указом Президента України Кремінського Володимира Сергійовича нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).

Хмельничани провели в останню путь 49-річного сержанта Збройних сил України Сергія Везденецького. Герой загинув 15 вересня, звільняючи від ворога Харківську область. Поховали Сергія Везденецького на Алеї Слави кладовища в обласному центрі.
Судилківчанин Володимир Сидоренко обрав своєю професією захист українського народу. Капітан МВС, він воював за Україну під час АТО/ООС, продовжив боротьбу за незалежність і після повномасштабного вторгнення. Герой загинув 23 вересня на Донеччині. У Володимира Дмитровича залишилися мама, брат, син і донька.
Леонід Данилюк зі Славутської ТГ загинув на Донеччині. Воїн народився в селі Рівки, що на Славутчині. Без тата залишилося двоє дітей. Воїну було 39 років. 
Нетішинська міська територіальна громада в жалобі. На полі бою, захищаючи Україну від російських окупантів, загинув військовослужбовець Об’єднаного навчально-тренувального центру в/ч А2641 солдат Юрій Бацан, 1981 року народження.
На війні 28 вересня загинув солдат Євген Березніков зі Староушицької громади. Йому було тільки 24 роки. Військовослужбовець був родом із села Рункошів. Поліг, виконуючи бойове завдання поблизу населеного пункту Горобіївка Дворічанського району Харківської області, під час артилерійського обстрілу зі сторони збройних сил рф. За особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України та самовіддане виконання військового обов’язку відзначено орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).
Під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Вільшанка Дворічанського району, що на Харківщині, загинув командир бойової машини, 53-річний сержант Павло Хміль.  Відповідно до наказу Президента України за особисту мужість, виявлену під час захисту державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов’язку Павла Степановича нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).

У Хмельницькому віддали останню шану військовому Олександру Новікову. Захиснику було 57 років. Він помер 24 вересня. Воїн мав бойовий досвід в Афганістані, а також в антитерористичній операції на сході в 2015-2016 роках. Коли почалося повномасштабне російське вторгнення, пішов на війну добровольцем.
18 серпня загинув син Олександра. Це сталося біля селища Піски на Донеччині. Юридично його вважають зниклим безвісти. Не минуло й 40 днів, як в Олександра не витримало серце, і він 24 вересня пішов за сином.
На Кам’янеччині попрощалися із Олександром Шушковим. Хлопчина загинув у боях на Донеччині. Йому було лише 21... Ще жити б і жити...
Дунаєвецька міська територіальна громада втратила ще одного Героя —  молодшого сержанта 1 стрілецької роти, Максима Акімова, 1984 року народження, який загинув захищаючи рідну землю поблизу населеного пункту Бахмут Донецької області.
У селі Лежине Запорізької області загинув 43-річний чемерівчанин, військовослужбовець нашої 48-ої бригади Віталій Векліч.
Розміновуючи територію під Лиманом, 2 жовтня загинув кам’янчанин, військовослужбовець 48-ої бригади Владислав Неборський. Воїну було лише 27...
Спільно із Владом Неборським 2 жовтня на Донеччині підірвався і його побратим — 31-річний Павло Кириленко. Пліч-о-пліч з товаришами розміновував деокуповану територію, свідомо ризикуючи життям. Родом боєць з Полтавщини. Там його і поховають.
У боях поблизу Безіменного, що на Херсонщині, загинув мешканець села Масівці Хмельницької міської територіальної громади Олександр Комарніцький. 9 липня Захиснику виповнилося 32 роки.
У боях під Херсоном поліг мешканець Ямпільської громади Святослав Ушпалевич, який з перших днів війни захищав Україну від ворожих окупантів.
Першого жовтня під час штурмових дій у Херсонській області поліг смертю Героя ізяславчанин, молодший сержант, бойовий медик гірсько-штурмового взводу Юрій Мосьпак. 
Наступного дня, другого жовтня, в тому ж регіоні під час ведення наступальних бойових дій героїчно загинув командир мотопіхотного відділення зі с. Щурівчики Олександр Васильчук. Вони віддали своє життя, захищаючи нас із вами.
У Хмельницькому в останню путь провели Павла Жука, який помер 2 жовтня після важких поранень, які отримав під час бойових дій в Херсонській області. Чоловік був педагогом та викладав інформатику в НВК №4. Тепер Павлу назавжди 29. Поховали Героя в селі Пашківці (Лісогринівецька ОТГ). На виконання наказу Головнокомандувача ЗСУ, сім’ї загиблого Героя вручено «Почесний нагрудний знак «За взірцевість у військовій службі»». Отримали нагороду дружина, донька та батьки загиблого.

На 47-му році життя 30 вересня у Донецькій області  героїчно загинув Олег Цимбалюк. Чоловік на початку повномасштабного вторгнення повернувся в Україну з-за кордону, щоб боронити державу від ворога. “Не міг дивитись, як гинуть побратими, як гинуть наші діти”, –  зі сльозами на очах каже двоюрідна сестра Захисника Олена.   Поховали воїна на Алеї Слави в обласному центрі. Згідно з Указами Президента України за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі нагородженог орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
У битві за Україну в понеділок, 3 жовтня, поліг 36-річний військовослужбовець Андрій Слотюк. Поховали Героя в селі Коржівці Хмельницького району.
У боях за Піски, що на Донеччині, 29 вересня загинув Павло Боднарчук із Глибочка. Героєві було лише 22 роки.
При виконанні бойового завдання під Миколаєвом загинув головний сержант Юрій Севернюк, 1993 року народження. Корінний старокостянтинівець. Служив у морській авіаційній бригаді Миколаєва.
Хмельничани в останню путь провели Героя російсько-української війни Романа Вовка. Роман від 2018 року стояв на захисті України, загинув 2 жовтня 2022 року, звільняючи від росіян Донеччину. Роману Вовку навіки 28…
При виконанні службового обов’язку 5 жовтня загинув командир стрілецького відділення, молодший сержант військової частини А 7390, уродженець Нетішина,  Артем Белінський. За особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі Президент України Володимир Зеленський посмертно нагородив Оборонця орденом «За мужність» III ступеня. 
На Херсонщині, боронячи Україну від російських загарбників загинув житель села Оринин Олег Горний.
Захищаючи Україну, поліг на війні хмельничанин, старший солдат Олег Шевчук. Це сталося 4 жовтня на Херсонщині. Герою було 37 років. Згідно з Указом Президента України за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов’язку нагороджений орденом орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

Під час виконання бойового завдання загинув уродженець села Новоселиця, що на Полонщині, Андрій Кордас. 

12 жовтня стало відомо про смерть Сергія Рудя з Ямполя Шепетівського району. Воїн загинув на російсько-українській війні під час виконання бойового завдання. Йому навіки 40 років.
Під час виконання бойового завдання на Донеччині загинув солдат із Шепетівки Юрій Касимов, 1973 року народження.
У боях під Херсоном внаслідок вогневого удару загинув уродженець Довгалівки (Ямпільська громада) Юрій Мельник. Йому було лише 20...
У тузі схилилася Чорноострівська громада. На полі бою під Херсоном поліг Володимир Чернов. Відповідно до указу Президента України, за особливі заслуги у захисті державного суверенітету, територіальної цілісності, а також за вірність військовій присязі Оборонця нагороджено орденом “За мужність” ІІІ ступеня (посмертно).
Судилківська громада попрощалася з молодшим сержантом інженерної бригади, 29-річним Артемом Кожаном. Воїн помер 13 жовтня внаслідок раптової зупинки серця. Прощання з Героєм відбулося в рідному селі Білокриниччя.
Хмельницький навколішки провів в останню дорогу Олександра Прохніцького 35 років. Без коханого залишилася дружина, без батька — син-першокласник.
У боротьбі з окупантами загинув хмельничанин Олексій Демчук. Воїн із перших днів пішов боронити нашу країну від російської нечисті. У лютому він вступив до лав територіальної оборони. Брав участь у звільненні Херсонщини. Йому було 35 років і так залишиться назавжди.  
Сум чорною хмарою оповив Славутську громаду. В бою з російськими окупантами загинув штаб-сержант Андрій Домашин, 1973 року народження.
Під час виконання бойового завдання на Харківщині загинув 49-річний Олег Єфімчик із Сарнів (Війтовецька громада).
Жителі Деражнянської та Вовковинецької громад попрощалися з Павлом Оропаєм. Під час виконання бойового завдання 8 жовтня на Миколаївщині Воїн отримав важке поранення. Помер у госпіталі.
Жителі Щиборівської громади провели в останню дорогу славного воїна Олексія Цісельського. У боях з російською нечистю був важко поранений. Тривалий час боровся зі смертю за власне життя, але, на жаль, він відійшов у вічність і відтепер, підтримуватиме своїх побратимів із небес... Прощання відбулося в селі Радісне, де мешкав Герой.
У скорботі й Кам’янеччина. У боях з російським окупантом отримав важкі поранення й загинув Андрій Россіхін. Герою з Кугаївців було тільки 20 років...
Страшна звістка прийшла до Грицівської громади. Під час виконання бойового завдання на Донеччині загинув 51-річний Сергій Главацький. За особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі орденом «За мужність ІІІ ступеня» нагороджено (посмертно) Главацького Сергія Георгійовича.
Хмельничани віддали останню шану загиблому Захиснику України, 44-річному старшому солдату Анатолію Сікорському. Він поліг на Київщині 11 березня, але поховати його змогли лише 18 жовтня. Згідно з Указами Президента України за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі нагородженог орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

Внаслідок поранення, не сумісного з життям, поблизу Куп’янська, що на Харківщині, 24 вересня загинув мешканець Рахнівки, водій механізованого відділення, молодший сержант Володимир Фурін. 
Страшна звістка прийшла в Новодунаєвецьку громаду. Війна забрала життя Захисника України з Підлісного Мукаріва Олександра Татарчука.
На російсько-українській війні загинув 23-річний Максим Марищак. Воював у складі 95-ої десантно-штурмової бригади 2 десантно-штурмового батальйону. Востаннє Максим виходив на зв’язок 15 березня. Всю весну і все літо батьки не припиняли пошуків із надією, що син живий. Та 19 жовтня стало відомо, що Захисника знайшли. Він навіки став Героєм. Юного воїна поховали в рідному селі Миньківці.
Під час виконання бойового завдання на херсонському напрямку, від кулі снайпера загинув уродженець Кривачинців солдат Василь Василенко, 1975 року народження.
Біль знову пронизав серця жителів Війтовецької громади. Під час виконання бойового завдання на херсонському напрямку, поблизу населеного пункту Нова Кам’янка, внаслідок ворожого артилерійського обстрілу 17 жовтня загинув командир стрілецького відділення Володимир Король.
Трагічна звістка сколихнула Ізяславщину. У боях на Донеччині 16 жовтня віддав своє життя солдат, навідник механізованого відділення Сергій Лук’янчук. Йому навіки залишиться 31 рік.
Виконуючи бойові завдання на херсонському напрямку загинув під час артилерійського обстрілу в населеному пункті Нова Кам’янка житель села Біла Віталія Марманюка. Йому було лише 31. Сержант Віталій Марманюк на третій день повномасштабного вторгнення, 26 лютого 2022 року, добровольцем приєднався до лав Збройних Сил України. Він був командиром відділення 128-ої Закарпатської окремої гірсько-штурмової бригади.  У Віталія залишились сиротами двоє маленьких діток — 5-річний синочок та 3-річна донечка, овдовіла молода дружина. Рідні звернулись до Президента України , аби Віталію присвоїли найвищу державну відзнаку "Герой України". 
Лави українського воїнства на небі поповнив старший солдат, 26-річний мешканець Михніва Юрій Ващук. Живим коридором Ізяславщина зустріла 17 жовтня тіло Героя.

У селі Печиводи (Берездівська громада) поховали водія кулеметного відділення Петра Петрука. Воїн загинув 19 жовтня у Бахмутському районі на Донеччині, під час мінометного обстрілу росіянами.  Згідно Указів Президента України за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі Петра Ростиславовича нагороджено орденом "За мужність” ІІІ ступеня (посмертно).
Востаннє повернувся до рідного Полонного український Захисник. 22 жовтня в районі населеного пункту Бударки Харківської області загинув боєць взводу мінометної батареї, Олександр Фешин.
У бою з російськими окупантами загинув старший лейтенант 30-ї механізованої бригади імені князя Костянтина Острозького Дмитро Федорчук, 1999 року народження. Боєць поліг у бою на початку осені, проте досить довго з’ясовувалися обставини його загибелі. 29 жовтня, в Славуті, після заупокійної панахиди Героя поховали. Відповідно до Указу Президента України від 28 вересня 2023 року №598 старший лейтенант Дмитро Ярославович Федорчук нагороджений орденом «Богдана Хмельницького ІІ-го ступеня» (посмертно).
Невимовний біль для сім’ї, рідних, всієї Кам’янеччини. За наш з вами спокій загинув 31-річний Олексій Кривіцький.
Заслучненська громада оголосила 29 жовтня Днем жалоби за земляком, мешканцем села Котюржинці, Анатолієм Верхолою, який загинув під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Одрадівка на Донеччині.
Сумна звістка надійшла в Летичівську громаду. Захищаючи Україну і кожного з нас, загинув Віталій Сребнюк.
У Чорноострівській громаді відбулася церемонія прощання із Олегом Делітою. Він захищав цілісність кордонів нашої держави у складі 115 бригади, проявляючи стійкість, мужність і відвагу в щоденних боях за Батьківщину. Під час повномасштабного вторгнення росіян Олег із сім’єю проживав у місті Подільськ Одеської області, звідки 3 березня 2022 року добровольцем вирушив захищати рідну землю. 20 травня Олег Деліта загинув у зоні бойових дій. 17 червня був похований на кладовищі Краснопілля в Дніпрі. Нещодавно Олега Миколайовича перепоховали на кладовищі Чорного Острова.
19 жовтня поблизу населеного пункту Нова Кам’янка Бериславського району загинув Олександр Грузицький, зовсім трішки не доживши до свого тридцятиліття. 
21 жовтня, захищаючи Україну від російської орди на Бахмутському напрямку загинув мешканець села Крупець Тарас Юзвяк. У полеглого Героя залишилися дружина з сином, батьки та молодша сестра. Рідні полеглого Оборонця просять пітримати петицію про присвоєння почесного звання Герой України (посмертно) Тарасу Андрійовичу Юзвяку https://petition.president.gov.ua/petition/190792
Живим коридором, схиливши голови і коліна, Хмельницький провів в останню путь двох Героїв. Олексій Сорвілов та Олександр Комарніцький загинули в боях за Херсонщину. Обидва пішли на фронт добровольцями. Олексію Сорвілову 19 жовтня виповнилося 35 років. Олександру Комарніцькому навіки — 37.
Сумна звістка надійшла до Староушицької громади. У бою з окупантами загинув єдиний син у матері Максим Зеленчонок зі Старої Ушиці.
22 жовтня в Донецькій області, захищаючи Батьківщину, загинув штаб-сержант Сергій Олійник. Поховали Героя в селі Боришківці Кам’янець-Подільського району. За особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України та самовіддане виконання військового обов’язку відзначено орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).
24 жовтня у Хмельницькому провели в останню путь українського Захисника Оруджева Рашада Алігулу-Огли, який загинув у боротьбі з російськими окупантами. Рашаду в серпні виповнилося 33 роки.
Під час поховання Захисника на Алеї Героїв міського кладовища залунав сигнал повітряної тривоги, як нагадування, що Герой, та всі хто тут поховані, віддали своє життя за Україну, за майбутні покоління, які після перемоги над російським окупантом житимуть у мирній, вільній і квітучій країні!

5 листопада стало відомо про загибель на війні шепетівчанина сержанта Олександра Швачка.
Із сорокатрирічним старшим солдатом Володимиром Голотою попрощалися в обласному центрі. Чоловік загинув 29 жовтня на сході країни, виконуючи бойове завдання поблизу населеного пункту Новомихайлівка в Донецькій області. У полеглого військовослужбовця залишилися дружина, донька, мати й батько.
У скорботі Кам’янеччина. Під час виконання бойового завдання на Харківському напрямку віддав своє життя сапер Іван Остапов.
У загарбницькій війні з російськими окупантами 1 листопада поблизу Бахмута, що на Донеччині, загинув батько чотирьох дітей Андрій Жураковський. Воїнові зі Шепетівщини було тільки 40 років.
Смертельне поранення на Донеччині отримав боєць Добровольчого формування Шепетівки Сергій Смерека, 1980 року народження. Сергій Валентинович вважав, що захищати свою землю, людей, рідних — це його обов’язок. Говорив, що якщо не піде, не зможе після війни дивитися в очі своїм дітям. У Захисника залишилась нещодавно овдовіла, а тепер і осиротіла мати — Лідія Іванівна, дружина — Олена, сини Дмитро та Валентин. Відповідно до Указу Президента України за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі орденами Оборонця нагороджено «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).
Від отриманих поранень 31 жовтня загинув водій‑механік евакуаційного відділення ремонтно-відновлювального батальйону Володимир Пахольчук.
Під Кропивницьким поліг чемерівчанин Сергій Вінярський, 1981 року народження. Воїн проходив службу в одному з інженерних батальйонів.
Під час звільнення Невського на Луганщині 23 жовтня загинув солдат, розвідник групи «КЕДР» ГУР МО України Влад Кравець на псевдо Cом із Берездівської громади. Герой ціною свого життя знищив ворожий розрахунок.
Шепетівська громада знову отримала сумну звістку про втрату. 30 жовтня 2022 року під час виконання бойового завдання загинув штаб-сержант Руслан Плахов, 1976 року народження. Захисник воював у 80-й десантно-штурмовій бригаді. Воїна нагородили орденом “За мужність” ІІІ ступеня (посмертно). Нагороду вручили доньці Героя — Марії, яка прийшла у Шепетівську міську раду разом із матір’ю Оксаною. Пе­ти­цію про на­дання зван­ня Ге­рой Ук­ра­їни з врученням ордена «Золота Зірка» (посмертно) штаб-сержанту ЗСУ, головному сержанту 6 десантно-штурмової роти 2 десантно-штурмового батальйону львівської  80-ої окремої штурмової бригади Руслану Миколайовичу Плахову зі Шепетівки, зареєстрував на сайті Президента побратим загиблого, військовослужбовець Олександр Дубіч.
7 листопада Хмельницький прощався зі своїм Героєм, Юрієм Бараном. За кілька днів йому мало виповнитись 53 роки. Відомо, що Юрій Анатолійович з перших днів записався у добровольці й став на захист країни. Загинув військовослужбовець 10 жовтня поблизу селища Опитне Донецької області. Згідно з Указами Президента України за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі орденами нагороджено медаллю «Захиснику Вітчизни» (посмертно).
Під час бойових дій поблизу населеного пункту Яковлівка Донецької області шостого листопада загинув Олександр Царук. Чоловік родом зі Старої Ушиці. Йому було 46 років.
Трагічна звістка надійшла до Новоушицької громади, — внаслідок вогнепального поранення у міській лікарні міста Горішні Плавні Полтавської області помер Сергій Тернавський, 1978 року народження.

На війні загинуло двоє Героїв з Шепетівщини — Андрій Дягілев і Леонід Ціось. 
Старший солдат 2-го самохідного артилерійського взводу бригадної артилерійської групи Андрій Дягілев поліг 11 листопада під час виконання бойового завдання. 
Про смерть жителя с. М’якоти Леоніда Ціося на його малій батьківщині дізналися 12 листопада. Двоє діток лишилося без батька, дружина — без чоловіка. Указом Президента України за самовіддані дії, виявлені в захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України і вірність військовій присязі Ціось Леонід Миколайович нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).
Громада Олешинського старостату оплакує відданого сина України, свого Героя, Артема Степанишина, який з перших днів повномасштабного вторгнення, повернувся з-за кордону, щоб стати на захист нашої України, і віддав найдорожче — своє життя.
Ігор Кірсановський підірвався на міні. У Дніпрі лікарі боролися за його життя, але врятувати воїна не вдалося. Він помер 3 листопада. За кілька днів Захиснику мало виповнитись 52 роки. Згідно з Указами Президента України за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі нагородженог орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
У боях на Донеччині 9 листопада загинув кулеметник Олександр Гуцулюк. Воїну було тільки 44 роки. Родом він із Покощівки, що на Ізяславщині.
У скорботі Дунаєвецька громада. На війні загинув Анатолій Лук’янов із Мушкутинців, що на Кам’янеччині. Воїн 2001 року народження. Відповідно до Указів Президента України,  за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов’язку Анатолія Анатолійовича нагороджено медаллю «За військову службу Україні»  (посмертно).
6 листопада Розсошанська територіальна громада провела в останню путь свого земляка, уродженця Лехнівки, старшого солдата 10-ї окремої гірсько-штурмової бригади Олександра Палигу. Гранатометник загинув 1 листопада в Спірному Бахмутського району, що на Донеччині, під час артилерійського обстрілу, виконуючи бойове завдання та боронячи Україну від російських окупантів. 10 травня електронну петиція до Президента України зареєструвала наречена загиблого Воїна Руслана Завадська з проханням посмертно надати коханому звання Героя України. Станом на 20 травня петиція зібрала 2768 голосів із 25 000 необхідних для розгляду. Проголосувати можна за посиланням.
Передчасно зупинилося серце 38-річного кам’янчанина Сергія Козака. В бій проти російських окупантів Сергій вступив ще в 2014-му, брав участь у тяжких боях за Донецький аеропорт, понад 13 місяців воював в АТО. Нагороджений численними грамотами, в тому числі відзнакою Президента України «За участь в антитерористичній операції».
Білогірська громада провела в останню путь Віктора Зеленого, котрий ніс військову службу на Харківщині, в населеному пункті Дворічанське. Житель села Калинівка був призваний до Збройних сил України в квітні поточного року. Життя військовослужбовця обірвалося 17 жовтня.
Хмельничани віддали останню шану старшому солдату Роману Омелечку. Загинув Роман Вікторович, боронячи Україну від рашистських загарбників, 9 листопада. Йому тепер назавжди 33.

У Хмельницькому попрощалися з Героєм російсько-української війни, добровольцем Віталієм Присяжним. 6 листопада росіяни з дрона скинули міну поблизу населеного пункту Опитне на Донеччині. Військовослужбовець отримав важке поранення. Після операції прийшов до тями, але пізніше, як сказали лікарі, впав у кому і не вийшов. 
Захиснику було 35 і залишиться так назавжди. Поховали Віталія Анатолійовича на Алеї Слави у мікрорайоні Ракове.
18 листопада хмельничани прощалися з 47-річним Олександром Климовим. Військовослужбовець захищав Україну з 2014 року. Продовжив цю справу й після 24 лютого з початком повномасштабного вторгнення. Герой загинув 5 листопада поблизу населеного пункту Архангельське на Херсонщині. Без батька залишилися двоє синів. Меншому — 9 років.
34-річний Вадим Ярошенко поклав своє життя 10 листопада, звільняючи Херсонщину від російських окупантів. Старший оператор розвідувального взводу служив у 128-ій гірсько-штурмовій бригаді. Виконуючи бойове завдання, військовий підірвався на ворожій міні. Поховали Вадима Петровича на Алеї Слави у Городку. Він не встиг одружитися та створити сім’ю.
На передовій під час мінометного обстрілу загинув старший солдат, стрілець Віталій Мулько. До початку російського вторгнення воїн обіймав посаду директора Грицівського інклюзивно-ресурсного центру, працював психологом у Ленковецькій школі та у благодійному фонді «Багаті Милосердям». Трагічна звістка надійшла на Шепетівщину 15 листопада. Без чоловіка та батька залишилися дружина та двоє синів.
У суботу, 12 листопада, на передовій загинув мешканець Красилова гранатометник Іван Гаврилюк, 1983 року народження. Він поклав своє життя неподалік населеного пункту Спірне Бахмутського району Донецької області. У нього залишилися дві донечки та дружина. Указом Президента України від 10 травня 2023 року № 269 за особисту мужність і самовіддані дії виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі солдата ГАВРИЛЮКА Івана Андрійовича нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).
Хмельничани віддали останню шану військовому, молодшому сержанту 49-річному Андрію Шпичку. З початком повномасштабного вторгнення хмельничанин пішов на фронт. Помер 11 листопада від серцевої недостатності.
Рідні, друзі та побратими попрощалися з військовим 35-річним Олександром Філем. Коли почалося повномасштабне вторгнення, військовий пішов на війну добровольцем. Загинув Герой 7 листопада, захищаючи Україну. Згідно з указом Президента України Філя Олександра Миколайовича нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).

21 листопада страшна звістка надійшла до родини нашого Захисника з Кам’янця-Подільського. В бою за Україну загинув 34-річний Сергій Козиняк.
Відважний і мужній 31-річний старший лейтенант Руслан Козак відтепер захищає Україну з небес. Воїн боронив країну в АТО, а з початку повномасштабної війни, не вагаючись, пішов проти росіян-загарбників добровольцем у 28-му окрему механізовану бригаду імені Лицарів Зимового Походу. Мужньо стояв за Херсон. 29 березня в запеклих боях загинув, був похований у Станіславі на Херсонщині. Після звільнення Херсонської області Герой повертається назавжди додому. За особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України та самовіддане виконання військового обов’язку відзначено орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня (посмертно).
25 листопада, жителі Славутської громади у скорботі схилили низько голови та провели в останню путь справжнього українського Героя, Сергія Кондратюка, 1998 року народження, мешканця села Хутір Шепетівського району. З травня 2022 року проходив службу в 111 бригаді територіальної оборони Збройних сил України в роті розвідки бригадного управління. Сергій Васильович, виконуючи завдання в тилу противника та проявивши героїзм і мужність, загинув 17 листопада на Луганському напрямку біля Кремінної.
Сотня людей вийшли на вулицю, щоб живим коридором пам’яті, навколішки, з квітами та лампадками зустріти Героя-земляка. У війні з російськими окупантами загинув житель села Оринин — Дмитро Бугерчук, 1991 року народження. Поховали старшого сержанта з усіма військовими почестями в рідному селі на Кам’янеччині. За особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України та самовіддане виконання військового обов’язку відзначено орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).
Поблизу села Богоявленка на Донеччині, захищаючи Україну, загинув солдат-гранатометник 68 єгерської бригади Максим Дячук, 1991 року народження із села Щаснівка, що на Волочищині. Схиляємо голови. Висловлюємо щирі співчуття рідним, близьким та знайомим Максима.
Лісовогринівецька громада провела в останню дорогу 34-річного Романа Бондаря, котрий загинув 10 листопада у боях за Україну на Миколаївщині. Він був добрим, щирим та відданим своїй землі, дуже сильно любив життя! Поховали Захисника в його рідному селі Моломолинці. Згідно з Указом президента України, за особливі заслуги у захисті державного суверенітету, територіальної цілісності, а також за вірність військовій присязі, Романа Володимировича нагороджено орденом "За мужність" ІІІ ступеня (посмертно).
У боях з російським загарбниками загинув Олександра Сокуренко із Сатанова. Навідник мотопіхотного взводу віддав своє життя під час мінометного обстрілу, звільняючи Херсонщину.
21 листопада живим коридором пам’яті Чорноострівська громада провела в останню путь Героя-Захисника, свого співвітчизника — Володимира Гринишина. Володимир Степанович, народився 17 грудня 1963 року в селі Баглаї Хмельницького району. У 2016 році добровольцем пішов захищати рідну землю від зазіхань лютого ворога. Був неодноразово поранений і контужений, але до останнього подиху продовжував боротьбу з агресором. Загинув Володимир Гринишин 13 листопада в місті Бахмут Донецької області.
У Ярмолинецькій громаді попрощалися з воїном Володимиром Дмитруком, 1988 року народження. Його дитячі та шкільні роки минули у селі Жилинці. Коли в лютому 2022 року відбулося повномасштабне вторгнення рф в Україну, разом із братом приєднався до тероборони. Із серпня 2022 року — на передовій. Брали участь у боях за звільнення українських територій на Донецькому напрямку та операціях із зачистки визволених населених пунктів. 8 листопада Володимир, допомагаючи пораненому побратимові, сам отримав важке поранення в спину. На допомогу прийшов рідний брат. Однак травма була вкрай важкою, дорогою до лікарні солдат помер.
17 листопада рідні та близькі провели в останню путь 47-річного Ігоря Чорного із Сутковець. 10 травня військовослужбовець був мобілізований та направлений до лав Державної прикордонної служби України. Спершу це була служба на західних кордонах України, згодом — Донецька область, район Авдіївки. Тут на позиціях у листопаді Ігор важко захворів. Життя бійця врятувати не вдалося. 13 листопада серце Захисника перестало битися. Поховали Ігоря Чорного на кладовищі у Ярмолинцях.
Плужненщина знову в скорботі...  21 листопада внаслідок стрілецького бою під час бойових дій з російськими військовими формуваннями загинув командир гірсько-штурмової роти військової частини А3892, Дмитро Коляда, житель села Борисів.
З глибоким сумом повідомляємо про смерть Захисника України, жителя Ямполя — Володимира Комаринського, котрий під час виконання бойового завдання на Херсонському напрямку отримав поранення, які попри боротьбу лікарів, були не сумісні з життям. Схиляємо голови перед світлою пам’яттю Героя, який віддав життя захищаючи рідну землю.
У Білогір’ї прощалися з Богданом Артемчуком. Поховали воїна в селі Вікнини на Шепетівщині. Богдан Іванович загинув у важких боях під Херсоном 20 вересня.
Хмельницький попрощався з 39-річним солдатом Андрієм Радьком. Воїн загинув 15 листопада, визволяючи Луганську область. Поховали Героя на Алеї Слави в обласному центрі. У нього було попереду все життя… До слова, молодший брат Андрія захищає Україну від російських окупантів.
Під час виконання бойового наказу 
20 листопада в зоні Бахмута на Донеччині загинув солдат Леонід Кузьомко. Ворожа снайперська куля обірвала життя 53-річного жителя Великої Медведівки, що на Шепетівщині.
У скорботі Новоушиччина. Виконуючи бойове завдання, 19 листопада в населеному пункті Пречистівка на Донеччині, загинув 47-річний Борис Бойко, який підірвався на ворожій міні.
22 листопада у Хмельницькому попрощалися ще з одним із Героєм. У боротьбі з окупантами загинув матрос Володимир Овчинніков. Військовому було тільки 21... Таким молодим він і залишиться в пам’яті своїх рідних, друзів і побратимів.
У бою поблизу Андріївки Бахмутського району, що на Донеччині, був важко поранений 44-річний Євген Чижук із Гірчичної. Воїна госпіталізували до Дніпропетровського шпиталю. Та врятувати, на жаль, не вдалося. Євген помер 17 листопада.

Наприкінці минулого тижня члени Шепетівського батальйону територіальної оборони повідомили про загибель на війні старшини Юрія Складаного. Воїн, котрий захищав Україну від навали росіян у Бахмуті, 23 листопада зазнав смертельних поранень під час ворожого артилерійського та мінометного обстрілів. Множинні осколкові поранення не дали шансів, щоб вижити.
У понеділок, 28 листопада, стало відомо про загибель сержанта Бориса Вільчинського з Грицівської громади. 24 листопада боєць отримав поранення, несумісні з життям. 
У результаті мінометного обстрілу позиції загинув  випускник Шепетівського навчально-виховного комплексу №3  Володимир Українець. 
У скорботі Старосинявщина.  Поранення несумісне з життям  поблизу села Озарянівка Бахмутського району, що на Донеччині, 25 жовтня  отримав сержант Валерій Сидоришин із села Ілятка на Старосинявщини. Воїнові назавжди буде 52 роки. Осиротіли дружина та доньки. 
Хмельницький провів на вічний спочинок на Алеї Слави молодого Героя. Старший солдат  Володимир Гриськов  загинув 25 листопада на Луганщині. Йому було всього  25… Володимир у мирному житті працював  вчителем  фізкультури, був прикладом для дітлахів. Наразі він став прикладом і  Героєм  для кожного українця. 
Трагічна звістка з фронту надійшла на Кам’янеччину. У бою з ворогом загинув Захисник із села Слобідка-Гуменецька  Андрій Самборський.  Молодший сержант поклав життя, перебуваючи в самому пеклі, поблизу  Берестового на Донеччині.  Йому було 44 роки. За особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України та самовіддане виконання військового обов’язку відзначено орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).
У вівторок, 29 листопада, родина  Олександра  Тимощука отримала повідомлення про його загибель. Захисник мешкав у Плужненській тергромаді.  Він загинув ще  31 серпня під час виконання бойового завдання.  Герой боровся з окупантами в районі населеного пункту Новомихайлівка Донецької області. 30 грудня 2022 року тіло загиблого Героя було доставлено до рідної Плужненщини. Вшановуючи пам‘ять воїна, односельчани зустріли його "живим ланцюгом".
Чергова страшна звістка з фронту надійшла на Теофіпольщину. На війні загинув житель села Святець  Степан Толопко.
Вадим Стецюк загинув  у віці 40 років. Вадим Борисович мешкав у Кам’янці-Подільському. Викладав історію  в Кам’янець-Подільському національному університеті імені Івана Огієнка. Крім того,  був науковим співробітником  Кам’янець-Подільського державного історичного музею-заповідника. Він — автор більш ніж 120 наукових публікацій.
У неділю, 4 грудня, у Судилкові поховали земляка. Старший сержант зенітно-ракетної батареї Сергій Конончук загинув у бою з рашистами на Донеччині 29 листопада.
У неділю, 4 грудня, у Судилкові поховали земляка. З 2021 року Сергій Конончук служив на посаді заступника начальника зенітної ракетної обслуги зенітної ракетної батареї, разом  з дивізіоном виїхав в район ведення бойових дій, де брав участь у складі сил та засобів, які беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки та оборони у Донецькій та Луганській областях. Після повномасштабного вторгнення рф на територію України, не задумуючись став на захист рідної землі. З товаришами по службі відновлював бойову техніку, проявляючи ініціативу та свої найкращі фахові якості. У складі підрозділу продемонстрував свій професіоналізм та неодноразово виконував завдання в умовах загрози для життя та здоров’я. За особисту мужність та самовіддані дії, виявленні у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі був нагороджений Орденом «За мужність» III ступеня Указом Президента України №449/2022 від 28.06.2022 року.  Старший сержант зенітно-ракетної батареї Сергій Конончук загинув у бою з рашистами на Донеччині 29 листопада.
В останню путь хмельничани провели 40-річного солдата Миколу Цвика. Чоловік пішов добровольцем захищати Україну на самому початку повномасштабного вторгнення окупантів. На жаль, 2 грудня в Миколи Миколайовича не витримало серце.
До Дунаєвецької тергромади надійшла сумна звістка, що у бою за незалежність України з російським окупантом загинув 42-річний мешканець села Панасівка Володимир Щіпановський.
Поліг у бою 24-річний мешканець Нетішина молодший сержант Кирило Фокін. Кирило був бойовим медиком розвідувального взводу. Під час виконання чергового бойового завдання 26 листопада він отруївся невідомою речовиною. Чотири дні за життя хлопця боролися лікарі, але першого грудня він помер в лікарні міста Дніпра. За врятовані життя військових, надання їм першої медичної допомоги при пораненні - парамедика Кирила Фокіна нагороджено медаллю «За врятоване життя» (посмертно).
Сумна звістка прийшла на Славутчину, — загинув солдат Віктор Вільбовець, 1988 року народження, уродженець села Кривин Славутського району. 24 листопада стрілець-санітар 2-го механізованого батальйону, виявивши стійкість та мужність, поліг у бою поблизу населеного пункту Кліщіївка Донецької області.
У тузі схилилася Шепетівка. Прощається із Захисником Сергієм Кушніром. Життя 39-річного солдата, водія групи інженерного забезпечення, обірвалося 29 листопада.  
10 грудня, нетішинська громада живим коридором, стоячи на колінах, зустріла свого Героя Максима Саєнка. Боєць служив водієм десантно-штурмового батальйону. Від 25 березня 2022-го вважався безвісти зниклим. Станом на 29 листопада було встановлено, що 25 березня в населеному пункті Кам’янка Харківської області він віддав своє життя в бою з російськими окупантами. За особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі Президент України Володимир Зеленський посмертно нагородив Максима Саєнка орденом «За мужність» III ступеня.
Нетішинська громада з пошаною попрощалася із 33-річним солдатом 1-го гірсько-штурмового відділення Вадимом Матвійчуком, уродженця села Селичів Берездівської тергромади. Воїні загинув 7 грудня внаслідок ворожого обстрілу в районі Білогорівки Бахмутського району Донецької області. Нагороджено ор­де­ном «За муж­ність І­ІІ сту­пе­ня» (пос­мер­тно).
8 грудня, Улашанівська громада провела в останню путь Героя-земляка, жителя села Цвітоха — молодшого сержанта Івана Савчука. Останній телефонний дзвінок від Захисника пролунав 24 листопада. 2 грудня у населеному пункті Яковлівка Донецької області, при виконанні бойового завдання, виявивши стійкість і мужність, відважний воїн загинув від важкого поранення в голову. Поховали Героя на малій батьківщині, у селі Мирутин. Йому назавжди 44...

Очікується прибуття тіла загиблого Героя Сергія Стадника. Автомобіль з труною прослідує  зі сторони с. Соломна в с. Куманів (Сатанівська територіальна громада). Закликаємо гідно зустріти Захисника, який віддав життя за Україну. 
З болем і сумом повідомляємо про ще одну жахливу втрату в Теофіпольській громаді: у війні з російським окупантом загинув житель смт Базалія Сергій Зуєв. Мужній і сміливий, до останнього подиху вірний військовій присязі та своїй країні. Таким знали його друзі та рідні, і запам’ятає Україна.
У неділю, 11 грудня, Ленковецька громада провела в останню путь стрільця-снайпера з с. Лавриновець Шепетівського району Валентина Суського. Валентин Володимирович загинув під час виконання бойового завдання на російсько-українській війні. Це сталося біля Білогорівки Бахмутського району Донецької області. Воїн зазнав смертельних осколкових поранень, несумісних із життям. За особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі нагороджено орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
Перестало битися серце гранатометника гірсько-штурмового взводу, 41-річного Ярослава Дерди. Звістка про його смерть на російсько-українській війні надійшла у село Білогородку на Шепетівщині. Життя воїна обірвалося у понеділок під час відбиття штурмових дій противника у найгарячішій точці війни – на Донеччині. Згідно з Указом Президента України за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов’язку нагороджений орденом орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

19 грудня в районі Мар’їнки, що на Донеччині, загинув бойовий медик аеромобільного взводу Артем Жовнір із Лисець Дунаєвецької громади. За кілька днів до загибелі, 16 грудня, Герою виповнилося 34 роки.

Днями загинув ще один Захисник з Хмельниччини. Юрій Бужієвський мешкав на Кам’янеччині. В Орининській тергромаді, з якої родом був Юрій, повідомляють, що під час бойового завдання він отримав осколкові поранення. Вони виявилися несумісні із життям. Солдат Юрій Бужієвський загинув у віці 39 років. За особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України та самовіддане виконання військового обов’язку відзначено орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).

Сумна звістка знову надійшла до Кам’янець-Подільської громади. Перебуваючи у зоні бойових дій, помер кам’янчанин Дмитро Підліснюк.
У боях за Україну на Бахмутському напрямку Донецької області загинув житель села Гончариха гранатометник гірсько-штурмовому взводу Артем Алексєєв. З березня 2021 року хлопець почав служити у ЗСУ. Загинув Артем Алєксєєв 8 грудня 2022 року під час штурмових дій з боку російського агресора в районі села Яковлівка.  Герою було лише 20 років…  Згідно з Указами Президента України за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету і територіальної цілісності України та за вірність військовій присязі нагороджено орденом «За мужність» III ступеня посмертно.
Під час виконання бойового завдання біля Спірного, що на Донеччині, 14 грудня загинув стрілець одного із гірсько-штурмових підрозділів Збройних сил України, уродженець Великої Зеленої Кам’янець-Подільського району Дмитро Кравцов. У вересні воїнові виповнилося 26 років. 
Під час виконання бойового завдання під Бахмутом загинув командир кулеметного взводу роти вогневої підтримки, капітан Віталій Оржиховський, 1974 року народження, із Волочищини. Останнім часом, за словами голови Наркевицької селищної ради Любові Гули, жив з мамою у Сергіївці. З перших днів повномасштабного вторгнення російських військ на нашу землю, добровільно пішов на фронт. У бою із загарбниками офіцер отримав травми, несумісні з життям.
Під час виконання бойового завдання загинув випускник Старокостянтинівської ЗОШ І-ІІІ ст. N4 Максим Голуб. Висловлюємо щирі співчуття осиротілим батькам, рідним та близьким.
Біля Бахмута Донецької області поліг і 45-річний стрілець-санітар, солдат Андрій Степаненко, житель Красилова. У запеклому бою Андрій отримав важкі поранення, і 12 грудня серце воїна зупинилося.

Стало відомо, що у запеклому бою під Бахмутом на Донеччині загинув старший стрілець Сергій Задворний, 1974 року народження із села Кутки Славутського районуІз початком повномасштабного вторгнення російських військ наш земляк став на захист України, виборюючи мир і спокій для рідної землі. У вересні він отримав поранення під Бахмутом, але після госпіталю знову повернувся до своїх побратимів. 16 грудня під час ведення оборонних дій мотопіхотним батальйоном в районі населеного пункту Клішіївка Донецької області, противником було здійснено мінометний обстріл, внаслідок ураження осколками наш Захисник загинув. Громадське прощання з Сергієм Задворним відбулося в Улашанівському сільському Будинку культури.

Випускник Плужненського професійного аграрного ліцею, розвідник-снайпер 23-річний Захисник Володимир Гребенюк зі с. М'якоти загинув 21 грудня внаслідок ворожого обстрілу біля населеного пункту Стельмахівка, Сватівського району, Луганської області. У чоловіка залишилися рідні, батьки, сім’я – дружина та двоє малолітніх дітей. Поховали Володимира Ігоровича на кладовищі у селі М’якоти Плужненської громади.  Відповідно до Указу Президента України, за самовіддані дії та особисту мужність, виявлені в захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України і вірність військовій присязі Героя нагороджено (посмертно) орденом «За мужність» ІІІ ступеня.

Захищаючи нас з вами від російських окупантів загинув 48-річний Валерій Бережецький. Він працював водієм у хмельницькому комунальному підприємстві “Електротранс”. Про це розповів його колишній колега по роботі - Андрій. Після повномасштабного наступу, вони обидвоє добровільно пішли захищати Україну від ворога. 26 грудня Андрій прийшов провести побратима в останню путь. Без батька  залишилося двоє маленьких синів.

Війна забрала життя ще одного військового. У боях з окупантами загинув військовослужбовець із села Вітківці Руслан Бондаренко, 1983 року народження. Тринадцятирічний син залишився без батька...
Подвійна трагедія трапилася на Кам’янеччині. Дружина солдата Андрія Твердохліба Марина, дізнавшись про смерть чоловіка на фронті, померла, — не витримало серце. Осиротіли двоє дітей. Звістка про загибель військовослужбовця Андрія Твердохліба прийшла 22 грудня. За особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України та самовіддане виконання військового обов’язку відзначено орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).
Під час виконання бойового завдання у Бахмутському районі на Донеччині 20 грудня загинув Михайло Сівак із Дунаївців.
У боротьбі проти загарбницьких сил рф на Донеччині 19 грудня загинув чемерівчанин 44-річний Сергій Драган. Без надійної підтримки та опори залишилася дружина, донька та син. В останню дорогу загиблого Захисника провели 23 грудня.
Під час бойового завдання поблизу Оріхівського району Запорізької області 18 грудня загинув 48-річний житель села Голосків Геннадій Четвертак.
27 грудня 2022 року Красилівська громада провела в останню путь Валентина Шутюка, солдата-гранатометника, який загинув 21 грудня у бою, захищаючи Україну. Поховали воїна на міському кладовищі. В нього залишились мама, брат, сестра, дружина та троє донечок.

У Хмельницькому віддали останню честь загиблому Захиснику України Петру Чубаю із Ярмолинецької ОТГ. 46-річного військового не стало минулого тижня, 15 грудня. На церемонію прощання 23 грудня прийшли рідні, друзі, побратими, представники місцевої влади.
Боронячи Україну від російських окупантів на Донеччині загинув 45-річний кам’янчанин Олександр Швець.
У боях за Україну загинув старший матрос, кам’янчанин Віктор Мамчук. Йому було всього 33.
Загинув водій мінометного розрахунку механізованого батальйону Ярослав Білань зі Щербанів, що на Старосинявщині. Життя солдата обірвалося в Новоекономічному Покровського району, що на Донеччині. Героєві було всього 26 років. Він більше ніколи не обійме батьків, брата й сина.

Житель села Коськова Шепетівського району Іван Леончук загинув 19 груд­ня в районі Бах­му­та. Траурний кортеж із тілом прибув у рідне село Героя Коськів Ленковецької громади в четвер, 29 грудня. Його односельці зустріли живим коридором.  Згідно з Указом Президента України за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов’язку нагороджений орденом орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

У районі Золотарівки, що на Луганщині, 18 грудня загинув Віталій Процюк зі Синютки, що на Білогірщині.  Він загинув захищаючи бойові позиції в районі населеного пункту Золотарівка Луганської області, до останнього даючи відсіч російському агресору. У січні бійцю мало виповнитися 29 років… 28 грудня, мешканці Білогірської громади зустріли тіло Героя, схиливши голови в знак шани перед Захисником.

 28 грудня, стало відомо про загибель 30-річного сапера із Кам’янця-Подільського Дениса Ясинецького. Воїні поліг, виконуючи службове завдання на Донеччини.

Сумна звістка прийшла в Антонінську громаду Хмельницького району. На Донеччині внаслідок артилерійського обстрілу 28 грудня загинув стрілець - санітар 10-ї гірсько-штурмової бригади Віталій Фещук із Малих Юначок. Героєві назавжди буде 24 роки.

На Донеччині, під Білогорівкою, під час артилерійського обстрілу ворогом українських позицій загинув 29-річний солдат, стрілець-помічник мінометника Анатолій Лисенко із Гайдайок.  

У зоні бойових дій, боронячи Україну від російських загарбників, 26 грудня загинув житель села Клинове Сатанівської територіальної громади Юрій Мурава. Воїн спершу служив у територіальній обороні, потім — у 66-ій окремій механізованій бригаді.  Героєві назавжди залишиться 51 рік. Юрій Мурава був одружений, у нього залишилися двоє дітей. Поховали його на Алеї слави у Хмельницькому. Згідно з Указом Президента України за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов’язку нагороджений орденом орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

Днем жалоби було оголошено 29 грудня на території Старосинявської громади. Мешканці Старої Синяви, Лисанівців, Паньківців, Дашківців, Іванківців, Паплинців,  Адамполя, Гречаної, Пасічної прощалися зі стрільцем-санітаром стрілецького взводу, солдатом Валентином Козіком. Під час бою на Бахмутському напрямку 15 грудня в районі Верхньокам’янське, що на Донеччині, він отримав поранення несумісні з життям. Воїнові назавжди залишиться 46 років.

 Поблизу Бахмута поліг Віктор Венгер, 1970 року народження, із Масівців Хмельницької міської територіальної громади. Згідно з Указами Президента України за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі нагороджено орденом “За мужність” III ступеня (посмертно).

У зоні проведення бойових дій 24 грудня загинув старший солдат, старший водій-оператор взводу протитанкових керованих ракет батареї протитанкових керованих ракет протитанкового артилерійського дивізіону Віктор Франчук з Ізяслава. Героєві назавжди буде 56 років. Живим коридором, з українською символікою зустріли ізяславчани 29 грудня тіло загиблого воїна.

У боях з окупантами на Донеччині загинув старший солдат Володимир Іванов. Воїна проводили в останню дорогу в Будинку ритуальних подій Хмельницького  30 грудня. Він захищав Україну з часів АТО. Захиснику було 48 років. Він був доброю та позитивною людиною, дуже чуттєвим і готовим усім допомогти. Завжди радів життю та був справжнім патріотом.

За свободу і незалежність України загинув Юрій Зайцев, мешканець Сатанівської територіальної громади. Захисник помер 24 грудня в госпіталі на Дніпропетровщині. До рідних Юринців, що на Городоччині, тіло загиблого Героя супроводжував його молодший брат Валентин, який також зараз захищає Україну. Юрій служив у 80-тій окремій десантно-штурмовій бригаді. Земляки згадують його як добру, щиру людину.

Ізяславська міська територіальна громада знову втратила військовослужбовця - прапорщика взводу матеріального забезпечення запасного механізованого батальйону, 53-річного мешканця села Сошне Миколу Строюка. Життя нашого земляка обірвалося 31 грудня 2022 року. Без чоловіка залишилась дружина, без батька - діти, батьки - без сина, друзі - без вірного товариша.

В останній день 2022 року городоччани прощалися зі своїм Героєм. 26 грудня, поблизу міста Бахмут внаслідок артилерійських обстрілів загинув Максим Коваль. На небо відійшов найкращий син, чоловік та батько. Максиму Ковалю було 34 роки.

У районі Прелесного, що на Донеччині, 31 грудня загинув старший солдат Олег Коваль із Міцівців Новодунаєвецької громади. Народився Герой 18 грудня 1982 року. З перших днів війни став на захист своєї держави. Був справжнім патріотом.

Унаслідок танкового обстрілу у районі Білогорівки Бахмутського району, що на Донеччині, загинув Володимир Хамлій, 1995 року народження, із Малого Карабчіїва Новодунаєвецької громади. Згідно Указу Президента України Володимира Вікторовича відзначено орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).

Звістка про смерть військовослужбовця на російсько-українській війні надійшла у Ленковецьку громаду на Шепетівщині у понеділок, 2 січня.Життя молодшого сержанта, стрільця-снайпера Анатолія Пірича обірвалося 27 грудня. Це сталося під час артилерійського обстрілу командно-спостережного пункту неподалік Бахмута Донецької області. Герой зазнав поранень, що не сумісні з життям, коли виконував бойове завдання.

Під час виконання бойового завдання 29 грудня загинув оператор відділення радіорозвідки взводу радіорозвідки розвідувальної роти, молодший сержант Олександр Юрчук зі Шепетівки. Повномасштабна війна застала Олександра Юрчука в Одесі, на роботі. 8 днів чоловік добирався пішки додому, в Піщанівку, яка вже на той час була окупована. Півтора місяця сім’я Олександра  прожила під окупацією, згодом їм вдалося виїхати. Покинувши власну домівку, обрали Шепетівку – рідне місто батьків Олександра. 23 травня  чоловік пішов в Одеський військкомат та став до лав Збройних сил України добровольцем. Близькі згадують Олександра, як чуйну людину та готового прийти на допомогу друга, який завжди дотримував свого слова.

Поблизу Соледара на Бахмутському напрямку 31 грудня підірвався на міні майор Аркадій Муляр з Кам’янця. Героєві назавжди буде 51 рік.

27 грудня під час виконання бойового завдання у м. Бахмут, від ворожої кулі загинув Андрій Осадчук.  З перших днів повномасштабної війни пішли добровольцями на фронт. Сім’янин, єдиний син у родині, батько двох дітей 12 та 6 років, надійний друг і вірний побратим. Андрій не сховався, не втік, не відступив, залишившись вірним присязі. Йому було всього 36 років... 

Загинув учасник російсько-української війни Сергій Ткачук, 1973 року народження, із Волочищени. На початку весни Сергій Петрович записався добровольцем на фронт. Служив страшим водієм стрілецької роти. Загинув на Харківському напрямку.

30 грудня під час виконання службових обов’язків в наслідок штурмових дій з боку противника біля н. п. Авдіївка загинув Герой Юрій Паламарчук - житель села Глинники 1977 року народження. Відповідно до Указу Президента України, за особисту мужність і самовіддані дії виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, а також вірності військовій присязі нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня  (посмертно).

Життєва стежка Дмитра Люлюка, мешканця Ліщанського старостинського округу Сахновецької громади Шепетівського району, трагічно перервалася 30 грудня 2022 року. Захисник загинув на російсько-українській війні, під час подій у Краматорському районі Донеччини. На військову службу був призваний порівняно нещодавно, 29 серпня. Указом Президента України за самовіддані дії, виявлені в захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України і вірність військовій присязі Люлюк Дмитро Валерійович нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).

У четвер, 5 січня, сотні жителів Ленковецької громади Шепетівського району вийшли на прощання із душевним та добрим юнаком - воїном Аркадієм Голиком із села Брикулі. На початку широкомасштабного вторгнення путінських лизоблюдів, Аркадій Миколайович без вагань став на захист України. У грудні 2022 року, коли довелося відбивати штурмові дії біля Соледара на Донеччині, солдат, водій кулеметного взводу стрільців Аркадій Голик зазнав поранення. За кілька днів до нового, 2023 року Герой помер у лікарні, де його вилікувати не змогли. Згідно з Указом Президента України за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов’язку нагороджений орденом орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

Солдат, стрілець-санітар Олександр Гнатюк, 1980 року народження, трагічно загинув, коли точилися бойові дії з військовими формуваннями московитських загарбників. Ленківчанин, як і сотні його земляків, докладав героїчних зусиль для того, щоб звільнити українську землю від навали ненависної орди.  За особисту мужність Ѷ самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі нагороджено орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

Під час розмінування звільненої від окупантів території у Шийківці, що під Ізюмом на Харківщині, 4 січня загинув кам’янчанин, начальник групи піротехнічних робіт аварійно-рятувального загону спеціального призначення ГУ ДСНС у Тернопільській області, підполковник служби цивільного захисту 42-річний Сергій Гоцуляк. Осиротіли дружина й донька.

5 січня Хмельницький прощався із Захисником  Іллею Ковтуном. Йому було всього 22… Воїн перестав виходити на зв'язок 9 жовтня. Протягом трьох місяців  разом із всім підрозділом рахувався безвісти зниклим в напрямку села Давидів Брід.  Це 23 людини. Лише одному військовому вдалося вціліти. Це той, хто був того дня за кермом авто, на якому вони їхали.  Частину захисників, із 23 зниклих, все ж знайшли. Ще 13, разом з Іллею Ковтуном, були поховані в братській могилі.  30 грудня, напередодні Нового року, рідним зателефонували з моргу. Стали описувати тіла, які надійшли. За татуюванням, що було в Іллі Ковтуна на нозі, його впізнали. З’ясувалося, що хлопці загинули внаслідок артилерійського обстрілу. Їх там “накрили” усім, чим тільки можна. Рідні створити петицію про присвоєння звання Героя України (посмертно) Іллі Ковтуну. На сайті Президента України її оприлюднили 21 березня. Наразі із 25 тисяч необхідних голосів, зібрано 2 071. Збір ще триватиме протягом 85 днів. Підтримати петицію можна тут. 

Під час ворожого артилерійського обстрілу поблизу населеного пункту Красна Гора Донецької області загинув 37-річний нетішинець, солдат гранатометного відділення Віталій Ковба.  Нагороджено ор­де­ном «За муж­ність І­ІІ сту­пе­ня» (пос­мер­тно).

Під час виконання бойового завдання із забезпечення оборони та відсічі збройної агресії ворога, у бою поблизу міста Запоріжжя загинув мешканець села Садове Валентин Сорокатий, 1970 року народження.

У жорстокій війні з російським агресором, в бою на Донеччині, загинув кам'янчанин, молодший сержант Дмитро Костишин. Йому було 28 років... За особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України та самовіддане виконання військового обов’язку відзначено орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).

9 січня, рідні та близькі, побратими, жителі Лісовогринівецької територіальної громади, що в Хмельницькому районі, провели в останню дорогу Захисника української землі – Анатолія Ломовцева. Визволяв Херсон, а після визволення його перекинули на Донецький напрямок, де загинув 29 грудня. Захиснику назавжди залишиться 41 рік… Поховали Героя в рідному селі Шпичинці на місцевому кладовищі. Відповідно до Указу Президента України за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі орденами Оборонця нагороджено «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).

Напередодні Різдва з фронту прийшла сумна звістка на Меджибіжчину. На війні загинув Олексій Новіцький, житель села Шрубків. Воїн поклав своє життя 5 січня в місті Бахмут. Доброволець з перших днів війни, оператор протиповітряного зенітно-ракетного комплексу загинув у віці 45 років.

На передовій загинув житель села Трительники (Наркевицька тергромада) Руслан Пікалов. Старшина 3-ої окремої танкової Залізної бригади підірвався на міні 5-го січня у Харківській області. Чоловік пішов на фронт добровольцем. Йому було 46 років. У нього залишилися батьки, дружина і два сини, які також зараз у війську. 

У бою з російськими окупантами загинув сержант, старший стрілець Микола Несен, 1979 року народження, уродженець села Рівки Славутського району. 15 листопада 2022 року був призваний до лав Збройних Сил України на боротьбу з російськими окупантами. Службу проходив у складі 24-ої окремої механізованої бригади імені короля Данила. Третього січня під час обстрілу, внаслідок вибухової хвилі, він отримав поранення, несумісні з життям поблизу населеного пункту Бахмут Донецької області.

10 січня в селі Кам’янка відбулося прощання із солдатом-стрільцем 36 ОБР Володимиром Громиком, 1973 року народження. Він помер 8 січня 2023 року, перебуваючи на реабілітації, серце не витримало пережитого.  У 2021 році наш земляк підписав контракт і став до лав ЗСУ. З початком повномасштабного вторгнення він відразу став на захист Батьківщини, брав участь у тяжких боях на Донеччині. Поблизу селища Піски у серпні воїн отримав важку контузію, з того часу він боровся з важкою хворобою. Рідним повторював, що вилікується і знову повернеться до своїх бойових побратимів… У Героя залишилися донька та син, який за прикладом батька захищає Батьківщину.

 Прощання з Героєм відбувалося у Шепетівці, де він проживав. Заупокійну панахиду відправили у храмі села Кам’янка. Поховали Захисника з усіма військовими почестями на місцевому сільському кладовищі.

Ямпільська громада знову отримала сумну звістку з фронту. Бойовий медик, молодший сержант, житель села Дідківці, Олег Уланов, 1974 року народження, трагічно загинув 7 січня 2023 року у районі населеного пункту Білогорлівка, Бахмутського району, Донецької області.

Хмельницька земля стала останнім прихистком для 37-річного херсонця Олексія Мігеля. Він захищав Україну ще з 2015 року. Тоді його мобілізували, а вже за декілька років Олексій підписав контракт і продовжив боронити країну. З початком повномасштабного вторгнення, Олексій сказав, що не може кинути хлопців і пішов захищати нас усіх. 
Подружжя переїхало до Хмельницького у серпні 2022 року. Олексій двічі приїздив додому у короткі відпустки. 18 грудня стало відомо, що він зник безвісти. А згодом виявилося що того ж таки 18 грудня він і загинув. 

В селі Перемога Шосткинського району Сумської області 6 січня загинув український Захисник, дунаєвчанин  Вадим Кременецький, 1992 року народження. У загиблого залишилась 9-річна донечка.

На щиті додому повернувся Герой, який родом із Полонської громади. 11 січня під час виконання бойових завдань із забезпечення відсічі збройної агресії російської федерації на території населеного пункту Веремівка Донецької області  загинув Андрій Пількевич, 1982 року народження. Відповідно до Указу Президента України за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі орденами Оборонця нагороджено «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).  

Хмельничани віддали шану Герою російсько-української війни, мінометнику Олександру Лазоренку із села Рудківці, що у Новоушицькій громаді. Воїн боронив Україну від рашистської навали та загинув 7 січня у Краматорському районі на Донеччині. Добровольцем пішов захищати Україну.  Як згадує слова загиблого його рідний брат: «Він подивився, як невинних дітей катують, вбивають і сказав: я піду захищати свою країну  Тепер Герою назавжди 27...

У небесному війську стало більше ще на одного янгола. Вовковинецька територіальна громада у глибокій скорботі зустрічатиме загиблого Захисника України - Михайла Манастирського, 1999 року народження.

Виконуючи бойове завдання під Бахмутом, загинув Віктор Юшко з Уланівської громади, 1971 року народження.

Сьомого січня, під час виконання бойового завдання, загинув уродженець села Женишківці Сергій Леонов, 1998 року народження. 30 вересня 2022 року його мобілізували до 10-ої окремої гірсько-штурмової бригади. Але 7 січня поблизу населеного пункту Роздолівка Бахмутського району Донецької області Сергій загинув... Його посмертно відзначили орденом "За мужність" III ступеня.

Виконуючи бойове завдання під Бахмутом п'ятого січня загинув кам'янчанин Володимир Охота.

30 грудня 2022 року виконуючи бойове завдання поблизу Авдіївки, загинув Юрій Житкомлінов, 1964 року народження. Воїн родом з села Головчинці Меджибізької громади.

Під час виконання бойового завдання 20 грудня 2022 року у бою за нашу Батьківщину загинув Мирослав Драгонюк. Герой воював у 128-й гірсько-штурмовій бригаді. На його сторінці в соцмережах вказано, що він одружився влітку 2021 року. Згідно з Указом Президента України, за особливі заслуги у захисті державного суверенітету, територіальної цілісності, у зміцненні обороноздатності та безпеки України, вірність військовій присязі нагороджено орденом “За мужність” ІІІ ступеня (посмертно).

Життя 28-річного кам’янчанина,  розвідника-навідника Олександра Логвіна обірвалось у боях на Донеччині. Хлопець мав продовжити династію Баженових і Задорожнюків, які багато років віддали науковій роботі та викладанню у Кам’янець-Подільському національному університеті імені Івана Огієнка. В університеті працюють його мама, вітчим, бабуся, а дідусь Лев Баженов був відомим істориком і краєзнавцем. Олександр був патріотим, хотів йти захищати Україну, хоча знав, що може не повернутись. Планував одружитись після повернення, але... Невдовзі Герой назавжди повернеться додому. 

13 січня жителі Сатанівської громади попрощалися зі своїм Героєм Сергієм Чорненьким.  Виконував завдання на різних напрямках — і на Київському, і на Чернігівському. 10 січня 37-річний військовий кулеметного відділення взводу вогневої підтримки гірсько-штурмової роти загинув поблизу Роздолівки Донецької області. Згідно з Указом Президента України, за особливі заслуги у захисті державного суверенітету, територіальної цілісності, у зміцненні обороноздатності та безпеки України, вірність військовій присязі Оборонця нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).

Під час  бойового завдання поблизу Білогорівки, що на Луганщині, загинув розвідник кам‘янчанин Дмитро Біньковський, 1992 року народження. Йому 15 січня мав виповнитися 31 рік. 

На Харківщині загинув Руслан Дімітровський. Серце Героя зупинилося в селі Кам'янка Ізюмського району Харківської області. Родом Руслан із Донеччини, осиротів і виховувався бабусею у Кам’янці-Подільському, навчався у ліцеї "Славутинка". Добрий, щирий, із патріотичним духом у серці. Відстоював свободу України на Майдані. А потім – старшим лейтенантом, командиром інженерно-саперного взводу мужньо боронив її на війні. Петицію про надання зван­ня Ге­роя Ук­ра­їни (посмертно) командиру інженерно-саперного взводу 1 ДШБ 95 окремої десантно-штурмової бригади, старшому лейтенанту Руслану Івановичу Дімітровському оприлюднили 3 лютого  на офіційному сайті Президента.

11 січня 2023 року йому б виповнилося 49 років. Степан Сінчук героїчно загинув в боях за Україну на території Донецької області. Він був родом із села Олексіївка Старосинявської тергромади. Разом з дружиною вони виховували п’ятеро дітей. З початком повномасштабної війни Степан пішов добровольцем до лав Збройних сил України. Поліг під час обстрілу з протитанкового ракетного комплексу біля населеного пункту Кам‘янка. Згідно Указу Президента України за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі Оборонця нагороджено орденом “За мужність” ІІІ ступеня (посмертно).

Захищаючи Україну від окупантів, поліг Артем Кіндюк, 2000 року народження, зі села Пліщин Шепетівської громади. 20 липня 2017 року був призначений на військову службу у Збройні сили України. З липня 2017 року по червень 2021 року навчався у Національній академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного (м. Львів) на факультеті бойового застосування військ. З липня 2021 року проходив військову службу на офіцерських посадах у Києві. Загинув під час виконання бойового завдання.

Кам’янеччина втратила на війні двох Героїв, які захищали країну від окупантів. Виконуючи бойове завдання в Донецькій області, 3 січня загинув 46-річний Валерій Люкманов з Малої Бережанки. 

Війна забрала життя жителя села Кам’янка Валерія Кришталя. Чуйним, добрим, надійним, завжди готовим допомогти всім, хто цього потребує - таким запам'ятають його друзі. За особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України та самовіддане виконання військового обов’язку відзначено орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).

Під Лиманом на Луганщині трагічно загинув Ярослав Мудровський. Про героїчну смерть земляка на російсько-українській війні жителі села Черніївки Полонської громади на Шепетівщині дізналися у вівторок, 17 січня. Головний сержант - командир гармати артилерійського взводу артилерійської батареї Ярослав Мудровський загинув поблизу села Терни Лиманської громади Краматорського району Луганської області під час виконання бойового завдання. Йому було лише 22 роки.

15 січня смертельні поранення отримав городоччанин, старший лейтенант 32-річний Сергій Стадниченко. Командир мотопіхотного взводу мотопіхотної роти мотопіхотного батальйону однієї з військових частини ЗСУ загинув внаслідок ворожого мінометно-танкового обстрілу, завданого військами російської федерації. Бойове завдання військовий виконував поблизу населеного пункту Берестове Бахмутського району Донецької області. Згідно з Указом Президента України від 30 травня 2023 року №310 Сергій Стадниченко нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).

У селі Матвіївка, що на Запоріжжі, героїчно загинув 36-річний Геннадій Пастущин. У перші дні війни вступив добровольцем до лав ЗСУ та мужньо захищав Україну, тривалий час разом з побратимами тримав оборону м. Бахмут. Вдома на нього чекали півторарічний синочок та дружина.

22 січня городоччани прощалися з українським Захисником Богданом Дикунцем, котрий загинув під час виконання бойового завдання у місті Орихів, що на Запоріжжі. Востаннє Богдан Дикунець приїжджав додому на Різдво, а вже 16 січня 2023 року його серце перестало битися. Похоронили українського Захисника у селі Завадинці. Він був дуже гарним сім’янином. Разом з дружиною виховав двоє дітей — сина і доньку. Ще встиг побавити 3-річного онука. Нещодавно близькі військового створили петицію до Президента України з проханням присвоїти Богдану Дикунцю званя Героя України (посмертно). Звернення зареєструвала донька загиблого бійця Марина Руда. Станом на 14.00 23 квітня звернення підписали 1 299 людей із 25 тисяч необхідних. Збір підписів триватиме ще 72 дні. Підтримати петицію можна за посиланням.

Сьогодні в Хмельницькому віддали шану Герою російсько-української війни Дмитру Заклевському. На самому початку повномасштабного вторгнення чоловік став до лав територіальної оборони, щоб боронити Україну від ворога. Помер воїн 12 січня. Тепер Дмитру Анатолійовичу назавжди 41.

26 травня 2022 року Теофіпольська громада втратила свого Героя, а Україна – вірного сина, військовослужбовця, механіка-водія медичного пункту механізованого батальйону Богдана Колісецького, який загинув внаслідок ворожого обстрілу, під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Довгеньке Ізюмського району Харківської області. Йому було лише 19 років... Богдан до кінця з честю та гідністю виконував свій громадянський та військовий обов’язки. Указом Президента України Володимира Зеленського від 30 червня 2022 року №460 за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі боєць був нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).

На Хмельниччині попрощались з прикордонником – полковником Юрієм Юрчиком. Він був офіцером зведеного прикордонного загону Держприкордонслужби України. Герой боронив державу в найгарячішій точці російсько-української війни — під Соледаром. Він захищав рубежі України майже 20 років. Сміливий та мужній офіцер-прикордонник ніколи не ховався за спинами інших. Під час одного з масованих ворожих обстрілів зі ствольної артилерії, мінометів та стрілецької зброї Юрій Юрчик отримав осколкові поранення несумісні з життям. В момент загибелі він допомагав тяжкопораненим бійцям суміжного підрозділу Сил оборони України евакуюватися. Та сам, на жаль, не вберігся. Це сталося 8 січня. У Захисника залишились дружина та маленька донька. Указом Президента України Юрію Юрчику присвоєно звання Герой України з врученням ордена «Золота Зірка» (посмертно). Нагороду отримали рідні.

У Грузевиці жителі села та громади віддали останню шану 51-річному Віктору Миколюку, який з перших днів війни пішов добровольцем та був направлений у десантно-штурмові війська Львівської області. Пройшов у лавах Збройних сил України Харківщину, Луганщину, Донеччину. Ця кривава війна підірвала здоров'я воїна. 16 січня перестало битися серце хороброго Захисника нашої  держави, люблячого батька і дідуся.

Загинув лейтенант управління розвідки Сергій Васильчук, 1968 року народження, із села Завалля, що на Кам’янеччині. Військовий мобілізувався добровільно ще у 2014 році до спецназу ГУР МО України. Під час військової служби Сергій Васильчук отримав чимало військових нагород: орден «За мужність» ІІ ступеня, орден «За мужність» ІІІ ступеня, відомча медаль «За мужність при виконанні спецзавдань», медаль «За поранення» (важке). Пройшов найгарячіші точки АТО, а коли активна фаза війни згасла, то демобілізувався. Та після 24 лютого одразу знову став до лав ГУР МОУ захищати рідну землю. У листопаді минулого року на Донеччині знову отримав важке поранення. Впродовж двох місяців він боровся за своє життя, однак, цього разу поранення було надважким. 12 січня Герой помер. Сергій Васильчук був кадровим офіцером, лейтенантом-розвідником. Одружений, мав двох доньок і онука.

Зно­ву страш­на звіс­тка ско­лих­ну­ла Ула­ша­нівсь­ку гро­ма­ду, що на Ше­пе­тів­щи­ні. На До­неч­чи­ні в бою з ро­сій­ськи­ми оку­пан­та­ми за во­лю і не­за­леж­ність Ук­ра­їни пок­лав своє мо­ло­де жит­тя жи­тель се­ла Па­шу­ки — стрі­лець­-са­ні­тар гірсь­ко-штур­мо­вої ро­ти Ва­силь Вой­тюк, 1984 ро­ку на­род­ження. Відповідно до указу президента України за особисту мужність і самовідданість, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов'язку нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).

 Житель села Купине Михайлюцької громади, оператор-далекомірник відділення управлінського взводу протитанкової артилерійської батареї протитанкового артилерійського дивізіону Сергій Філінський, 1973 року народження, загинув на Донеччині 25 січня. В одному із боїв воїн отримав не сумісне із життям поранення. У Сергія Антоновича залишилося двоє дітей. Захисника поховали з усіма належними військовими почестями у селі Червоний Цвіт.

25 січня загинув солдат 2-го самохідного артилерійського взводу бригадної артилерійської групи Андрій Гринь. Чоловіку було лише 29 років.  Разом з дружиною Дариною, Андрій Гринь виховував сина Тимура та донечку Віру. З початком повномасштабної війни, з рідними братами вирішують стати на захист Батьківщини та йдуть добровольцями. Побратими його згадують, як людину із добрим серцем і відкритою душею. Поліг Андрій Русланович в районі населеного пункту Зарічне, що в Лиманському районі Донецької області. Згідно з Указом Президента України за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов’язку нагороджений орденом орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

25 січня у місті Бахмут Донецької області під час мінометного обстрілу загинув Павло Гуменюк, 1996 року народження. 

У боях з окупантами на Бахмутському напрямку загинув 22-річний легкоатлет Володимир Андрощук, уродженець села Суслівці, що на Летичівщині.
Легкоатлет-багатоборець представляв Україну на міжнародних змаганнях. У 2018 році увійшов до складу національної збірної на чемпіонат Європи U18 із легкої атлетики, змагався в десятиборстві. У 2019 році переміг у десятиборстві на чемпіонаті України U20. Також Володимир представляв Україну на чемпіонаті Європи U20 у 2020 році, де став шостим у сучасному п’ятиборстві. У Героя залишилася мама і сестра. Згідно Указу Президента України за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі Оборонця нагороджено орденом “За мужність” ІІІ ступеня (посмертно). Допомогти родині загиблого можна за такими реквізитами: 5168745109120946 Андрощук Людмила (сестра Володимира).
Нагадаємо, що після 24 лютого в Україні створили спеціальний портал “Янголи спорту”. На сайті міститься коротка інформація про загиблих спортсменів під час повномасштабного вторгнення Росії. Дехто з них поліг на фронті, а хтось навіть у власній домівці.

У селі Осташки відбулось прощання із Володимиром Токарем, 1980 року народження. З 19 червня 2015 року по 28 березня 2016 року був учасником антитерористичної операції в складі військової частини 2749 на посаді санітара медичного пункту даної частини. За сумліне ставлення до своїх обов’язків Указом Президента України від 17 лютого 2016 року № 53-2016 був нагороджений відзнакою Президента України «За участь в антитерористичній операції».
Подальшу службу проходив в складі військової частини 3215, а з 2021 року в А-0998 на посаді майстра гармати артилерійського взводу.
З 25 лютого 2022 року свій службовий обов’язок виконував поблизу міста Гірське Северодонецького району Луганської оболасті. 30 травня 2022 року в результаті прямого влучання ракетою по батарейному командирському пункту в місті Гірське загинув. Поховали військового сьогодні, 31 січня на місцевому кладовищі в селі Осташки (Чорноострівська громада).
Без сина залишились батьки, без брата – сестра, без чоловіка – дружина, без батька – донька.

 30 січня Зіньківська громада у скорботі зустріла свого загиблого Захисника —  Вадима Ратушняка. Він з початком повномасштабного вторгнення росії пішов захищати нашу Україну та загинув, боронячи наш з вами спокій.  Похований Вадим на Віньковеччині. 

Ще одна страшна звістка сколихнула Теофіпольщину. Громада знову втратила Героя — захищаючи Україну поліг військовослужбовець із села Бережинці. Камінському Артуру назавжди залишилось 22 роки. 

У бою за Україну загинув 49-річний Станіслав Кобилецький із села Карачіївці, що на Віньковеччині. 

Захищаючи територіальну цілісність біля населеного пункту Авдіївка, що на Донеччині, під час мінометного обстрілу загинув 46-річний Євген Галачинський, 1976 року народження, із села Катеринівка Дунаєвецької тергромади. Без рідної людини залишилися мати, донька та сестра.

У Не­ті­шинсь­ку тер­гро­ма­ду ни­ні з фрон­ту прий­шла сум­на звіс­тка — Не­бес­не вій­сько по­пов­нив ще один зем­ляк. Йдеть­ся про за­ги­бель 35-річ­но­го не­ті­шин­ця Ан­дрія Руя поб­ли­зу на­се­ле­но­го пун­кту Бах­мут До­нець­кої об­ласті. Захисник України до загибелі служив солдатом 2-го взводу 6-ї роти 2-го мотопіхотного батальйону. Чин похорону відбувся сьогодні, 11 лютого, у соборі святого архистратига Божого Михаїла та архангела Гавриїла ПЦУ. Нагороджено ор­де­ном «За муж­ність І­ІІ сту­пе­ня» (пос­мер­тно).

25 січня під час виконання службових обов’язків внаслідок артилерійського обстрілу поблизу населеного пункту Красна Гора, Бахмутської міської ради, Донецької області, загинув старший навідник гранатометного відділення взводу вогневої підтримки 10-ої аеромобільної рот Сергій Коцупей. Він був з 1989 року народження. Родом із села Бабине Старосинявської тергромади. Вдома його чекали батьки та брат. 

24 січня під час артилерійського обстрілу поблизу Миколаївки Бахмутського району, що на Донеччині, загинув 44-річний Юрій Будевич. З початку вторгнення росії у 2014 – 2015 роках - боронив нашу державу на сході. В червні 2022 року був призваний на захист України, служив стрільцем – помічником гранатометника. Україна втратила свого Захисника, мати Любов Андріївна — люблячого сина, сестра Альона — дорогого брата.

Він місяць тому одружився... 27 січня у село прийшла трагічна звістка: виконуючи бойове завдання на Донеччині, загинув 22-річний Богдан Сосницький. Ворожий снаряд поцілив у його бліндаж. 1 лютого Героя привезли додому. Це була остання його ніч у батьківській домівці. На колінах провели у вічність свого Захисника жителі села Курівка (Сатанівська територіальна громада). Земляки розповідають, що всі брати Героя, крім наймолодшого, який ще школяр, пройшли строкову військову службу. Двоє братів були в АТО. Найстаршому сьогодні 32 роки. І всі троє воювали на фронті. Богдана Анатолійовича нагороджено орденом “За мужність” III ступеня та медаллю "За військову службу Україні" (посмертно).

Повертаючись до рідного Кам’янця у відпустку, внаслідок ДТП загинув військовослужбовець Віталій Каньовський. Відтепер йому назавжди 35. Без батька залишились двоє діток. Через трагічну загибель Захисника в громаді 3 лютого оголосили День жалоби. Поховали воїна на Алеї Слави.

Захищаючи Україну і кожного з нас, загинув житель с. Іваненці (Летичівська ОТГ) Олександр Данчук, 1977 року народження. Був призваний до лав Збройних сил України 12 листопада 2022 року. 13 січня військовий потрапив під мінометний обстріл поблизу населеного пункту Роздолівка Бахмутського району. Проходив лікування у Вінницькому медичному закладі. На жаль, 27 січня помер від отриманих поранень.

Третього лютого на Донеччині обірвалося життя солдата, електрика-моториста радіовзводу зв’язку центру зв’язку тилового пункту управління польового вузла зв’язку Валентина Лук’янчука. Валентин Олександрович родом з Білівського старостинського округу, повідомляють в Ізяславській міській раді. Йому було лише 25… Вдома залишився хворий батько і бабуся.

Не стало Ігоря Зюбрицького, 1968 року народження, із села Слобідка Рахнівська, що на Дунаєвеччині. Проживав Захисник в селі Воробіївка. В результаті погіршення стану здоров'я, 3 лютого 2023 року, Ігор Іванович помер в реанімації Дніпропетровської обласної клінічної лікарні ім. Мечникова.

Під час бою у районі Кремінної Сіверськодонецького району на Луганщині, загинув водій із М'якотів, що на Шепетівщині. 35-річний Олександр Федорчук служив водієм гранатометного взводу роти вогневої підтримки 2-го десантно-штурмового батальйону. Але 2 лютого його життя обірвалося на російсько-українській війні, під час бою з ворожими агресорами.

5 лютого в результаті мінометного обстрілу біля Малоіллінівки Бахмутського району загинув молодший сержант Володимир Котков із села Храбузна, що на Полонщині.

Під час бою в районі населеного пункту Васюківка, що на Донеччині, загинув солдат протитанкового відділення взводу вогневої підтримки 2 аеромобільної роти 1 аеромобільного батальйону Олександр Непевний, житель села Плужне Шепетівського району, 1989 року народження. Поховали воїна у рідному селі під залпи почесної варти.

Дев'ятого лютого у Ізяславській громаді поховали Героя - свого та Херсонщини. Мешканця південної української області Григорія Дембровського доля закинула в Ізяславську громаду через російсько-українську війну. Залишивши родину тут, у с. Лопушній, подався воювати. 2 лютого солдат, навідник 2-го мотопіхотного відділення загинув під час виконання бойового завдання. Відтак, 9 лютого вранці його поховали у Лопушному на Ізяславщині. 

На щиті додому повертається Герой із Ямпільської громади. У запеклих боях за незалежність загинув Роман Гончарук, 2001 року народження. Загиблому Захиснику був всього 21 рік! У неділю, 12 лютого, Романа Юрійовича поховали в рідному В'язовці.

11 лютого стало відомо про загибель на російсько-українській війні жителя села Хвощівки (Берездівської громади Шепетівського району) В'ячеслава Ковальчука, 1976 року народження. Воїн загинув під час виконання службових обов'язків внаслідок мінометного обстрілу на території Донецької області.

До лав небесного війська заступив оборонець із Крупецької громади 31-річний Олег Похилінський. Воїна загинув при виконанні бойового завдання поблизу с. Терни , Лиманського району, Донецької області. Він відстоював свободу власної держави. Та, на жаль, не повернувся живим з поля бою російсько-української війни. 15 лютого, у Крупецькій територіальній громаді Шепетівського району, Героя провели в останню путь.

Новоушиччина сумує з приводу трагічної загибелі свого Героя – Павла Савчука. Він народився 28 лютого 1991 року у селі Мала Стружка. 6 лютого внаслідок кулеметного обстрілу росіян Герой отримав поранення несумісне з життям в районі міста Бахмут в Донецькій області.

8 лютого, Волочиська громада попрощалася із Захисником – Олексієм Демедюком, 1980 року народження. З перших днів повномасштабного вторгнення Олексій Демедюк пішов добровольцем в лави Збройних Сил України. Він служив водієм евакуаційного відділення взводу технічного забезпечення артилерійського дивізіону. Захисника поранило осколками під час ворожого мінометного та артилерійського обстрілу російських окупантів. Олексій був справедливим, життєрадісним... У нього залишився батько, сестра, брат та племінник.

Хмельницький попрощався з 43-річним солдатом Олександром Коршаковим. Чоловік пішов захищати Україну добровольцем. А перед цим кілька місяців “просився” на військову службу незважаючи на проблеми зі здоров’я. 8 лютого Хмельницький прощався зі своїм Героєм. Військовому було 43 роки. До наступного дня народження він не дожив кілька днів. Вдома у Героя залишились батьки, дружина і син. Згідно з Указом Президента України за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов’язку нагороджений орденом орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

Загинув ще один Герой, патріот, Захисник – старший солдат Олександр Гуменний, 1992 року народження із села Куровечка (Волочиська громада). У 2010 був призваний на строкову службу, а вже в 2013 році підписав контракт з ЗСУ.
У 2016 боронив нашу державу в зоні проведення АТО. Отримав статус учасника бойових дій та був нагороджений відзнакою Президента України «За участь в антитерористичній операції». В 2021 році нагороджений медаллю «10 років сумлінної служби».
Із серпня 2022 року захищав Україну від російських окупантів на сході. На жаль, воїн загинув 7 лютого під час виконання бойового завдання в районі села Водяне Донецької області.

24 січня у населеному пункті Авдіївка, під час виконання бойового завдання, загинув стрілець-помічник гранатометника механізованого відділення механізованого батальйону однієї з військових частин ЗСУ Михайло Коцур. Військовий народився у 1981 році. Мешкав у селі Лісоводи.

У Хмельницькому попрощалися з військовим-добровольцем Василем Сіргуном. 59-річний Захисник загинув 19 вересня 2022 року. У загиблого Героя залишилися дружина та діти. Поховали його на Алеї слави у мікрорайоні Ракове обласного центру.

11 лютого у Хмельницькому попрощалися із командиром Віктором Захарченком. 45-річний Віктор Євгенович пішов захищати країну добровольцем маючи проблеми зі здоров’ям. Двоюрідний брат Віктора Євгеновича, капітан третього рангу морської охорони Державної прикордонної служби України Роман Друзь каже, востаннє вони спілкувалися напередодні війни.  «Віктор все своє життя був позитивною людиною, боровся за справедливість, допомагав усім. Ніколи не ховався за спинами, брав участь у миротворчих місіях в Лівані, Іраку. Був активним учасником Революції Гідності. Він також ходив в моря, захищав цивільні судна біля берегів Лівії та Нігерії. Маючи вже групу інвалідності, все одно пішов захищати нашу державу, добровільно», — каже Роман Друзь і додає, що дуже важко пережити цю втрату, але ми мусимо закінчити те, що не закінчив брат.  Напередодні загибелі Віктор ще спілкувався з рідними, які вітали його з Днем Збройних сил України. А вже наступного дня, 7 грудня зв’язку з ним не було. Віктора Євгеновича Захарченка поховали на Алеї Слави у Хмельницькому.

Зі скорботою повідомляємо про смерть вірного сина своєї держави, уродженця села Кіпчинці головного сержанта-командира танка Ярослава Красилівського, 1988 року народження. За особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі нагороджено орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

Захищаючи Україну від російських окупантів на Бахмутському напрямку 12 лютого під час ворожого обстрілу загинув мешканець Маківської громади Валерій Михайлов, 1977 року народження, мешканець села Блищанівка (Кам’янець-Подільська громада).

На війні 10 лютого загинув Борис Марценюк, який народився та виріс у селі Пижівка на Новоушиччині. Герою назавжди залишиться 35 років.

13 лю­то­го поб­ли­зу на­се­ле­но­го пун­кту Роз­до­лів­ка, До­нець­кої об­ласті, під час бойових дій з вій­сько­ви­ми фор­му­ван­ня­ми ро­сій­ської фе­де­ра­ції за­ги­нув жи­тель се­ла Плуж­не, сер­жант Ва­силь Кор­ній­чук, 1973 ро­ку на­род­ження. Згідно з указом Президента України Володимира Зеленського, за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі,  Оборонця посмертно нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня.

В од­ній із най­га­ря­чі­ших то­чок До­неч­чи­ни  загинув Ана­то­лій Ру­дик, котрий із пер­ших днів пов­но­мас­штаб­но­го втор­гнен­ня служив у лавах Збройних сил України. Ана­то­лій Вік­то­ро­вич чи­ма­ло ро­ків від­дав служ­бі у Де­раж­нянсь­ко­му від­ділку мі­лі­ції. На пен­сію пі­шов із по­са­ди опе­ра­тив­но­го чер­го­во­го. Тут його по­ва­жа­ли за доб­ро­ту, спра­вед­ли­вість, від­по­ві­даль­ність, чес­ність та по­ряд­ність. Ко­ле­ги час­то на­зи­ва­ли Ана­то­лія Вік­то­ро­ви­ча не інак­ше, як «дя­дя То­ля»… За­раз у по­лі­ції пра­цює його син Ва­дим.

Тужить Деражнянська земля за загиблим Захисником – Анатолієм Квашею. Він загинув, боронячи цілісність країни на пекельному сході. Про Анатолія Михайловича земляки відгукуються як про дуже добру людину, він був чудовим братом та сином. Попрощалися із Захисником 14 лютого у його рідному селі Мазники.

Пішов з життя член добровольчого формування самооборони Шепетівки, машиніст Євген Покудін. Євген Леонідович активно ніс службу в складі першого взводу 2-ї роти Шепетівського ДФТГ.

13 лютого на Донеччині ворог обірвав життя старшого сержанта, стрільця-санітара гірсько-штурмового відділення із села Щурівці Юрія Дзюбріна.  За  час війни побував у багатьох гарячих точках України, де тривають запеклі бойові дії. Захищаючи свою родину, територіальну цілісність держави, загинув у розквіті сил і життя... Йому тепер навіки 43… Відданий та професійний боєць, щирий патріот і просто добра та життєрадісна людина – саме таким Юрій назавжди залишиться у пам’яті, тих, хто його знав. Згідно з указом Президента України Володимира Зеленського, за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі,  Оборонця посмертно нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня.

На Донеччині 16 лютого загинув стрілець-снайпер Андрій Лисаковський із села Слобідка-Красилівська. Він отримав смертельне поранення під час мінометного обстрілу. Героєві назавжди буде 26 років. У нього залишились мама, сестра, дружина, маленька донька. «За станом здоров’я мав можливість бути далеко від війни, але за покликом душі і серця став на захист рідної землі. Це справжній воїн, який не міг з миритись з тим, що ворог плюндрує Україну», – зазначила під час прощання, 21 лютого, очільниця Красилівської громади Ніла Островська. Згідно з Указом Президента України, за особливі заслуги у захисті державного суверенітету, територіальної цілісності, у зміцненні обороноздатності та безпеки України, вірність військовій присязі – орденом “За мужність” ІІІ ступеня нагороджено посмертно.

Боронячи рідну країну, поблизу Роздолівки загинув військовослужбовець Олег Телиця з Пахутинців, що на Волочищині. Згідно з указами Президента України, за особливі заслуги у захисті державного суверенітету, територіальної цілісності, а також за вірність військовій присязі, нагороджено  Олега Степановича орденом “За мужність” ІІІ ступеня (посмертно).

Під час обстрілу в районі Берхівки, що на Донеччині, 15 лютого загинув 33-річнийвійськовослужбовець Олександр Колішко, уродженець села Песець, що на Новоушиччині. Коли почалася повномасштабна агресія - в числі перших Олександр Вікторович став на захист України. Був мобілізований в роту охорони, а з 10 травня 2022-го - в 128 гірсько-штурмову бригаду. Про час і дату поховання загиблого Захисника буде повідомлено додатково.

Додому, у Шепетівську громаду, назавжди повернувся солдат Андрій Бугайчук. Життя Героя обірвалося 13 лютого. Йому назавжди буде 24 роки. Андрій Сергійович народився 21 квітня 1998 року в Шепетівці. Він був єдиною дитиною у сім’ї. Виховувала Андрія бабуся – Світлана Анатоліївна. Чоловік пішов добровольцем захищати найрідніших та Батьківщину, був стрільцем стрілецького взводу. Він мав плани: повернутись додому, влітку побратися з коханою. Не судилось...23 лютого, жителі Шепетівської громади провели свого земляка  в останню дорогу.

Під час ведення бойових дій біля села Залізнянського Соледарської громади Бахмутського району Донецької області, 11 лютого від отриманих поранень загинув справжній патріот солдат Іван Кузінський із Полонської громади. Поховали Героя у п'ятницю, 17 лютого, в рідній Храбузній. За особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі нагороджено орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

11 лютого під час мінометного обстрілу у Краматорському районі Донецької області загинув прикордонник Руслан Холявко. Як повідомляють Новоушицькій територіальній громаді, Руслан Володимирович був учасником АТО, служив у добровольчому батальйоні «Донбас», Національній гвардії України. Проходив військову службу за контрактом у прикордонній службі. За життя воїна було нагороджено орденом третього ступеня «За заслуги», відзнакою Президента України «За участь у антитерористичній операції». 

13 лютого  під Бахмутом на Донеччині загинув Олег Міщинський, 1984 року народження, із села Демківці, що на Чемеровеччині. Він був командиром бойової машини одного з гірсько-штурмових підрозділів Збройних Сил України. Поклав своє життя під час ведення бойових дій, будучи вірним військовій присязі, в ім’я мирного майбутнього нашої держави. Героя ховатимуть у селі Клинове Сатанівської територіальної громади, про дату повідомлять додатково. Згідно з Указом Президента України, за особливі заслуги у захисті державного суверенітету, територіальної цілісності, у зміцненні обороноздатності та безпеки України, вірність військовій присязі Оборонця нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).

Із полону повернули тіло Захисника — Ігоря Мельничука, 1992 року народження, із села Антонівка (Новоушицька тергромада). Коли росія вперше вторглась на українські землі, Ігор Сергійович пішов захищати свою державу. Був учасником АТО. Під час повномасштабної війни Ігор Мельничук воював у Харківській області. Там він і зник у жовтні минулого року в селі Ягідне. Він потрапив до російського полону. Нещодавно, звідти повернули тіло Героя. Час і дату поховання Героя мають повідомити додатково.

Хмельничани попрощались із 33-річним воїном Максимом Зіменком. Відомо, що чоловік працював за кордоном, займався ремонтами. Як тільки розпочалось повномасштабне вторгнення, повернувся додому й записався добровольцем. Молодший брат Захисника наразі теж боронить Україну. 
Молодший сержант Максим Зіменко помер у Луганській області. Не витримало серце… Відповідно до Указу Президента України за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).

7 лютого, під час виконання службових обов’язків, біля населеного пункту Авдіївка  загинув старший солдат Артем Гончарук  із Городка. На момент загибелі йому було 37 років. Вдома на нього чекали дружина, 8-річний син Вадим, рідні та близькі. Тепер вони хочуть вшанувати його пам’ять.  Нещодавно на сайті електронних петицій з’явилось звернення від родини загиблого військового, які просять присвоїти звання Героя України Артему Гончаруку (посмертно).  Згідно з Указом Президента України за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі Оборонця нагороджено орденом “За мужність” ІІІ ступеня (посмертно).

Залишаючись вірними військовій присязі, виявивши стійкість і мужність у захисті України, в один день, 16 лютого,  під час бойових дій на Донеччині загинули Захисники української землі Во­ло­ди­мир Алі­луй­ко та Руслан Юрчук.

20 лютого Кам'янець знову втратив на війні Героя... В бою проти російського окупанта, на Донеччині, загинув гаранатометник Дмитро Язловіцький. За особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України і самовіддане виконання військового обов'язку та відповідно до Указу Президента України Оборонця нагорджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).

+11 лютого на Донеччині загинув санітар-радітелефоніст медичного пункту стрілецького батальйон Ярослав Скочеляс, 1990 року народження, із Городка. Вранці 21 лютого городоччани утворили живий коридор, зустрічаючи загиблого Героя.  Ярослав був один у батьків. Та він пішов добровольцем. «Ярослав починав службу у роті охорони другого відділу Хмельницького районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, — розповідає Павло Болотюх, колега по службі Ярослава. — У травні він був переведений у 128 бригаду, хоча мав усі підстави для звільнення. А коли після контузії приїхав на реабілітацію і у нього було пошкоджено штучне око, я особисто запитував його, чому він не звільняється. Він категорично відмовився і сказав, що буде служити до кінця війни». Його війна закінчилася під Бахмутом. Смертельний артилерійський снаряд забрав життя Захисника.

9 лютого провели в останню дорогу командира відділення  Олександра Гоменюка, який загинув на Донеччині у бою за нашу країну. Йому назавжди 26. Героя поховали на Алеї слави у Кам‘янці-Подільському.

 23 лютого у Сатанівській громаді, що на Хмельниччині, попрощалися з сержантом Володимиром Пелюхом, який зник безвісти ще у березні минулого року. Коли розпочалася повномасштабна війна, Володимир Пелюх та його двоє синів без вагань пішли до лав Збройних сил України. Проте недовго довелось захищати свою Батьківщину. У березні минулого року військовий зник безвісти. Востаннє його бачили у районі Барвінкове, що на Харківщині. А потім були довгі місяці пошуків та надії. У старостаті повідомляють, що могилу сержанта Володимира Пелюха вдалося розшукати його синам. Військовий загинув на Харківщині при виконанні свого останнього бойового завдання. Серце відважного воїна зупинилося 24 березня 2022 року.

25 лютого жителі Деражнянської громади провели в останню земну дорогу свого земляка. 15 лютого поблизу населеного пункту Бахмут Донецької області обірвалося життя 25-річного Вадима Шаронова, який був родом зі селища Лозове. Відповідно до указу Президента України, за особливі заслуги у захисті державного суверенітету, територіальної цілісності, а також за вірність військовій присязі Оборонця нагороджено орденом “За мужність” ІІІ ступеня (посмертно).

19 лютого у Слов’янську Донецької області обірвалося життя воїна з Новоушиччини – Олега Сідлецького із села Браїлівка. Захиснику назавжди залишиться 49 років.

16 лютого 2023 року поблизу населеного пункту Курдюмівка Бахмутського району Донецької області героїчно загинув солдат Вадим Пігольчук, 1995 року народження, із Славути. Герой поліг під час виконання бойового завдання у Донецькій області. 30 серпня 2022 року Захисник був прийнятий на військову службу за контрактом. Служив у 28 механізованій бригаді водієм. 23 лютого жителі Берездівської громади Шепетівського району у скорботі схилили низько голови та провели в останню земну дорогу Вадима Петровича. Поховали Героя у селі Гориця із усіма військовими почестями. У загиблого залишилися рідні сестра та брат.

18 лютого під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Новобахмутівка Донецької області загинув мешканець села Новоселиця Полонської громади Олег Грама.

Захищаючи Україну трагічно загинув 30-річний Олег Гринжук із села Слобідка-Оленівська, що на Кам‘янеччині.

24 лютого хмельничани провели в останній путь 56-річного старшого лейтенанта Сергія Бурмістрова. Герой боронив Україну в лавах 19-стрілецького батальйону і загинув 20 лютого у Луганській області. Його життя забав ворожий мінометний обстріл.  «Ти був світлою і доброю людиною, небайдужим, чуйним і надійним товаришем. Здавалося, ти знав усе на світі, прочитавши за життя море книг і всотавши всю їхню мудрість. Ти дуже любив і знав ліс. Ми заслуховувалися твоїми розповідями про життя в тайзі наодинці… Наш дорогий Адольфович… Спочивай з миром» – йдеться у дописі керівника оркестру Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області Віктора Шайди.

У боях за Україну на території села Білогорівка  Донецької області, внаслідок танкового обстрілу позицій, героїчно загинув  Андрій Гашинський, 1991 року народження, із села  Іванківці, Старосинявського району. На фронті служив солдатом, водієм гранатометного відділення взводу вогневої підтримки гірсько-штурмової роти військової частини. Осиротіли батьки, сестра, дружина та двійко діток Героя. Відповідно до наказу Президента України за особисту мужість, виявлену під час захисту державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов’язку Андрія Дмитровича нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).

24 лютого жителі Вовковинецької територіальної громади попрощалися та провели в останню дорогу стрільця-снайпера Олександра Федорчука із села Радівці, що на Деражнянщині.  За його словами, Олександр Андрійович добровільно пішов захищати Батьківщину в листопаді минулого року. Загинув 17 лютого поблизу Бахмута на Донеччині від кульового поранення. Героя відзначено державною нагородою України за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов’язку указом Президента України Володимира Зеленського від 09 серпня 2023 року № 483. Орден «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно) вручено матері загиблого Героя Тамарі Миколаївні Федорчук. 

Під час ведення бойових дій поблизу Яковлівки Бахмутського району, що на Донеччині, загинув стрілець стрілецького батальйону Василь Лемішевський, 1978 року народження, із села Маначин Волочиської громади. Восени минулого року він був призваний до лав Збройних сил України. У загиблого залишилось троє синів, дружина, батьки і сестри. Про дату та місце поховання Захисника наразі не повідомляється.

Майор Дмитро Коломієць — льотчик-винищувач. Він одним із перших зустрів ворога. З самого ранку 24 лютого, коли більшість українців ще спокійно спали та не підозрювали, що розпочалась широкомасштабна війна, офіцер вступив у повітряний бій на Хмельниччині. Дмитро героїчно відвернув на себе вогонь ворожої авіації. Це дозволило врятувати побратимів. Був збитий літаком окупантів. У Героя залишились донька Уляна та дружина Людмила, з якою разом прожили 24 роки.

14 лютогоу бою за Україну внаслідок артилерійського обстрілу поблизу населеного пункту Мар’їнка (Донеччина) загинув молодший сержант Олександр Ковальчук, 1992 року народження із міста Нова Каховка, що на Херсонщині. У 2014-му році Олександр пішов до військкомату та підписав контракт. У зоні АТО воював три роки. Повернувшись до цивільного життя, чоловік працював в охоронному агентстві. А згодом вирушив у тривале морське відрядження, уклавши контракт із морської охорони кораблів. Планував повернутися додому у квітні 2022-го року. Але всі плани зруйновалися 24 лютого 2022 року… Захисник був командиром віддлення аеромобільного взводу однієї із військових частин ЗСУ. Востаннє мати розмовляла із сином 8 лютого. Тамара Іванівна приїхала до рідного села Слобідка Кадиївська (Ярмолинеччина), щоб саме тут поховати сина. Адже Нова Каховка, де народився і виріс її син, нині під окупацією.

22 лютого, на центральній площі Ярмолинців земляки провели в останню дорогу навідника десантно-штурмового батальйону Володимира Коростильова, який мешкав у селі Шарівка. 18 лютого Захисник не повернувся із бойового завдання на Донеччині. 22 січня йому виповнилось 40 років. Згідно з Указом Президента України за особливі заслуги у захисті державного суверенітету, територіальної цілісності, у зміцненні обороноздатності та безпеки України, вірність військовій присязі Оборонця нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).

24 лютого у селі Лісогірка, що на Городоччині, в останню путь провели Андрія Карпінського, який долучився до лав Збройних сил України лише місяць тому. Місяць він проходив підготовку у військовій частині у Кам’янець-Подільському. Перебуваючи на навчанні, Андрій захворів. Стан воїна погіршувався, і його направили до військового шпиталю у Хмельницькому. Лікарі до останнього боролися за життя нашого земляка, але, на жаль, 20 лютого Андрія не стало. Десятого січня Андрій відсвяткував свій останній день народження. Йому назавжди буде 39… У нього залишилися старенькі батьки та сестра.

Кажуть, війна не обирає… На жаль, вона забрала життя досвідчених пілотів, справжніх професіоналів, мужніх Захисників. У березні 2022 року Валерій Ошкало та Роман Чехун відправилися на бойове завдання. На літаку СУ-24М вони мали нанести авіаційний удар по колоні живої сили та техніки росіян, що перебували в Біляївці, на Херсонщині. Під час місії українські пілоти загинули. Місцеві жителі згодом розкажуть, що вони летіли низько та не встигли катапультуватися. Обоє були з Хмельницької області, мешкали в Старокостянтинові. 23 лютого Указами Президента України підполковнику Валерію Ошкалу та  майору Роману Чехуну присвоєно звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (посмертно). 

24 лютого Лісовогринівецька громада попрощалася із загиблим Героєм, 56-річним жителем села Стуфчинці – Олегом Лісовим. Рік тому, після вторгнення російського ворога був мобілізований з перших днів. 16 лютого у бою на Донецькому напрямі отримав поранення та від важких отриманих ран помер.

Миролюбненщина знову у скорботі… Сьогодні жителі нашої громади прощалися зі своїм земляком – старшиною Анатолієм Лисачуком, 1978 року народження, із села Морозівка.  Анатолій Васильович боронив Україну у складі 128 окремої гірсько-штурмової бригади. Мужній і хоробрий, вірний присязі, з честю до останнього подиху виконував священний обов’язок… Загинув Герой у бою від смертельних кульових поранень 13 лютого у місті Бахмут Донецької області.

16 лютого, у Селичеві (Берездівська громада) прощалися із загиблим Героєм Валерієм Матвійчуком. Коли Валерія мобілізували до війська, він покинув все, щоб захищати Батьківщину, і віддав своє життя за всіх нас.

На Кам’янеччину знову надійшла трагічна звістка — у боях за Україну в районі населеного пункту Білогорівка на Донеччині загинув 52-річний Павло Шевчук. За особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України і самовіддане виконання військового обов'язку та відповідно до Указу Президента України Оборонця нагорджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).

На Бахмутському напрямку внаслідок мінометного обстрілу поліг 24-річний Денис Дубчак. Після початку широкомасштабної збройної агресії російської федерації проти України Денис був призваний по мобілізації до лав Державної прикордонної служби України. Пройшовши відповідну підготовку, мужньо і самовіддано виконував службово-бойові завдання у складі 3 прикордонного загону.
З початку квітня минулого року захисник брав активну участь у бойових діях в районі населеного пункту Кремінна Луганської області. Від січня 2022 року, мужньо та героїчно виконував бойові завдання з оборони міста Бахмут Донецької області.
22 лютого цього року Денис разом з побратимами зайняв оборону опорного пункту на Бахмутському напрямку. Всю добу противник не припиняв наступальних дій, а з 23.00 до 01:30 здійснював масований мінометний обстріл позицій прикордонників.
На жаль, під час цього обстрілу солдат Денис Дубчак отримав поранення несумісні з життям. Відповідно до Указу Президента України старший солдат Денис Дубчак нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

 У боях з окупантами під час виконання бойового завдання на Луганщині загинув старший стрілець Іван Анненков, 1988 року народження, із міста Слов’янська. З початку повномасштабного вторгнення країни-агресора на територію України сім’я Івана знайшла прихисток в Красилівській громаді, а він став на захист своєї домівки.
З грудня минулого року воїн рахувався зниклим безвісти. Проте, згідно офіційного сповіщення від військового комісаріату, яке надійшло 24 лютого, Захисник загинув 4 грудня 2022 року. В Івана залишились дружина та маленька донька.

27 лютого в обласному центрі попрощатись із Віктором  Здибелем, 1974 року народження. З початком повномасштабної війни Віктор  Володимирович пішов захищати країни добровольцем у складі 19-го стрілецького батальйону.
Солдат Віктор Здибель загинув 21 лютого. У нього залишились батьки, дружина і донька. Поховали Героя на Алеї Слави у Хмельницькому.

На 52-му році життя передчасно помер  старший солдат Валерій Тимченко із села Колодіївка Китайгородської тергромади. Відважний воїн з 2015 року брав участь у бойових діях на сході України. З початком широкомасштабної війни не залишився осторонь та боронив Батьківщину. Мудрий, розсудливий, гарний товариш, людина із «золотими руками», чоловік щирої душі, таким Валерій Миколайович залишиться в пам’яті тих, хто його знав і кого він так любив, — додають у військовому формуванні.
За особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов’язку Указом Президента України №735/2022 Валерій Тимченко був відзначений медаллю «За військову службу Україні».

У Хмельницькому 1 березня прощалися зі 42-річним добровольцем Дмитром Бірюком. Військовослужбовець загинув 16 лютого 2023-го під час виконання бойового завдання під Бахмутом. Без батька залишилися двоє дітей.

19 лютого під час артилерійського обстрілу Авдіївки Донецької області загинув солдат Іван Бочаров, 1987 року народження. Оскільки батьки бійця перебувають на окупованій території і не мають змоги поховати сина, то на їх прохання місцем останнього спочинку Івана Бочарова буде Алея Героїв на Летичівському кладовищі.

18 лютого під час штурму в Бахмутському районі загинув 50-річний Віктор Мацак. Захисник воював з 2015 року, захищав Україну під час АТО. Повномасштабне вторгнення застало його у Польщі, де чоловік був на заробітках. За кілька днів він перетнув кордон, аби взяти до рук зброю і боронити рідну землю у лавах десантно-штурмової бригади. Був на фронті старшим стрільцем. У Захисника залишилась мама і брат, який теж наразі захищає країну від окупантів. 

23 лютого у шпиталі на Дніпропетровщині помер їх син Денис  Шуляренко, якому у січні виповнилося 32 роки. У квітні 2022 року був мобілізований. З честю виконував військовий обов’язок.  Під час бойового завдання  потрапив  полон. Пройшов усі випробування у російських катівнях на стійкість духу українського воїна. Наприкінці минулого року був повернутий. Проходив лікування, реабілітацію, готувався далі продовжувати службу. Разом з родиною, близькими, друзями у скорботі вся Чемеровецька громада…

В останню путь рідні, друзі та мешканці Понінки провели Віталія Беркуту, котрий 16 лютого в Донецькій області поклав тіло і душу за нашу свободу. За особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі нагороджено орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

Ямпільська громада попрощалася зі командиром відділення 1-ї Державної пожежно-рятувальної частини м. Хмельницький Владиславом Двораком, який загинув під час виконання службових обов’язків спричинених військовою  агресією ворога. Нагадаємо, трагедія трапилась в ніч на лютого. Тоді окупанти обстріляли Хмельницький іранськими дронами. В місті пролунало три вибухи. На місце “прильоту” виїхали працівники ГУ ДСНС України в Хмельницькій області. Це були Владислав Дворак і Сергій Севрук. Під час ліквідації пожежі на місці загинув 21-річний Владислав. Ще троє працівників ДСНС були поранені. Згодом в реанімації помер 31-річний рятувальник Сергій Севрук. Відповідно до Указу Президента України Орденом «ЗА МУЖНІСТЬ» ІІІ ступеня (посмертно) нагородили прапорщика служби цивільного захисту Владислава Дворака, а також молодшого сержанта служби цивільного захисту Сергія Севрука.

27 лютого, виконуючи обов’язки військової служби та захищаючи Батьківщину, загинув мешканець села Крупець, солдат-навідник Олег Шевченко, 1980 року народження. Олег Валерійович помер 27 лютого 2023 року в Дніпропетровській обласній клінічній лікарні внаслідок важких поранень отриманих 23 лютого 2023 року під час бою за незалежність України, її територіальну цілісність та суверенітет в районі населеного пункту Дубове-Василівка Бахмутського району Донецької області.

Під час ворожого артобстрілу поблизу Бахмута загинув 19-річний кам'янчанин Євген Матвійчук. 6 березня, у Кам'янці-Подільському попрощалися з юним Героєм. За особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України і самовіддане виконання військового обов'язку та відповідно до Указу Президента України Оборонця нагорджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).

Внаслідок артилерійсько-мінометного обстрілу позицій на території села Берестове Бахмутського району Донецької області загинув Микола Мороз, 1982 року народження, із села Бабине Старосинявського району. Із 21 березня 2022 року був призваний на військову службу до Збройних сил України. На фронті служив солдатом, водієм мотопіхотного відділення мотопіхотного взводу мотопіхотної роти мотопіхотного батальйону військової частини.
1 березня відданий військовій присязі на вірність українському народу, мужньо виконавши військовий обов’язок в бою за Україну, її свободу і незалежність, внаслідок артилерійсько-мінометного обстрілу позицій, завданого військовими формуваннями російської федерації, солдат Микола Мороз отримав смертельні поранення не сумісні з життям. Відповідно до наказу Президента України за особисту мужість, виявлену під час захисту державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов’язку Миколу Миколайовича нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).

Додому «на щиті» назавжди повертається гранатометник Роман Крищук, котрий загинув на Донечинні, виконуючи бойове завдання.

На Хмельниччині поховали 20-річного тероборонцівця Олексія Казіміра.  Коли росія розпочала повномасштабне вторгнення в Україну, 24 лютого, Олексій разом з товаришем виїхав з Києва до Бучі, де вступив в місцеву територіальну оборону. Через 10 днів блокпост, де перебував Олексій, був обстріляний із танків.  Олексій помер, отримавши наскрізне поранення голови. Після звільнення цих територій українськими військовими, тіло виявили медичні працівники і передали до моргу. Аж через 53 доби, 26 квітня 2022 року, хлопця поховали. У річницю загибелі Олексія Костянтиновича відбувся мітинг, приурочений відкриттю меморіальної дошки у селі Захарівці. Право відкрити меморіальну дошку надалось дідусю Олексія – Миколі Івановичу Бойчуку.

Небесне військо поповнив ще один Герой. З фронту прийшла сумна звістка про загибель  Володимира Бахуринського. Воїн загинув 28 лютого внаслідок ворожого артилерійського обстрілу поблизу м. Кремінна  Сєвєродонецького району Луганської області. Про дату і час зустрічі Володимира Юрійовича буде повідомлено згодом. 

 5 березня на російсько-українській війні, в районі міста Часів Яр Бахмутського району Донецької області загинув шепетывчанин Богдан Сторожук. У Захисника залишилася дружина і двоє хлопчиків. Ховатимуть Героя в обласному центрі. Про дату похвання не повідомляється.

На російсько-українській війні внаслідок ворожого артобстрілу 1 березня поблизу Бахмуту, що на Донеччині, загинув старший солдат Сергій Бурбела, 1999 року народження, з Красилівщини. «Сергій ще у дев’ятнадцятирічному віці підписав контракт зі Збройними силами України та захищав рідну Донеччину, де він народився і виріс. Він не зі слів знав, що таке «рускій мір» і боровся проти нього зі всіх своїх сил. Сергій з честю виконував свій обов’язок – став командиром відділення. Він стримував ворога на сході і поклав своє молоде життя, захистивши собою усіх нас від московської орди», – сказала на церемонії прощання очільниця Красилівської громади Ніла Островська. Останній спочинок Захисник знайшов у селі Щиборівка. У Сергія залишилась рідна сестра.

 6 березня, в селі Маниківці , що на Деражнянщині,  провели в останню дорогу 43-річного Героя — Віктора Ткача. Віктор Михайлович  був призваний до лав Збройних сил України в листопаді минулого року. Воював в районі Соледара на Донеччині. Востаннє на зв’язок з рідними виходив 8 січня. У Захисника залишилися дружина, мама та брати.

Про втрату повідомили в Орининській територіальній громаді. Клята війна забрала ще одне життя жителя с. Ріпинці, що на Кам‘янеччині,  –  Сергія Дубового. 10 березня останню шану Захиснику, який обороняючи Україну від російських окупантів пожертвував власним життям, прийшли віддати рідні, близькі, друзі, колеги, військовослужбовці, представники влади та мешканці громади, які разом з сім’єю загиблого розділили горе.

7 березня, в Хмельницькому попрощалися з полеглим Захисником Віталієм Гнипелем. Герой народився та проживав у селі Лугове, що на Ярмолинеччині. У вересні чоловік пішов захищати Україну у складі 77-ї окремої аеромобільної бригади, але першого березня загинув.

Під час ворожого ракетного обстрілу у місті Дружківка, що на Донеччині, загинув 23-річний Микита Селіверстов, 1999 року народження, із Запорізької області. У 2008-му разом з батьками переїхав у село Косиківці, яке нині входить до складу Новоушицької громади. Закінчивши у 2017 році Косиковецьку загальноосвітню школу, Микита Селіверстов, проходив строкову службу в Збройних силах України. Опісля — за контрактом у десантно-штурмовій бригаді. На жаль, 25 лютого воїна не стало. У полеглого Героя залишилися батько, мати, брат і сестра.

Першого березня 2023 року виконуючи бойове завдання, від кульового поранення, загинув старший механік гранатометника Євген Зозуля. Народився воїн 31 березня 1992 року в Криму. Потім переїхав на Хмельниччину, проживав у селі Степанівка Чемеровецької громади.  Євген у 2011-2012 роках проходив строкову військову службу. У березні 2022 року чоловіка призвали до лав ЗСУ. Про дату та час прощання з воїном у громаді повідомлять додатково.

12 грудня минулого року загинув старший навідник гранатометного відділення Віталій Ясінський, 1985 рокународження, із Городка. Три місяці, із грудня 2022 року, він вважався зниклим безвісті. Весь цей час рідні воїна надіялись на те, що ще почують його голос, але дарма. Як виявилося, рука окупанта забрала життя городоччанина Віталія Ясінського ще 12 грудня.
Коли розпочалася повномасштабна війна Віталій, як і його брати, пішов захищати Батьківщину. Однак 12 грудня, під час відбиття штурмових дій противника поблизу населеного пункту Яковлівка, що на Донеччині, його серце перестало битися.

Судилків у неділю прощатиметься із Сергієм Ребекевшою. Серце цього воїна зупинилося від важких поранень, яких зазнав 9 березня у бою під Бахмутом на Донеччині. За повідомленням Судилківської сільради, з 2015 року Сергій Вікторович був учасником АТО (ООС). Із лютого 2022-го, коли відбулося широкомасштабне вторгнення російського агресора на територію країни, брав участь у боях. Був гранатометником, першокласним водієм.

11 березня  надайшла інформація про загибель на російсько-українській війні жителя села Хотень, гранатометника Сергія Ничаюка. Його життя трагічно обірвалося під час виконання бойового завдання в Донецькій області. 16 березня поховали Захисника на кладовищі села Плужне під залпи почесної варти. Згідно з указом Президента України Володимира Зеленського, за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі,  Оборонця посмертно нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня.

На Вугледарському напрямку загинув доброволець, гуморист, воїн Роман Іваненко. Потрапивши в оточення на Вугледарському напрямку, бився до останнього поруч із своїми побратимами. Отримав важке поранення, був взятий у полон. Тримався з 24 січня до 28 лютого. Того дня він помер, так і не дочекавшись медичної допомоги. Завдяки штурму українських військових 11 березня ворог здав позиції та відступив. Це дозволило забрати тіло Захисника. Додому він повернувся "на щиті". За особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України і самовіддане виконання військового обов'язку та відповідно до Указу Президента України Оборонця нагорджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).

У Хмельницькому попрощалися з загиблим військовим, 26-річним Олександром Левчуном. З початку повномасштабне вторгнення, пішов на фронт добровольцем. Загинув 7 березня, виконуючи бойове завдання. У нього залишилися батьки та сестра.

13 березня, у бою з рашистами на території Донецької області загинув молодший сержант Максим Калашніков, 1997 року народження, із Кам’янця-Подільського. З 2017-го проходив службу за контрактом у лавах військової частини А3479. За час своєї служби брав участь в АТО та ООС. Герой без вагань став на захист України й після повномасштабного вторгнення російських окупантів. На жаль, 13 березня Максима Калашнікова не стало. Герой загинув у запеклому бою з рашистами між селами Оріхово-Василівка та Міньківка Бахмутського району Донецької області. Він отримав важкі поранення, які виявилися несумісними зі життям.

4 бе­рез­ня на До­неч­чи­ні внас­лі­док мі­но­мет­но­го обс­трі­лу за­ги­нув сол­дат, во­дій 2 ку­ле­мет­но­го від­ді­лен­ня ок­ре­мо­го ку­ле­мет­но­го взво­ду Пав­ло Тка­чук. Йому на­ві­ки 26… Пав­ло Олек­сан­дро­вич на­ро­див­ся в се­лі Минь­ків­ці, що на Шепетівщині, тут він про­жи­вав та нав­чався. З пов­но­мас­штаб­ним втор­гнен­ням ро­сій­ської фе­де­ра­ції прий­няв без­за­пе­реч­не рі­шен­ня — йти доб­ро­воль­цем на вій­ну… Во­се­ни Пав­ла бу­ло мо­бі­лі­зо­ва­но та від­прав­ле­но на вій­сько­ве нав­чання у Ве­ли­кій Бри­та­нії. З то­го ча­су Пав­ло мужньо і стій­ко ніс вій­сько­ву служ­бу у ла­вах ЗСУ.  у Захисника залишилися батьки, дру­жи­на, сес­три та бра­т. “За військову службу Україні»Відповідно до Указу Президента України за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).Відповідно до Указу Президента України за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).

11 бе­рез­ня До­неч­чи­ні обір­ва­ло­ся жит­тя Вік­то­ра За­рем­би, 1982 ро­ку на­род­ження, із села Го­ро­ди­ще. З 2014 ро­ку пі­шов доб­ро­воль­цем в АТО, за­хи­щав кор­до­ни Лу­гансь­кої і До­нець­кої об­ластей, обороняв До­нець­кий а­еро­порт. Уже з 25 лю­то­го 2022 ро­ку Вік­тор Юрійович — доб­ро­во­лець, стар­ший сол­дат 88 ба­таль­йону ТРО — мужньо за­хи­щав те­ри­то­рію Сум­щи­ни, Ох­тирку, Бах­мут, Слов’янськ, Ли­ман. У Вік­то­ра Юрійови­ча за­ли­ши­ли­ся бать­ки, дру­жи­на з си­ном. 16 березня 2023 року поховали Віктора Зарембу в рідному селі Городище зі всіма військовими почестями. Відповідно до Указу Президента України, за самовіддані дії та особисту мужність, виявлені в захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України і вірність військовій присязі нагороджено (посмертно) орденом «За мужність» ІІІ ступеня.

17 березня, у Хмельницькому відбулося два прощання з Захисниками України – Григорієм Кучером і Юрієм Леськовим
Григорій Кучер народився в селі Грим’ячка Хмельницького району. Влітку минулого року був мобілізований до лав Збройних сил України. 10 березня командир відділення 72-ої окремої механізованої бригади загинув у Бахмуті Донецької області від осколкового поранення. Герою назавжди залишиться 45 років.  У чоловіка залишилися дружина і троє синів. Поховали Героя на Алеї Слави в мікрорайоні Ракове обласного центру.
Хмельничанин Юрій Леськов помер 13 березня 2023 року в госпіталі у місті Краматорськ Донецької області. На фронт Захисник пішов ще у 2014 році. Під час повномасштабної війни захищав Україну в складі Кам’янець-Подільської інженерної бригади. Займався ремонтом техніки. Герою Юрію Леськову було 45 років. Поховали Героя на кладовищі в обласному центрі.

Жителі Волочиської громади провели в останню земну дорогу Анатолія Боднара. Військовослужбовець загинув 9 березня під час виконання бойових завдань в районі населеного пункту Дубово-Василівка Донецької області. Поховали Анатолія Боднара в рідному селі Зайчики.

В обласному центрі  провели в останній шлях полеглого воїна — 42-річного Віталія Альміза, 1980 року народження. На захист України він став у жовтні минулого року — одразу після повернення з Польщі. На жаль, 7 березня його життя обірвалося. Герой загинув неподалік Бахмута Донецької області. Віталія Олексійовича поховали на Алеї Слави, що у Хмельницькому.

14 березня жителі Летичівської селищної громади провели в останню дорогу солдата Максима Стародумова із у села Козачки. Максим Юрійович у сім’ї старший із дітей. У воїна ще є сестра та п’ятеро братів. За словами старости села, Максим в грудні минулого року добровільно підписав контракт на службу в ЗСУ. Юний Захисник загинув 9 березня в боях у районі населеного пункту Білогорівка Донецької області.

Хмельничани провели в останній путь Михайла Юркова. Він загинув у Бахмуті під час виконання бойового завдання. Героєві назавжди залишиться лише 20 років. За словами побратима полеглого Героя з позивним «Джин», Михайло Юрков був наймолодшим контрактником у його батальйоні. Попри це був дуже вправним зі всіма видами озброєння.Поховали Михайла Юркова на Алеї Сави кладовища, що в обласному центрі.

Жителі Крупецької громади Шепетівського району провели в останню дорогу Станіслава Марчука, 1970 року народження, мешканця села Крупець. Герой боронив Україну з 2015 року. Продовжував захищати рідну землю від російських окупантів і після початку повномасштабного вторгнення. Під час виконання бойового завдання Станіслав Васильович отримав важку контузію. Проходив реабілітацію у шпиталі Тернополя. Перебуваючи у відпустці після реабілітації, Станіслав захворів на гостру респіраторну хворобу COVID-19 (двостороння пневмонія легень) в результаті різкого прогресування хвороби впав у кому. 15 березня 2023 року, помер в військовому госпіталі Хмельницького.

18 березня у селищі міського типу Лозове Деражнянської громади провели в останній шлях ветерана російсько-української війни, волонтера Василя Сапіташа.

14 березня під час ведення бойових дій в Бахмутському районі Донецької області, внаслідок скидання осколкового боєприпасу з ворожого безпілотника, отримавши поранення несумісні з життям, загинув механік-водій другого відділення гірсько-штурмового взводу Олександр Козловський. Родом загиблий воїн із Антонін Хмельницького району. Його серце перестало битися на 33-му році життя.  Згідно з Указом Президента України, за особливі заслуги у захисті державного суверенітету, територіальної цілісності, у зміцненні обороноздатності та безпеки України, вірність військовій присязі – орденом “За мужність” ІІІ ступеня нагороджено посмертно.

Шепетівщина втратила ще одного Героя. 15 березня  під час ворожого артилерійського обстрілу загинув солдат Олександр Ковтонюк, но­мер об­слу­ги ар­ти­ле­рій­сько­го роз­ра­хун­ку ар­ти­ле­рій­сько­го взво­ду ар­ти­ле­рій­ської ба­та­реїНещодавно Олександру Андрійовичу виповнилося лише 26 років. Деталі поховання Героя не повідомляються.

17 березня жителі села Бедриківці та Новосілка прощалися із воїном - оператором відділення інженерних загороджень Ігорем Волосом. Як розповідають родичі загиблого, Ігор Волос не чекав повістки. На фронт пішов одним із перших у селі. Спершу проходив навчання у Кам’янець-Подільському, а потім — на передову, де і загинув 11 березня поблизу населеного пункту Кремінна, що на Луганщині. Поховали Ігоря Волоса на кладовищі у Бедриківцях поряд із батьком. Йому тепер навічно 33... Дома на воїна чекали мати, бабуся, сестра, брат та племінниці. Відповідно до Указу Президента України за самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету, територіальної цілісності України та вірність військовій присязі, нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).

Війна забрала життя сержанта Василя Герасимчука, урод­же­нця се­ла Блид­ні меш­ка­нця се­ла Ко­тюр­жинці. 49-річний Захисник загинув 11 березня 2023-го року поблизу Макіївки Сватівського району Луганщини. Василь Володимирович був призваний до лав Збройних сил України 20 січня 2023 року. У нього залишилося троє дітей, дружина, мати. Про чин поховання Героя буде повідомлено додатково.

15 березня ярмолинчани провели в останні шлях молодого Захисника — 20-річного Героя Національної гвардії Романа Квасницю із села Буйволівці. Коли Роману було 19 років, його призвали на строкову службу. Так, в лавах Національної гвардії України він зустрів початок масштабної війни. Герой став на захист Києва та його передмість. За це отримав різні нагороди. Зокрема, Подяку міської влади звільненої від російських окупантів Бучі. У грудні 2022 року Роман Квасниця почав служити у Нацгвардії за контрактом. Обіймав посаду кулеметника. На жаль, 1 березня Героя не стало. Він загинув на Бахмутському напрямку. Життя воїна забрав ворожий танковий обстріл. Полеглого Героя поховали у його рідному селі Буйволівці.

Під Соледаром, що на Донеччині, в боях з окупантами загинув 35-річний тренер U-12 ДЮФК Поділля Олександр Коротун. Рідні втратили з Олександром зв’язок ще в грудні минулого року. Лише в березні стало відомо про загибель Захисника України.

Його називали азербайджанцем з щирим українським серцем… На війні загинув Захисник з Теофіпольщини Тарієл Фазіл Огли Мурадов. Про болючу звістку з фронту повідомили в селищній раді. Додають, що він був почесним громадянином Теофіпольщини та захищав Україну ще з 2014 року.  Після повномасштабного вторгнення окупантів, теж не зміг залишатися осторонь, знову став до лав Збройних сил України. З 25 грудня 2022 року Тарієл перестав виходити на зв’язок… А нещодавно стало відомо про те, що Захисник загинув. Відповідно до Указу Президента України за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі орденами Оборонця нагороджено «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).

Сум­на звіс­тка з фрон­ту прий­шла у Гри­цівсь­ку те­ри­то­рі­аль­ну гро­ма­ду — вій­на заб­ра­ла жит­тя зем­ля­ка із се­ла Са­са­нів­ка. Ста­ло ві­до­мо, що 18 бе­рез­ня у ро­сій­сько-ук­ра­їнсь­кій вій­ні за­ги­нув Єв­ген Пан­чук. На­ра­зі ще не ві­до­мо да­ту про­щан­ня із за­хис­ни­ком.

Під час виконання бойового завдання в ніч проти 11 березня загинув Андрій Дмитрук із Кадиївки Ярмолинецької громади.
Спільно з побратимами 24-річний Воїн потрапив під ворожий обстріл на Куп’янському напрямку, що на Харківщині. Там тривають жорстокі бої. На світанку Героя не стало… У лавах ЗСУ кадиївчанин ще з грудня 2021-го. Служив за контрактом. На війні - з перших її днів. За плечима - оборона й звільнення Київщини та Харківщини. До рідної домівки загиблий Захисник повертається на щиті. Згідно з Указом Президента України за особливі заслуги у захисті державного суверенітету, територіальної цілісності, у зміцненні обороноздатності та безпеки України, вірність військовій присязі Оборонця нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).

На війні загинув мешканець села Гвардійське Микола Храпач.  У сільській раді повідомили, що Микола Храпач став на захист рідної країни з перших днів повномасштабного вторгнення російських окупантів. 21 березня військового Збройних сил України провели в останню дорогу рідні, друзі та побратими. І пролунав для загиблого Героя востаннє шкільний дзвінок. То школа так прощалася зі своїм Учнем.

18 березня внаслідок артилерійського обстрілу, завданого військовими формуваннями російської федерації, у районі населеного пункту Орехово-Василівка Бахмутського району поліг Павло Залуцький, 1990 року народження. На війні служив гранатометником аеромобільного відділення однієї з військових частини ЗСУ. Про дату та години поховання Героя не повідомляється.

Хмельничани віддали останню шану Герою російсько-української війни Юрію Маєвському. У перші дні повномасштабного вторгнення Юрій Олександрович упішов до війська добровольцем. Воїн загинув 17 березня 2023 року поблизу міста Водяне, Донецької області. Йому було лише 36. Поховали Героя на Алеї Слави кладовища, що у мікрорайоні Ракове обласного центру. У нього залишилися дружина та маленька дитина.

13 березня у селі Дмитрівка Ізюмського району Харківської області загинув мешканець Новоушиччини Олександр Зінчук, 1974 року народження, із села Губарів. Про дату і час поховання Героя поки не повідомляють.

Трагічні новини надійшли до Олешинської територіальної громади. У боях із російським ворогом під Мар’їнкою на Донеччині загинув житель громади Андрій Гнатюк. Цьогоріч наприкінці січня Андрію Вячеславовичу виповнилося 37 років. Влітку 2022-го його мобілізували до армії. Останнім часом він почав дуже рідко виходити на зв’язок. Згодом виявилося, що це через те, що він все частіше виходив “на нуль”.  Близькі загиблого згадують: Андрій був працьовитим, веселим, дружелюбним хлопцем. Поховали Андрія Гнатюка у рідному селі Черепівка. У нього залишилася мати, сестра та син, який навчається у 5 класі.

Тужливе «Пливе кача…» линуло вранці 24 березня над центральною площею Ярмолинець. Громада прощалася зі загиблим Героєм, старшим стрільцем Мар’яном Григор’євим. 21-річний Воїн загинув 20 березня поблизу Мар’їнки, що на Донеччині.  На початку лютого 2023-го Мар’яна призвали на військову службу. Пройшовши навчання, став до лав десантно-штурмових військ ЗСУ. Поховали загиблого Героя на кладовищі у селі Соснівці.

На Донеччині, у Бахмуті,  загинув Богдан Пазник із села Миткивці (Меджибізька громада). Обставин і дату його загибелі, на жаль, не повідомляється. Дату прощання з Героєм і місце буде повідомлено згодом.

Поблизу Бахмута загинув 44-річний Захисник Володимир Рубеля з Морозова, що на Кам’янеччині. Про дату та час поховання загиблого Героя у громаді наразі не повідомляють.
Під час виконання бойового завдання 21 березня загинув 35-річний розвідник 3-ої окремої танкової Залізної бригади В’ячеслав Назаров з Лозового Деражнянської громади. Воїн із 2014 до 2015 року захищав східні кордони країни від російських окупантів. Перед повномасштабним вторгненням ворогів працював експедитором – розвозив солодощі. В’ячеслава мобілізували 25 лютого 2022-го, оскільки мав бойовий досвід. У Захисника залишилися мама, дружина, брат і маленька донечка. Про дату та час поховання загиблого Героя у громаді обіцяють повідомити додатково.

Страшна звістка з фронту прийшла в Теофіпольську громаду Хмельницького району. Війна забрала життя воїна зі Святець Ярослава Вовка. Про дату та час прибуття транспорту із тілом військового та чину поховання Героя у громаді обіцяють повідомити додатково.

У бою з ворогом, 17 березня, на Луганщині загинув навідник мотопіхотної роти, солдат Віктор Боржиєвський з Кам’янеччини. Воїну було 36 років. Він пліч-о-пліч гідно стояв із побратимами у самому пеклі протистояння. До останнього захищав країну, але 17 березня був поранений ворожим снайпером. 27 березня, жителі Кам’янець-Подільської громади провели в останню земну дорогу свого Захисника.
Самовіддано виконуючи військовий обов’язок поблизу Бахмута загинув 49-річний Віталій Кузнецов зі Скаржинців Розсошанської громади. Віталій Юрійович народився на Камчатці. Потім родина переїхала на батьківщину матері, в село Скаржинці колишнього Ярмолинецького району. Тут він закінчив школу. Мав «золоті» руки – ремонтував техніку, обладнання. До війська мобілізували в перші дні повномасштабного вторгнення російських загарбників на нашу землю. Служив у 10-ій гірсько-штурмовій бригаді. Згідно з Указами Президента України, за особливі заслуги у захисті державного суверенітету, територіальної цілісності, у зміцненні обороноздатності та безпеки України, вірність військовій присязі нагороджено орденом “За мужність” ІІІ ступеня (посмертно).
Під ворожого обстрілу загинув Захисник з Григорівки Старокостянтинівської тергромади Ігор Кащук. 2 вересня 2023-го Ігорю Олександровичу мало виповнитися 30 років. Прощання зі загиблим Героєм відбулося 18 березня в приміщенні Гарнізонного будинку офіцерів. Згідно з Указами президента України за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі Ігоря Олександровича Кащука нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).
У бою з російськими окупантами поблизу Авдіївки 19 березня загинув стрілець-снайпер, солдат Микола Кізюн з Красилівщини, 1986 року народження. Про дату та час поховання загиблого Захисника в громаді обіцяють повідомити додатково.

28 березня надійшла звістка про загибель військовослужбовця родом із села Сасанівки Грицівської громади Івана Ліневича. Захисник поклав своє життя 22 березня. Йому тепер навіки 35 років. Про час та да­ту про­щан­ня із Іва­ном Лі­не­ви­чем обіцяють повідомити згодом. 

15 березня 2023 року поблизу населеного пункту Водяне Донецької області, внаслідок артилерійського обстрілу, який завдали російські військові, загинув солдат  53-ї окремої механізованої бригади ім. князя Володимира Мономаха Володимир Березюк, 1975 року народження, із села Писарівка (Війтовецька громада). Після повномасштабного вторгнення добровольцем пішов на війну, повідомили в громаді: "Володимир разом з товаришем у березні 2022 року вирушив до військової частини, де раніше проходив службу, та став на оборону суверенітету та Незалежності України. Також з 2015 року по 2016 рік був призваний та захищав Україну". Ховатимуть Захисника у Писарівці. Дату та час повідомлять додатково.

29 березня 2023 року під час розмінування території в районі населеного пункту Снігурівка Миколаївської області загинув житель Волочиська, старший сапер інженерно-саперного взводу роти інженерної підтримки Олександр Байда, 1985 року народження.  З початком повномасштабної війни повернувся із-за кордону в Україну та пішов до лав ЗСУ захищати свою Батьківщину. Вдовою залишилася дружина, без батьківської любові син, без сина мати та згорьований брат. Про час прощання з полеглим воїном у громаді повідомлять додатково.

30 березня, стало відомо, що в результаті хвороби помер кам’янчанин Олександр Надєждін. Старший сержант, командир стрілецького відділення, він з честю ніс службу в нашому ТРО. Поховали Героя 31 березня у селі Супруньківці.

Улашанівська громада на Шепетівщині втратила на війні двох мужніх воїнів. У п'ятницю, 31 березня, підтвердилася загибель під Бахмутом, що на Донеччині, Сергія Бондіна із села Перемишель, котрий певний час фігурував у списках безвісти зниклих. А 1 квітня стало відомо про загибель Анатолія Козійчука із Кам'янки. Життя 34-річний Анатолій Козійчук обірвалося 23 березня в Білогорівці, що біля Слов’янська на Донеччині. 

Знову трагічна звістка надійшла до Хмельницької області зі східних рубежів нашої країни. У боях загинув військовий Юрій Кріль із Кам’янеччини, 1983 року народження. Він поклав своє життя 28 березня 2023 року поблизу населеного пункту Червонопопівка, що на Луганщині.

Поблизу Щербаків Пологівського району Запорізької області 29 березня загинув командир стрілецького відділення, молодший сержант Євген Кумпан із Волочиської громади, 1992 року народження. Про день і час прощання зі загиблим Захисником повідомлятиметься пізніше.

Трагічну звістку про загибель 25-річного Максима Хохлачова повідомили в 19-му Окремому стрілецькому батальйоні Збройних сил України. З перших днів повномасштабної війни пішов добровольцем боронити країну разом з батьком. Перед тим, як відправитись на передову, зробив коханій пропозицію. Та одружитись так і не встиг... У Максима залишились вдома батьки, брат і наречена. Наразі Герой вже повернувся додому в рідний Хмельницький на щиті.

У понеділок, 27 березня, у Кам'янці-Подільському попрощалися із військовим Віктором Боржієвським. Він був багаторазовим чемпіоном України з туризму, але став на захист країни зі зброєю в руках. З початком повномасштабного вторгнення мобілізувався до ЗСУ. З того часу він пройшов найгарячіші точки українського фронту. За рік повномасштабної війни Боржієвський кілька разів отримував поранення. Лікувався, а тоді знову повертався до своїх побратимів. На передовій Віктор був навідником мотопіхотної роти. В останні місяці він бився з росіянами на Луганщині. Там і поклав своє життя 17 березня. У Віктора поцілив російський снайпер. Перша куля його поранила. Бойові побратими намагалися витягнути кам’янчанина, але також загинули. А друга куля ворожого снайпера стала для Віктора фатальною.

2 квітня під час виконання завдань із забезпечення заходів національної оборони, відсічі збройної агресії ворога загинув зі зброєю в руках за нашу незалежність та свободу житель Пліщина на Шепетівщині командир першого стрілецького відділення третього стрілецького взводу третьої стрілецької роти, старший солдат Денис Фурман. Дениса Андрійовича призвали на військову службу 26 лютого 2022-го. На момент загибелі Герою російсько-української війни було всього лише 23 роки. 9 квітня у Шепетівці на площі ім.Т.Г. Шевченка відбулось прощання із Героєм. Відповідно до Указу Президента України, за самовіддані дії та особисту мужність, виявлені в захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України і вірність військовій присязі нагороджено (посмертно) орденом «За мужність» ІІІ ступеня.

 У Хмельницькому попрощалися із дев’ятнадцятирічним Героєм Володимиром Кофановим. Хлопець був родом з Луганщини. Торік його сім’я евакуювалась до нашого міста. А Володимир вступив до лав прикордонної служби, щоб захищати Україну разом з батьком. Загинув Захисник 1 квітня на Донеччині. 

При виконанні бойового завдання під Бахмутом 7 квітня загинув Віталій Курсов із Городка. Віталій Валерійович був опорою та підтримкою мамі й усій родині. Але у перші дні масштабної війни, він сказав «хто, як не я», й пішов захищати нас і усю країну від російської навали. Йому назавжди залишиться 34 роки...

10 квітня відбулося громадське прощання з українським Героєм — матросом Олександром Прокопченком, 1989 року народження.
1 вересня 2022 року був призваний на військову службу за мобілізацією.Військову службу проходив на посаді гранатометника роти морської піхоти. Отримав важкі поранення. 3 квітня 2023 року матрос Олександр Миколайович помер внаслідок війни. Поховали захисника України у Славуті із усіма військовими почестями.

Додому назавжди на щиті повернувся воїн Віктор Богнен, 1963 року народження. Ярмолинчанин став на захист України у березні 2022 року, до лав ЗСУ пішов добровольцем. Так у 58 років він став військовослужбовцем Збройних сил України. За увесь час служби додому провідати рідних приїжджав лише двічі і всього на кілька днів. 31 березня 2023 року з Київщини, де у той час ніс службу захисник, надійшла трагічна звістка про те, що Віктора не стало. Місцем останнього спочинку молодшого сержанта ЗСУ стала Алея Слави на кладовищі в Ярмолинцях. У захисника залишилися дружина, син, донька з родиною.

Боронячи нашу країну від російського ворога, на Луганщині загинув житель села Хорошів Анатолій Матвієць. Про час та дату прощання з Героєм обіцяють повідомити додатково.

Захищаючи Україну від загарбницьких рук російських окупантів, загинув житель села Мар’янівка Микола Ментух. Про дату та час прибуття транспорту із тілом загиблого земляка та чину поховання воїна мають повідомити пізніше.

4 квітня Хмельницький прощався з 36-річним воїном Артемом Задоянчуком. Чоловік на другий день повномасштабного вторгнення записався у добровольці й взяв до рук зброю. Певний час військовий був під Полтавою, а згодом у Донецькій області “на нулі”. 11 травня під Слов’янськом у нього на очах вбили товариша. Вони відступали з позицій, як їх накрили «Градами». Артем загинув від осколкового поранення на місці. Разом з ним загинули ще 11 його побратимів. Пізніше було звільнення того напрямку, де виявили захоронення наших військових в лісі. Артем Задоянчук вважався зниклим безвісти з 11 травня до того моменту, поки його вдалось ідентифікувати за тестом ДНК. Це коштувало сім’ї величезних зусиль. Минуло багато часу. До справи підключили владу, військову частину й волонтерів. До слова, за цей час захисників вже було поховано на кладовищі у Дніпрі. Кожного під своїм номером. Лише після ексгумації тіла й другої спроби за ДНК вдалось встановити, що це був дійсно Артем. Наразі Герой назавжди повернувся додому. У нього залишились батьки, дружина і 12-річний син.

На Запоріжжі загинув 36-річний Дмитро Павлюк з Перегінки Розсошанської громади. Він воював з рашистами у складі 128-ї окремої гірсько-штурмової бригади. Згідно з Указами Президента України, за особливі заслуги у захисті державного суверенітету, територіальної цілісності, у зміцненні обороноздатності та безпеки України, вірність військовій присязі нагороджено орденом “За мужність” ІІІ ступеня (посмертно).

Страшна та невимовна новина надійшла днями до Наркевицької територіальної громади. На передовій загинув стрілець, помічник гранатометника  Мирослав Юращук. Мирослав мешкав у селі Шмирки. Йому було лише 23 роки. Військовий поклав своє життя під Мар’їнкою на Донеччині, під час виконання бойового завдання. Про дату та час прощання з Героєм в громаді поки не повідомляють.

6 квітня Ізяславська громада прощалася із військовослужбовцем Збройних сил України, солдатом мотопіхотного відділення мотопіхотного взводу мотопіхотної роти мотопіхотного батальйону 42-річним Русланом Бежевцем.
До останнього подиху боєць був вірним присязі. Та, на жаль, у бою отримав важке поранення, лікарі обласного медичного закладу до останнього боролися за життя новітнього Героя, проте врятувати його не вдалося. 4 квітня серце воїна перестало битися навіки…

Сумна звістка прийшла з Луганської області. 27 березня 2023 року поблизу населенного пункту Кремінна Сєвєродонецького району мужньо виконувавши військовий обов’язок, в бою за Україну, смертю Героя, загинув військовослужбовець, житель села Коричинці Анатолій Радзієвський. 6 квітня віддати шану мужньому Захиснику України прийшли близькі, друзі, знайомі, бойові побратими та вдячні земляки. Поховали мужнього Героя на сільському кладовищі. Згідно з Указами Президента України, за особливі заслуги у захисті державного суверенітету, територіальної цілісності, у зміцненні обороноздатності та безпеки України, вірність військовій присязі нагороджено орденом “За мужність” ІІІ ступеня (посмертно).

Захищаючи нашу державу і кожного з нас, на Донеччині загинув військовослужбовець Збройних сил України, уродженець с. Козачки (Летичівська територіальна громада) Іван Погорільський. Про дату та місце прощання зі загиблим Захисником буде повідомлено додатково.

І знову плаче небо над Ізяславщиною… 5 квітня 2023 року, виконуючи обов’язок військової служби на Луганщині, пішов у вічність новітній Герой. Загинув 47-річний старший сержант, стрілець 2 стрілецького відділення Юрій Дячук із села Завадинці. 

Військового Сергія Ніколаєва зі Зелених Курилівців, що на Кам’янеччині, дев’ять місяців вважали зниклим безвісти. Дружина, діти, онуки чекали на повернення найдорожчого та найріднішого. І він врешті повертається додому. Назавжди. На щиті. Загиблий Герой родом зі Шебутинців. Проживав у Зелених Курилівцях. На початку серпня 2022-го йому мало б виповнитися 53 роки. Не дожив усього кілька днів. Загинув 29 липня 2022-го біля Авдіївки, що на Донеччині. Коли відбудеться прощання й похорон загиблого Воїна наразі в громаді не повідомляють. 

Війна забрала життя 33-річного воїна із Хмельниччини. На передовій загинув військовослужбовець Олександр Ращупкін, 1990 року народження із Старокостянтинова. Герой служив у гірсько-штурмовій бригаді «Едельвейс». Останній час служив під Бахмутом на Донеччині. Олександр загинув 8 квітня, під час виконання бойового завдання, внаслідок мінометного обстрілу.

Згідно з Указами президента України за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі Олександра Георгійовича нагороджено  орденом«За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).

 Від поранень на Донеччині 6 квітня загинув сержант, командир гармати самохідного артилерійського взводу Богдан Болюх, 1996 року народження,  зі Судилкова. Від 2016-го по 2019-ий військовослужбовець брав участь у бойових діях на сході України, хоробро захищаючи кордони рідної землі від російського ворога. Після участі в АТО багато працював, щоб допомогти батькам. А коли у лютому 2022-го почалася повномасштабна війна, не задумуючись став на захист країни. Уже 11 березня був на передовій та визволяв українські міста й села від ненависного окупанта. У Богдана Петровича залишилися батько, мама, сестричка і наречена.

Жахлива скорботна звістка знову сколихнула Наркевицьку тергромаду. У середу, 12 квітня, стало відомо, що на передовій загинув солдат, гранатометник Іван Микулець, 1980 року народження, із села Бубнівка.  Про дату та час прощання з Героєм поки не повідомляють. 

Від поранень, отриманих під час бойових дій, 10 квітня загинув  39-річний Олександр Бевз із  Дунаєвець. Додому на щиті загиблий Герой назавжди повернувся 11 квітня. 

У Хмельницькому віддали останню честь військовому Сергію Ющишину. 24-річного солдата не стало 4 квітня.
Сергій Ющишин пішов на війну добровольцем. Служив у 10-ій окремій гірсько-штурмовій бригаді, яка утримує лінію фронту в районі Бахмута Донецької області. У Захисника залишилися дружина та батьки.

10 квітня у Хмельницькому попрощалися із двома захисниками — Антоном Фарващуком та Антоном Іваницьким.
З перших днів повномасштабного вторгнення  Антон Фарващук записався у добровольче формування. У зону бойових дій відправився три місяці тому. Загинув Герой 31 березня в боях на Луганщині. Тепер йому навіки 23. Виріс захисник у багатодітній родині. У нього залишилася мати, брат та три сестри. Поховали Антона Фарващука на Алеї Слави, що у мікрорайоні Ракове. 

Антон Іваницький мав дружину та 5-річного сина. У січні цього року Захисник пішов на війну добровольцем. Був старшим солдатом. Загинув на Луганщині, 30 березня. Йому назавжди 40 років.

Безжальна війна забрала життя 48-річного старшого лейтенанта, командира мотопіхотного взводу Віталія Петрова із  Кам’янця-Подільського. Своє останнє завдання він виконував у районі населеного пункту Первомайське на Донеччині. Там отримав дуже важке поранення. Військового забрали до лікарні. Однак, травми були надто серйозні. У неділю, 9 квітня, Віталій Петров помер.

Знову болюча втрату у Ямпільській громаді - 6 квітня обірвалося життя військовослужбовця Олександра Боднара, 1980 року народження, із села Клембівка. Солдат Збройних сил України поліг на місці тимчасової дислокації підрозділу населеного пункту Миколайпілля Донецької області.

16 квітня в результаті артилерійського обстрілу противником в районі населеного пункту Бахмут Донецької області загинув водій 2 аеромобільного відділення, нетішинець Олег Дубич, 1985 року народження. 21 квітня, на головній площі Нетішина з військовими почестями та спільною молитвою нетішинці  провели в останню земну дорогу Воїна. Виплакали всі сльози згорьовані мати Світлана та батько Віктор, дружина Світлана й донька Вікторія, брат Сергій, сестра Віта, уся родина...

У Хмельницькому віддали останню шану 49-річному військовому, добровольцю Олександру Юзькову. Захисник України помер від серцевої хвороби 18 квітня. Захисник не дожив кілька місяців до свого 50-го дня народження. Поховали Героя на кладовищі мікрорайону Ракове в обласному центрі.

18 квітня перестало битися серце старшого солдата автомобільної роти ЗСУ 29-річного Юрія Морозюка, мешканця села Білижинці Двірецького старостинського округу. Він заспокоював своїх рідних, що обов'язково повернеться, бо не міг не піти. І повернувся… на щиті на вічний спочинок. Траурний кортеж із загиблим воїном прибув ввечері 21 квітня до села Радошівка. Адже там перед віною проживав боєць разом із дружиною та 5-річним синочком. Панахиду за загиблим відправили священнослужителі Православної Церкви України. Поховали Героя з військовими почестями на місцевому кладовищі рідного села.

На Донеччині, гідно боронячи Україні від російських окупантів, загинув кандидат філологічних наук й доцент кафедри слов’янської філології та загального мовознавства, кам’янчанин Іван Осінов. Десять років свого життя чоловік віддав роботі у Кам’янець-Подільському національному університеті імені Івана Огієнка. У 2015 він став на захист країни і боронив її в найгарячіших точках. Не зміг стояти осторонь й тоді, коли почалась повномасштабна війна. Іванові назавжди 41 рік.

Під час виконання бойового завдання в районі Часового Яру Бахмутського району, що на Донеччині, 18 квітня героїчно загинув командир 2 десантно-штурмового відділення Леонід Фурман, 1986 року народження.  У загиблого Захисника залишилося дружина й двоє маленьких донечок. Про дату й час прощання й похорону загиблого Героя наразі не повідомляють.

Унаслідок мінометного обстрілу на Донеччині несумісні з життям поранення отримав 31-річний кам’янчанин Ростислав Янчишен. До початку боротьби за суверенітет України, за наш спокій Ростислав понад десять років служив в Одеській опері. У перші дні повномасштабної війни вступив до до територіальної оборони. Усі деталі про зустріч та поховання Захисника буде повідомлено додатково.

Під час виконання бойового завдання на Донеччині загинув технік-лінійний наглядач польового вузлу зв’язку, рядовий Юрій Сікалюк з Чепелівки. 24 квітня, жителі Красилівської громади провели в останню дорогу свого земляка.

У 2014 році Юрій, не вагаючись, став на захист України, і робив все можливе для визволення рідної землі. Був скромним і щирим патріотом, любив свою батьківщину, і з початком повномасштабної війни, в квітні 2022 року, знову добровольцем пішов на фронт. 19 квітня загинув, утримуючи фортецю Бахмут… Поховали захисника на кладовищі в рідному селі Чепелівка. У нього залишились мама, дружина, двоє синів та велика родина.

20 квітня у Ярмолинцях з військовими почестями і спільною молитвою місцеві жителі провели в останній шлях сержанта Максима Фаліна. Життя 43-річного воїна обірвав ворожий обстріл. Загострене почуття справедливості не дозволило Максиму залишатися осторонь, коли росія пішла на Україну великою війною. На третій день повномасштабного вторгнення чоловік добровольцем прийшов у військкомат. Герой служив у військовій частині в складі Повітряних сил України. Був кулеметником. Пройшовши військові навчання на Львівщині, Максим Фалін захищав Україну на Донецькому напрямку. Там він загинув 9 квітня, потрапивши під ворожий обстріл.

16 квітня, під час виконання бойових завдань, поблизу населеного пункту Часів Яр Бахмутського району Донецької області, загинув городоччанин Богдан Слободян. 26-річного Богдана мобілізували майже одразу після початку повномасштабного вторгнення — восьмого березня 2022 року, у день його народження. Він був водієм транспортного відділення, інженерно-технічного взводу групи інженерного забезпечення, однієї із військових частин. 24 квітня у Городку земляки, побратими, друзі, знайомі та рідні попрощалися з Воїном. На сайті Президента України з’явилася електронна петиція із проханням присвоїти звання «Герой України» Богдану Слободяну (посмертно). Згідно з указами Президента України, за особливі заслуги у захисті державного суверенітету, територіальної цілісності, а також за вірність військовій присязі, нагороджено Богдана Руслановича орденом “За мужність” ІІІ ступеня (посмертно).

Хмельничани в останню путь провели Героя російсько-української війни 42-річного сержанта Віталія Болкуна. Воїн віддав життя 16 квітня в місті Бахмут на Донеччині. Поховали Героя на Алеї Слави кладовища, що у мікрорайоні Ракове обласного центру. У травні йому б мало виповнитись 43 роки. У Захисника залишилися мама і брат.

Поблизу Авдіївки Покровського району, що на Донеччині, загинув 36-річний Захисник Андрій Воронецький із Дунаєвець  Кам’янець-Подільського району. Про дату та час поховання загиблого Героя у селищній раді обіцяють повідомити додатково.

Хмельничани віддали останню шану Герою російсько-української війни молодшому сержанту Андрію Деркачу. Воїн став на захист держави ще у 2014 році. Після повномасштабного вторгнення знову взяв до рук зброю, щоб боронити Україну від ворога. Захисник помер 20 квітня. Відомо, що у нього залишились батьки, дружина і двоє дітей - старша донька і син.  Тепер Андрію Альбіновичу назавжди 37 років. Поховали Героя на кладовищі мікрорайону Ракове обласного центру. Згорьована матір попрощалася з другим сином, якого забрала російсько-українська війна. 

Із 9 березня 2022 рідні вважався зникли безвісти прикордонник, мешканець Дунаєвець Сергій Лакей. Після чергового запеклого бою з окупантами в населеному пункті Терни Краматорського району Донецької області військовий не вийшов на захисний рубіж. Рідні втратили з ним зв’язок і з того часу жили лише надією.  Однак, страшна звістка підтвердилась — Захисник  загинув у боях.  Героєві назавжди залишилось 36 років. Наразі про дату та час прощання з прикордонником не повідомляють.

26 квітня стало відомо про загибель Василя Даценка із Наркевич. Про дату та час поховання Героя поки не повідомляють.
28-річний солдат ЗСУ, механік-водій гірсько-штурмової роти Богдан Кучерук із села Лютарка (Ізяславської тергромади) загинув 28 березня на Донеччині. Герой обіцяв матері повернутись до рідного дому з нареченою, проте повернувся сам… на щиті. Окупанти відібрали найдорожче і найцінніше у матері - єдиного сина, єдину надію й опору в житті… Поховали Оборонця з усіма військовими почестями, під залпи почесної варти та виконання Гімну України на кладовищі в рідному селі.

Під час виконання бойового завдання загинув кам’янчанин Микола Камінський. 27 квітня жителі Кам’янець-Подільської громади провели в останню дорогу свого земляка.

Виконуючи бойове завдання поблизу населеного пункту Павлівка Донецької області, 25 квітня 2023 року загинув гранатометник 3 єгерського батальйону, солдат, красилівчанин Юрій Миронюк. 1 травня громада з гірким сумом, болем та слізьми попрощалася із мужнім Захисником, вірним сином України. Поховали Воїна з усіма військовими почестями на кладовищі села Щиборівка. В Юрія залишилась мама.

В останню путь Сатанівська громада провела Захисника 25 окремої десантно-штурмової бригади Миколу Бордея. Вісім років тому він одружився та переїхав із Полтави у село Клинове, на батьківщину дружини. У лютому 2022 року Микола один із перших, хто записався до територіальної оборони. Цьогоріч, 17 квітня, серце хороброго воїна перестало битися. Він поліг на Бахмутському напрямку. Тіло полеглого воїна вдалося забрати з поля бою наступного дня після його загибелі. Разом із ним загинуло ще двоє його побратимів й двоє отримали поранення.
На Сатанівщину домовину з тілом Героя привезли 26 квітня. Тепер воїну буде навічно 27 років. У нього залишилася дружина, мати та четверо братів, які також військові.

Хмельничани віддали останню шану Герою російсько-української війни старшому солдату Євгенію Шевченку. Під час повномасштабного вторгнення воїн пішов добровольцем боронити Україну. Загинув Герой 23 квітня під час виконання бойового завдання. Тепер йому назавжди 33... Поховали Героя на кладовищі мікрорайону Ракове обласного центру. Без батька залишилися дві доньки.

Ще одна трагічна звістка надійшла днями до Нетішина. У районі населеного пункту Васюківка, що на Донеччині, 28 квітня загинув 22-річний солдат обслуги мінометного взводу Ярослав Савченко.
Військовий був студентом історичного факультету УДУ імені Михайла Драгоманова, а також учасником театру «Вавілон». Мав стати педагогом, але коли почалася повномасштабна війна, Ярослав вирішив далі навчатися в магістратурі, але заочно. Його основним вибором став захист своєї Батьківщини. Начитаний, відповідальний, відданий, наполегливий і життєрадісний. Ніколи не терпів несправедливості і все, що не подобалось, казав в лице. Відстоював свох принципи не зважаючи ні на що. Він був тим, хто повинен був формувати генетичний код нації, яким би пишалишь наступні покоління. Поховали Ярослава Савченка на сільському кладовищі в Бугрині на Рівненщині.

28 квітня, жителі Летичівської громади провели в останню земну дорогу свого земляка, солдата Олександра Горбунова. Олександр Горбунов був призваний до війська 1 березня цього року. Він служив на посаді водія автомобільного взводу роти забезпечення продовольством, речовим та військовим майном. Загинув Герой 24 квітня під час обстрілу поблизу населеного пункту Вільнянськ Запорізької області. У нього залишилися двоє дітей шкільного віку, дружина, батьки, брат... Згідно з Указом Президента України за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі нагороджено орденом  «За мужність»  (посмертно). 

У селі Зверхівці Сатанівської громади попрощалися з Олександром Чеховським. Героя мобілізували у лютому цього року. 22 квітня він потрапив під артилерійський ворожий обстріл на Луганщині та отримав несумісні з життям поранення. Поховали воїна в рідному селі. У нього залишилася 12-річна донечка, дружина, батьки та сестра з сім’єю. Герою назавжди залишиться 36 років... 

Життєву стежку Василя Остащука із села Сошного Ізяславської громади на Шепетівщині наприкінці квітня 2023 року перервали бої під Бахмутом із ненависними росіянами. Слова співчуття мамі, дружині, синам та донечці полеглого Захисника.

 28 квітня 2023 року під час ведення оборонного бою мотопіхотним батальйоном в районі населеного пункту Бахмут Донецької області, отримавши поранення, несумісні з життям, загинув солдат мотопіхотного відділення Сергій Сорока, 1971 року народження, із Шепетівки.
З початком повномасштабного вторгнення російської федерації Сергій Леонідович, не вагаючись, став на захист Батьківщини. Спочатку воював на Сумщині, потім тримав оборону в Бахмуті. У чоловіка залишилися мати – Тамара Іванівна, батько – Леонід Володимирович, молодший брат Дмитро. Один з чотирьох дітей загиблого Героя, син Іван, також зараз знаходиться на передовій. 

4 травня 2023 року у Старій Ушиці відбулася церемонія прощання із загиблим стрільцем-помічником гранатометника мотопіхотного відділення Олегом Осначем, 1972 року народження, із Чернігова.
У 2006 році Олег Миколайович переїхали з родиною в Стару Ушицю. Був хазяйновитим, гарним батьком для своїх дітей. Любив допомагати людям. Умів зробити все, мав золоті руки. Олег Оснач загинув 26 березня 2023 року, виявивши стійкість та мужність поблизу населеного пункту Берестове Бахмутського району Донецької області. За особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України і самовіддане виконання військового обов'язку та відповідно до Указу Президента України Оборонця нагорджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).

Захищаючи Україну, 30 квітня на війні загинув боєць з села Поляни, що на Волочищині, Віктор Федорков. Про дату прощання з Віктором Федорком повідомлятиметься  згодом.

Жителі Сатанівської громади провели в останню дорогу Любомира Поповича. 23 квітня на Харківщині, виконуючи бойове завдання, разом із командиром підірвався на невідомому ворожому об’єкті. Поранення, які отримав Воїн, були не сумісні зі життям.
Військовослужбовець учасник АТО, захищав Україну з 2014 року. З початку повномасштаної війни був у складі 3-тьої окремаої танкової Залізної бригади. Третю контузію отримав під Малою Комишувахою на Харківщині. Та пролікувавшись, знову повернувся до лав ЗСУ.
Поховали Любомира Поповича на Алеї Слави Сатанівського кладовища. У воїна залишилися троє донечок. Він не дожив пів року до свого 38-річчя.

8 травня хмельничани попрощалися з Героєм російсько-української війни Олексієм Шердюковим. Він помер у київському госпіталі після важкого поранення, отриманого на Донеччині.
Олексій Львович став на захист України у березні минулого року. З того часу він мужньо боронив країну від окупантів. У квітні під час боїв у Донецькій області Олексій Шердюков був важко поранений. Герою назавжди залишиться 40 років.
Олексія Шердюкова поховали на Алеї Слави кладовища, що у мікрорайоні Ракове обласного центру.

На війні від кулі снайпера загинув мешканець села Красноставці Вадим Лиськов, 1984 року народження. В січні 2023 року був мобілізований до Збройних сил України. Про дату поховання Героя в громаді повідомлятимуть додатково.

Зі зброєю в руках у найгарячішій точці України місті Бахмут загинув хмельничанин Дмитро Крамар. Один із найідейніших та хоробрих націоналістів міста Хмельницького, котрий з 2018 року воював у лавах 8 полку ССО. Один із засновників націоналістичної формації «Фенікс». Без сина залишилась мати, без чоловіка дружина, без батька дворічна донька.  Указом Президента України від 29 вересня за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народові постановляю присвоєно звання Герой України з удостоєнням ордена “Золота Зірка” Крамарю Дмитру Валерійовичу – молодшому сержанту (посмертно).

Скорботна звістка надійшла днями до Волочиська. Під час реабілітації помер солдат-артилерист Костянтин Сушілов, 1983 року народження, із села Яхнівці. З початком повномасштабного вторгнення, у березні 2022 року Костянтина мобілізували до лав ЗСУ. Але в травні цього року захисник отримав важкі поранення. Він лікувався та проходив реабілітацію у військовій лікарні. 10 травня громада провела в останній шлях свого Героя. У Костянтина залишились батьки, двоюрідні брати і сестри. Поховали полеглого війська з усіма почестями на Яхновецькому сільському кладовищі.

9 травня загинув стрілець і навідник із  88-го батальйону батальйону ЗСУ. Старший навідник мінометного відділення Олександр Твердохлібов під час доставки б/к на вогневу позицію в Луганській області потрапив на протитанкову міну противника, внаслідок чого отримав множинні осколкові поранення, які виявилися не сумісними з життям.  Відповідно до Указу Президента України, за самовіддані дії та особисту мужність, виявлені в захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України і вірність військовій присязі нагороджено (посмертно) орденом «За мужність» ІІІ ступеня.

Стрілець Мирослав Романовський упродовж танкового обстрілу противником на Луганщині вогневої позиції отримав множинні поранення, які не зміг пережити.

У Хмельницькому попрощалися із Героєм Василем Гав’юком. До армії був мобілізований місяць тому. Загинув 6 травня під Бахмутом. Похований Герой на Алеї Слави у мікрорайоні Ракове. Йому назавжди 29!

8 травня сумна звістка прийшла у село Вербівці. На російсько-українській війні від поранень, несумісних із життям, поліг місцевий житель, сміливий і мужній воїн Роман Пусь.

Під час реабілітації помер солдат-артилерист Костянтин Сушілов, 1983 року народження, із села Яхнівці, що на Волочищині. Після початку повномасштабного вторгнення, в березні 2022 року був мобілізований до лав ЗСУ. В травні цього ж року отримав важкі поранення, проходив лікування та реабілітацію у військовому госпіталі. В Костянтина залишились батьки, двоюрідні брати і сестри.

У Хмельницькому попрощалися із Миколою Лядецьким. У перші дні повномасштабної війни чоловік добровольцем відправився захищати Україну. Служив у складі 19-го окремого стрілецького батальйону. Загинув 7 травня. Він намагався забрати з позицій тіло побратима. Миколі Лядецькому навіки 42. Поховали Героя на Алеї Слави обласного центру.

12 травня останню шану хмельничани віддали молодшому лейтенанту Василю Ільєву.  Хлопець був родом із села Лугове, що в Хмельницькому районі. Коли почалась повномасштабна війна, не роздумуючи пішов до військкомату. Загинув воїн 3 травня, боронячи Україну у місті Бахмут на Донеччині. Добровольцю було лише 24 роки. Вдома на нього чекали батьки, сестра й наречена. Рідні просять надати Захиснику звання Героя України посмертно. Відповідна петиція 22 травня з’явилася на офіційному сайті Президента. Наразі петиція зібрала 1275 голосів із 25 000 потрібних. Голосування триватиме ще 91 день.

10 травня поблизу населеного пункту Спірне Бахмутського району, що на Донеччині, під час бою з російськими окупантами загинув мешканець Старого Кривина Родіон Крижанський, 1991 року народження, старший солдат, сапер інженерно-саперного відділення. Про день та час зустрічі військового буде повідомлено додатково.

У Кам’янці-Подільському прощалися із полеглим на війні водієм-сапером відділення підводного та гуманітарного розмінування головного управління ДСНС України в Херсонській області. Андрій Орлов загинув внаслідок ворожого артобстрілу в аеропорту «Херсон». Без чоловіка залишилась дружина, без батька син…
У жорстоких боях за Україну, мир та свободу 10 травня загинув дунаївчанин, солдат Віталій Танасюк. Про місце та дату прощання з Героєм наразі не повідомляється.

10 травня  у Луганській області  під час ворожого мінометного обстрілу загинув стрілець Шепетівського батальйону територіальної оборони Руслан Коломієць із села Городище. Руслан Анатолійович народився у 1980 році в селі Новий Берислав, що на Херсонщині. Однак до школи він пішов уже в Городищі. «Руслан Коломієць — люблячий син і брат, чоловік та батько двох дітей. Мужній, відважний воїн, який хоробро стояв на захисті незалежності та територіальної цілісності нашої країни», — зазначили у Судилківській сільській раді.  14 травня відбулися церемонія прощання та чин похорону у рідному селі воїна-захисника. Відповідно до Указу Президента України, за самовіддані дії та особисту мужність, виявлені в захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України і вірність військовій присязі нагороджено (посмертно) орденом «За мужність» ІІІ ступеня.

У Хмельницькому попрощались із Героєм Всеволодом Грабаром. Чоловік родом із Криму, проживав у Хмельницькому. Тут з 2015 року працював у патрульній поліції. Рік тому став на захист України. 9 травня Герой загинув під час виконання бойового завдання на Запорізькому напрямку. У Всеволода Грабара залишились батьки, дружина та двоє дітей. Поховали Героя на Алеї Слави, що у мікрорайоні Ракове. Йому назавжди 32 роки.

Днями у селі Іванівське Бахмутського району Донецької області загинув молодий воїн зі села Вахнівці Новоушицької громади — 21-річний Іван Беніцький. Відповідно до Указу Президента України №438 від 18 липня, за особисту мужність та самовіддані дії, проявлені при захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі двоє захисників із Кам’янець-Подільського району нагороджено орденами «За мужність ІІІ ступеня» (посмертно). 

15 травня, схиливши голови в скорботі, нетішинці проводжали в останню дорогу старшого солдата, сапера інженерно-саперного взводу Родіона Крижанського. Оборонець загинув 10 травня поблизу населеного пункту Спірне Бахмутського району, що на Донеччині, під час бою з російськими окупантами. Герою було всього 32 роки! Скромний, щирий, життєрадісний і позитивний, сильний і надзвичайно сміливий… Йому ще жити й жити, любити і виховувати дітей, будувати плани на майбутнє... Розділяємо горе родини.

Під час виконання бойового завдання в районі Червонопопівки Луганської області загинув красилівчанин старший солдат Андрій Євстігнєєв, 1979 року народження. Про дату та час поховання воїна у громаді повідомлять додатково.

Захищаючи Україну від ворога, під час проходження військової служби 11 травня на Донеччині, помер учасник бойових дій з Новоушицької громади Анатолій Карпенко, 1974 року народження, із села Джуржівка.

Сергій Маглич,  1991 року народження, із Меджибожа загинув у боях з російськими окупантами 16 травня поблизу населеного пункту Іванівське Бахмутського району. Про день та час зустрічі скорботного кортежу повідомлять згодом.

Під час виконання бойового завдання, 15 травня в районі населеного пункту Масютівка Куп’янського району, Харківської області, загинув Михайло Блажей, 1989 року народження, із Старої Ушиці. Про дату та час прощання з Воїном поки не повідомляють. 

В бою за Бахмут героїчно загинув старший солдат 67-ої окремої механізованої бригади ДУК ПС  Роман Якімов із Старокостянтинова. Мав військовий і бойовий досвід. ін воював три роки в розвідці механізованого батальйону 24-ої бригади. В боях на Світлодарській дузі отримав контузії. Але з початком широкомасштабного вторгнення Роман, повернувся до лав ЗСУ. Потрапив в авіаційну частину, але рвався на передову, писав рапорти щоб потрапити на фронт. Його направили до бригади, де воювали добровольці ДУК ПС. Брав участь у бойових діях на Харківщині, потім в Бахмуті, отримав поранення та контузію, але залишався в строю. Залишиться в пам'яті люблячим та турботливим сином, чоловіком і батьком. Про дату та час прощання з Героєм поки не повідомляють. 

У Хмельницькому віддали останню шану 18-річному солдату Артему Бондару. Захисника України не стало 23 квітня.
Коли почалося повномасштабне вторгнення, Артему Бондару було 17 років. Тоді ж він і вирішив, що піде на війну. Коли йому виповнилося 18 років, підписав контракт. Поховали Героя на Алеї слави у мікрорайоні Ракове обласного центру.

17 травня у Хмельницькому навколішках попрощалися із 36-річним гранатометнимком, старшим солдатом Миколою Бурлаком. Він загинув 11 травня, на Сході. Героя поховали в мікрорайоні Ракове, на Алеї слави.

15 травня, хмельничани попрощалися із старшим солдатом Максимом Розгоном.
Військовослужбовець у 2014 році став на захист своєї країни. Робив це у найгарячіших точках на фронті. Побратими згадують його як світлу і веселу людину… добряка. У важкій ситуації, якщо десь якась паніка - завжди заспокоював, втихомирював. Завжди був на позитиві.
Відомо, що Максим Розгон загинув тиждень тому, 8 травня. У нього залишились батьки, дружина і дорослий син.
Поховали воїна на Алеї Слави.

19 травня хмельничани віддали останню шану сержанту Миколі Кучеруку. Воїн віддав життя за Україну 15 травня на Донеччині. Тепер Герою назавжди 48. Поховали Захисника на Алеї Слави кладовища, що у мікрорайоні Ракове обласного центру. Філя Олександра Миколайовича

Під час виконання бойового завдання на Луганщині загинув Сергій Ксеншкевич, повідомили у Білогірській селищній раді. Життя військового обірвалося 17 травня, поблизу населеного пункту Червонопопівка.

22 травня хмельничани попрощалися із 32-річним Захисником Олександром Сірим, із села Олешківці. Олександр Анатолійович став на захист країни наприкінці березня цього року. Після двох місяців навчання його відправили на передову. Оборонець загинув 16 травня у Луганській області.  У Героя залишились батьки і сестри. Свою сім’ю Олександр створити не встиг...

Під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Красногорівка Донецької області, 19 травня, загинув командир відділення протитанкового взводу вогневої підтримки Ярослав Ющук, 1997 року народження, із села Гайдайки. Про чин похорону та деталі прощання з Героєм у Війтовецькій селищній раді обіцяють повідомити згодом.

Під час евакуації поранених 11 лютого у Донецькій області загинув 42-річний доцент національного університету «Острозька академія» Андрій Семенович на псевдо «Професор», 1980 року народження. До лав ЗСУ Захисник став у перші дні повномасштабної війни. «Звістка про зникнення «Професора» надійшла до нас ще зимою, - зазначає у соцмережах волонтерка нетішинського Штабу допомоги ЗСУ Катерина Янович. - Ми почали дзвонити побратимам, перевіряти чи це правда. Побратими Андрія, навіть не хотіли казати нам, що він загинув, оскільки знали, як ми дружили». Андрій Семенович тримав оборону на Білоруському кордоні, потім - на Запорізькому напрямку, далі був у Соледарі, а загинув під Бахмутом. Друзі Захисники до останнього вірили й сподівалися, що він живий, що повернеться, що знову його побачать. Надії не справдилися. 26, 27 та 28 трав­ня на те­ри­то­рії Не­ті­шинсь­кої місь­кої те­ри­то­рі­аль­ної гро­ма­ди ого­ло­шу­єть­ся три­ден­на жа­ло­ба. 

Трагічна звістка надійшла на Новоушиччину. Стало відомо про загибель на фронті 20-річного Олексія Велігоші.
Олексій Велігоша народився 7 березня 2003 року у селі Пилипківці. З 4 грудня 2022 року проходив службу в одній з військових частин. Герой поліг 18 квітня 2023 року в районі населеного пункту Ступочки Краматорського району Донецької області. 25 травня в селі Пилипківці на Новоушиччині громада провела в останню дорогу свого земляка. Відповідно до Указу Президента України №438 від 18 липня, за особисту мужність та самовіддані дії, проявлені при захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі двоє захисників із Кам’янець-Подільського району нагороджено орденами «За мужність ІІІ ступеня» (посмертно).

Поблизу Берестового Бахмутського району, що на Донеччині, 25 травня внаслідок мінометного обстрілу загинув військовослужбовець Олег Шутяк з Летави. Загиблий Герой був учасником АТО. Про день і час прощання з Олегом Шутяком у Чемеровецькій селищній раді повідомлять додатково.

У Ярмолинцях в останню дорогу провели 34-річного танкіста Олексія Звонарьова. Воїн загинув внаслідок ворожого обстрілу поблизу Сухої Кам’янки, що на Харківщині, ще 24 березня 2022-го. Але тільки в 20-х числах травня 2023-го родину офіційно повідомили про загибель найріднішого.
Довгих 14 місяців мати, сестра, дружина і троє дітей жили надією на диво.
Олексій був солдатом, служив на посаді водія у 3-ій окремій танковій Залізній бригаді. На фронт пішов добровольцем. 25 лютого 2022-го, не чекаючи повістки, подався до військкомату. Від 8 березня 2022-го виконував бойові завдання спочатку на Дніпропетровщина, а потім – Харківщина, Ізюмський напрямок. Востаннє з коханою розмовляв 23 березня. Далі – невідомість.
На щиті додому Олексій повернувся 26 травня. Вклонитися загиблому Герою, подякувати за подвиг і захист прийшла вся Ярмолинецька громада.

Безжальна війна забрала життя ще одного воїна з Кам’янець-Подільського району. Під час виконання бойового завдання, 17 травня, неподалік села Червонопопівка Луганської області загинув 38-річний Роман Ілаш. Боєць мешкав у Слобідсько-Кульчієвецькій громаді. Вдома на нього чекали мати та син.

Не перестають надходити страшні звістки з фронту на Хмельниччину. Гідно боронячи Батьківщину від російських окупантів, поліг 29-річний солдат Олександр Оліщук із Красилова. Його мобілізували у лютому цього року. Чоловік потрапив до 10-ї окремої гірсько-штурмової бригади.
Він повоював всього кілька місяців. Військовий загинув 21 травня внаслідок артобстрілу біля села Берестове Донецької області. Олександра поранило осколками. Його травми виявилися несумісні з життям.
Вдома, у селі Кульчини Красилівської громади, на нього чекали двоє маленьких синів, дружина та батьки.
Після загибелі чоловіка дружина Карина Оліщук створила петицію на сайті звернень до Президента. Жінка просить надати Олександру почесне звання Героя України (посмертно). Станом на 18 липня петиція набрала 16 777 голосів із 25 тисяч необхідних. До кінця збору підписів залишилось 50 днів. Підтримати звернення можна за посиланням. Згідно з Указом Президента України, за особливі заслуги у захисті державного суверенітету, територіальної цілісності, у зміцненні обороноздатності та безпеки України, вірність військовій присязі – орденом “За мужність” ІІІ ступеня нагороджено посмертно.

19 травня у Запорізькій області, намагаючись прикрити собою дружину-медика, від осколкового поранення в серце загинув 44-річний командир батальйону підполковник Сергій Гулевський.
Відомо, що Сергій захищав країну ще з 2014 року. Боровся з ворогом і з початком повномасштабного вторгнення. Служив у 86-му окремому батальйоні територіальної оборони. Його підрозділ першим був кинутий в сторону Запорізької області.
23 травня Хмельницький прощався із Захисником. Без батька залишилось двоє синів.

26 травня, жителі Солобковецької громади Хмельницького району провели в останній шлях 27-річного Андрія Багаєва із села Стріхівці. Андрій Сергійович став на захист України ще у 2014 році. Звістка про його загибель надійшла 11 травня. У Героя залишилися дружина та маленька донечка.

2 чер­вня се­ли­щі Понінка поп­ро­ща­ли­ся Пав­лом Ка­лі­новсь­ким. За­хис­ник 31 бе­рез­ня 2022 ро­ку пок­лав своє жит­тя під час ви­ко­нан­ня бойово­го зав­дання поб­ли­зу на­се­ле­но­го пун­кту Ма­ла Ка­ми­шу­ва­ха Ізюмсь­ко­го району Хар­ківсь­кої об­ласті.

30 травня у Свято-Георгіївському храмі відбулася церемонія прощання з 57-річним Ігорем Плаксієм.
Родина Воїна переїхала у Хмельницький з Луганська. Було це у 2014 році. Саме тоді Ігор Миколайович вперше відправився добровольцем на війну. Згодом повернувся. Сім‘я стала облаштовувати своє життя “з нуля”. Адже все, що мали, залишили в рідному місті на сході України. З початком повномасштабної війни Ігор Плаксій знову виявив бажання піти добровольцем захищати Україну.
Воїн загинув внаслідок поранення 24 травня. Його поховали на Алеї слави у мікрорайоні Ракове обласного центру.

У Хмельницькому віддали останню шану 44-річному військовому Віктору Бутенку. Він загинув на війні 12 квітня 2022 року на «Азовсталі». Його тіло повернули за обміном, а пізнали завдяки тесту ДНК. Загиблий Герой був родом із селища Мілове на Луганщині. Воно, до слова, було одним перших населених пунктів України, які росіяни захопили під час вторгнення минулого року. Віктор Бутенко з сім’єю виїхав до Хмельницького. Він був професійним військовим, тому залишив родину та вирушив на фронт.
Поховали Віктора Бутенка на Алеї слави у мікрорайоні Ракове.

Нестерпне горе і пекучий біль знову принесла війна. У боях з окупантами загинув військовий Володимир Афтинюк. 29 травня мешканці Деражнянщини попрощалися зі своїм захисником. Його поховали у рідному селі — Маниківцях.

Воїн з Ізяславщини понад рік вважався безвісти зниклим… Нещодавно стало відомо, що 52-річний молодший сержант, старший механік-водій Василь Соколюк загинув 17 квітня 2022 року від рук окупантів на Харківщині. Згідно з Указом Президента України за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов’язку нагороджений орденом орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

Підтвердилася загибель на війні жителя Понінківської громади. 30 травня 2023 року на Шепетівщину надійшла сумна звістка про загибель воїна Павла Каліновського. Це сталося 31 березня 2022-го під час виконання бойового завдання поблизу села Малої Комишувахи Ізюмського району Харківської області.

Третього червня стало відомо про загибель на російсько-українській війні біля села Привілля Соледарської громади Бахмутського району Донецької області старшого лейтенанта жителя Плужного на Шепетівщині Миколи Козенюка, 1978 року народження. Про дату та час похорону сайт Плужненської громади пообіцяв повідомити додатково. Згідно з Указом Президента України за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов’язку нагороджений орденом «Бог­да­на Хмель­ницько­го» І­ІІ сту­пе­ня (посмертно).

Першого червня помер Андрій Боровинський, який був важко поранений на території Донецької області.
Андрій Боровинський народився 30 липня 1973 року в місті Жезказга́н, Казахстан. Військовослужбовець виріс та проживав в с.Пилявка, Старосинявського району, Хмельницької області.
Із грудня 2022 року військовослужбовець військової служби за мобілізацією був призваний на військову службу до Збройних сил України. Служив на Донецькому напрямку. Вірний військовій присязі у бою за нашу Батьківщину, мужньо виконавши військовий обов’язок, виявивши мужність і стійкість, був важко поранений. Направлений в госпіталь Дніпропетровська, згодом переведений до госпіталю м.Хмельницького, де і, на жаль, помер.

Під час виконання бойового завдання на Донеччині важкі поранення отримав 39-річний стрілець-помічник гранатометника кам’янчанин Володимир Федонюк. На жаль, медикам не вдалося врятувати життя воїна й він помер у лікарні.

На війні з російськими окупантами 2 червня цього року загинув 37-річний ізяславчанин Руслан Очеретяний.

Під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Гнатище Харківської області, 3 червня 2023 року, отримавши поранення несумісне з життям, загинув військовослужбовець Валентин Любарець, 1990 року народження, із села Зарічанка.
Строкову військову службу проходив у 2009-2010 роках у військовій частині спеціального призначення.
Призваний на військову службу по мобілізації у 2015 році. Брав участь в проведені антитерористичної операції на східних кордонах нашої держави. Після звільнення із лав Збройних Сил прийнятий на військовий облік в Чемеровецький районний військовий комісаріат. У перші дні повномасштабного вторгнення ворога, 25 лютого 2022 року, повернувся на військову службу для виконання свого обов’язку – захищати Україну. Рідні розповідають, за три тижні до загибелі Валентин повернувся додому з Бахмута. Йому дали десять днів відпустки. За цей час він встиг побачитись з близькими і звісно - з донечками. Старшій 11 років, а молодшій - всього 4. Військовий загинув 3 червня під час виконання бойового завдання. Він мріяв побувати за кордоном і вивезти діток на море... 
У селі Богданівці Хмельницької громади в останню путь провели Героя російсько-української війни Олега Волеводцова. Воїн віддав життя за Україну поблизу населеного пункту Спірне Бахмутського району Донецької області 1 червня цього року. Тепер Олегу Валерійовичу назавжди 40. Поховали Героя на кладовищі села Богданівці.

Життя військовослужбовця Олега Чорного з села Шельвів обірвалося 4 червня, поблизу населеного пункту Мар’їнка  Олег Сергійович був призваний на військову службу в березні цього року. Оператор взводу протитанкових ракетних комплексів ніс службу на чи не найгарячішому напрямку, поблизу Мар’їнки. Бої за це невелике містечко поблизу Донецька не стихають з перших днів війни.
Сам населений пункт фізично перестав існувати, але не для наших бійців, які хоробро боронять його кожного дня, інколи втрачаючи найцінніше...
У липні йому мало виповнитися 30 років. 10 червня Герой повернувся додому, повернувся назавжди. Поховали військового в його рідному селі Шельвів.Донецької області.  Начальник Шепетівської РВА Олексій Глушаков вручив мамі загиблого Героя Любові Олександрівні Чорній державну нагороду — орден «За мужність» ІІІ ступеня, присвоєний сину указом Президента України (посмертно).

Новоушиччина прощатиметься із 22-річним захисником Борисом Чайковським із села Рудківці. У 2019 році Герой проходив строкову службу в лавах Національній Гвардії України на Запоріжжі. Загинув військовий 15 березня 2022 року в Маріуполі. Згідно Указів Президента України за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі Бориса Володимировичанагороджено орденом “За мужність” III ступеня (посмертно).

Як повідомили в Ізяславській міській раді 5 червня війна забрала життя військового 45-річного Олександра Бендія з Ізяславщини. Про дату та час прибуття кортежу та чину поховання Оборонця у громаді повідомлять додатково.

Обороняючи рідну землю від окупантів, під час ворожого мінометного обстрілу поблизу Кам’янського Запорізької області поліг стрілець Василь Кондратов, 1972 року народження.
У селі Вищетарасівка Запорізької області загинув 51-річний Володимир Бесединський із села Жванець. Без батька залишилися син та донька.
Новоушиччина на війні втратила Ярослава Майстерчука, 1977 року народження, із села Струга. У травні минулого року був мобілізований до ЗСУ. Боронив українську землю у районі міста Бахмут. Під Соледаром отримав поранення, лікувався та проходив реабілітацію в шпиталі Дніпра. Друге поранення отримав під Херсоном, після чого лікувався в шпиталі міста Барвінкове. Після реабілітації знову повернувся захищати нашу Батьківщину. Загинув Герой, захищаючи рідну землю від рашистських окупантів, 4 червня під час мінометного обстрілу поблизу населеного пункту Кам’янське Запорізької області. Без батька залишилося двійко діточок.  Згідно з Указом Президента України за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов’язку нагороджений орденом орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

Полонщина знову у скорботі. На щиті повертаються додому гранатометник першої стрілецької роти Олександр Скоропадський, 1985 року народження, мешканець міста Полонного та кулеметник першої стрілецької роти Ігор Дума, 1991 року народження, мешканець села Котелянка. Герої загинули 7 червня у населеному пункті Вищетарасівка Дніпропетровської області.

У Полонській терориторіальній громаді повідомили про загибель захисника Української землі, депутата Полонської міської ради Олександра Боброва. Його життя обірвалося 8 червня неподалік села Новоданилівки Оріхівської громади Пологівського району Запорізької області. 
Олександр Бобров став на захист України у перший же день повномасштабної війни – 24 лютого 2022 року, воював у 47-й окремій механізованій бригаді «Магура». До цього активно працював на користь громади у Полонному, був депутатом кількох скликань Полонської міської ради, головою фракції партії «Громадянська позиція» у Полонській міській раді.
У соцмережах близькі, друзі та знайомі згадують Олександра Анатолійовича як сумлінного та принципового чоловіка, а ще – щирого патріота України. Ще на початку 90-х він брав активну участь у боротьбі за українську незалежність. Саме Олександр Бобров у ті часи був серед тих, хто прагнув становлення України як Незалежної держави та на Полонщині намагався організувати Спілку Незалежної Української Молоді (СНУМ-СУМ). 12 червня прощалися з Героєм у вестибюлі Полонського Будинку культури.

На жаль, до Кам’янець-Подільської громади надійшла сумна звістка… Внаслідок ДТП загинув військовослужбовець Родіон Хмелевський. Він був сапером і гідно виконував свій обов’язок із захисту Батьківщини. Ніс службу на Харківщині.

11 червня 2023 року, соцмережами поширилась радісна новина — українські військові звільнили від російських загарбників ще один населений пункт на Донеччині. Це село, яке знаходиться на межі Донецької та Запорізької областей. Звістку повідомили на сторінці 68-ої окремої єгерської бригади імені Олекси Довбуша, бійці якої визволили село. У складі цієї бригади є чимало бійців із Хмельницької області.  Та вже ввечері радісна новина змінилась на трагічну. Внаслідок мінно-вибухової травми несумісної з життям, в районі населеного пункту Благодатне (Соледарської громади Бахмутського району Донецької області), загинув старший солдат із Нетішина Сергій Квасун, 1996 року народження. Про день та час зустрічі Воїна обіцяють повідомити додатково.

9 червня під час штурмових дій, внаслідок артилерійського обстрілу, поблизу населеного пункту Сторожеве Донецької області загинув солдат Олександр Антано Данайтис, 1969 року народження, житель міста Красилів. Про дату та час поховання загиблого Героя буде повідомлено додатково.

12 червня в обласному центру віддали останню шану Герою російсько-української війни добровольцю Олександру Перваку із села Чухелі, що в Хмельницькому районі. Воїн склав життя за Україну 5 червня поблизу населеного пункту Благодатне, Донецької області. Тепер Олександру Володимировичу назавжди 45 років. Без батька залишився 12-річний син.

Хмельничани провели в останню путь Героя російсько-української війни Іллю Доценка. Воїн загинув під час виконання бойового завдання 6 червня на Запорізькому напрямку. Герою було лише 28 років.
Поховали Героїв на Алеї Слави кладовища, що у мікрорайоні Ракове.

Зупинилося серце 47-річного солдата, стрільця-помічника гранатометника із села Щурівчики Богдана Кармаша.

3 червня пішов у вічність Роман Стернійчук (до того перебував понад місяць у комі від важких поранень). Цьому солдату, навіднику кулеметного відділення з Ізяслава було 38 років.

Трагічна звістка надійшла на Чемеровеччину, в боях з російським окупантом загинув старший механік-водій Сергій Деберчук, 1979 року народження, із Красноставців. Інформація щодо перевезення та поховання Сергія Вікторовича Деберчука буде подана додатково на офіційних сторінках громади.

Чер­го­ва тра­гіч­на звіс­тка на­дій­шла у Не­ті­шинсь­ку гро­ма­ду —  10 чер­вня 2023 ро­ку, внас­лі­док мі­но-ви­бу­хо­вої трав­ми не­су­міс­ної з жит­тям в районі населеного пункту Мала Токмачка Запорізької області, за­ги­нув стар­ший сол­дат, старший кулеметник бригади спеціального призначення «АЗОВ» Сер­гій Бон­дарчук, 1985 року народження. 17 червня у Нетішині, стоячи на колінах і зі сльозами на очах, провели в останню путь Героя. 

15 червня, Славутська громада попрощалася та провела у вічність Захисника України матроса Дмитра Мисана, 2000 року народження, із Славути.
З 23 лютого 2022 року служив за контрактом у 35-тій окремій бригаді морської піхоти імені контр-адмірала Михайла Остроградського. Дмитро Олегович загинув 10 червня 2023 року на Донеччині, поблизу населеного пункту Сторожове Волноваського району. У полеглого захисника залишилася сестра, дві племінниці та племінник.

14 червня, мешканці Хмельницької громади попрощалися зісолдатом Василем Остап’юком із села Малі Калетинці, що на Білогірщині. Чоловік на початку повномасштабного вторгнення повернувся з-за кордону та взяв до рук зброю, щоб боронити країну. Загинув Воїн під час виконання бойового завдання 8 червня на Запорізькому напрямку. У Героя залишилася дружина і 4-річна донька.

Захищаючи Україну від ворога на Запорізькому напрямі, загинув 26-річний воїн ЗСУ Олег Бохонок, 1996 року народження, із села Сарнов. Коли почалося повномасштабне російське вторгнення в Україну, Олег Олегович із 26 лютого 2022 року вступив до лав ЗСУ та вирушив на фронт. Влітку минулого року чоловік одружився зі своєю коханою Іриною. Але довго разом їм не судилося бути. 12 червня 2023 року він загинув біля села Новоданилівка у Запорізькій області. У Оборонця, окрім дружини, залишилися батько, бабуся, брати та сестри.

У боях за свободу та незалежність держави своє життя віддав кугаєвчанин Сергій Монастирський, 1977 року народження. Захисник загинув в районі населеного пункту Лобкове Васильківського району Запорізької області.
З серпня минулого року Сергій став до лав Збройних сил України. З честю виконував свій обов’язок. Проходив військову підготовку у складі наших підрозділів за кордоном. Був витривалим та хоробрим воїном. Про місце і дату прощання з Героєм поки не повідомляють.

Поблизу Малої Токмачки Запорізької області загинув Федір Лавренюк, 984 року народження, із села Холодець. У 2014 році Федір Лавренюк став на захист України. За участь в антитерористичній операції Президент його нагородив відповідною відзнакою. З початком повномасштабного вторгнення Федора Олеговича мобілізували 23 січня й він знову став на захист України. На жаль, 9 червня життя Героя забрав ворожий артилерійський обстріл. У Захисника залишилися дружина, двоє доньок, батьки та брат.

Днями Дунаєвецька громада втратила двох захисників. Роман Михайлов, 1991 року народження, загинув у районі Малої Токмачки Запорізької област під час ворожого артилерійського обстрілу, а Валерій Варфоломеєв, 1974 року народження, зі села Мушкутинці — поблизу Миколаївки Донецької області. Його життя забрав ворожий танковий обстріл.

2 червня під час артилерійського обстрілу позицій в районі селища Мала Токмачка Запорізької області, загинув сапер Сергій Фелонюк, 1981 року народження. 19 червня сотні нетішинців з синьо-жовтими прапорами та квітами зустріли та провели в останню дорогу Оборонця. 

На щиті додому назавжди повертається воїн 31-річний Олег Андрущак із села Томашівки (Ярмолинецька громада).
28 березня 2023 року поблизу с. Озерне Донецької області під час виконання бойового завдання воїн отримав вибухове поранення. Медичну допомогу бійцеві надали у найближчому шпиталі і направили на подальше стаціонарне лікування у Головний військовий клінічний госпіталь в місті Києві. Понад два місяці боротьби за життя, надії, та, на жаль, на світанку 11 червня серце Олега перестало битися.
До лав Збройних сил України Олег Андрущак був призваний за мобілізацією у березні 2022 року. Служив на посаді механіка-радіотелефоніста польового вузла зв’язку.

Під час виконання бойового завдання 13 червня 2023 року біля села Яковлівка Бахмутського району Донецької області загинув житель села Щиборівка Віктор Гордницький, 1976 року народження.
16 червня, під час виконання бойового завдання, звільняючи Україну від підлих московитів, на Запорізькій землі пішов у Вічність воїн з Ізяслава 43-річний солдат, механік-водій Олександра Чаплинця.

Чергова болюча втрата для Шепетівського району...  Днями Берездівська громада поширила повідомлення про загибель на війні жителя села Манятина Олександра Митюка, 1981 року народження. Воїн поліг на території Запорізької області, захищаючи територіальну цілісність нашої держави.

На війні загинув 27-річний молодший сержант, командир бойової машини, командир гірничо-штурмового відділення Віктор Чулій. Оборонець брав участь у контрнаступальній операції Сил оборони в Запорізькій області і загинув 11 червня поблизу села П’ятихатки. Поховали Героя у селі Крупець Шепетівського району 16 червня.

16 червня біля села Новоданилівки Запорізької області, під час виконання бойового завдання, загинув мешканець села Данилівка Білогірської громади Андрій Качановський.

21 чер­вня, жи­те­лі Гри­цівсь­кої гро­ма­ди про­ве­ли в ос­танню до­ро­гу Олек­сія Бес­па­ло­ва, 1977 ро­ку народження, із села Ве­ли­ка Шка­рів­ка, який ге­ро­їч­но за­ги­нув у стрі­лець­ко­му бою з ро­сій­ськи­ми за­гар­бни­ка­ми в на­се­ле­но­му пун­кті Ма­ла Ток­мачка За­по­різь­кій об­ласті.
Люб­ля­чий чо­ло­вік та бать­ко трьох ді­тей. Він лю­бив свою ро­ди­ну, з по­ва­гою і теп­ло­тою від­но­сив­ся до од­но­сель­ців.

21-річний молодший сержант, оператор установки Javelin Олександр Тихонець із міста Славута Шепетівського району загинув під час боїв під Бахмутом на Донеччині. Про загибель спортсмена повідомили в Асоціації футзалу України. Олександр Тихонець вихованець ДЮСШ (Славута), грав за юнацьку команду хмельницького “Сокола”, “Сокіл-2”, а також за “Славуту”. Асоціація футзалу України висловлює співчуття рідним та близьким загиблого.

15 червня 2023 року загинув сутківчанин Володимир Бех, 1972 року народження. Життя Оборонця обірвалося внаслідок ворожого обстрілу під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Лиман Перший Куп’янського району Харківської області. Зростаючи у простій сільській сім’ї, де батьки трудились на землі, і Володимир Миколайович умів багато чого робити, бо з дитинства допомагав родині. Таким він залишався завжди – відкритим, простим, готовим допомогти сусідові, другові, односельцям, рідній країні. Бо коли постала загроза для рідної землі із боку сусідньої країни-агресора – росії, Володимир виявив готовність захищати Україну.
Він був призваний до лав Збройних сил України. Служив у складі 2 механізованого батальйону у званні молодшого сержанта. Перебував на складних напрямках.
Невинно убитого воїна Володимира поховали із усіма військовими почестями. Чин похорону в садибі Героя у Сутківцях та прощальної панахиди на центральній площі селища Ярмолинці звершили священники ПЦУ Ярмолинеччини під очільництвом о.Миколая (Ковалика).

І знову жахлива звістка сколихнула Кам’янець-Подільську громаду. Загинув житель села Руда – Юрій Гусаков, 1971 року народження. Юрій Геннадійович перебував на посаді розвідника в лавах Збройних сил України. 26 березня 2023 року під час обстрілу противником по позиціях батальйону в районі населеного пункту Північне Донецької області захисник зник безвісти. 15 червня тіло Юрія було опізнано. Щирі співчуття рідним та близьким.

15 червня, під час виконання бойового завдання у напрямку  смт Білогорівка Сєвєродонецького району Луганської області, загинув  військовослужбовець Збройних сил України, житель села Щиборівка Олександр Гончар, 1975 року народження. Чин похорону за загиблим звершили у Свято-Троїцькому храмі. За бажанням рідних, поховали воїна з усіма військовими почестями на кладовищі у Красилові. Указом Президента України від 27 грудня 2023 № 855 за особисту мужність і самовіддані дії виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі солдата ГОНЧАРА Олександра Олександровича нагороджено медаллю "Захиснику Вітчизни" (посмертно). 

Загинув військовослужбовець Анатолій Горпенко, 1977 року народження, із села Грузевиця Хмельницького району. Воїн отримав поранення несумісні з життям 9 червня в районі населеного пункту Мала Токмачка Запорізької області, виконуючи бойове завдання. З перших днів повномасштабного російського вторгнення вступив до місцевої територіальної оборони. А згодом був призваний боронити цілісність та незалежність рідної України.
Пам’ять Героя вшанували у селі Грузевиця біля будинку, де проживав Анатолій, заупокійну молитву правили у церкві Святих Апостолів Петра і Павла (с. Грузевиця), прощання-віче відбулося біля місцевого будинку культури, після чого, прощальною ходою провели до кладовища.
Без батька залишилось двоє діток: донечки Анастасія та Оленочка. Без сина залишилась мати – Людмила Михайлівна, без чоловіка – дружина Ірина. 

Близько 16 години 30 хвилин 19.06.2023 року, перебуваючи на виконанні бойового завдання на вогневій позиції, на території Луганської області, внаслідок обстрілу противником зі ствольної артилерії вогневої позиції, отримали множинні осколкові поранення не сумісні з життям командир протитанкового відділення ФАГОТ протитанкового взводу роти вогневої підтримки військової частини А7181 старший сержант Юрій Чернушич та оператор протитанкового відділення ФАГОТ протитанкового взводу роти вогневої підтримки військової частини А7181 молодший сержант Юрій Несваволь, 1978 року народження, повідомили у Шепетівському батальйоні територіальної оборони ЗСУ. У Юрія Несваволя залишилася згорьована сім’я: дружина – Тетяна, дочка Віка – 18 років та син Віталій – 19 років.

Днями когорту воїнів, що віддали своє життя виборюючи нашу Перемогу, поповнила 22-літня військовослужбовиця Збройних сил України Лілія Шулик. Лілія — уродженка села Зарічанка (Чемеровецька тергромада). Вона закінчила Чемеровецький фаховий медичний коледж. Медицина була її мрією, вона бачила себе членом бригади екстренної медичної допомоги. Після закінчення коледжу вступила до лав ЗСУ, стала бойовим медиком у 14-й окремій механізованій бригаді імені князя Романа Великого. В складі свого підрозділу звільняла північ Харківщини від росіян. На фронті Лілія зустріла свого коханого. Зустріла... і поховала два місяці тому у Львові. Друзі вказують, що в неї залишилась донечка, яка цьогоріч закінчила перший клас. Віддана та хоробра захисниця Лілія Миколаївна Шулик загинула як українська Героїня. Про час та чин похорону Героїні повідомлять згодом. 

Із сумом та болем на Хмельниччині повідомляють трагічні звістки. Загинули двоє захисників.
Доброволець Михайло Катеринчук - родом з села Гуменці, що в Кам’янець-Подільському районі. Захиснику було 28 років. Він був розвідником. Пройшов АТО, де отримав поранення. Згодом був на реабілітації, після чого повернувся до лав ЗСУ. Герой загинув під час виконання бойового завдання, 20 червня, на Луганщині.
Сумна звістка також сколихнула Нетішин. Загинув Федір Воробйов, 1987 року народження. Захисник був навідник десантно-штурмового взводу десантно-штурмової роти. Він загинув 21 червня, внаслідок артилерійського обстрілу. Сталося це біля міста Кремінна, на Луганщині.

33-річний Дмитро Зварич із села Залісся Орининської тергромади  поклав своє життя під час виконання бойового завдання. 21 червня відбулось прощання з Героєм, який загинув за свободу і незалежність України 13 червня 2023 року на території Луганської області. Рідні, односельчани, священнослужителі, побратими, колеги, мешканці громади спільно молилися за душу невинно убитого загарбниками Оборонця, який віддав найдорожче — своє молоде життя за кожного з нас.

 23 червня 2023 року у Хмельницькому віддали шану двом Героям російсько-української війни.
В останню путь провели 30-річного Артема Соколовського. Воїн загинув 21 червня поблизу міста Бахмут, Донецької області, під час виконання бойового завдання.
Також попрощалися із Святославом Банзулою. Герой віддав життя за Україну 20 червня в Сумській області. Тепер Герою назавжди 33 роки.

Староушицька громада висловлює щирі співчуття рідним та близьким загиблого Героя, Віталія Цьомко, 1984 року народження, із села Крушанівка. Віталій Валерійович загинув 19 червня, в бою за Україну, під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Левадне, Запорізької області. Вдовою залишилась молода дружина, осиротіли два сини.

17 червня у розквіті років пішов у Вічність 34-річний ізяславчанин солдат, водій-електрик відділення управління командира батареї артилерійської батареї Олександр Нікітішин… Пішов так, як йдуть усі справжні Воїни — при виконанні бойового завдання на Луганщині, звільняючи свою рідну землю від «русского мира». Мама втратила сина, кохана – люблячого та турботливого чоловіка, двоє донечок та синочок – найкращого у світі татка, друзі – хорошого товариша, Ізяславщина та Україна – Героя... 

Мешканці Ізяславщини отримали страшну звістку з фронту – загинув 43-річний солдат, гранатометник гірсько-штурмового відділення гірсько-штурмового взводу гірсько-штурмової роти Віктор Немирович. 17 червня 2023 року, виконуючи обов’язок військової служби на Донеччині, пішов у вічність новітній Герой… Безжальна війна забрала не лише його життя, а й мрії, і майбутнє… Єдиного сина у батьків… Указом Президента України за самовіддані дії, виявлені в захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України і вірність військовій присязі Немирович Віктор Григорович нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).

18 червня 2023 року на Херсонщині у селі Чорнобаївці під час виконання бойового завдання загинув житель села Пузирки – старший солдат, старший стрілець відділення стрілецького взводу – 27-річний Олег Семенюк. Без чоловіка залишилася дружина Катерина, з якої він одружився у 2019. Сім’я довго хотіла дитину. У них народилася донька Ірина. Тато бачив її лише два дні. Зараз дитині всього два місяці.

Трагічну звістку з лінії фронту про загибель воїна отримали жителі Білогір’я. 10 червня обірвалося життя Юрія Пилипчука. Військовий загинув під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Роботине в Запорізькій області. За своє життя Оборонець встиг попрацювати в правоохоронних органах, в органах державної влади та місцевого самоврядування, а коли прийшла пора захищати державу, взявши зброю до рук він став в ряди захисників України. 27 червня Білогірська громада оплакала свого Героя.
На Дунаєвеччині в останню путь проведуть Олександра Самбольського, 1973 року народження, жителя села Сокілець. Герой загинув 17 червня, захищаючи свою землю від російських загарбників.

23 червня 2023 року, жителі Красилівської громади зустріли траурний кортеж із Героєм, захисником України Іваном Кушніруком. Щирі співчуття найріднішим – мамі Героя Ганні Іванівні, доньці Софії, сестрі Галині, брату Юрію, дружині Альоні.

11 червня 2023 року біля села Роботине Токмацької громади Пологівського району Запорізької області під час виконання бойових завдань загинув Василь Горобець, житель села Миклаші Ямпільської громади Шепетівського району. Рідні і близькі Захисника до останнього сподівалися, що він вижив, та не судилося…

Старокостянтинів втратив свого Героя. Під час виконання бойового завдання трагічно загинув Ілля Обозюк. Йому був лише 21 рік. Оборонець обрав військову стежку свідомо. Батько і старший брат теж військовослужбовці. Зовсім юним, після 8 класу, пішов навчатися до Кам'янець-Подільського ліцею з посиленою військовою підготовкою, потім було навчання у академії Національної гвардії України у Харкові. Лише у цьому році він випустився з вищого навчального закладу...
25 червня у боях на території населеного пункту Благодатне Донецької області, отримавши поранення несумісні з життям, героїчно загинув Олександр Камінний, 1988 року народження, із села Заставці, Старосинявського району. Із 24 червня минулого року вступив до лав Збройних сил України. На фронті служив солдатом, водієм 2-го відділення вогневого ураження. У військового залишилися батьки, дружина, доньки.
8 червня у Запорізькій області під час виконання бойових завдань загинув командир штурмового відділення із Полонщини Богдан Шкуран, 1991 року народження.

24 червня під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Лобкове Запорізької області загинув старший сержант, стрілець-санітар Віктор Булима з села Голозубинці. Президент посмертно нагородив Віктора Булиму орденом «За мужність” ІІІ ступеня.
Також стало відомо, що на російсько-українській війні загинув кам’янчанин Володимир Тріщ. З 2016 року Герой мужньо відбивав наші кордони від окупантів, боровся за Незалежність України. Йому назавжди 32...

В місті Баранівка Житомирської області попрощалися з нашим земляком молодшим сержантом Віктором Назарчуком, 1994 року народження, який проживав в селі Лодзянівка Шепетівського району. 21 червня 2023 року Віктор Юрійович віддав своє життя захищаючи Україну від російських окупантів.

27 червня у Сатанові відбувся похорон загиблого Героя Олександра Сенька із села Кам’янка. Воїн долучився до лав ЗСУ 18 березня 2023 року. Служив солдатом у військовій частині А4667. Та лише через три місяці — 20 червня біля населеного пункту Григорівка Бахмутського району Донецької області Олександр Сенько віддав життя за рідну Україну.

На передовій загинув військовий Олексій Короташ, 1978 року народження із  села Хропотів. Він був загартованим воїном. Захисник проходив строкову службу, а з 2015 року брав участь в антитерористичній операції на сході України. Мав відзнаки за зразкове виконання службового обов’язку. Мобілізувався в перші дні повномасштабної війни. Воював у складі гірсько-штурмового батальону, був старшим стрілковим оператором. Захисник поліг 10 червня у боях на Запоріжжі. Олексій Анатолійович з честю виконав свій військовий та чоловічий обов’язок.

На війні загинув 28-річний хмельничанин старший лейтенант Іван Грисюк із села Мар’янівка, що в Хмельницькому районі. З 19 червня Іван перестав виходити на зв’язок, а  з 23 червня вважався зниклим безвісти. Пізніше рідні дізналися - він загинув. 11 грудня 2023 року героя провели в останню путь. Поховали Оборонця на Алеї Слави кладовища, що у мікрорайоні Ракове обласного центру.

 34-річний Дмитро Твердохліб загинув під час несення служби у війні з російськими окупантами у Запорізькій області.
Ігор Шарамко мав звання майора. Він помер при виконанні обов’язку. Не витримало серце… Йому було 52 роки. Ігор Шарамко був заступником командира з механізованого батальйону військової частини А 0998. Він вірно служив Україні та виборював її незалежність.
Павло Дудар загинув на Донеччині, отримавши смертельні поранення під час штурмових дій військових формувань рф, 24 червня. Він був 1989 року народження. Мешкав у селі Білокриниччя Судилківської громади. Павло був гранатометником мотопіхотного відділення однієї з військових частин. 9 червня громада провела в останню земну дорогу Захисника. За особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі солдата Дудара Павла Миколайовича нагороджено орденом «За мужність ІІІ ступеня» (посмертно).

28-річний Анатолій Покутній із села Адампіль Старосинявської громади захищав країну із 2021 року. З березня 2022 він вважався безвісті зниклим після штурму села Кам’янка Харківської області. То був останній його штурм — 19-й. Тіло військового знаходилось на полі бою пів року.
Анатолія Покутнього поховали у вересні 2022 року. Указом президента України він відзначений державною нагородою «За мужність» ІІІ ступеня. У воїна залишилась мати та двоє неповнолітніх братів, які більше ніколи не почують його голосу та не обіймуть.
Колишня дружина загиблого Ольга Волинець створила петицію на сайті звернень до Президента України. Вона просить присвоїти загиблому звання Героя України. Станом на 8 годину ранку 28 червня петиція набрала 10 211 голосів із 25 тисяч необхідних. До кінця збору підписів залишилось 63 дні. Підписати звернення можна за посиланням.

29 червня, на шепетівській площі ім. Тараса Шевченка відбулося громадське прощання з Дмитром Юр’євим. Життя цього чоловіка обірвалося 22 червня 2023 року внаслідок раптової смерті на військових позиціях.
32-річний Дмитро Олександрович був солдатом, служив у гранатометному відділенні взводу роти вогневої підтримки гірсько-штурмового батальйону.
У покійного залишилося двоє маленьких діток.

Хмельничани віддали останню шану Герою російсько-української війни Андрію Гірченку. Воїн добровільно взяв до рук зброю та став на захист держави. Андрій Володимирович віддав життя за Україну 23 червня цього року облизу населеного пункту Павлівка Донецької області. За словами його побратима Євгена, боєць пожертвував власним життям, евакуюючи пораненого товариша. Тепер йому назавжди 44 роки. Поховали Героя на Алеї Слави кладовища, що у мікрорайоні Ракове обласного центру.

Першого липня Грицівська громада на Шепетівщині простилася з воїном Олександром Оніщуком із села Корпилівка. За особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі солдата Оніщука Олександра Олексійовича нагороджено орденом «За мужність ІІІ ступеня» (посмертно).

Олександр Олексійович загинув 26 червня, упродовж наступально-штурмових дій проти російських загарбників у Яковлівці Соледарської громади Бахмутського району Донеччини. Поховали 48-річного Героя російсько-української війни, батька чотирьох дітей, на новому кладовищі у Грицеві.

У боях з російськими військами загинули Захисники з Полонщини та Дунаєвеччини: Олег Марчук та Микола Підлісний
Штаб-сержант Олег Марчук, 1979 року народження, поблизу с. Грушеве Нікопольського району Дніпропетровської області, внаслідок переїзду військовою технікою помер від ушкоджень, несумісних з життям.
Микола Підлісний, 1986 року народження, житель села Чаньків, загинув 30 червня поблизу населеного пункту Роботине Запорізької області, підірвавшись на протипіхотній міні.  Відповідно до Указу Президента України  Миколу Володимировича нагороджено медаллю «Захисник Вітчизни» (посмертно).

26 червня 2023 року, в районі населеного пункту Богданівка Донецької області, під час бойового завдання загинув лейтенант, заступник начальника 2 прикордонної застави 2 відділу Державної прикордонної служби України Віктор Трайнич. Йому було всього лише 20…  Поховали військового із почестями під синьо-жовтим стягом у селі Требухівці.

Новоушиччина попрощалася зі своїм Героєм - Михайлом Кулаковим, який загинув 10 вересня минулого року поблизу населеного пункту Миролюбівка Херсонської області. Михайло Михайлович народився 3 грудня 1978 року в Новій Ушиці. У Збройних силах України Герой - з 2016 року, брав участь в Антитерористичній операції.
Загинув Михайло Михайлович як Герой захищаючи Україну та свій народ від російських окупантів. У Героя залишилися мама, брат, сестра, дружина, чотири донечки…

Трагічну звістку з лінії фронту про загибель воїна отримали жителі Староушицької громади. 2 липня обірвалося життя стрільця-снайпера Володимира Ткаченка із Старої Ушиці. Воїн загинув поблизу Кремінної на Луганському напрямку під час танкового обстрілу окупантів.  У Володимира лишилося дві прекрасних донечки.

1  липня, прикриваючи побратимів, героїчно загинув депутат VII скликання Хмельницької міської ради Андрій Черніцький.
У 2014 Андрій отримав поранення, будучи активним учасником Революції Гідності. Від самого початку російсько-української війни у 2014 році вступив до лав Збройних Сил України, воював в артилерії. Від початку повномасштабної війни у 2022 році пішов добровольцем у новостворений 19 стрілецький батальйон. У Андрія залишилась дружина Іванна та двоє дітей. Згідно з указами президента України Андрія Леонідовича нагороджено орденом “За мужність” III ступеня (посмертно).

Під час виконання бойового завдання, 26 червня поблизу села Старомайорська Великоновосілківської громади Волноваського району Донецької області загинув мешканець Нетішина сол­да­т, стріле­ць від­ді­лен­ня охо­ро­ни Віталій Берковський, 1976 року народження. Нагороджений від­зна­кою Пре­зи­ден­та Ук­ра­їни «За обо­ро­ну Ук­ра­їни» (пос­мер­тно).

У бою з російськими військами загинув мешканець села Лісківці (Кам’янець-Подільська громада) 32-річний стрілець відділення охорони взводу Олег Беньковський. Життя Воїна обірвалося під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Старомайське.

2 липня  у Луганській області внаслідок ворожого обстрілу загинув 28-річний прикордонник Андрій Рокоман. Оборонець нищив ворога у складі одного з підрозділів 9 прикордонного загону імені Січових Стрільців. У загиблого прикордонника залишилися дружина та маленька донечка.

5 липня 2023 року в останню путь провели Героя російсько-української війни 36-річного солдата Олександра Шевчука. Хмельничанин у квітні цього року пішов захищати Україну. Загинув воїн 30 червня на Луганщині під час виконання бойового завдання. Поховали Героя на Алеї Слави кладовища, що у мікрорайоні Ракове обласного центру.

5 липня 2023 року біля населеного пункту Бахмут Донецької області загинув водій 2 гранатометного відділення взводу вогневої підтримки штурмового батальйону Максим Басистий. Син військового, він ще у 2014-му обрав шлях захисту рідної землі, адже, як кажуть ті, хто знав Максима, не міг вчинити інакше. Про загибель Героя сповістили у Ленковецькій територіальній громаді. Нещодавно за звитягу на полі бою Максим Басистий отримав відзнаку "Золотий хрест" від головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного. У Оборонця залишилися мама, брат, дружина та маленький син.
У бою за свободу і незалежність України героїчно загинув старший солдат Леонід Оксюта, 1980 року народження, повідомили у Славутській громаді.
На російсько-українській війні загинув кам’янчанин В’ячеслав Зирянов. В’ячеслав був командиром стрілецького відділення сил територіальної оборони. Пішов до війська добровольцем. Загинув 7 липня, потрапивши під ворожий обстріл на Харківщині.
7 липня під час обстрілів з боку російських окупантів, загинув доброволець Ярослав Обочук. Він був кулеметником стрілецького відділення сил територіальної оборони.
6 липня у Харківській області під час проходження військової служби зупинилося серце військовослужбовця, старшого солдата військової частини А2573 Володимира Сасіна, 1978 року народження, із села Любомирівка. У полеглого залишилися мама і сестра.

7 липня у селі Гаврилівці в останню путь провели Олександра Боршуляка. Четвертого липня під час обстрілу противником по позиціях він загинув біля населеного пункту Іванівське, що на Донеччині. Олександру Боршуляку назавжди лишиться 24 роки.

Скор­ботна но­ви­на на­дій­шла у Лен­ко­вець­ку те­ри­то­рі­аль­ну гро­ма­ду Ше­пе­тівсь­ко­го району. 3 лип­ня, ви­ко­ну­ючи бойове зав­дання у на­се­ле­но­му пун­кті Чер­во­но­по­пів­ка Лу­гансь­кої об­ласті, під час яко­го був здій­сне­ний во­ро­жий нас­туп на бойові по­зи­ції Зброй­них сил Ук­ра­їни, внас­лі­док от­ри­ман­ня по­ра­нен­ня за­ги­нув во­дій про­ти­тан­ко­во­го від­ді­лен­ня про­ти­тан­ко­во­го взво­ду Ві­та­лій Кар­ма­зін.

Війна з російськими окупантами забрала життя Михайла Гука, 1992 року народження, жителя села Маленки (Антонінська територіальна громада). Боєць загинув 3 липня 2023 року під час штурмових дій в Бахмутському районі Донецької області.
Про ще од­ну втра­ту чо­тир­бо­ків­ча­ни діз­на­ли­ся у по­не­ді­лок, 10 лип­ня. На щиті повертається  додому водій відділення забезпечення  артилерійського взводу Олександр Ліщук. Герой загинув під час виконання бойового завдання  8 липня 2023 року в районі населеного пункту Юрківка Запорізького району Запорізької області.

Хмельничани віддали шану Герою російсько-української війни, капітану Сергію Кириленку. На початку повномасштабного вторгнення воїн боронив Маріуполь, вивів підрозділ з оточення. Пізніше боровся з окупантом на різних позиціях. Загинув під час виконання бойового завдання 6 липня 2023 року. Сергію Кириленку було лише 23 роки.
Поховали Героя на Алеї Слави кладовища, що у мікрорайоні Ракове. За проявлений героїзм та мужність під час виконання завдань із забезпечення захисту суверенітету та територіальної цілісності України Сергію Кириленку присвоєно посмертно чергове військове звання «капітан».
Також в останню путь провели  Героя російсько-української війни, 33-річного солдата Володимира Фурмана. Чоловік був бойовим медиком та рятував побратимів в гарячих точках фронту. Загинув 6 липня 2023 року.

11 липня 2023 року Хмельницький прощався із Героєм російсько-української війни сержантом Олегом Богачом. Воїн став на захист держави в квітні цього року. 5 липня на Донеччині Герой віддав життя за Україну. Тепер Олегу Богачу назавжди 45 років.  Згідно з указами президента України Олега Віталійовича нагороджено орденом “За мужність” III ступеня (посмертно).

12 липня громада попрощалася із теофіпольчанином Сергієм Кедруном. 

Під час військової служби загинув житель села Заруддя Теофіпольської громади Петро  Шклярук.

Під час  виконання бойового завдання 31 січня 2023 року в місті Бахмут загинув Олександр Булаївський, 1971 року народження, із міста Погребище. У жовтні 2014 року, після початку російсько-української війни, Олександр проходив військові збори, а з 2016 року служив у Мотилів-Подільському прикордонному загоні. З початку повномасштабного вторгнення росії, не чекаючи повістки з військкомату, 27 лютого 2022 року повернувся на попереднє місце служби, звідки був направлений на північні рубежі України де брав  участь у забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони Чернігівської та Сумської областей. У січні 2023 року направлений у найгарячішу точку бойових дій — м. Бахмут на посаду начальника комендантського відділення прикордонної комендатури швидкого реагування.
У його підпорядкуванні було 35 бійців. З ними він був пліч-о-пліч на передових позиціях до останнього свого бою.

Захищаючи Батьківщину, поліг Олександр Ковальчук, 1976 року народження, із села Судилків, що на Шепетівщині.
Оборонець загинув на Донеччині 11 липня 2023 року. Олександра Антоновича призвали на військову службу у вересні 2022-го. Він був солдатом, сапером інженерно-саперного взводу однієї з військових частин — Героєм до останнього подиху.

7 липня на Харківському напрямку загинув захисник, вірний син України, уродженець села Цикова — Вʼячеслав Муштак. Він був надто чесним і справедливим, а ще щедрим, відкритим, веселим, добрим, завжди допомагав іншим.
Побратими казали, що він був розрадою, бо жартував навіть у складних ситуаціях. Вʼячеславу назавжди 50...

12 липня, на Бахмутському напрямку, загинув стрілець-помічник гранатометника Андрій Балан, 1983 року народження, із села Скіпче. Відповідно до Указу Президента України за самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету, територіальної цілісності України та вірність військовій присязі, нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).
На фронті, при виконанні бойового завдання, загинув батько двох п’ятимісячних немовлят — сапер, кам’янчанин Віталій Гречка. Важкі випробування випали на долю хлопця - мати ростила його самотужки, без батьківського плеча. Хлопець виріс, одружився, пішов до війська. Страшна війна забрала його... Без батька залишились двоє немовлят Марк та Мія, без чоловіка згорьована дружина.
Номер картки для допомоги: Моно 4441114423491081, Приват 4149437875543637».

У жалобі й Антонінська громада, що на Красилівщині. Ворог обірвав життя Юрія Томашенка, 1994 року народження. Юрій Іванович був стрільцем – снайпером гірсько – штурмового відділення гірсько – штурмового взводу гірсько- штурмової роти, загинув внаслідок мінометного обстрілу противника, отримавши поранення несумісні з життям в Бахмутському районі Донецької області.
У Антонінах громада провела в останню путь 55-річного Юрія Прокопчука.
14 липня Ганнопільська громада провела в останню дорогу Валентина Ярощука, 1972 року народження, із села Соснівка.
Валентин Володимирович брав участь в АТО. Півтора року служив у складі добровольчого батальйону №25 «Київська Русь» Був головним сержантом взводу. З 2016 року працював заготівельником молока Рихальського молокозаводу. Останнім часом занедужав, з 6 липня перебував на стаціонарному лікуванні, і вже 12 липня помер. У свій час він був прикладом сили, відданості та безкорисливості для всіх нас.

13 липня Красилівська громада попрощалася з 27-річним Героєм – Андрієм Дерещуком. З початком повномасштабної війни, не зміг залишитись осторонь і добровільно став на захист України. З лютого Воїн рахувався зниклим безвісти. Проте декілька днів тому стало відомо, що Андрій загинув 24 лютого під час виконання бойового завдання на Донеччині. Висловлюємо найщиріші співчуття батькам та сестрі Героя. Відповідно до Указу Президента України, за особисту мужність і самовіддані дії виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, а також вірності військовій присязі нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня  (посмертно).

Більше року родина Велієва Аділа чекала, сподівалась, що чоловік знайдеться живим. Не судилося. Аділ зник безвісти ще в березні минулого року, з початком повномасштабного вторгнення, при обороні Київщини. Нещодавно стало відомо, що він тоді загинув. Без батька залишилась маленька донечка, дружина та мати.

9 липня 2023 року в районі населеного пункту Оріхів загинув 24-річний військовослужбовець з Полонської громади Юрій Куций.
Юрій Куций народився 3 травня 1999 року у селі Варварівка, що на Полонщині. «Він був призваний на строкову службу 29 травня 2019 року, після – Юрій підписав контракт і пішов на фронт. Він був розвідником розвідувального взводу механізованого батальйону. Боєць загинув під час виконання бойового завдання, у Запорізькій області”, — розповідає заступниця Полонського міського голови Тетяна Шамрай.
За її словами, Юрій Куций завжди хотів бути військовим і пішов на війну заради перемоги. У військового залишились батьки. «Це була золота дитина! Добрий, ввічливий, розумний, готовий завжди прийти на допомогу, - розповідають про свого Героя жителі громади. - Для усієї країни та громади це велика втрата. Бо скільки добрих справ ще міг зробити протягом життя Юрій». Відповідно до Указів Президента України, за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов’язку Оборонця нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).

На війні загинув 20-річний доброволець Богдан Марченков. Воїн поліг 11 липня на Донеччині під час виконання бойового завдання. Захисник був жителем села Лісоводи. Відповідно до Указу Президента України за самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету, територіальної цілісності України та вірність військовій присязі, нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно). Катерина Марченкова звернулась з петицією до президента, де просить присвоїти Богданові звання героя України, посмертно: «Мій брат добровольцем пішов у лави ЗСУ, підписавши контракт…Він був вправним та шустрим, швидко всього навчився, він був кращий з кращих, продовжив навчання ще на тиждень щоб навчитись працювати з кулеметом. 22 червня його перевели в 79 ОДШБ в/ч А0224 десантно штурмова бригада. Він пишався що потрапив до цієї бригади ДШВ- ЗАВЖДИ ПЕРШІ, так як і він всюди перший. 11 липня 2023 герой загинув , захищаючи всіх нас. Завжди був позитивним та добрим, надзвичайно сміливим. Він не боявся рятувати своїх побратимів під свист ворожих куль, завжди допомагав чим міг, ставив вище проблеми інших ніж свої.…».
Станом на 5 червня звернення зібрало 19 805 підписів із 25 000 необхідних. До кінця збору голосів залишається 27 днів. Підтримати петицію можна за посиланням.
На російсько-українській війні загинув Олександр Шумляковський. Олександр Віталійович працював учителем історії в одній з місцевих шкіл. З 2014 року пішов на війну, мав поранення, але одразу повернувся на передову. Від початку повномасштабної війни вдруге поранений в Бахмуті, де перебував майже рік, проте, дякуючи медикам, одужав. У березні минулого року відзначений медаллю «За військову службу Україні». На жаль, Оборонець загинув.
Жванецька сільська рада на фронті втратила жителя села Гринчук. Під час виконання бойового завдання на Лиманському напрямку 4 липня загинув Олег Хміль (Васильківський),1985 року народження.
15 липня назавжди повертається до рідного дому 44-річний ізяславчанин, во­їн ку­ле­мет­но­го від­ді­лен­ня ку­ле­мет­но­го взво­ду ро­ти вог­не­вої під­трим­ки Віктор Білоус. 12 липня він пішов у вічність. Указом Президента України за самовіддані дії, виявлені в захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України і вірність військовій присязі Білоус Віктор Дмитрович нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).

Під час виконання бойового завдання в зоні проведення воєнних дій на Донеччині 11 липня цього року загинув солдат, сапер інженерно-саперного взводу штурмового батальйону Іван Лобчук.  Боєць знайде свій спочинок у рідному Ізяславі на Алеї почесних поховань. Тепер йому навіки 37…
Ще один Воїн повертається додому на щиті – Олександр Глівінський, який був сапером інженерно-саперного взводу механізованого батальйону військової частини А4447, загинув, захищаючи нашу державу на Запорізькому напрямі. Чин поховання Воїна відбувся в селі Юровщина.

У Кам'янець-Подільській міській раді повідомили про загиблого на війні земляка. За інформацією пресслужби, на фронті загинув воїн Роман Пирог. Йому було 24-роки.

В боях за державність України своє життя поклав і житель села Колки Теофіпольської селищної ради – Роман Члек. Єдиний син у батьків, їхня надія та опора, 25 лютого 2022 року добровільно пішов на війну. За час служби побував у найгарячіших точках, де гідно виконував поставлені бойові завдання! Відповідно до Указу Президента України за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов'язку Захисник відзначений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно). 

Старший матрос Олексій Багрій був родом зі села Великі Мацевичі, що на Старокостянтинівщині. Загинув захисник 2 квітня 2022 року у Маріуполі під час виконання бойового завдання із відсічі ворога. Без батька залишились маленькі син та донька. Його відданість батьківщині відзначено орденом “За мужність” ІІІ ступеня (від 19 квітня 2022 р., № 263).

Старший солдат Ярослав Блажко був родом зі Старокостянтинова. Ще до повномасштабного вторгнення ніс службу на Кримському напрямку, брав у часть у бойових діях на Луганщині. У перші місяці війни 2022 року разом із побратимами із 80-ї окремої десантно-штурмової бригади стояв на захисті Миколаївської та Херсонської областей, а згодом – на Донеччині. Загинув 2 травня минулого року у Краматорському районі: на бронетранспортері потрапив під обстріл. За три місяці після загибелі бійця у нього та його дружини народилась донечка. Указами Президента Ярослав Блажко нагороджений орденами “За мужність” ІІ і ІІІ ступенів (посмертно).

9 липня під час виконання бойового завдання, пов’язаного із захистом Батьківщини на території Луганської області, загинув Олег Бондар, 1990 року народження, із села Олексіївка, Старосинявського району. У червні 2022 році був призваний на службу в ЗСУ до 25-ої аеромобільної бригади та служив у Сватово-Кремінна.
У 2023 році нагороджений відзнакою Президента України «За оборону цілесності України».

У неділю, 16 липня, горе та біль крають серця людей у Білевому та Путринцях Шепетівського району.
Понад рік 39-річний житель села Білеве, молодший сержант Олег Дитинчук вважався зниклим безвісти. І ось нарешті знайшовся, та, на жаль, вбитим… У рідних жевріла надія, проте дива не трапилося. Встановлено, що 29 березня минулого року під час виконання бойового завдання на Херсонщині смерть забрала відважного Захисника.
А життя 32-річного мешканця Путринців Олександра Деніскіна окупанти відібрали 14 липня 2023 року. Це сталося під час ведення бойових дій на Запоріжжі. На війні чоловік служив навідником гірсько-штурмового відділення гірсько-штурмового взводу гірсько-штурмової роти.

Захищаючи територіальну цілісність та державний суверенітет України, орієнтовно 12 липня 2023 року загинув бойовий медик взводу механізованого взводу механізованої роти механізованого батальйону, молодший сержант Роман Радченко, 1998 року народження. У перші дні повномасштабної війни Роман пішов до військкомату і був призваний на військову службу. Майже рік він працював у різних польових шпиталях, а 21 лютого 2023 року за власним бажанням був переведений в 3 окрему штурмову бригаду «Азов». З 12 липня 2023 року вважався зниклим безвісти. 22 липня Шепетівська громада попрощалася із Захисником.

12 липня поблизу населеного пункту Новоселівське Сватівського району Луганської області загинув стрілець-помічник гранатометника аеромобільної роти аеромобільного батальйону, солдат Олександр Савчук, 1988 року народження.  Він був відданий присязі на вірність Українському народу. Мужньо виконав військовий обов’язок. Згідно з Указом Президента України за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов’язку нагороджений орденом орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

15 липня на Донеччині обірвалося життя Володимира Рижого, 1988 року народження, із села Білокриниччя. На захисті рідної країни Володимир перебував з квітня 2022 року. Солдат військової служби, гранатометник відділення охорони однієї з військових частин Володимир Рижий боронив кордони рідної землі від російського окупанта. Вдома на нього чекала велика родина. Володимир був люблячим сином, коханим чоловіком та чудовим батьком для донечки і двох синочків.
На російсько-українській війні загинув 27-річний Сергій Стопнюк. Хлопець був люблячим сином, батьком та чоловіком.
Міський голова Кам’янця-Подільського Михайло Посітко сповістив про смерть Сергія Маланчука – розвідника добровольчого батальйону «Сонечко».
Білогірська селищна рада повідомила, що 13 липня під час виконання бойового завдання обірвалося життя захисника із села Квітневе Володимира Рабчевського. Військовий загинув поблизу населеного пункту Торське Донецької області. 

У понеділок, 17 липня, Берездівська громада Шепетівського району провела в останню путь воїна Михайла Палійчука зі Ставичан. Із 22 квітня 2020 року проходив строкову службу в лавах ЗСУ. 28 грудня 2022 року був мобілізований у зону бойових дій. Був сапером інженерного-саперного відділення інженерно-саперного взводу механізованого батальйону. 13 липня 2023 року загинув в ході виконання бойового завдання внаслідок одиночного проникаючого сліпого осколкового поранення.

На щиті додому повертається молодший сержант, командир розвідувального відділення 77 окремого батальйону Леонід Галушко. Герой загинув поблизу населеного пункту Червоне Запорізької області. Йому було всього 38… Леонід Петрович захищав Україну з 2016 року, був учасником АТО, нагороджений орденом “За мужність”. Без чоловіка залишилася дружина Олеся, а без батька – син Дмитро, який нещодавно вступив до військової академії м. Львів.

Боронячи нашу державу, на околицях Бахмуту загинув Василь Рудніцький. Служив на контракті в інженерній бригаді. Разом із побратимами з початку повномасштабного вторгнення був у найгарячіших ділянках фронту. Василю Рудніцькому назавжди залишиться 48 років. Без батька залишився син.

У Хмельницькому попрощалися з двома військовослужбовцями — 41-річним Романом Романюком і 40-річним Ярославом Дияком. Роман Романюк загинув 5 липня під час виконання бойового завдання поблизу села Берестове Бахмутського району (підрозділ  «накрила» ворожа артилерія). Залишилися в нього батьки, дружина, сестра, і двоє діток — 11 і 9 років”, — говорить Андрій. Поховали Героя на Алеї Слави, що в мікрорайоні Ракове.

Ярослав Дияк добровольцем пішов захищати Україну на початку повномасштабного російського вторгнення. Був під Бахмутом, там, 13 липня, загинув. Боронити країну від ворога для Ярослава стало справою життя, говорить староста села Шумівці Розсошанської сільської ради, де народився воїн, Катерина Борис. У Воїна залишилися батьки, брат, дружина і восьмирічна донька. Поховали Героя на кладовищі в мікрорайоні Гречани.

Капітан, командир інженерно-технічної роти  Олексій Комарніцький загинув ще на початку повномасштабної війни рф проти України 26 лютого під час авіанальоту на військову частину в  місті Охтирка Сумської області. 18 липня 2023 року Воїна поховали у рідному Кам'янець-Подільському.

У Городку поховали загиблого на фронті Андрія Поліщука. Воїн був призваний кілька місяців тому, був навідником-оператором. Загинув 17 липня на Бахмутському напрямку Донецької області. Йому було 37 років.

У селі Борсуки громада провела в останню дорогу 20-річного воїна — Назарія Грамчука. Молодий Герой загинув 17 липня 2023 року на Бахмутському напрямку внаслідок мінометного обстрілу.  Назарій Борисович народився 26 березня 2003 р. у с. Пижівка. З січня цього року проходив військову службу за контрактом. У загиблого залишилися мама та двоє братів.

22 липня у Волочиській громаді провели в останню путь 32-річного солдата Курбангелди Байлиєва.

Знову Теофіпольщина втрата на фронті серед наших кращих воїнів… На російсько-українській війні загинув житель села Поляхова Сергій Тимощук.

15 липня у Чорноострівській громаді попрощались із молодим Захисником України та жителем села Мар’янівка Валентином Марковим, 1991 року народження, із села Юхимівці Хмельницького району. У вересні 2015 року Валентин вступив до лав Збройних Сил України, брав участь в антитерористичній операції у складі 44 окремої артилерійської бригади дивізіону артилерійської розвідки. Нагороджений медалями «За відвагу» та «За заслуги», Грамотою за зразкове виконання поставлених завдань, відзнакою Президента України «За участь в антитерористичній операції» та Подякою Президента України за самовіддане служіння українському народові, сумлінне і бездоганне виконання службового обов’язку під час захисту суверенітету і територіальної цілісності держави.
З жовтня 2018 року Валентин Вікторович служив стрільцем 1-ї групи охорони та патрульно-постової служби 2-го взводу охорони та патрульно-постової служби роти Військової Служби Правопорядку. Був нагороджений грамотами за вагомий внесок, за сумлінне виконання службового обов’язку, за старанність та професіоналізм у виконанні службового обов’язку.
Під час повномасштабного вторгнення у квітні 2022 року Валентин був призваний на військову службу до військової частини А7013 65 артилерійської бригади.
10 липня 2023 року, під час виконання бойового завдання молодший сержант  Валентин Марков потрапив під артилерійський обстріл та отримав поранення несумісні з життям. Протягом кількох годин лікарі намагались врятувати його життя, та серце Героя зупинилось. Без батька залишилось два сина – трирічний Олександр, та сімнадцятилітній Артем, без чоловіка залишилась дружина Ольга, без брата залишився молодший брат Анатолій.

На російсько-українській війні, 30 червня, в районі села Роботине Запорізької області поліг старший солдат, старший механік-водій однієї з військових частин Дмитро Гром.

На війні загинув 33-річний заступник командира дивізіону артилерійської розвідки Дмитро Березюк із села Зоряне. Дмитро Вікторович був призваний 24 червня 2019 року в 44 окрему артилерійську бригаду, був учасником ООС.
З початком повномасштабного вторгнення захисник боронив країну в Житомирській, Київській областях, а також на Сході та Півдні. Загинув Дмитро Березюк 20 липня у Запорізькій області.

Нетішинець, солдат протитанкового відділення взводу вогневої підтримки аеромобільного батальйону Дмитро Гузовський, 1987 року народження, загинув 13 червня під час виконання бойового завдання біля населеного пункту Білогорівка Сєвородонецького району Луганської області. Загинув героїчною смертю на полі бою, відбиваючи натиск окупантів.

Сергій Корчевий народився 25 жовтня 1969 року в селі Глибівка Новоушицької тергромади. Із 2015 року брав участь в АТО/ООС. Його мобілізували 14 лютого 2022 року. Захисник проходив військові навчання на польових зборах. Тут його і застала війна.
53-річний Сергій був гранатометником, доблесно воював з російськими окупантами, поки не захворів. Через хворобу 30 грудня 2022 року чоловіка комісували. Останні дні Сергій Павлович провів у рідному селі. Його серце назавжди зупинилося 10 липня. А 12 липня його поховали в рідному селі. У чоловіка залишилася сестра та племінник, який в лавах ЗСУ з 26 лютого 2022 року.

У бою поліг старший солдат  Руслан Данильчук, 1977 року народження, повідомили у Славутській громаді.

22 липня 2023 року на території Луганської області героїчно загинув гранатометник 12 парашутно-десантної роти,  житель села Терешки – Андрій Риженко, 1993 року народження. Відповідно до Указу Президента України за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі орденами Оборонця нагороджено «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).

21 липня на полі бою з російськими загарбниками поблизу н.п. Новоселівське Сватівського району Луганської області загинув мешканець Нетішина,  солдат, навідник 12 парашутно-десантної роти Олександр Буряк, 1987 року народження.

22 липня 2023 року в результаті артобстрілу в зоні військових дій, під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Лиман Перший Харківської області загинув 39-річний командир механізованого взводу механізованої роти механізованого батальйону, молодший лейтенант Сергій Перебейнос, 1983 року народження, із Шепетівки.  На початку повномасштабного вторгнення Сергій Перебейнос повернувся з Угорщини та пішов добровольцем на війну. Мав позивний «Козак». Загинув боєць 22 липня 2023 року в результаті артобстрілу під час виконання бойового завдання. В нього залишилися мама та двоє дітей: донька та син. 27 липня героя поховали на місцевому кладовищі Шепетівки.

17 липня поблизу Авдіївки загинув військовослужбовець ЗСУ Валерій Медвідь із села Варивідки (Білогірської громади Шепетівського району). Поховали Валерія 26 липня у рідному селі.

25 липня внаслідок ворожого артилерійського обстрілу загинув військовослужбовець Олег Львовський. З перших днів війни Олег Іванович добровільно вступив до лав ЗСУ і пішов на фронт солдатом саперної бригади. Відтоді перебував у найгарячіших точках фронту на Донеччині: витримав запеклі бої під Соледаром і Бахмутом. Свій останній бій провів на Бахмутському напрямку. Йому назавжди 53.

З 50-річним воїном Михайлом Вощиною попрощались 24 липня, у Хмельницькому. Загинув військовослужбовець Львівського прикордонного загону 18 липня у селі Григорівка Донецької області, внаслідок поранень несумісних із життям. У Михайла залишились батько та дядько. Поховали його на кладовищі у мікрорайоні Лезневе обласного центру.

Судилківська громада Шепетівського району 27 липня повідомила про загибель на російсько-українській війні жителя цього села Руслана Роговського. Ця біда сталася 24 липня. Тоді мешканець Траулина загинув внаслідок мінометного обстрілу зосередження евакуаційної групи в одному з населених пунктів Запорізької області.
На війні чоловік був солдатом, кухарем господарчого відділення взводу матеріального забезпечення другого механізованого батальйону однієї з військових частин.
Про дату та час прощання із воїном в Судилківській громаді обіцяють повідомити додатково.

23 липня 2023 року в Запорізькій області загинув снайпер Євген Ткачук із села Борисів Плужненської громади Шепетівського району.  З перших  днів повномасштабного вторгнення  росії в Україну і до останнього, зі зброєю в руках Захисник мужньо боронив незалежність і територіальну цілісність нашої країни.  Загинув Герой 23 липня 2023 року під час виконання бойових завдань, пов'язаних із захистом Батьківщини, в населеному пункті Роботине. Герою назавжди залишиться 24 роки.

24 липня, під час виконання бойових завдань, в районі населеного пункту Північне Донецької області, загинув 46-річний Сергій Шликов.

У районі населеного пункту Північне Донецької області загинув житель села Козачки, старший солдат Андрій Савіцький, 1997 року народження.

Лісовогринівецьку громаду знову сколихнула сумна звістка. Борючись за усіх нас, на Донецькому напрямі героїчно загинув наш земляк, житель села Пашківці, Олександр Подворний, 1980 року народження.

Ще одна втрата Хмельниччини на війні. На фронті загинув житель села Гаврилівці – 23-річний Артем Латюк.
В березні 2022 року разом з побратимами Артем Володимирович знищив чимало російських танків під час деокупації Київщини. За особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України Президент України Володимир Зеленський нагородив Артема орденом «За мужність» III ступеня. На жаль, додому Герой повертається на щиті...

В Ізяславській міській раді повідомили про смерть 35-річного мешканця села Лопушне Романа Вигонського. «Як справжній чоловік у далекому 2015 році зробив свідомий вибір та прийняв виважене рішення піти захищати свою державу, аби не ганьбив ворожий чобіт нашу землю, аби під мирним небом жив український народ, - розповідають в міській раді. - Два роки (з 2015 по 2017 роки) воїн відважно боронив схід України від ворожого окупанта, а після повномасштабного вторгнення російського агресора у червні 2022 року знову взяв зброю до рук боронити свою Батьківщину. Цьогоріч повернувся додому відновити свої сили. Та, на жаль, 27 липня гаряче серце воїна припинилось битись…».

Чер­го­ва тра­гіч­на звіс­тка з фрон­ту на­дій­шла в Не­ті­шинсь­ку гро­ма­ду Ше­пе­тівсь­ко­го району. 27 лип­ня під час ви­ко­нан­ня бойових зав­дань поб­ли­зу н.п Клі­щі­їв­ка Бах­мутсь­ко­го району на До­неч­чи­ні за­ги­нув від рук ро­сій­ських за­габ­ни­ків не­ті­ши­нець — стар­ший сер­жант, стрі­лець­-по­міч­ник Ігор Кузь­мін, 1975 року народження. На території Нетішинської міської територіальної громади оголошена триденна жалоба.

Захищаючи Україну від російських агресорів, 27 липня до небесного легіону доєднався уродженець Дунаєвець Олександр Нановський, 1982 року народження.  Відповідно до Указу Президента України Олександра Миколайовича нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).

27 липня 2023 року під час військової служби на Запоріжжі не стало мешканця села Слобідка Рахнівська Павела Вінницького, 1995 року народження. 2 серпня громада провела в останню путь Героя російсько-української війни,  який віддав своє життя за свободу та незалежність країни.

25 липня 2023 року на Донеччині  війна забрала мешканця села Михнів, молодшого сержанта, начальника радіолокаційної станції радіолокаційного взводу батареї управління та артилерійської розвідки 33-річного Віталія Томчука.  Із перших днів повномасштабної війни Віталій Павлович пішов добровольцем захищати рідну землю від загарбника. Та на жаль, ненависна війна з росією забирає життя вірних синів та доньок України. Мама втратила сина, кохана – люблячого та турботливого чоловіка, діти – найкращого у світі татка, друзі – вірного товариша, Ізяславщина та Україна – Героя...

Хмельничани попрощалися із 38-річним командиром десантно-штурмового взводу Вадимом Юзьковим. Після початку повномасштабного вторгнення став на захист країни. Був тричі поранений.  Загинув 13 червня після ракетного обстрілу російськими військами командно-спостережного пункту на бойових позиціях у Луганській області. У Героя залишилися мати, сестра та двоє племінниць. Поховали Героя на Алеї Слави, що у мікрорайоні Ракове.

 На Ярмолинеччині попрощалися із загиблим бійцем 3 окремої танкової Залізної бригади 55-річним Миколою Лисом. Уперше на захист України від російського вторгнення Микола став ще у 2015 році. Був учасником АТО, виконував завдання командування на Донеччині. У 2016 році повернувся з військової служби. Після повномасштабного вторгнення російських військ в Україну 24 лютого 2022 року вже наступного дня чоловік прийшов у військкомат. Казав, що не може стояти осторонь і дивитися, як «діти гинуть». Він був досвідченим бійцем, побратими, часто значно молодші, називали його «дядя Коля», шанували, дослухалися. Служив у складі 3 окремої танкової Залізної бригади, був командиром танка. Брав участь у боях на Харківщині, Ізюмський напрямок.  «Остання розмова з рідними відбулася наприкінці березня 2022 року. Далі понад рік невідомості. Побратими розповідали про події в ніч проти 1 квітня 2022 року. Внаслідок ворожого обстрілу була пошкоджена техніка, багато бійців зазнали поранень і контузій. Але про Миколу Лиса точних відомостей не було. З того часу захисник вважався зниклим безвісти. Навесні 2022 року частина Харківщини була окупована росією аж до звільнення Збройними силами України восени того ж року. Тоді були віднайдені останки воїнів і розпочалося проведення ДНК-експертиз щодо впізнання тіл загиблих військовослужбовців», - розповідають у селищній раді.
27 липня рідним нашого земляка повідомили трагічну звістку: за результатами проведеної ДНК-експертизи стало відомо про загибель старшого сержанта Миколи Лиса 1 квітня 2022 року поблизу села Мала Комишуваха Ізюмського району Харківської області. 13 квітня 2022 року Указом Президента України Володимира Зеленського старшого сержанта Миколу Лиса «за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі» було нагороджено медаллю «Захиснику Вітчизни».

Двоє захисників з Летичівської громади полягли в боях, захищаючи Україну. На Луганщині обірвалося життя солдата  Павла Новощинського, 1991 року народження, а в Запорізькій області – сержанта  Сергія Чепіжка, 1966 року народження.

Старший солдат Іван Джурилюк повернеться на щиті до рідного села Улашанівки Шепетівського району 3 серпня.

Мужній молодий воїн загинув у Запорізькій області, захищаючи територіальну цілісність та незалежність України, під час артилерійського обстрілу 30 липня.

30 липня на Донеччині загинув 50-річний мешканець с. Радошівка, що на Ізяславщині, солдат, кулеметник кулеметного взводу стрілецької роти Віталій Тимощук. 23 жовтня відважний Оборонець повернувся до рідного села “на щиті”.

Трагічна звістка прийшла на Кам’янеччину. 31 липня на Луганщині біля населеного пункту Діброва загинув  мешканець села Біла, військовослужбовець Віктор Чорновол, 1976 року народження.

1 серпня у Хмельницькому провели в останню путь 47-річного прикордонника Віктора Коловоротного. З 1995 року Віктор Олександрович служив в Національній академії державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького. Майже 20 років готував майбутніх прикордонників на кафедрі вогневої підготовки.
Коли почалася війна, з перших поїхав в зону АТО як механік-водій БТР. Потім бін був інструктором в центрі вогневої підготовки при академії. Знову готувався їхати, але... Віктор Коловоротний помер 30-го липня внаслідок перенесеного інсульту.

В бою за Україну, її свободу й незалежність загинув Олександр Гаврилюк з Кам’янеччини. 10 вересня Воїну мав виповнитися 41 рік: ціле життя чекало попереду, але клята війна обірвала життя. Молодший сержант загинув ще в липні цього року, і лише зараз повернувся додому...

Внаслідок артилерійського обстрілу та авіаудару в районі Донецької області 2 серпня загинув штаб-сержант Дмитро Кляшторний, 1996 року народження, житель Деражні.
1 серпня назавжди зупинилось серце жителя селища міського типу Дунаївці – Анатолія Гончарука, який з перших днів війни добровольцем пішов захищати рідну країну та землю, мужньо виконуючи свій військовий обов’язок, за нашу з вами свободу та незалежність. Анатолію Гончаруку назавжди 54…

2 серпня прощалися з Героєм в Кам’янці-Подільському —  Романом Будовицьким. Коли розпочалась повномасштабна війна, Захисник перебував за кордоном, звідки активно займався волонтерською діяльністю. Відчуття потрібності на рідній землі повернуло його на Батьківщину. Роман пішов до війська. Повернувся на щиті, виконавши громадянський обов’язок...

Пятого серпня Шепетівська міськрада повідомила про те, що напередодні пішов з життя доброволець Андрій Кузмінський, 1977 року народження8 березня 2022 року проходив службу у Національній гвардії України. Під час виконання бойового завдання, біля міста Слов’янська на Донеччині, потрапив під обстріл фосфорними бомбами. Андрій Володимирович отримав опіки кінцівок, верхніх дихальних шляхів та контузію. Проходив лікування в госпіталі у місті Дніпрі й був комісований. За час військової служби неодноразово був відзначений державними нагородами та грамотами.

5 серпня, в Хмельницькому віддали шану 41-річному Олегу Галкіну, який загинув першого серпня на Луганщині. Без батька залишилися двоє дітей. Відповідно до Указу Президента України за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі орденами Оборонця нагороджено медаллю “За військову службу Україні» (посмертно).

3 серпня, внаслідок артилерійського обстрілу поблизу населеного пункту Мар’їнка на Донеччині, загинув Віталій Максименко із села Томашівка  Новодунаєвецької селищної громади. Про Героя згадують, що він був сміливий, рішучий, але водночас спокійний та виважений, мужній, справжній патріот своєї землі. Йому назавжди залишиться 30 років.

Із великим сумом та болем Дунаєвецька громада повідомила про загибель жителя села Миньківці — 33-річного Віктора Будіша. Другого серпня під час виконання бойового завдання Віктор Геннадійович отримав вогнепальне осколкове поранення поблизу населеного пункту Преображенка Запорізької області та був доставлений до Дніпропетровської обласної лікарні ім. І. Мечникова. Але, на жаль, 5 серпня він помер від поранень несумісних з життям. Рідні 33-річного полеглого сержанта Віктора Будіша з Хмельниччини просять підтримати петицію про присвоєння йому звання «Герой України» (посмертно). Станом на шосте листопада петиція набрала 16 тисяч із 25 тисяч необхідних голосів.

Чергова сумна звістка надійшла в Летичівську громаду. Виконуючи бойове завдання в районі населеного пункту Кліщіївка Донецької області, загинув житель селища Летичів, командир взводу, лейтенант Юрій Антонюк, 1998 року народження. «Війна забрала у батьків найдорожче – єдиного сина, у молодої дружини – коханого чоловіка, у товаришів – вірного друга, незабутнього однокласника, бойового побратима», – йдеться у дописі громади. Згідно з Указом Президента України за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі нагороджено орденом «Богдана Хмельницького» (посмертно).

2 серпня під час виконання бойового завдання на Донеччині загинув житель села Варівці. Обірвалося життя заступника командира бойової машини Миколи Івасюка, 1977 року народження. 

Захищаючи територіальну цілісність України, загинув Михайло Владика, 1996 року народження, житель села Маниківці.

Під час виконання службового обов’язку біля населеного пункту Мала Токмачка Запорізької області загинув 57-річний Микола Войтков із селі Кульчіївці Кам’янець-Подільського району.  До повномасштабного вторгнення чоловік працював на будівництві у Польщі. На фронт бійця призвали у січні цього року. Він був парамедиком й ніс службу у 33 бригаді медичного пункту другого батальйону. 21 липня 2023 року Микола загинув на Запорізькому напрямку, внаслідок мінометного обстрілу росіянами, а саме прямого влучання у медичну автівку.. Військовослужбовця похоронили на кладовищі у рідному селі. Окрім дружини, у загиблого залишилися троє дітей.

У російсько-українській війні загинув житель села Великі Мацевичі  Юрій Гладиш.

В бою за Україну загинув 52-річний кам’янчанин,  старший сержант сил територіальної оборони Харківщини Василь Трофіменко. Свого часу Василь брав участь в миротворчій операції в Югославії, за що отримав тоді нагороду, тож що таке війна Герою було відомо давно. Коли росія пішла на нашу країну повномасштабною війною, він вступив до сил територіальної оборони України. Клята орда забрала його життя.

В тяжкому смутку Берездівщина продовжує втрачати своїх Героїв.  У жалобі село Кутки. Під час виконання бойового завдання 4 серпня 2023 року біля селища Антонівки у Херсонському районі Херсонської області загинув Захисник України Олександр Дячук, 1993 року народження. 

7 серпня на російсько-українській війні пожертвував власним життям заради миру в наших домівках 23-річний уродженець села Маленькі Даньківці Сахновецької громади Шепетівського району старший сержант, командир евакуаційного відділення 2-го механізованого батальйону
Віталій Рудюк.

Захищаючи Україну від російських загарбників, загинув військовий Дмитро Мурін із села Гаврилівка, що в колишньому Теофіпольському районі. До лав ЗСУ долучився 2 грудня 2022 року, служив у десантно-штурмовій бригаді на Запорізькому напрямку. Поліг 3 серпня 2023 року поблизу населеного пункту Роботине. Відповідно до Указу Президента України за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов'язку Захисник відзначений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).

8 сер­пня під час ви­ко­нан­ня бойово­го зав­дання поб­ли­зу Но­во­ми­хай­лів­ки Пок­ровсь­ко­го району До­нець­кої об­ласті за­ги­нув стар­ший сол­дат, стрі­лець­-по­міч­ник гра­на­то­мет­ни­ка  Мак­сим Да­ни­люк, 1985 року народження.

Про смерть військового повідомили у Чемеровецькій громаді. «Із величезним сумом сповіщаємо про смерть мешканця села Бережанка, 53-річного Володимира Данчука. Володимир Миколайович народився у селі Кормильче, де й закінчив місцеву школу. Працював на підприємстві ПрАТ«Оболонь». З перших днів вторгнення рф на територію нашої держави був мобілізований.  Помер 9 серпня 2023 року у госпіталі Харкова» – йдеться у дописі громади.

На Хмельниччину прийшла трагічна звістка про загибель молодшого сержанта Сергія Головатюка, 1989 року народження, із села Велика Рішнівка Шепетівського району. Герой загинув 25 грудня 2022 року, виконуючи військовий обов’язок під час бойових дій на території Донецької області.
Сергій Олександрович 28 лютого 2022 року добровольцем пішов на військову службу, щоб захищати Батьківщину та кожного з нас. У загиблого Героя залишилися батьки, брат і сестра.  Згідно з Указом Президента України за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов’язку нагороджений орденом орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

7 серпня Ізяславська громада провела в останню путь солдата, водія-електрика апаратного взводу 44-річного Олександра Карпова із села Білогородка. Оборонець загинув у бою на Донеччині 3 серпня.
Гвардійська громада Хмельницького району днями попрощалася з полеглим Русланом Шулеповим. Боєць загинув 29 липня 2023 року під час артилерійського обстрілу у Красногорівці, що на Донеччині. Поховали Руслана Шулепова 7 серпня на місцевому кладовищі у рідному селі. У загиблого Героя залишились мати та сестра. Відповідно до Указу Президента України за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі орденами Оборонця нагороджено «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).

8 серпня внаслідок ворожого артилерійського обстрілу під час виконання бойового завдання біля села Старомайорського Великоновосілківської громади Волноваського району Донецької області загинув старший матрос 35-ї бригади Олександр Ходимчук. Олександрові Миколайовичу був лише 21 рік!

Звістка про загибель захисника України надійшла до Кам’янця-Подільського – загинув мешканець міста 58-річний В’ячеслав Попов. 

У Сла­вутсь­кій місь­кій ра­ді по­ві­до­ми­ли, що під час ви­ко­нан­ня бойово­го зав­дання із за­хис­ту те­ри­то­рі­аль­ної ці­ліс­ності Ук­ра­їни, за­ги­нув сол­дат Олек­сандр Грев­цов, 1990 ро­ку на­род­ження. У жовтні 2022 року був мобілізований до лав Збройних сил України. Службу проходив в артилерійському взводі військової частини А-4165. Солдат загинув смертю героя у бою з російськими окупантами в населеному пункті Білогорівка Луганської області 17 червня 2023 року, й тільки тепер його змогли поховати. У Героя лишились тато, дідусь, сестра та маленька племінниця.

14 серпня Улашанівкою на Шепетівщині поширилася сумна звістка - на війні загинув односелець. Напередодні, у неділю 13 серпня, воїн із цього села Богдан Музика зазнав на Бахмутському напрямку осколкових поранень, не сумісних із життям. Відповідно до Указу Президента України, за особисту мужність і самовіддані дії виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, а також вірності військовій присязі нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня  (посмертно).

16 серпня надійшла сумна новина про загибель 11 серпня біля села Роботиного Токмацької громади Пологівського району Запорізької області мешканця Старого Кривина Шепетівського району, солдата обслуги міномета Миколи Козака. Відповідно до Указу Президента України за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі орденами Оборонця нагороджено «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).

 17 серпня 2023 року поблизу н.п Мала Токмачка Запорізької області загинув Олег Кріль, 1977 року народження, із села Зеленче.

Орининська громада провела в останню дорогу Захисника, полковника служби цивільного захисту Віталія Кінца. 

17 серпня 2023 року, під час виконання бойового завдання на Запорізькому напрямку в результаті обстрілу вогневої позиції від осколкових поранень загинув командир відділення самохідного артилерійського взводу Вадим Гілевич, 1995 року народження, житель Волочиської громади.

Красилівська громада прощалася з бойовим медиком взводу вогневої підтримки, 37-річним солдатом Миколою Ковалішеним. Оборонець загинув 13 серпня в районі населеного пункту Мала Токмачка Запорізької області. Поховали військовослужбовця на кладовищі в його рідному селі. В нього залишилися мама, тато, брат.

 За Україну  віддав своє життя на території Донецької  області житель  селища Стара Синява Ярослав Гой. 

21 серпня в селищі Понінка Шепетівського району відбулося прощання із навідником механізованого відділення однієї з військових частин ЗСУ Борисом Комісарчуком. Цей воїн 1986 року народження загинув 14 серпня під час ворожого обстрілу біля села Лиман Перший Дворічанської громади Куп'янського району Харківської області.

20 серпня, в село Білогородка на Шепетівщині надійшла звістка з Луганської області про загибель 29-річного Олексія Андрусевича. Солдат, навідник парашутно-десантної роти 3-го парашутно-десантного батальйону поліг смертю хоробрих на Луганщині під час виконання бойового завдання 17 серпня. Згідно з Указом Президента України за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов’язку нагороджений орденом орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

Життя штаб-сержанта Дениса Круця, 1993 року народження, зі Славути Шепетівського району обірвалося в бою за свободу та незалежність України на російсько-українській війні.

 21 серпня у селі Божиківці попрощалися та провели в останню путь загиблого на війні українського воїна з Деражнянщини Сергія Маця. Під час виконання бойового завдання на Запорізькому напрямку військовослужбовець потрапив під танковий обстріл противника. Тепер Герою назавжди лишиться 23 роки. Згідно з Указом Президента України, за особливі заслуги у захисті державного суверенітету, територіальної цілісності, у зміцненні обороноздатності та безпеки України, вірність військовій присязі нагороджено орденом “За мужність” ІІІ ступеня (посмертно).

У Летичеві попрощалися із 20-річною молодшою сержанткою ЗСУ Інною Нявкевич. У Захисниці залишились батьки та сестра.

На українсько-російській війні загинув житель села Лисогірка кулеметник 2 стрілецького батальйону 53-річний Олександр Баліцький. Життя воїна обірвалося 21 серпня поблизу населеного пункту Діброве на Луганщині.

Ще один Герой повертається додому на щиті.  Стрілець, снайпер механізованого батальйону Сергій Шпачинський, 1974 року народження, помер від травм, отриманих при виконанні бойового завдання біля населеного пункту Діброва Луганської області 18 серпня. 

19 серпня в результаті ворожого мінометного обстрілу поблизу населеного пункту Роботине Пологівського району Запорізької області загинув головний сержант взводу оперативного призначення 45-річний Костянтин Стасюк.

21 сер­пня під час від­биття штур­мо­вих дій про­тив­ни­ка на До­неч­чи­ні ци­ніч­ний «ме­тал» обір­вав жит­тя 37-річ­но­го ізяс­лавча­ни­на-обо­рон­ця де­сан­тно-штур­мо­во­го від­ді­лен­ня де­сан­тно-штур­мо­во­го взво­ду де­сан­тно-штур­мо­вої ро­ти де­сан­тно-штур­мо­во­го ба­таль­йону Та­ра­са Оні­щу­ка. Указом Президента України за самовіддані дії, виявлені в захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України і вірність військовій присязі Оніщук Тарас Володимирович нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).

Чор­ні та кри­ва­ві ру­ки оку­пан­тів обір­ва­ли жит­тя мо­ло­до­му, мужньому си­но­ві Ук­ра­їни, жи­те­лю міс­та Ізяс­ла­ва, на­від­ни­ку а­еро­мо­біль­но­го від­ді­лен­ня а­еро­мо­біль­но­го взво­ду а­еро­мо­біль­ної ро­ти а­еро­мо­біль­но­го ба­таль­йону Ми­хай­лу Ко­пі­ло­ву.

Звістка про загибель захисника української землі надійшла в селище Понінки: 19 серпня в Захарівці Чугуївського району Харківської області поліг капітан та командир артилерійської батареї Володимир Нікончук, 1986 року народження.

У бою за сво­бо­ду і не­за­леж­ність Ук­ра­їни ге­ро­їч­но за­ги­нув стар­ший сол­дат Сер­гій По­лі­щук, 1994 ро­ку на­род­ження.

21 сер­пня ста­ло ві­до­мо, що у ро­сій­сько-ук­ра­їнсь­кій вій­ні за­ги­нув жи­тель се­ла Ло­зич­не, стрі­лець­-снай­пер ме­ха­ні­зо­ва­но­го від­ді­лен­ня ме­ха­ні­зо­ва­но­го взво­ду ме­ха­ні­зо­ва­ної ро­ти Ми­ко­ла Ти­мо­щук, 1984 ро­ку на­род­ження. На вій­сько­ву служ­бу був приз­ва­ний у дру­гій де­ка­ді бе­рез­ня 2023 ро­ку. Поліг внас­лі­док вог­не­паль­но­го по­ра­нен­ня, не­су­міс­но­го з жит­тям, поб­ли­зу од­но­го з місць дис­ло­ка­ції під­розді­лу на До­неч­чи­ні.

Уважких боях із російськими окупантами загинув український військовий Володимир Головецький із села Вишневчик Хмельницької області. Трагедія сталася 23 серпня під час мінометного обстрілу поблизу населеного пункту Новоандріївка, що у Запорізькій області. У 1993-1995 роках Володимир проходив термінову службу. У 2014-2015 роках брав участь в антитерористичній операції, забезпечуючи на території Донецької та Луганської областей у складі бойових підрозділів захист незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України. За гідне виконання військового обов’язку Володимира Володимировича було нагороджено відзнакою Президента. У квітні 2023 року він приєднався до українських військових та став на захист своєї Батьківщини.

25 серпня 2023 року хмельничани віддали останню шану Герою російсько-української війни Віталію Науменку. На захист держави військовий став ще під час активної фази АТО(ООС), підписавши контракт. Воїн загинув 29 червня 2023 року біля населеного пункту Старомайорське, Волноваського району, Донецької області під час виконання бойового завдання. Віталію Миколайовичу було лише 37 років. Поховали Героя на Алеї Слави кладовища, що у мікрорайоні Ракове.

28 серпня Хмельниччина попрощалася із молодим військовим Павлом Рожиком із села Кам’янка, що у Сатанівській громаді. Павло Рожик народився 15 січня 1997 року. Закінчивши 11 клас, вступив до Хмельницького Національного університету. Потім проходив строкову службу. Після чого підписав контракт і чотири роки служив у Національній гвардії. Коли розпочалася війна, він, не вагаючись ні на мить, став до лав Збройних сил України. Служив у 86 батальйоні ТрО. Побратими 26-річного хлопця кажуть, що він був відважним воїном. Брав участь у боях на Донеччині та на Херсонщині, де й загинув 22 серпня, захищаючи свою Батьківщину.

25 серпня на центральній площі Ярмолинець попрощалися із загиблим на фронті 33-річним нацгвардійцем Ростиславом Мельником.  Після повномасштабного вторгнення російських військ в Україну Ростислав вирішив, що у цей важкий час має зі зброєю в руках захищати свою країну. Хотів приєднатися до Сил оборони України, казав, що так він може «принести користь людям». Але мобілізували його не відразу. 2023 року чоловік все ж вступив у лави Національної гвардії. Пройшов відповідне навчання, після чого його направили на виконання завдань з оборони держави. 19 серпня на Запорізькому напрямку воїн потрапив під артилерійський обстріл, внаслідок чого отримав травми, несумісні із життя.

У боях за майбутнє незалежної України на Запорізькому напрямі загинув 37-річний заступник командира роти з питань морально-психологічного забезпечення роти молодший лейтенант Олексій Шевчук із Нетішина. Відомо, що лікарі ще боролися за життя Олексія після того, як він отримав поранення. Але серце його зупинилося.

23 серпня в Харківському військовому госпіталі помер головний сержант Едуард Ярошевський із Кам‘янеччини.  Оборонець був командиром відділення в місцевій територіальній обороні. З перших днів війни пішов добровольцем в ТРО. Стояв на кордоні та захисті Сумщини. З червня виконував бойове завдання на Харківщині на Куп'янському напрямку, мужньо відстоював волю нашої країни. Але серце воїна не витримало.

26 серпня у одній зі столичних лікарень зупинилося серце 41-річної військовослужбовиці Оксани Дементьєвої. З початком воєнних дій на Донбасі жінка уклала контракт зі Збройними силами України як військовий психолог. Працювала в Яворові Львівської області, Дунаєвецькому та Новоушицькому військкоматах. З початком повномасштабного вторгнення походила військову службу по мобілізації у військовій частині А 4456. В Оксани Дементьєвої залишилися батьки, син Даніїл.

30 серпня стало відомо про загибель на російсько-українській війні шепетівчанина Віталія Сєнькова. Віталій Юрійович служив навідником третього штурмового відділення другого штурмового взводу третьої штурмової роти другого штурмового батальйону однієї з військових частин. Захищаючи територіальну цілісність та державний суверенітет України, її свободу і незалежність, чоловік загинув 26 серпня біля міста Бахмут Донецької області.

31 серпня в Хмельницькому в останню путь провели Героя російсько-української війни, молодшого сержанта Володимира Линюка. Воїн в березні 2022 року добровольцем пішов боронити країну від агресора, воював в найгарячіших точках фронту. Серце Володимира Віталійовича зупинилося 26 серпня цього року на Сумщині. Герою був лише 41 рік.

Хмельницький знову прощався з Героєм, який віддав життя за Україну. В останню путь провели солдата Олександра Токовоя. Воїн загинув 22 серпня цього року поблизу населеного пункту Роботине Запорізької області. Тепер Олександру Михайловичу назавжди 48 років. Поховали Героя на Алеї Слави кладовища, що у мікрорайоні Ракове обласного центру.

Біля села Новоявленка Краматорського району на Донеччині під час виконання бойового завдання загинув старший лейтенант, пілот-штурман вертольоту Валентин  Воробець. 

Довгих три місяці родина, близькі, друзі, полончани плекали надію на краще, але дива не сталося… 9 червня 2023 року у бою за Україну, її свободу і незалежність, загинув старший сержант Микола Кукуруза. Герой поклав свою голову поблизу населеного пункту Жереб’янка Запорізької області.

31 серпня на західних околицях н.п. Бахмут Донецької області обірвалося життя солдата, гранатометника механізованого відділення механізованого взводу Олександра Деркачука, 1986 року народження.

28 серпня, внаслідок  ракетного удару поблизу населеного пункту Дорожнє Донецької області, загинув старший сержант, командир автомобільного відділення, 47-річний  Анатолій Свистун, житель села Требухівці.

 В АТ «Хмельницькобленерго» повідомили про загибель  електромонтера з ремонту повітряних ліній електропередачі, командира зенітного відділення одного з підрозділів ЗСУ Сергія Семенюка. Загинув Герой 25 серпня 2023 року, мужньо та віддано захищаючи Батьківщину. На початку повномасштабного вторгнення Сергій Семенюк не зміг стояти осторонь, швидко прийняв рішення бути добровольцем та прикласти максимум зусиль для звільнення України від загарбників. Енергетики з сумом усвідомлюють втрати – уже троє їхніх колег поклали своє життя у боротьбі із загарбниками.

30 серпня поблизу населеного пункту Мала Токмачка на Запорізькому напрямку загинув Олександр Наумов, 2002 року народження. Командир 2 самохідної артилерійської батареї самохідного артилерійського дивізіону Олександр Наумов виконував бойове завдання, під час якого у його службовий автомобіль попав ворожий артилерійський снаряд.

До Плужненської громади повернувся на щиті стрілець-помічник гранатометника механізованої роти Юрій Дем'янчук із села Велика Радогощ. Життя цього 32-річного Оборонця трагічно перервалося на Донеччині. Згідно з указом Президента України Володимира Зеленського, за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі,  Оборонця посмертно нагороджено почесним нагрудним знаком «Золотий Хрест».

Тридцятого серпня селище Понінка на Шепетівщині провело в останню путь солдата Олександра Государського, 1995 року народження. Воїн помер 26 серпя у військовому госпіталі  від множинних вогнепально-осколкових поранень. Їх він зазнав під час ворожого мінометного обстрілу на Донецькому напрямку 15 серпня. Поховали Олександра Леонідовича у Понінці на католицькому кладовищі. Відповідно до Указу Президента України за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі орденами Оборонця нагороджено медаллю “За військову службу Україні» (посмертно).

На початку повномасштабної російсько-української війни Василь Антонюков був призваний до лав ЗСУ. Вступив до першого батальйону 10-ї гірсько-штурмової бригади. 17 листопада 2022-го під час виконання бойового завдання героїчно загинув біля Яковлівки Бахмутського району, що на Донеччині. Згідно з Указом Президента України за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі орденом «За мужність» ІІІ ступеня (від 17 квітня 2023 р., № 230) нагороджено Василя АНТОНЮКОВА (посмертно). 

На жаль, Україна та наша громада втратила ще одного патріота і свого оборонця - мешканця с.Клубівка, солдата, гранатометника гірсько-штурмового взводу гірсько-штурмової роти гірсько-штурмового батальйону Василя Смолієвського, котрий загинув 31 серпня на Запоріжжі під час мінометного обстрілу. Тепер йому навіки 36…  Згідно з Указом Президента України за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов’язку нагороджений орденом орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

2 ве­рес­ня внас­лі­док ски­ду з во­ро­жо­го без­пі­лот­ни­ка ви­бу­хо­во­го прис­трою на лі­нії фрон­ту за­ги­нув сол­дат, ін­спек­тор при­кор­донної служ­би, во­дій 2 гру­пи си­ло­вої під­трим­ки На­ці­ональ­ної ака­де­мії Дер­жавної при­кор­донної служ­би Ук­ра­їни Юрій Сам­ковсь­кий, 1989 року народження, з Нетішина. Старшого солдата посмертно відзначили за мужність і самовідданість, виявлені у захисті України орденом «За мужність» ІІI ступеня.

13 сер­пня 2023 ро­ку під час ви­ко­нан­ня зав­дань, пов’яза­них із за­хис­том Бать­ків­щи­ни, в За­по­різь­кій об­ласті за­ги­нув меш­ка­нець се­ла Ро­го­ви­чі Олек­сандр Шев­чук, 1991 ро­ку на­род­ження. Кра­їна-те­ро­рист заб­ра­ла жит­тя у за­хис­ни­ка, у ді­тей бать­ка, у дру­жи­ни чо­ло­ві­ка, у бать­ка си­на, у рід­них та близь­ких до­ро­гу лю­ди­ну, у се­ла од­но­сель­ча­ни­на, у кра­їни гро­ма­дя­ни­на. Відповідно до Указів Президента України, за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов’язку Оборонця нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).

Хмельничани в останню путь провели Героя російсько-української війни, капітана Юрія Годущана. Воїн на початку повномасштабного вторгнення став на захист України. Загинув Юрій Вікторович 25 грудня 2022 року неподалік міста Соледар на Донеччині. Герою був лише 41 рік. Поховали Оборонця на Алеї Слави кладовища, що у мікрорайоні Ракове обласного центру. Згідно з Указом Президента України за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов’язку нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня (посмертно).

31 серпня 2023 року виконуючи бойове завдання щодо захисту незалежності України в районі населеного пункту Райгородка Сватівського району на Луганщині загинув солдат Олександр Шістер.

В районі населеного пункту Новоєгорівка Сватівського району Луганської області під час виконання бойового завдання загинув солдат Віктор Тодорашко. За життя Віктор Вікторович був відзначений почесним нагрудним знаком Головнокомандувача Збройних Сил України «Золотий хрест» і нагороджений Нагрудним знаком І ступеня «Хрест воїна-єгеря».

Загинув 28-річний воїн Машура Павло із села Довжок (Кам’янець-Подільська громада). У січні Оборонець був призваний на військову службу по мобілізації. Проходив військову службу на посаді командира десантно-штурмового відділення. Боєць загинув 30 серпня 2023 року внаслідок мінометного обстрілу українських позицій військовими рф на Запоріжжі. Відомо, що у воїна залишилися батьки та два старші брати.

Хмельниччина прощалася із Юрієм Заремським, 1990 року народження. Боєць —  фаховий військовослужбовець, служив за контрактом від 2014 року. З початком повномасштабного вторгнення росії в Україну, незважаючи на важке поранення в голову, повернувся на фронт. Юрій Заремський загинув на війні 27 серпня і лише за тиждень його побратим переконав командування дозволити поїхати на місце загибелі забрати тіло товариша з зони постійних обстрілів. До місця загибелі Юрія під'їхати було неможливо. Півтора кілометра один із побратимів волік тіло на собі.  Додому Юрія повернувся в закритій труні. У Захисника залишилася вдова та шестирічний син.

31 липня у Хмельницькому попрощалися із 40-річним мінометником Євгеном Квятковським. Коли почалася повномасштабна агресія, він у перший день пішов у військкомат. Тоді його не взяли. Сказали: «Твій час прийде». Призвали його в кінці лютого цього року.  Загинув Євген Квятковський 26-го липня у боях за Ямпіль на Донеччині. Сталося це в 11-й день народження його доньки. У чоловіка залишилися двоє дітей і дружина.

В той же день в Ярмолинцях провели в останню дорогу 23-річного бійця Національної гвардії України Тараса Чвартацького.  У день повномасштабного вторгнення рф в Україну Тарас Чвартацький вже першого дня добровольцем прибув до військкомату. Так він став військовослужбовцем Збройних сил України. Спершу служив в одному з підрозділів територіальної оборони. А у березні 2023 року захисник став у лави Національної гвардії України, 12 бригада спеціального призначення «Азов». Останнє повідомлення від бійця домашні отримали 26 серпня. За кілька днів з Луганщини надійшла трагічна звістка. 31 серпня під час виконання бойового завдання із забезпечення відсічі збройної агресії російської федерації старший солдат Тарас Чвартацький загинув. БОНДАРЧУК

Новоушицька громада прощатиметься з військовим Олегом Придеткевичем, 1992 року народження, із села Цівківці, який загинув 24 серпня 2023 року на фронті.  З січня цього року Олег Іванович проходив військову службу по мобілізації у військовій частині. Герой загинув під час виконання бойового завдання в районі н.п. Роботине Запорізької області. У нього залишилися батьки, дружина, діти, сестра. Відповідно до Указу Президента України за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов’язку Олега Придеткевича нагороджено орденом "За мужність III ступеня" (посмертно).

У боях за незалежність України під Бахмутом загинув військовослужбовець Ігор Бабко із села Мисюрівка Старосинявської селищної громади. Життя Героя обірвалося 11 липня, а через 9 днів, 20 липня, йому мало виповнитися 26 років. Воїн став на захист України ще 2017 року. У нього залишилися кохана дівчина та батьки.

12 червня на Бахмутському напрямку у бою за нашу батьківщину, виявивши стійкість та мужність, загинув Володимир Патрило, 1984 року нродження, із села Канівка.  В червні 2015 пішов боронити країну від агресора на сході — брав участь в антитерористичній операції на території Донецької області. В січні 2023 року був мобілізований до лав ЗСУ. У Володимира залишилась дружина Людмила, син Максим та брат Андрій.

Внаслідок мінометного обстрілу ворогом позицій ЗСУ загинув Ігор Марущак, 1975 року народження, із села Хребтіїв.  Був призваний по мобілізації на військову службу. Загинув Ігор Миколайович 4 вересня поблизу н. п. Діброва Луганської області. У нього залишилися мати, дружина, син.

Кля­та вій­на, під­ло роз­по­ча­та ро­сій­ськи­ми оку­пан­та­ми, про­дов­жує при­но­си­ти нес­тер­пний біль і го­ре Ше­пе­тівсь­кій гро­ма­ді. Шостого вересня під час виконання бойового завдання загинув стрілець аеромобільного взводу Володимир Рой, 1998 року народження.

У боях за свободу та незалежність нашої держави, мирне майбутнє українського народу загинув військовослужбовець Збройних сил України, старший солдат, житель села Михайлівці,  Володимир Каяфа, 1987 року народження. 22 серпня під час виконання завдань, забезпеченні здійснення заходів з Національної безпеки і оборони, відсічі у стримуванні Збройної агресії російської федерації в населеному пунктів Козачі Лагері Херсонської області внаслідок артилерійського обстрілу, отримав поранення несумісні з життям.

7 вересня Крупецька громада прощалася із загиблим захисником Сергієм Любенком. Провести в останню путь нашого героя прийшли бойові побратими, друзі та родина, односельчани, працівники установ та організацій, керівництво сільської ради. Поховали Сергія Петровича з військовими почестями на кладовищі у с. Срібне.

На території  Луганської  області віддав своє життя житель  села Залісся Олександр Зозуля

Додому на щиті з війни повернувся сержант Юрій Кузьмов, 1972 року народження, із села Лисець. 7 вересня під час виконання бойових завдань в районі Серебрянського лісництва, на західній околиці міста Ямпіль Юрій Григорович потрапив під ворожий мінометний обстріл. Військовослужбовець з пораненнями був евакуйований до лікарні Слов’янська. А наступного дня Юрій Кузьмов помер під час проведення хірургічної операції. У захисника залишились діти, дружина, онуки, мати, сестра та брат, який також зараз знаходиться у війську.

Сьомого вересня не стало молодшого сержанта Збройних сил України Вадима Бєлова, 1998 року народження. Вірний військовій присязі, захищаючи суверенітет та територіальну цілісність України, Вадим Андрійович загинув 7 вересня 2023 року поблизу Бахмута.

31-річний мешканець села Мислятин, солдат, навідник десантно-штурмового відділення Сергій Слободенюк загинув на Донеччині внаслідок ворожих вибухів. Не зважаючи на свій вік Сергій Миколайович був прикладом для інших воїнів, його бойовий дух вражав стійкістю і мужністю. Він лише зі своїм побратимів понад 12 годин стримував ворога на бойових позиціях, поки не прибула підмога українських військ. На жаль, 31 серпня чорні та криваві руки окупантів обірвали життя відважному сину України. Указом Президента України за самовіддані дії, виявлені в захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України і вірність військовій присязі Сергій Миколайович нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).

Про загибель одразу трьох військовослужбовців повідомили у Кам’янець-Подільській громаді.

На Харківщині загинув кам’янчанин Євген Кіценький. З початку повномасштабної війни росії проти України Герой пішов добровольцем до сил територіальної оборони ЗСУ.  Відмінно виконував свій обов’язок на посаді головного сержанта.

Ще один Герой-кам’янчанин пішов до небесного війська.  Олександр Красілич… Йому назавжди 45… З початком повномасштабної війни Олександр пішов виконувати свій громадянський обов’язок – боронити Батьківщину. Під час артилерійського обстрілу окупантами українських позицій в районі села Мала Токмачка, що на Запоріжжі, Воїн загинув, отримавши осколкове поранення не сумісне з життям.

Під час виконання бойових завдань із захисту України загинув Сергій Іванюк, 1979 року народження, із Кам'янця-Подільського. Двоє дітей, на жаль, залишилися без батька. Останнє місце спочинку Оборонець знайде в селі Вітківці.

11 вересня, Ярмолинецька громада провела в останню путь загиблого воїна, учасника російсько-української війни майстер-сержанта Володимира Гуменюка, жителя с. Соколівки. Захисникові назавжди залишиться 46 років. 

Навесні 2015 року Володимир отримав повістку з військкомату. Сумнівів у чоловіка не було – пішов і був мобілізований до українського війська. З того часу ніс службу в лавах Збройних сил України. Володимир Гуменюк – учасник АТО та російсько-української війни. З 2021 року в складі 24 ОМБр імені короля Данила виконував завдання із захисту України на Луганському напрямку. Був командиром кулеметного взводу. Мав позивний «Голова». Як командир Володимир думав найперше про те, щоб зберегти життя своїх бійців. Сам неодноразово був поранений та контужений, однак залишався в строю. Повномасштабне вторгнення російських військ в Україну застало Володимира з побратимами на позиціях у Луганській області. Востаннє на зв’язок з рідними виходив 6 березня 2023 року. З березня 2022 р. аж до вересня 2023 р. Володимир Гуменюк офіційно значився у списках зниклих безвісти. Тіло захисника Україна повернула в рамках обміну з противником. Після чого було проведено експертизу ДНК, за результатами якої на початку вересня 2023 року рідним Володимира сповістили про факт загибелі військовослужбовця ЗСУ майстер-сержанта Володимира Гуменюка 7 березня 2022 року поблизу населеного пункту Попасна Луганської області.  У Володимира залишилися дружина і двоє синів. Старший син – військовослужбовець Збройних сил України.

 У Красилівській громаді попрощалися із загиблим на війні стрільцем Романом Гіжицьким, 1991 року народження,  із села Яворівці. Солдат загинув 28 серпня поблизу Бахмута Донецької області.

Останню шану сьогодні віддали Герою російсько-української війни, солдату Івану Гасюку. Воїн віддав життя за Україну поблизу населеного пункту Хромове, Бахмутського району, Донецької області 5 вересня 2023 року.  Іван Гасюк сам виховував єдину доньку. Йому було лише 35 років! 

Попрощалися і з Героєм російсько-української війни, солдатом Павлом Шимковим із села Шумівці. Чоловік в січні 2023 цього року став на захист країни. Загинув 2 вересня на Запорізькому напрямку.  Тепер Павлу Анатолійовичу назавжди 44 роки. В нього залишилися матір, брат, сестра та двоє синів: одному – два рочки, а один тільки-но народився... Відповідно до Указу Президента України за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі орденами Оборонця нагороджено «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).

В ході виконання бойового завдання загинув мешканець села Почапинці Олександр Дорош, 1980 року народження. У квітні цього року Олександр Сергійович був призваний на військову службу по мобілізації. Пройшов військову підготовку у навчальному центрі. Служив у одній з військових частин міста Харків. Загинув Олександр Дорош 6 вересня 2023 року під час артилерійського обстрілу на території Запорізькій області.

У Кам’янці-Подільському прощалися ще з одним Героєм – молодшим сержантом Віктором Горчинським. Воїн з 2014 року пішов на фронт, аби боронити рідну Батьківщину. Був відданим службовому обов’язку, гідно виконував всі бойові завдання. З початком повномасштабного вторгнення отримав важке поранення, був вимушений довгий час проходити курс реабілітації, не здавався і хотів повернутися до нормального життя. Але організм не витримав навантаження… Захисник поповнив небесне військо. Родина осиротіла і залишилася без підтримки.

12 вересня 2023 року поблизу населеного пункту Вербове Запорізької області, захищаючи Батьківщину від ворога, загинув солдат Володимир Омельчук, 1993 року народження, із села Гончариха Старосинявського району. Із  10 липня  2023 року  був призваний на військову службу  по мобілізації до Збройних сил України. В Захисника залишилися мати, дружина, донька, двоє братів. Згідно Указу Президента України за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі Оборонця нагороджено орденом “За мужність” ІІІ ступеня (посмертно).

Захищаючи незалежність й територіальну цілісність України, поліг житель села Велике Залісся, Кам'янець-Подільського району, уродженець села Гута-Чугорська Староушицької громади старший стрілець Володимир Крачан,  1979 року народження. 22 червня 2023 року Володимир був мобілізований до лав Національної Гвардії. Проходив навчання в Великій Британії. По поверненні приймав участь в бойових діях. Оборонець загинув в бою на околиці населеного пункту Роботине Пологівського району Запорізької області. У результаті бойового зіткнення з збройними силами російської федерації він отримав поранення несумісні з життям.

10 ве­рес­ня поб­ли­зу на­се­ле­но­го пун­кту Ста­ро­ви­рів­ка Куп’янсь­ко­го району Хар­ківсь­кої об­ласті за­ги­нув жи­тель се­ла По­го­ріль­ці Ямпільської громади Ва­ле­рій Сха­би­ківсь­кий. Валерій Петрович не до­жив всього один день до сво­го п’ят­де­сят пер­шо­го дня на­род­ження. 

10 вересня 2023 року у 16-тій лікарні міста Дніпро перестало битись серце воїна-захисника рідної землі – мешканця села Кошелівка Олександра Тем`юка. Йому назавжди буде 42…

Солдат Олександр Хомяк, 1973 року народження,  із села Половинники загинув на околиці населеного пункту Роботине Пологівського району Запорізької області.

Днями загинув ще один захисник із Чемеровецької громади. Андрій Проскуровський народився 13 грудня 1990 року. Проживав на Кам'янеччині. Його призвали до лав Збройних сил України в червні цього року. Мужньо виконуючи свій військовий обов’язок у Донецькій області, Андрій поліг в селі Красногорівка 10 вересня. 

13 вересня, жителі Судилківської громади в останню земну дорогу провели захисницю рідної землі, військового медика Ірину Казьміну. Серце захисниці перестало битися 12 вересня у міській клінічній лікарні Дніпра. Ірина Сергіївна — старший лейтенант медичної служби військової служби за мобілізацією, проходила службу в одній із комендатур охорони та обслуговування повітряного командування «Схід». Бойова медикиня, хірург, вона рятувала життя військовослужбовців та надавала кваліфіковану медичну допомогу тим, хто її найбільше потребував. Як розповідають про медикиню в громаді, вона народилася у селі Іванівка на Дніпропетровщині, проте Судилків був їй дуже близьким: тут проживає її родина по матері.

18 вересня 2023 року в останню путь провели 47-річного сапера В’ячеслава Шухарева. Загинув Герой 12 вересня 2023 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Роботине Запорізької області. Поховали Героя на Алеї Слави кладовища, що у мікрорайоні Ракове обласного центру. Відповідно до Указу Президента України за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі орденами Оборонця нагороджено медаллю “Захиснику Вітчизни” (посмертно).

З фронту повертається додому на щиті головний сержант Дмитро Гаврілов. Дмитро починав службу з 2018 року. Спершу був солдатом, а після навчання став командиром відділення одного з підрозділів 14 бригади оперативного призначення НГУ «Червона Калина». Його серце перестало битися 14 вересня 2023 року. Загинув Герой під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Роботине Пологівського району Запорізької області в результаті мінометного обстрілу противником. Дмитру назавжди 25… У Pахисника залишилася дружина, мама і сестра. 

19 серпня на Запоріжжі загинув 40-річний молодший сержант, командир десантно-штурмового відділення десантно-штурмового взводу десантно-штурмової роти десантно-штурмового батальйону Юрій Овчарук. Майже місяць оборонець вважався зниклим безвісти. У рідних жевріла надія, проте, на жаль, дива не трапилося. Важко підібрати слова, якими можна було б вгамувати пекучий біль втрати єдиного сина материнське серце… Не вистачить слів, аби втішити дружину, дітей, онуків бійця. Згідно з Указом Президента України за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов’язку нагороджений орденом орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

Військовослужбовець Микола Семенов, 1982 року народження,  отримав поранення під час бойових дій в районі Бахмуту, проходив лікування у військово-медичному клінічному центрі м. Харків, де й помер 17 вересня 2023 року.

Загинув житель с.Малий Чернятин старший лейтинант Олексій Наумчук. Військовому було 27… 13 вересня під час виконання завдання по захисту Батьківщини в районі проведення бойових дій Олексій отримав важке порання голови. 20 вересня у лікувальному закладі міста Запоріжжя серце мужнього воїна зупинилося.

9 трав­ня під час мі­но­мет­но­го обс­трі­лу поб­ли­зу н.п. Же­реб’ян­ки За­по­різь­кої об­ласті за­ги­нув мо­лод­ший лей­те­нант, ко­ман­дир стрі­лець­ко­го взво­ду Ві­та­лій Ло­сі­нець, 1981 року народження. 

Хмельничани віддали останню шану Герою російсько-української війни, старшому солдату Володимиру Власішину. Воїн в 2014 році став на захист України та приєднався до полку «Азов». Загинув Герой 29 липня 2022 року на Донеччині. Йому було лише 29 років! Без батька залишилося двоє дітей.

В останню путь провели Героя російсько-української війни, командира взводу, лейтенанта Романа Туркевича. Воїн став на захист держави навесні цього року. Герой віддав життя за Україну 11 вересня поблизу населеного пункту Малі Щербаки, Оріхівського району, Запорізької області. Поховали Героя на Алеї Слави кладовища, що у мікрорайоні Ракове обласного центру. Роману Павловичу назавжди 41.

19 вересня 2023 року внаслідок мінометного обстрілу, отримавши поранення несумісні з життям, виконуючи бойове завдання поблизу населеного пункту Вербове, Пологівського району, Запорізької області загинув боєць із села Лисанівці Старосинявського району 42-річний Віталій Ніколов.
На фронті він служив солдатом, стрільцем-оператором другого механізованого відділення третього механізованого взводу третього механізованого батальйону військової частини. У січні 2023 року Віталія Ніколова призвали на військову службу по мобілізації до Збройних Сил України. У бійця залишилися батько, брат та сестра.

20 ве­рес­ня під час ве­ден­ня бойових дій поб­ли­зу на­се­ле­но­го пун­кту При­ют­не За­по­різь­кої об­ласті за­ги­нув на­від­ни­к гірсь­ко-штур­мо­во­го від­ді­лен­ня Вік­то­р Су­хець­кий, 1981 ро­ку на­род­ження.

Саід АЯТОВ загинув 19 вересня 2023 року, вірний військовій присязі та обов'язку під час ведення бойових дій на Запорізькому напрямі.

У Серединцях поховали воїна-стрільця із багатодітної родини. Юрій Борисюк, 1990 року народження, знайшов вічний спокій на кладовищі рідного села 20 вересня. Його загибель на війні сталася через ворожий мінометний обстріл тижнем раніше - 13 вересня. 27 червня 2023 року чоловіка призвали на військову службу. Юрій пройшов навчання в Англії, був хорошим стрільцем. Згодом опинився на Донеччині, де захищав рубежі України. Там і загинув...

 Як повідомили 26 вересня у Понінківській громаді, 17 вересня пішов у вічність солдат Юрій Микитенко. Загибель цього жителя села Залісся 1989 року народження сталася у Запорізькій області, "під час виконання бойових завдань, пов'язаних із захистом Батьківщини".

 На війні поліг Василь Лук‘янов. Причина загибелі цього чоловіка, який проживав в селі Калинівка, не конкретизується. Сказано лише, що життя військовослужбовця обірвалося 18 вересня 2023 року в селі Нижня Журавка Борівської громади Ізюмського району Харківської області.

23 вересня, на Донецькому напрямку, під час виконання бойового завдання, обірвалося життя старшого солдата, стрільця-помічника гранатометника 80-тої окремої десантно-штурмової бригади із села Осламів Анатолія Коломійчука. Йому було всього 24… Згідно з Указом Президента України за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі Оборонця нагороджено орденом “За мужність” ІІІ ступеня (посмертно).

На щи­ті до рід­ної Ше­пе­тів­ки по­вер­нувся сол­дат Ва­силь Ге­ра­сим­чук, 1983 ро­ку народження. Не по­ві­до­мив­ши рід­них, вліт­ку 2023 ро­ку він пі­шов до вій­ськко­ма­ту. Про те, що син у ла­вах Зброй­них сил Ук­ра­їни ма­ти діз­на­лась зі світ­ли­ни, яку він їй на­діс­лав. Ва­силь ро­зу­мів, що має обов’язок за­хис­ти­ти свою ро­ди­ну та за­без­пе­чи­ти гід­не май­бут­нє сво­їм ма­лень­ким пле­мін­ни­кам.
Ва­силь Вік­то­ро­вич за­ги­нув 20 ве­рес­ня 2023 ро­ку у До­нець­кої об­ласті ви­ко­ну­ючи бойове зав­дання пов’яза­не із за­хис­том Бать­ків­щи­ни. Зі слів ко­ман­ди­ра, Оборонець за­ги­нув смер­тю Ге­роя, ад­же зак­рив со­бою поб­ра­ти­мів, від­дав най­цін­ні­ше, що мав — своє жит­тя.

Смертельне поранення у місті Костянтинівка Донецької області отримав оператор-планшетист відділення управління зенітного ракетного взводу 1-го десантно-штурмового батальйону військової частини Руслан Бойко, 1998 року народження. У 2020 році Руслан Бойко пройшов строкову військову службу у Збройних силах України. Після армії проживав із батьками. У березні 2022 року служив у місцевій територіальній обороні у селищі Стара Синява при 10-му відділі Хмельницького районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки. З 20 червня 2022 року був призваний на військову службу по мобілізації.

Жителі Чорноострівської громади, провели вірного обов’язку та честі сина українського народу, справжнього патріота, безстрашного мужнього чоловіка, що не міг залишатись осторонь трагічних подій, які розгорнулись в нашій державі - 41-річного Олександра Ковальчука.
У 2000 році був призваний до лав Збройних Сил України. 1,5 роки проходив військову службу у ракетних військах військової частини м. Хмельницький, де отримав звання молодшого сержанта. 7 березня 2023 року був призваний на військову службу до 95-ої окремої десантно-штурмової бригади Десантно-штурмових військ Збройних сил України у місті Житомир. 14 вересня 2023 року під час виконання бойового завдання із захисту територіальної цілісності Батьківщини, відсічі та стримування збройної агресії російської федерації проти України, в районі ведення бойових дій біля населеного пункту Вербове Запорізької області в результаті артилерійського обстрілу отримав поранення не сумісні з життям.

25 вересня Крупецька громада попрощалася із нашим захисником Русланом Шанковським, який загинув у бою з російськими окупантами у Запорізькій області.  Провести в останню путь загиблого воїна прийшли бойові побратими, родина, друзі та односельчани, працівники установ та організацій, керівництво сільської ради. Похоронили Руслана Федеровича з військовими почестями на кладовищі у с. Срібне.

27 вересня у Хмельницькому провели в останню дорогу Героя російсько-української війни Владислава Лахманюка. Під час виконання бойового завдання воїн отримав важкі поранення. 24 вересня в харківському шпиталі серце Героя перестало битися. Владиславу Вікторовичу було лише 27 років. Поховали Героя на кладовищі у мікрорайоні Гречани.

У Летичівській громаді в останню путь проведуть навідника 3 єгерського батальйону Володимира Гайдамака, 1978 року народження. Загинув воїн виконуючи бойове завдання в Ізюмському районі Харківської області.  Війна забрала у батьків найдорожче – молодшого сина, у дружини – коханого чоловіка, у трьох доньок – турботливого батька, у товаришів – вірного друга, незабутнього однокласника та бойового побратима. Добрим словом і світлим спомином згадують Володимира Васильовича колеги по роботі відділу освіти, молоді та спорту Летичівської селищної ради, де багато років він трудився водієм шкільного автобуса. Висловлюємо щирі співчуття рідним та близьким полеглого захисника.

23 ве­рес­ня ро­ку під час мі­но­мет­но­го обс­трі­лу в районі н.п. Бах­мут До­нець­кої об­ласті за­ги­нув сол­дат, вог­не­мет­ник вог­не­мет­но­го взво­ду ро­ти ра­ді­ацій­но­го, хі­міч­но­го, бі­оло­гіч­но­го за­хис­ту Олек­сандр Літ­ві­нен­ко, 1993 ро­ку на­род­ження. 

25 вересня 2023 року поблизу населеного пункту Мала Токмачка Пологівського району Запорізької області загинув старший сержант, старший оператор групи спеціального призначення Сил Спеціальних Операцій Збройних Сил України  Ілля Романовський , 2004 року народження, із села Мар’янівка Чорноострівської громади. За роки навчання у школі проявляв тільки високий рівень знань, був призером районних олімпіад і конкурсів, неодноразово нагороджувався грамотами і дипломами. Ілля успішно навчався в дитячій музичній школі по класу акордеона. Він цілеспрямовано займався спортом, представляв Хмельниччину  на всеукраїнських змаганнях з кіокушинкай-карате, був призером Чемпіонату України. Ще змалечку горів військовою справою, захоплювався військовою технікою, розповідають про Героя у громаді.  Бажання захищати Батьківщину було на стільки сильним, що юнак перейшов на індивідуальний графік навчання у Хмельницькому політехнічному коледжі, екстерном успішно здав сесію, захистив диплом, і, не дочекавшись випускного, добровольцем вступив до Збройних Сил України. Присягу на вірність українському народові  Романовський Ілля склав 26 квітня 2023 року. Під час проходження військової служби зарекомендував себе з позитивної сторони, користувався повагою у побратимів, під час виконання бойових завдань проявляв стійкість та рішучість. Він навіки залишиться у нашій пам’яті молодим, відважним та сміливим… Іллі назавжди 19.

10 жовтня 2022 року у селі Нове Поріччя, що на Городоччині, попрощалися з полеглим Героєм Павлом Дацем. Йому було всього 34 роки. Головний сержант-командир гранатометного відділення загинув 3 жовтня 2022 року, під час виконання бойового завдання, у населеному пункті Білогірка Херсонської області. Згідно з Указом Президента України від 30 травня 2023 року №310 Павла Даця нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).

27 вересня 2023 року під час виконання бойового завдання загинув житель села Крупець, заступник командира механізованої роти механізованого батальйону, начальник служби пожежної безпеки, капітан Дмитро Денисюк, 1995 року народження.

18 ве­рес­ня в Кра­ма­торсь­ку по­мер За­хис­ник Дмит­ро Се­ме­нюк, стрі­лець а­еро­мо­біль­но­го від­ді­лен­ня 2, а­еро­мо­біль­но­го ба­таль­йону. 29 груд­ня йому ма­ло ви­пов­ни­ти­ся 40 ро­ків… Сер­це Во­їна зу­пи­ни­лось, во­но не вит­ри­ма­ло не­людсь­ких на­ван­та­жень на лі­нії фрон­ту. 4, 5 та 6 жов­тня на те­ри­то­рії Не­ті­шинсь­кої місь­кої те­ри­то­рі­аль­ної гро­ма­ди ого­ло­шу­єть­ся три­ден­на жа­ло­ба.

3 жовтня, у Хмельницькому попрощалася із військовим Валерієм Дубенюком. Серце захисника раптово зупинилося 1-го жовтня. З 2013-го служив  у одній з військових частин Хмельницького, мав звання сержанта. Захиснику назавжди залишиться 52 роки... Поховали Валерія Дубенюка на Алеї полеглих Героїв у мікрорайоні Ракове.

Хмельничани віддали шану Герою російсько-української війни, молодшому сержанту Максиму Дячуку. Після початку повномасштабного вторгнення чоловік повернувся в Україну з-за кордону і пішов на фронт добровольцем. Воїн загинув під час виконання бойового завдання 30 вересня цього року на Донеччині. Йому було лише 32 роки. Поховали Героя на Алеї Слави кладовища, що у мікрорайоні Ракове.

Військовослужбовець Богдан Власюк із села Митинці (Красилівська громади) поліг у бою поблизу населеного пункту Мала Токмачка Оріхівського району Запорізької області. Йому було 28 років... У 2015 році Богдан Власюк відправився на строкову службу. Пізніше він продовжив їздити на заробітки. Коли почалася повномасштабна війна, перебував у Литві. Вже на четвертий день вторгнення повернувся в Україну. Матері сказав, що не може сидіти за кордоном, коли вдома відбуваються справжні жахіття. служив в 117 ОМБр. Був солдатом-водієм 3 відділення 2 взводу роти протитанкових ракетних комплексів. У травні 2023-го його бригада стала обороняти країну на Запорізькому напрямку. Саме там, під час виконання своїх обов’язків, Богдан Власюк загинув. Мати солдата розповідає, що син не встиг створити власну сім’ю. У нього залишилася мама і двоє рідних братів. Все, про що просять зараз рідні, долучитися до підписання петиції. Адже понад усе вони хочуть, щоб пам’ять про Богдана жила вічно. 

Другого жовтня у селі Пільний Олексинець, що на Городоччині, поховали загиблого Героя Сергія Ящука.  Він ніс службу у штурмовій роті водієм. Від 13 серпня Сергій вважався зниклим безвісти, а нещодавно рідні отримали підтвердження, що він загинув під час виконання бойових завдань, пов’язаних із захистом Батьківщини. Він обожнював своїх двох донечок — Віталіну та  Злату. І дуже любив свою дружину Наталію. 

Хмельничани провели в останню путь Героя російсько-української війни добровольця 86 окремого батальйону тероборони Дмитра Стахова. Воїн загинув 11 травня 2022 року під час виконання бойового завдання на Донеччині. У травні 2022 року стрілецька рота, у якій служив Дмитро Стахов, потрапила у засідку окупантів. Більше як рік чоловіка вважали зниклим безвісти. Лише нещодавно його тіло вдалося ідентифікувати за допомогою ДНК-тесту. «Друга стрілецька рота, в якій служив Дмитро, йшла на ротацію. Під селом Богородичне Краматорського району Донецької області є територія, яку ми називаємо «Шервудський ліс». Там вони потрапили в засідку. Хлопці на ходу прийняли бій, мужньо захищаючись. Але, на жаль, сили були нерівними» - розповідає офіцер-психолог 86 окремого батальйону ТРО Хмельниччини Віталій Олуйко. Поховали Героя на Алеї Слави кладовища, що у мікрорайоні Ракове. Дмитру Стахову тепер назавжди 32.

Із су­мом по­ві­дом­ля­ємо, що в бою за сво­бо­ду і не­за­леж­ність Ук­ра­їни ге­ро­їч­но за­ги­нув сол­дат Ан­дрій Мель­ник, 1984 ро­ку на­род­ження.

Боронячи Україну загинув бойовий медик із Кам’янця-Подільського Геннадій Боднарчук. 21 вересня 2023 року він отримав важкі поранення на Запорізькому напрямку, але вижив, сам наклавши собі джгут. Чоловіка не стало 4 жовтня в одній із лікарень столиці.
Геннадій Боднарчук пішов добровольцем на війну проти російських окупантів на початку повномасштабного вторгнення, в лютому 2022 року. Приєднався до бойових медиків одного з підрозділів Сил оборони, який займався аеророзвідкою. Воїн зміг урятувати чимало українських захисників.
Поранення, які Боднарчук отримав на півдні країни, виявилися надто важкими: ампутація, травма тазу, спини, сильна крововтрата. Оборонець боровся за життя, але, на жаль, життя обірвалося...

4 жовтня 2023 року в жахливій ДТП обірвалося життя військового з Кам’янця Павла Мироненка. Павло став на захист України 4 квітня 2022 року. Служив старшим офіцером групи безпеки військової служби, мав звання майора.

У Хмельницькому сьогодні прощалися з Вадимом Сенчуком із села Виноградівка Розсошанської громади. Військовий помер у шпиталі від отриманих на Запорізькому напрямку важких поранень.
В останню путь земляки провели 42-річного Андрія Скорубського із Хмельницького. Останні одинадцять місяців Захисник провів на Донецькому та Луганському напрямках. За цей час на війні він тричі отримував поранення, два рази був з контузією. Чотирнадцятого вересня під час відпустки Андрій Скорубський отримав медаль, а вже 30 вересня загинув під час мінометного обстрілу поблизу Сватового. У полеглого Героя залишилися батьки, дев’ятнадцятирічна донька та брат. Поховали Андрія Скорубського на Алеї Слави у мікрорайоні Ракове.

На російсько-українській війні загинув Віталій Удодов. Чоловік родом з Луганська, до Хмельницького переїхав у 2014 році, після окупації області проросійськими бойовиками. Кадровий офіцер, після звільнення у запас, останніх десять років керував СТО. Пів року тому військовослужбовець приєднався до лав Збройних сил України та став на захист держави. Життя Віталія Удодова обірвалося 29 вересня в Кліщіївці на Бахмутському напрямку. Тепер йому назавжди лишиться 45 років.

Ви­ко­ну­ючи обов’язок вій­сько­вої служ­би, пі­шов у віч­ність но­віт­ній Ге­рой, 47-річ­ний ізяс­лавча­нин Ва­ле­рій Гор­бач.

У важких боях з російськими окупантами загинув ще один воїн, мешканець села Кугаївці, Ігор Богатир, 1976 року народження, із Кугаївці.  21 березня 2023 року призваний до лав ЗСУ. Був водієм гранатометного відділення взводу вогневої підтримки. Загинув третього жовтня 2023 року поблизу населеного пункту Копані Запорізької області. За життя нагороджений почесним нагрудним знаком «Золотий хрест».

6 вересня 2023 року у російсько-українській війні загинув житель села Судилків, водій першого відділення першого взводу третьої стрілецької роти, старший солдат Михайло Моренець, 1988 року народження.  Оборонець був мобілізований у березні 2022 року Шепетівським РТЦК та СП. Три­ва­лий час рід­ні за­хис­ни­ка пуб­лі­ку­ва­ли в со­ці­аль­них ме­ре­жах до­пи­си, в яких йшло­ся, що Ми­хай­ло вва­жав­ся зник­лим без­вісти.  Поліг Михайло Іванович під час ведення штурмових дій противника в одному з населених пунктів Запорізької області.

Стрілець-помічник гранатометника десантно-штурмового батальйону Леонід Романюк мужньо виконав військовий обов’язок захищаючи свободу, незалежність та територіальну цілісність України. Життя Героя трагічно обірвалося 7 вересня 2023 року, всього через три дні після 44-річчя (народився Герой 4 вересня 1979 року). Прощалися з Воїном у двох громадах: Білогірській, де Леонід проживав останніх десять років, та у селі Тихомель Ямпільської громади, що є маленькою батьківщиною Героя.

6 жовтня городоччани провели в останню путь Віктора Дузяка, який вважався зниклим безвісти. Його серце перестало битися ще 17 серпня цього року на Запорізькому напрямку. Тепер йому назавжди — 50 років.

Життя водія-радіотелефоніста стрілецького батальйону із села Троєщина Володимира Дуліча, 1974 року народження, забрала триклята війна. Мужньо виконавши свій військовий обов'язок в бою за Україну, загинув під час мінометного обстрілу біля села Новоандріївки Оріхівської громади Пологівського району Запорізької області 4 жовтня 2023 року.

Восьмого жовтня Шепетівській громаді стало відомо про загибель на війні навідника першого кулеметного відділення кулеметного взводу другої стрілецької роти, старшого солдата Дениса Пивоварчука, 1987 року народження, із села Червоний Цвіт. Денис Володимирович з початком повномасштабного вторгнення,  відправивши дружину з дітьми у безпечне місце, вирішив стати на захист Батьківщини. Не вагаючись, 25 лютого 2022 року, зранку вирушив до військкомату, звідки і був мобілізований до лав Збройних сил України. І на війні він був одним із кращих – справжній чоловік, патріот і воїн. Денис був неодноразово відзначений командуванням. Загинув через рік, 5 жовтня. Без батька залишилося троє діток.

 Першого жовтня у розквіті років пішов у Вічність 29-річний житель села Щурівці Ізяславської громади, старший солдат кулеметного відділення взводу вогневої підтримки Сергій Швець.

Загинув на фронті житель села Новоставці Теофіпольської громади Володимир Щур.

У боях за Україну загинув ще один мужній воїн – прикордонник Андрій Юзьков із Шепетівки. За плечима він мав службу в ДШВ та участь в антитерористичній операції на Донбасі. Андрій Геннадійович після закінчення місцевої гімназії №4 одразу ж пішов на строкову службу в Десантно-штурмові війська ЗСУ.  Коли росія вперше напала зі зброєю на Україну, чоловік став на захист рідної землі – у 2016-2018 роках воював в межах антитерористичної операції (АТО) на сході. Згодом став прикордонником. Не відомо, в якій бригаді під час повномасштабної війни служив солдат Юзьков. Водночас наголошується, що його життя обірвалося 8 жовтня під час виконання бойового завдання. Очевидно, він загинув на Чернігівщині, захищаючи Новгород-Сіверську міську територіальну громаду. Йому назавжди залишилося 28 років... 

Шостого жовтня, внаслідок атаки ворожого безпілотника на Донеччині, загинув мешканець 46-річний Володимир Шаткевич. Герой мав звання сержанта, захищав Батьківщину на посаді командира бойової машини, командира штурмового відділення.

Сумна звістка про загибель солдата-навідника механізованого відділення механізованого батальйону Тараса Ювковецького надійшла у Плужненську громаду ще 4 жовтня. У Вічність цей наш 43-річний земляк пішов 24 вересня на Донеччині, захищаючи Україну від московитських загарбників. 

 У районі населеного пункту Макіївка Сватівського району Луганської області загинув житель  смт Стара Синява, солдат,  навідник  1-го  гірсько-штурмового відділення Віктор  М’ярковський, 1983 року народження.  З 10 квітня 2023 року був призваний на військову службу  по мобілізації 10-им відділом Хмельницького районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, служив в  Луганській області. Відданий військовій присязі на вірність українському народу, мужньо виконавши військовий обов’язок в бою за Україну, її свободу і незалежність, поліг 7 жовтня  внаслідок артилерійського обстрілу. Не одружений, проживав з батьками. Згідно з Указами Президента України за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету і територіальної цілісності України та за вірність військовій присязі нагороджено орденом «За мужність» III ступеня посмертно.

10 жовтня хмельничани віддали останню шану Олександру Чорному. Чоловік був майстром спорту з боксу та тренером боксерського клубу. Загинув воїн 5 жовтня під час виконання бойового завдання на Запорізькому напрямку. Олександру Івановичу назавжди 37... Поховали Героя на Алеї Слави кладовища, що у мікрорайоні Ракове обласного центру. 

Веснянський старостинський округ повідомляє, що у війні за незалежність України, під час бойового завдання, отримав несумісні з життям поранення Ігор Компан, 1986 року народження. Гарний сім’янин, найкращий татко і син, любимий чоловік і хороша порядна людина!

За свободу і незалежність України своє життя віддав ще один захисник — Сергій Мельник із Кам'янця-Подільського Хмельницької області. Свій останній бій він прийняв на Мелітопольському напрямку.  42-річний воїн загинув 30 вересня під час виконання бойового завдання поблизу Вербового Запорізької області. Понад тиждень він вважався зниклим безвісти, але 9-го жовтня тіло бійця знайшли. 

13 жовтня, живим коридором пам'яті та шани Красилівська громада провела в останню путь Героя Юрія Конуса, мешканця селища Анотоніни. Воїн захищав Україну у складі 2 гірсько-штурмової роти. Був механіком-водієм. Захиник загинув 10 жовтня під час штурмових дій в районі населеного пункту Макіївка Сватівського району Луганської області.

30 сер­пня поб­ли­зу на­се­ле­но­го пун­кту Ста­ра Гу­та Сумсь­кої об­ласті за­ги­нув 43-річ­ний во­їн Ан­дрій Ма­чу­лянсь­кий із Шепетівки. Жит­тя його обір­ва­лось від ос­колків во­ро­жих ви­бу­хів. 15 жовтня сотні жителів міста енергетиків на Шепетівщині прощалися із земляком, котрий пішов у вічність. 15-17 жовтня у Нетішинській міській територіальній громаді - дні жалоби.

На східному фронті під час штурму ворожих позицій біля села Єгорівка загинув боєць ЗСУ Роман Сік родом із села Лисець Дунаєвецької об’єднаної територіальної громади. Йому було лише 30 років! Без татка-захисника залишилася його донька.

Восьмого жовтня  2023 року у населеному пункті Приютне Запорізької області, мужньо виконавши військовий обов`язок, в бою за Україну, її свободу та незалежність загинув солдат 1 гірсько-штурмової роти 15 окремого гірсько-штурмового батальйону 128 окремої гірськопіхотної бригади – Іван Головатюк, мешканець села Великі Зозулинці, повідомили у Заслучненській громаді. Йому назавжди буде 26…

Про загибель на фронті військовослужбовця Михайла Рудого, 1990 року народження, повідомили у Полонській громаді. На фронті Михайло Вікторович служив ️водієм 3-го розрахунку 2-го артилерійського взводу. Відспівали воїна у церкві Святої Тройці.

10 жовтня 2023 року, в результаті обстрілу ворогом позицій у Бахмутському районі Донецької області, отримавши ушкодження не сумісні з життям від вибухів та осколків, загинув житель селища Антоніни – Іван Прокопчук, 1990 року народження, навідник 2 десантно-штурмового відділення.

Під час ворожого артилерійського обстрілу осколкове поранення отримав Дмитро Кодісов. До лав ЗСУ Дмитро Кодісов вступив у квітні 2023 року. Пів року городоччанин служив стрільцем-санітаром, поєднуючи боротьбу із ворогом з порятунком своїх побратимів. Та, на жаль, 9 жовтня життя Дмитра обірвалося. Відповідно до Указу Президента України за самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету, територіальної цілісності України та вірність військовій присязі, нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).

Захищаючи Україну від російського агресора, 12 жовтня 2023 року на полі бою загинув солдат, гранатометник 1 стрілецького відділення  Віталій Каплан, 1988 року народження.  Віталій Валерійович - доброволець в лавах ЗСУ з 2 березня 2022 року, з перших днів війни. На днях його 93 бригада "Холодний яр" вирушала на штурмове бойове завдання на бахмутському напрямку. Н жаль, Оборонець повертається додому «на щиті».

16 жовтня останню шану віддали Герою російсько-української війни, молодшому сержанту Олександру Баліцькому. Воїн став на захист України ще в 2014 році. Загинув Герой 10 жовтня 2023 року під час виконання бойового завдання на Харківщині. Олександру Валерійовичу назавжди 35. Поховали Героя на Алеї Слави кладовища, що у мікрорайоні Ракове обласного центру. 

12 жовтня 2023 року в лікарні міста Києва помер військовослужбовець, житель міста Дунаївці Сергій Гонтар. Народився Сергій 10 листопада 1990 року у Дунаївцях. На російсько-українській війні служив стрільцем-помічником гранатометника. Важке поранення отримав поблизу Новомиколаївки Запорізької області, інформують у Дунаєвецькій громаді.

Боронячи Україну від російських військових на Запорізькому напрямку загинув 31-річний Денис Михєєв, із села Івахнівці Кам'янець-Подільського району. Коли розпочалось повномасштабне вторгнення росії в Україну Денис пішов добровольцем на фронт. Це вже була його третя поїздка на війну. Денис був учасником АТО, пережив "Іловайський котел". І коли розпочалось повномасштабне вторгнення він знову став на захист Батьківщини. У Дениса Міхєєва залишились бабуся та дідусь, які його виховували, мати та рідна сестра.

На російсько-українській війні загинув Володимир Рижук, 2002 року народження, із села Коханівки Полонської громади. Життя солдата, навідника першого відділення охорони взводу охорони батальйону логістики однієї з військових частин ЗСУобірвалося 12 жовтня під час ворожого обстрілу біля села Макіївки Красноріченської громади Сватівського району на Луганщині. Про дату прощання із воїном буде повідомлено додатково.

Шепетівська громада попрощалась із загиблим воїном. Повернувся додому “на щиті” водій відділення безпілотних авіаційних комплексів розвідувального взводу Микола Поліщук. 12 липня 2023 року чоловіка мобілізували до лав Збройних сил України. Після проходження навчання спрямували для виконання бойових завдань у Запорізьку область. Оборонець загинув, виконуючи бойове завдання, 14 жовтня 2023 року.

У Хмельницькому сьогодні, 20 жовтня, провели в останню дорогу захисника української землі Віталія Шеремету. 14 жовтня внаслідок мінно-вибухової травми Віталій загинув у селі Райгородка на Луганщині. Героєві навіки залишиться 39 років.

16 жовтня 2023 року на території Харківської області внаслідок артилерійського обстрілу противника загинув житель села Закриниччя, Антонінської громади, стрілець помічник гранатометника Іван Волицький, 1985 року народження.

Молодший сержант Володимир Броварний загинув під час виконання бойового завдання на Донеччині.

На фронті загинув талановитий музикант з Камʼянця-Подільського Артем Белеуш, який з початку повномасштабної війни змінив мікрофон на зброю.

Серце 53-річного воїна-ізяславчанина, штаб-сержанта Дмитра Бабійчука перестало битися. Після важкого поранення на війні чоловік вів власний бій із хворобою, однак, на жаль, смерть здолала бійця.

18 жовтня городоччани провели в останню путь Віталія Костюка. Він загинув під час виконання бойового завдання на Луганщині. Відважного воїна похоронили у його рідному селі Стара Пісочна. Тепер йому назавжди — 46 років. Згідно з Указом Президента України за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі Оборонця нагороджено орденом “За мужність” ІІІ ступеня (посмертно).

18 жовтня 2023 року під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Урожайне, Волноваського району, Донецької області загинув солдат Сергій Довгополий із Старокостянтинова. Йому було 54.  Відповідно до Указу Президента України за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі орденами Оборонця нагороджено «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).

«Із глибоким болем повідомляємо, що  під час виконання бойових  завдань загинуло відразу двоє  наших земляків, жителів села Балин Івана Мельника та Віталія Орлова. Герої самовіддано стали  на захист нашої землі та до останнього безстрашно боролися  із російськими окупантами. Мужні захисники, безстрашні воїни, віддані патріоти України, цвіт нашої нації…Вони загинули за Україну, за мир на нашій землі, за нас з вами» – повідомив голова Кам’янець-Подільської райради Михайло Сімашкевич.

14 жовтня 2023 року на Луганському напрямку загинув Іван Ковальчук. Іван Васильович народився 17 листопада 1977 року в селі Качуринці колишнього Волочиського району. У 1995 році був призваний на строкову службу до лав Української армії. По закінченню повернувся у Волочиськ. Працював на цегельному заводі. Одружився, виховував двох донечок. З початком війни, у 2015 році боронив Україну на сході в складі ЗСУ. Останні роки, до початку повномасштабної війни, проживав з сім’єю у місті Гайсин Вінницької області. 

19 жовтня 2023 року на Запорізькому напрямку внаслідок нанесення росіянами удару ударним БпЛА типу Shahed загинув 33-річний старший солдат Олександр Кириченко.  Олександр бувводієм автомобільного відділення автомобільного взводу. У загиблого залишилися вагітна дружина, син та мати.

21 жовтня Берездівській громаді стало відомо про загибель на війні Андрія Сукача, 1995 року народження. Оборонець помер 20 жовтня 2023 року від отриманих поранень під час ближнього гранатометного бою з противником поблизу населеного пункту Макіївка Кремінського району Луганської області. 26 жовтня в селі Малий Правутин Берездівської громади Шепетівського району відбулося прощання з полеглим Героєм.

Двадцять першого жовтня навіки повернувся у рідну Клубівку Ізяславської громади 32-річний воїн Олександр Кучерук. Кулеметник відділення охорони батальйону охорони загинув на полі бою в Херсонській області 15 жовтня.

 22 жовтня  на війні загинув старший лейтенант, командир інженерно-саперного взводу інженерно-саперної роти  Олександр Яцюк, 1994 року народження, із Шепетівки. За особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов'язку, нагороджений орденом «Богдана Хмельницького» ІІІ ступеня (посмертно).

Під час виконання бойового завдання 20 жовтня 2023 року на Запоріжжі загинув солдат Артем Бурка, 1989 року народження, із Наркевицької громади. «На початку повномасштабної війни пішов добровольцем служити у 8 полк ССО. Артем Миколайович протягом служби виявляв  особливу стійкість та мужність і до останнього подиху був відданий військовій присязі на вірність українському народу» – повідомили у Війтовецькій об’єднаній територіальній громаді.

23 жовтня хмельничани віддали останню шану Герою російсько-української війни, солдату Андрію Блажку. Воїн віддав життя під час виконання бойового завдання на Запорізькому напрямку 22 вересня 2023 року. Андрію Валерійовичу було лише 35 років. Поховали Героя на Алеї Слави кладовища, що у мікрорайоні Ракове обласного центру.

Про загибель на Донеччині військового Олега Ковальчука повідомили у Волочиській громаді. З травня 2023 року воїн вважався зниклим безвісти. І лише 20 жовтня військові підтвердили загибель Героя.

19 жовтня у районі населеного пункту Лиман Перший на Харківщині загинув 48-річний Захисник Сергій Федотов.

22 жовтня внаслідок ворожого обстрілу на Бахмутському напрямку загинув Сергій Мельник,  1975 року народження, із села Слобідка Балинська.

22 жовтня 2023 року внаслідок бойових дій біля населеного пункту Петропавлівка Куп'янського району Харківської області загинув Максим Савіцький, 2003 року народження, із Старокостянтинова.

Скор­ботна звіс­тка із фрон­ту на­дій­шла у Сла­вутсь­ку тер­гро­ма­ду. Під артилерійський обстріл, виконуючи бойове завдання поблизу Малої Токмачки, що у Запорізькій області, ге­ро­їч­но за­ги­нув Вла­дис­лав Мед­зе­нівсь­кий, 2002 ро­ку на­род­ження. До Збройних сил України юнак пішов добровольцем, перервавши навчання, проходив військову підготовку у Великій Британії та Німеччині. Вдома на воїна чекали батьки та сестра.

25 жовтня 2023 року хмельничани віддали останню шану Герою російсько-української війни Олексію Чернявському. Воїн загинув під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Роботине Запорізької області 10 серпня 2023 року. Олексію Миколайовичу назавжди 29 років! Поховали Героя на Алеї Слави кладовища, що у мікрорайоні Ракове обласного центру.

На фронті загинув внаслідок поранень, отриманих поблизу населеного пункту Веселе Бахмутського району Донецької області оператор безпілотних літальних апаратів Павло Рибачок, 1996 року народження.

24 жовтня внаслідок артилерійського обстрілу на Запорізькому напрямку загинув Богдан Нашілов, 2001 року народження, житель с. Мазники.

Молодший сержант Володимир Гжелько пішов із життя 15 жовтня, відстоюючи територіальну цілісність України у Луганській області. Загинув внаслідок мінно-вибухової травми. Захиснику було 34 роки. У нього залишилася дружина та шестирічний син.

13 жовтня в результаті ворожого обстрілу на Харківщині загинув 30-річний солдат Андрій Демчик. Він був стрільцем стрілецького батальйону. Мешкав у селі Криволука Ізяславської громади. Захисник не дожив вісім днів до свого дня народження. У нього залишилась мати.

22 жовтня, виконуючи бойове завдання, внаслідок ворожого артилерійського обстрілу поблизу міста Авдіївка Донецької області загинув солдат, кулеметник 2 відділення снайперів взводу Дмитро Будига, 1993 року народження. У Дмитра залишилися мати, дружина та неповнолітня дочка. 6 травня 2024 року  у місті атомників матір загиблого військовослужбовця отримала відзнаку сина. Оборонця посмертно нагородили нагрудним знаком «За честь і мужність».

На війні загинув житель села Томашівки солдат ЗСУ 36-річний  Денис Новаковський. Герой був бійцем 65-ої окремої механізованої бригади у складі Сухопутних військ Збройних сил України. Служив на посаді старшого стрільця-оператора. Захищав Україну в найгарячіших точках південного фронту. Свій останній бій воїн прийняв 15 жовтня 2023 року. Відповідно до указу Президента України за особливі заслуги у захисті державного суверенітету, територіальної цілісності, а також за вірність військовій присязі Оборонця нагороджено медаллю «Захисник Вітчизни».

Миролюбненська територіальна громада у скорботі зустрічає нашого захисника Олександра Гиляки, 1973 року народження, з села Миролюбне.

Очікується прибуття тіла загиблого Героя Василя Синявського із села Спасівка (Сатанівська територіальна громада).

18 жовтня 2023 року  поблизу населеного пункту Роботине, Пологівського району, Запорізької області загинув солдат,  водій пожежного взводу  Володимир Смаль, 1977 року народження, із села Пишки. Згідно Указу Президента України за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі Оборонця нагороджено орденом “За мужність” ІІІ ступеня (посмертно).

У російсько-українській війні загинув боєць з Теофіпольської громади 28-річний Богдан Окаєвич із села Новоставці. Оборонець загинув у Сєвєродонецькому районі, Луганської області 28 вересня 2023. У нього залишилися батьки.

Олег Лаба був парамедиком. Після початку повномасштабної війни хмельничанина мобілізували. Він рятував життя побратимів на таких напрямках як Лиман, Кремінна. Проте й сам отримав чималі поранень. Мав одну ногу зламану. Нещодавно йому операцію робили. Інша нога теж була зламана. І рука так само. В очах в нього було 4 осколки. Проходив лікування, але серце не витримало й зупинилося 25 жовтня.  Йому було 30 років! Парамедика поховали на Алеї слави в мікрорайоні Ракове. У нього залишилися батьки та бабуся.

На Луганщині, виконуючи бойове завдання, 18 жовтня, загинув кулеметник стрілецького відділення 45-річний Андрій Бандола, повідомили у Кам’янець-Подільській міськраді. “Фаза” – так кликали його друзі, усі хто його чекав з Перемогою, до якої він докладав чимало зусиль. Герой назавжди залишиться у пам’яті рідних, друзів, бойових побратимів, усіх, хто знав його, любив і поважав.

25 жовтня під час ведення бойових дій на Запорізькому напрямку загинув солдат, навідник розвідувальної роти Руслан Безбородов, 1984 року народження, із Волочиська.

25 жовтня під час виконання бойового завдання на Донецькому напрямку загинув солдат, стрілець-снайпер Олег Лучко, 1984 року народження, м. Волочиськ.

27 жовтня під час виконання бойового завдання на Запорізькому напрямку загинув старший солдат – розвідник Микола Шавалюк,  1993 року народження, із села Користова.

27 жовтня в лікарні міста Дніпро від отриманих поранень під час бойового завдання на Донецькому напрямку помер солдат – старший оператор відділення протитанкових ракетних комплексів Олександр Сендзюк, 1993 року народження, із села Великі Жеребки.

 27 жовтня 2023 року, виконуючи бойове завдання, від час удару дроном-камікадзе завданого російськими військовими по позиції поблизу населеного пункту Роздолівка Бахмутського району Донецької області загинув солдат-радіотелефоніст управління стрілецького взводу Богдан Апарін ,1986 року народження, повідомили у Понінківській громаді.

30 жовтня під час виконання бойового завдання в районі Харківської області загинув Сергій Шинкарук, житель с. Буцневе.

На щиті додому повертається 33-річний Іван Пойдин із села Великі Мацевичі Старокостянтинівської громади. Перспективний молодий фахівець став до лав українського війська з перших днів повномасштабного російського вторгнення в Україну. Його мобілізували 26 лютого 2022 року. Відтоді військовий ніс службу. Іван був батьком двох дітей: синочка та донечки. Про дату та час прощання з воїном поки не повідомляють. 

Жителі Деражнянської громади попрощалися зі солдатом Валентином Сєдаковим. Воїн боронив Україну на Запорізькому напрямку. Загинув 21 жовтня.

2 листопада Славутська громада попрощалася та провела у вічність свого земляка, захисника України, командира батальйону, майора Миколу Сенькевича (позивний «Генерал Балу»), 1992 року народження, із Шепетівки.
З 2016 року прийнятий на військову службу за контрактом та призначений на посаду командира механізованого взводу 14-ї окремої механізованої бригади імені князя Романа Великого оперативного командування «Захід» Сухопутних військ Збройних Сил України. Брав участь в АТО/ООС. Попри важкі поранення – у 2017 році у Станиці Луганській, у 2022 році – у місті Макарів Київської області, був незламним та не втрачав бойовий дух. У Макарові отримав травми у результаті авіаудару та втратив багато побратимів після того, як їм вдалося зупинити ворожу колону бойової техніки та цим не дати рашистам зайти у Київ.
Після відновлення повернувся на Куп’янський напрямок, де брав участь у заходах щодо стримування російської агресії.
За період військової служби був відзначений командуванням, Міністерством оборони України та державними нагородами:
медаль «За військову службу Україні» (указ Президента України №131/2022 від 13.03.2022 року);
орден «Богдана Хмельницького» ІІІ ступеня (указ Президента України №169/2022 від 25.03.2022 року).
Майор Микола Сенькевич героїчно загинув під час виконання бойового завдання на Куп’янському напрямку 29 жовтня 2023 року.
У Героя залишилися мама, дружина, 4 дітей (двійнятка Марійка і Даринка 5 років, син Микола 3 роки й Кирило 12 років) та брат.

1 листопада 2023 року  Хмельницький прощався з 51-річним сержантом Юрієм Буряковським. Воїн був бойовим медиком та рятував життя українських захисників. Загинув Герой 13 жовтня 2023 року на Запорізькому напрямку. Поховали Героя на Алеї Слави кладовища, що у мікрорайоні Ракове обласного центру.

Із су­мом по­ві­дом­ля­ємо, що в бою за сво­бо­ду і не­за­леж­ність Ук­ра­їни ге­ро­їч­но за­ги­нув сол­дат Іван Ста­сюк, 1990 ро­ку на­род­ження. 31 травня 2023 року був мобілізований до лав Збройних Сил України. Службу проходив у десантно-штурмових військах Збройних сил України на посаді навідника. 28 жовтня 2023 року, виконуючи бойове завдання в районі між н.п. Хромове-Часів Яр Бахмутського району Донецької області, Іван Ігорович загинув смертю Героя. У захисника України залишилися дві донечки, дружина, батьки та брат.

Трагічна звістка надійшла й до Теофіпольської громади. На війні загинув житель селища Базалія Григорій Новосядлий.

15 жовтня, виконуючи бойове завдання в районі населеного пункту Новомихайлівка Покровського району Донецької області, загинув старший стрілець десантно-штурмового батальйону, штабс-сержант Сергій Жулкевич, 1981 року народження,  із Летичева.

20 жовтня Хмельницький попрощався з солдатом Олегом Дяком. Коли почалося повномасштабне вторгнення, залишатись осторонь просто не захотів, пішов на фронт добровольцем в листопаді минулого року. Спочатку він був на підготовці, так званій “учебці”, а згодом його відправили під Донецьк, де він проходив всю службу. Отримав перше поранення і був госпіталізований. Лікувався місяць. Йому була передбачена відпустка, але він відмовився. Так 10-12 днів він знаходився при частині. А після цього був на самому “передку”. В одному з боїв прилетів снаряд. Четверо його хлопців загинули. Вважалось, що і Олег загинув. Але коли бої закінчились, пройшло десь годин 6, їх почали забирати і побачили, що він живий. Пораненого військового терміново відправили до Дніпра, де його лікували місяць. Згодом був Київ і виписка, після чого воїну дали першу групу. За словами батька, поранення були вкрай тяжкі. В Олега були пошкоджені нирки, легені, печінка, роздроблена щелепа.
Після чергового лікування в Житомирі, захисника відпустили додому. Там його стан почав погіршуватись. Поранення виявились несумісними з життям. Олег помер 16 жовтня. Наприкінці місяця йому б мало виповнитись 44. У захисника залишились батьки і син.

На фронті загинув командира гранатомета молодший сержант Павло Полянський із Кам’янця-Подільського. Він поліг 15 жовтня під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Роботине Запорізької області. Захисник отримав смертельне поранення під час мінометного обстрілу. 

На війні 11 жовтня загинув  солдат-кулеметник Олег Пермінов, 2000 року народження, із села Западинці.

Життя Дмитра Чагарова, 1970 року народження, передчасно обірвала важка хвороба 17 жовтня. 

У Хмельницькому в останню путь провели Тараса Носова.  Він загинув, виконуючи бойове завдання на Луганщині. Без батька залишився 13-річний син.

З фронту повертається додому на щиті солдат Андрій Слободян, 1988 року народження,  із села Миньківці Дунаєвецького району.  Андрія призвали до лав Збройних Сил України 24 січня цього року. Воїн загинув під час артилерійського обстрілу 15 жовтня, з честю виконавши свій військовий обов'язок. Це трапилось поблизу населеного пункту Вербове Запорізької області.

Сержант Віктор Звозчик із Старокостянтинівської громади помер під час виконання службових обов’язків.

Іван Юзюк загинув 12 жовтня, виконуючи бойове завдання поблизу населеного пункту Мала Токмачка Запорізької області. Захисник був родом із Чернелівського старостинського округу. Він мешкав у селі Сорокодуби. Був 1980 року народження. 

У зоні бойових дій загинув 46-річний кам’янчанин Євген Боско. Євген став на захист України в березні 2022 року, коли рф ступила на наші кордони повномасштабною війною. 

Юрій Литвинюк народився 18 червня 1984 року у місті Волочиську. 30 серпня 2022 Юрія мобілізували. Він тримав оборону містечка Білогорівка, що на Луганщині. За сумлінну службу був відзначений медаллю. В червні 2023 року сім’я отримала звістку про те, що Юрій рахується зниклим безвісті. А 6 жовтня, після проведення експертиз, Юрія визнали загиблим під час бойового завдання із захисту територіальної цілісності Батьківщини. У Оборонця залишились батьки, дружина, син, дві сестри та брат. Його поховали 14 жовтня на Волочищині. 

Штаб-сержант Ігор Фараон був учасником бойових дій, помер від поранень і хвороби, пов’язаних із захистом Батьківщини 25 жовтня 2023 року. Поховають військовослужбовця на міському кладовищі Старокостянтинова.

На Запорізькому напрямку загинув бойовий командир, екс начальник Хмельницького обласного ТЦК СП Володимир Возний. Оборонець загинув близько 10-тої ранку в результаті бомбового удару. Йому було 45 років. 

3 листопада хмельничани попрощалися з 35-річним загиблим військовим, молодшим сержантом Дмитром Варіним. Після закінчення школи Дмитро Варін пішов в армію, а з перших днів російсько-української війни, 2014 року, пішов на фронт. Тоді він жив у Волинській області. Про це розповіла його сестра Анна Варіна. Жінка згадує — брав сказав, що чим раніше піде на війну, тим раніше прийде. Він просто сів у машину та поїхав на Схід. Після служби у зоні АТО Дмитро Варін лишився у Бахмуті. Працював оператором станків на заводі «Торчин», потім на хімічному заводі. А коли почалося повномасштабне вторгнення, знову мобілізувався. У середині червня 2022 року він перевівся у військову частину в Покровськ на Донеччині. Там він служив у складі 109 бригади територіальної оборони. 27 липня 2022 року разом з побратимами вирушив на завдання в район селища Велика Новосілка Волноваського району. Там він і зник безвісти разом зі ще одним військовим.

Дмитра Варіна шукали рік і три місяці. Родина до останнього сподівалася, що він живий та перебуває у полоні. Однак згодом знайшли його тіло. Особу встановили за аналізом ДНК, який порівнювали з аналізами його матері, сина та доньки. Причиною смерті захисника були кульові поранення.

У Дмитра Варіна залишилися син та дочка. Поховали його на Алеї слави у мікрорайоні Ракове.

Трагічна звістка з фронту надійшла у Дунаєвецьку громаду. Стало відомо, що загинув 39-річний стрілець Андрій Фурман із села Мушкутинці. Андрій загинув 9 жовтня під час ворожого мінометного обстрілу. Трапилось це поблизу населеного пункту Богданівка Донецької області. 

30 жовтня в зоні бойових дій на Запоріжжі, під час артобстрілу, загинув кам’янчанин Юрій Фролов.

Під час бойового завдання на Донеччині 31 жовтня 2023 року загинув житель села Маначин, солдат – навідник мінометного взводу Максим Кушнір, 1988 року народження. У загиблого залишилися батьки та брат.

30 жовтня 2023 року в ході виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Райгородка Сватівського району Луганської області загинув старший солдат Віталій Слідзінський.

30 жовтня, внаслідок  бойових дій поблизу населеного пункту Тополі Купʼянського району, загинув інспектор прикордонної служби 21-річний житель села Лисогірка Нікіта Баранов. Відповідно до наказу Головнокомандувача Збройних сил України Оборонця з Меджибізької громади нагороджено почесним нагрудним знаком «Золотий хрест» (посмертно). Відзнаку 12 квітня 2024 року отримали мати і брат полеглого Захисника.

Військовослужбовець Олександр Кодан проживав у селі Кащенці. Він був призваний на військову службу у серпні цього року. Пройшло три місяці, й солдат повернувся додому назавжди. Повернувся у віці тридцяти трьох років, у віці, коли здається, що все ще життя попереду, проте, у смерті свої плани на кожного. 3 листопада 2023 року провести Захисника в останню путь зійшлися усі небайдужі мешканці Білогірської громади.

3 листопада, внаслідок ракетного удару в населеному пункті Зарічне Запорізької області, загинув водій кулеметного взводу стрілецького батальйону, житель села Западинці, Віктор Новак. З початком великої війни Віктор приєднався до тероборони, а згодом вирушив на фронт. У Захисника лишилися дружина, донька, син, зять, невістка та онук.

4 листопада, у селі Ставичани Берездівської громади Шепетівського району відбулося прощання з полеглим захисником Віктором Кондратюком. 25 жовтня мужній та сміливий захисник України,старший навідник протитанкового відділення загинув від ворожого осколка. Згідно з Указами Президента України за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі нагороджено орденом “За мужність” III ступеня (посмертно). 

6 листопада в Хмельницькому провели в останню дорогу двох захисників української землі – Руслана Жижука та Юрія Возного. Військових поховали на Алеї Слави, що у мікрорайоні Ракове. Руслана Жижука «Художника» у травні цього року мобілізували до Збройних сил України.  27 жовтня під час виконання бойового завдання під Бахмутом 45-річний Оборонець загинув.  Загиблому Героєві Юрію Возному було 27 років. Піти захищати батьківщину Юрій хотів ще у 2014-у, але тоді йому було лише 18. Піти на службу у десантно-штурмові війська зміг піти минулої осені. Загинув Юрій Возний 5 вересня, рятуючи побратима під час ворожого обстрілу.

41-річний Олександр Прядка працював шахтарем, а коли почалася війна, пішов обороняти рідний Донбас. Оборонець загинув на Куп’янському напрямку 30 жовтня. Поховали військового на Алеї слави у мікрорайоні Ракове. У нього залишилася донька, а дружина має трьох прийомних дітей.

Володимир Гаврилюк мешкав на Старокостянтинівщині. Під час одного із боїв, у жовтні, він отримав поранення поблизу населеного пункту Новопрокопівка Запорізької області. Після цього чоловіка госпіталізували до КНП «Запорізька обласна клінічна лікарня». Та 29 жовтня серце бійця зупинилось. Поховають Володимира Гаврилюка у селі Партинці на сільському кладовищі.

38-річний Гребенюк Олександр із села Плужне був сапером інженерно-саперного взводу 4 аеромобільного батальойону. Захисник поліг 25 жовтня на Запорізькому напрямку. 

3 листопада 2023 року від отриманих важких поранень під час виконання бойового завдання поблизу міста Авдіївка Донецької області загинув 37-річний хмельничанин Дмитро Заморока.

4 листопада 2023 року в районі села Вербове Запорізької області, під час виконання військового завдання, загинув Олексій Гришин, 1979 року народження, із села Браїлівка. 

5 листопада на Донецькому напрямку у бою за Україну, її свободу, цілісність і незалежність, залишаючись вірним військовій присязі загинув житель Волочиська, старший солдат – навідник механізованого батальйону Олександр Тихолаз. В загиблого залишились батьки, дружина, донька і синочок, сестра зі шваґром і племінницею, бабуся.

В бою за Україну поблизу населеного пункту Кліщіївка Бахмутського району Донецької області, загинув уродженець селища Віньківці, командир бойової машини 42 окремої механізованої бригади 42-річний солдат Олег Мазур.

У ході виконання бойового завдання на фронті загинув снайпер Олександр Прокопченко, 2001 року народження. Був добровольцем та з 4 січня ніс службу в 10-й гірсько-штурмовій бригаді. Незважаючи на поранення, пройшов реабілітацію та повернувся на захист нашої незалежності. Поховання Героя відбудеться в с. Берездів. У Героя залишилися батьки, сестра та брат.

Хмільницька громада знову у скорботі. Днями стало відомо про загибель захисника України, солдата Анатолія Бичка, із села Широка Гребля, який з червня місяця вважався зниклим безвісти. На момент загибелі Анатолію було 41 рік.

Під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Григорівка Донецької області 5 листопада 2023 року загинув військовослужбовець ЗСУ, солдат, старший стрілець-оператор житель с. Горбасів Сергій Жвалюк, 1995 року народження.

На Київщині 8 листопада провели в останню земну дорогу 38-річного воїна Руслана Ергешова із села Залісся Друге Гуменецької громади. Чоловік став до лав Сил оборони добровольцем.  Життя захисника обірвалося на східному фронті в день народження його донечки.  Руслан Султанбекович у минулому працював у Голосіївському райуправлінні ГУ МВС України в Києві. Там же, в столиці, після одруження проживав із сім’єю. Із повномасштабним вторгненням Руслан добровольцем став на захист країни. Свій останній бій воїн прийняв 3 листопада на Донецькому напрямку. У захисника залишилися мама, дружина і двоє діток.

Внаслідок мінометного обстрілу в районі Донецької області 6 листопада загинув солдат Іван Колеснік, повідомили у Деражнянській міській раді.

8 листопада Улашанівська громада провела в останню земну дорогу українського воїна-захисника Романа Дудича, 1990 року народження, із села Полянь. 8 вересня 2023 року Роман був призваний до лав Збройних сил України. Під час проходження служби в лавах ЗСУ став стрільцем, помічником гранатометника. 2 листопада 2023 року життя Оборонця трагічно обірвалося. У Романа залишилися мама Зінаїда Вікторівна, дружина Марія, доньки Соломія та Поліна.

Солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни Олександр Любімов загинув у ході російського вторгнення в Україну в 2022 році. Олександр Олександрович  ніс військову службу на посаді стрільця-помічника гранатометника десантно-штурмового відділення десантно-штурмового взводу десантно-штурмової роти батальйону морської піхоти миколаївської 36-ї бригади морської піхоти. Згідно з Указами Президента України за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі нагороджено орденом “За мужність” III ступеня (посмертно). 

6 листопада 2023 року, виконуючи бойове завдання на Запорізькому напрямку поблизу населеного пункту Вербове, загинув Олександр Попченко з Кам’янця-Подільського. 43-річний «Даллас» у 2014 році пішов добровольцем захищати Україну від російських окупантів. Брав участь у визволенні міст на Донеччині та Луганщині. В Олександра Попченка залишилися дружина та двоє діток.

40-річного військовослужбовця, учасника бойових дій 2014 року Олександра Артюха із села Щурівці забрала не ворожа куля, не артобстріл на передовій, а хвороба, яка обірвала його життя 9 листопада... За весь час перебування на передовій, воїнові довелось побувати у найгарячіших точках Донбасу. А коли повернувся до рідної домівки, продовжив двобій із своєю хворобою, котру, на жаль, не вдалось здолати. У п’ятницю, 10 листопада, живим коридором слави жителі Ізяславської громади провели в останню путь Воїна Світла.

7 лютого під час бойових дій у Вугледарі Донецької області загинув солдат, стрілець-санітар Максим Купріянов, 1989 року народження. Тривалий час Воїна вважали зниклим безвісти… Потім ДНК- експертизи… Близькі та рідні не втрачали надії, що їхній Захисник живий, але, на жаль, дива не сталося… 

У бою за сво­бо­ду і не­за­леж­ність Ук­ра­їни ге­ро­їч­но за­ги­нув Оборонець із Славути Сер­гій Куз­ьмін­чук, 1981 ро­ку на­род­ження. Був мобілізований 9 червня 2022 року. Проходив службу у 65 окремій мехінізованій бригаді на посаді водія другого відділення взводу протитанкових керованих ракет. У Сергія Михайловича залишились дружина, двоє дітей, батьки та брати.

10 листопада 2023 року хмелиничани провели в останню дорогу трьох Героїв російсько-української війни. В Свято-Георгіївському храмі попрощалися з 48-річним Сергієм Вдовіним та 55-річним Романом Ткаченком. Воїни загинули 4 листопада 2023 року на Херсонщині під час виконання бойового завдання. У залі прощань Хмельницької міської ритуальної служби останню шану віддали Герою російсько-української війни 47-річному Сергію Пудову. Воїн віддав життя за Україну 21 липня цього року на Запорізькому напрямку.

У суботу, 11 листопада 2023 року, в останню путь провели солдата Віталія Холодюка. Воїн 6 листопада отримав смертельні поранення поблизу Бахмута. Герою було лише 33 роки. Солдат Ярослав Соловйов віддав життя за Україну 31 жовтня на Харківському напрямку. Герою було 52 роки. Поховали воїнів на Алеї Слави кладовища, що у мікрорайоні Ракове. 

7 листопада, виконуючи бойове завдання в районі населеного пункту Новоєгорівка Сватівського району Луганської області, загинув навідник єгерського батальйону Олександр Шулятецький, 1987 року народження, із селища Летичів.  Війна забрала у дружини – коханого чоловіка, у дітей – турботливого батька, у братів та сестер – дорогого брата, у товаришів – вірного друга, незабутнього однокласника, бойового побратима. 

Страшна звістка з війни надійшла й до Маківської громади. У сільській раді проінформували, що загинув Володимир Гаєвський, 1978 року народження. Ще 5 листопада, під час виконання бойового завдання на Донеччині, він зник безвісти. А через кілька днів, 11 листопада, військові підтвердили загибель захисника.

У російсько-українській війні загинув Богдан Луценко із Деражні. 17 листопада жителі Деражнянської громади провели військовослужбовця ЗСУ до місця вічного спочинку.

5 листопада у населеному пункті Сергіївка, на Луганщині, внаслідок мінно-вибухової травми загинув солдат-гранатометник  єгерської роти 2 єгерського батальйону 68-ї окремої єгерської бригади імені Олекси Довбуша Олександр Безпальчук, 1976 року народження, із села Котюржинці Заслучненської громади. У 2015 році Олександр воював в АТО. В нього залишилися дружина та мати.

Вадим Бойченко був хмельничанином. Він пішов воювати дев’ять місяців тому. Служив гранатометчиком. Воїн загинув 7 листопада у селі Терни на Донеччині. Він потрапив під мінометний обстріл. Йому було 42 роки. Вдома на нього чекали мати, дружина та троє дітей.

13 листопада 2023 року в селі Яблунівка прощалися з полеглим 30-річним Олексієм Піголем. Олексій Віталійович був мобілізований на військову службу 14 березня 2023 року на посаду розвідника. Відданий Військовій присязі на вірність Українському народу, мужньо виконавши військовий обов’язок в бою за Україну, її свободу і незалежність, загинув 5 листопада 2023 року під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Кліщіївка Бахмутського району Донецької області.

31 жовтня 2023 року поблизу населеного пункту Бахмут Донецької області, захищаючи територіальну цілісність України, загинув головний сержант, командир взводу автомобільної техніки ремонтно-відновлювального батальйону Микола Степанцов, 1970 року народження.

14 серпня 2023 року під час виконання бойових завдань із забезпечення відсічі збройної агресії російської федерації загинув військовослужбовець Національної Гвардії України бригади "Азов" 21-річний Олексій Чорний, позивний "Ріг". Друзі просять допомоги у підписанні петиції про присвоєння почесного звання Героя України військовослужбовцю. Прохання перейти за посиланням та підтримати своїм голосом.

3 листопада не стало військовослужбовця ЗСУ Олексія Решетника, 1982 року народження, із села Чечельник. Він боронив наш спокій від окупанта на Донецькому напрямку.

Захищаючи Батьківщину від ворога,10 листопада 2023 року віддав своє життя за Україну головний сержант, командир мінометного відділення Максим Олійник,  1998 року народження,  із села Пилява, Старосинявського району.

В останню путь жителі Чорноострівської громади провели Віктора Дмитренка - вірного обов’язку та честі сина українського народу, справжнього патріота, безстрашного мужнього чоловіка, що не міг залишатись осторонь трагічних подій, які розгорнулись в нашій державі.

Під час виконання бойового завдання на Бахмутському напрямку  загинув житель Волочиська солдат Андрій Іванов, 1978 року народження.

13 листопада під час виконання бойового завдання на Запорізькому напрямку загинув Юрій Андріящук, 1977 року народження, із села Колодіївка Кам’янець-Подільського району. У 2020 році підписав контракт з ЗСУ. Служив у 128 окремій гірсько-штурмовій Закарпатській бригаді. 

Хмельничани віддали останню шану Герою російсько-української війни, 35-річному старшому солдату Олександру Чіботару. Воїн загинув під час виконання службового завдання. Поховали Героя на Алеї Слави кладовища, що у мікрорайоні Ракове обласного центру.

Ямпільська громада навіки попрощалася із старшим оператором відділення групи спеціального призначення Віталієм Сачуком, який до останнього подиху боронив українську землю від російського окупанта. Оборонець отримав поранення несумісні з життям 14 листопада 2023 року в районі населеного пункту Богданівка Донецької області.

Тра­гіч­на звіс­тка на­дій­шла у Сла­вутсь­ку те­ри­то­рі­аль­ну гро­ма­ду Ше­пе­тівсь­ко­го району. На вій­ні за­ги­нув майор Ва­дим Са­бінсь­кий, 1983 ро­ку на­род­ження.

20 листопада 2023 року до свого рідного дому "на щиті" повернувся житель села Скаржинці, захисник України Олексій Каленський, 1987 року народження.

Під час штурмових дій у серпні цього року на Донеччині було важко поранено військовослужбовця Станіслава Хабовського, 1989 року народження, із села Маків. 18 листопада його серце перестало битися. Йому назавжди залишилося 34 роки.

На фронті загинув військовий Олег Гуменюк  із села Оринин Кам'янець-Подільського району. Коли розпочалося повномасштабне вторгнення професійний військовий без вагань пішов виконувати свій обов’язок перед державою. Він брав участь у бойових діях з 6 вересня 2022 року. Спочатку на території Харківської області, а з червня 2023 року — на території Донецької області (район Бахмута). Разом з бригадою звільняв окуповані території Харківщини та захищав Донеччину. На рахунку Олега Гуменюка десятки життів врятованих та повернених до життя побратимів. Але сам він поліг смертю Героя. Це трапилось 15 листопада, в районі населеного пункту Богданівка Донецької області. Вдома на нього чекали вагітна дружина, півторарічна донька, батьки та молодший брат.  Від імені побратимів з 2-ої роти 92-го окремого батальйону, життя яких врятував Олег, сім’я створила петицію на сайті звернень до президента. Вони просять вшанувати пам’ять Олега Гуменюка та надати йому почесне звання Героя України.  Станом на 8 листопада звернення набрало 2 453 голоси із 25 тисяч необхідних. До кінця збору підписів залишилось 89 днів. Підписати петицію можна за посиланням. 

17 листопада під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Іванівка Куп'янського району Харківської області, загинув солдат, заступник командира бойової машини 45-річний Юрій Вознюк, 1978 року народження, із селища Віньківці. Згідно з Указом Президента України за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі Оборонця нагороджено орденом “За мужність” ІІІ ступеня (посмертно).

32-річний Сергій Дячук був солдатом, механіком-водієм гірсько-штурмового відділення. Дев’ять місяців тому, 16 лютого, поліг під час виконання бойового завдання на Донеччині. Проте лише тепер воїн повертається додому. "На щиті"… Його родина мешкає у Лютарському старостинському окрузі.

15 листопада на Донбасі загинув 58-річний молодший сержант Олег Прокопчук із села Васьківців Клубівського старостинського округу.

У Ганнопільській громаді провели в останню путь навідника відділення морської піхоти Артема Паська, 1994 року народження, із Славути. Мужньо виконавши військовий обов’язок в бою за Україну, чоловік загинув 3 листопада 2023 року біля села Кринки Олешківської громади Херсонського району Херсонської області.

17 листопада під час обстрілу поблизу населеного пункту Північне Донецької області, отримавши поранення несумісне з життям, загинув солдат Віктор Вельган  із села Кугаївці. Оборонець брав участь у антитерористичній операції на сході України, учасник бойових дій. Військову службу по мобілізації  проходив у 2015- 2017 роках.  У 2018-2019 роках служив  за контрактом.  У 2022 році знову повернувся до лав Збройних Сил України, щоб боротися з російським агресором. Віктору Вельгану – назавжди 35…

4 листопада 2023 року, захищаючи Україну, під час виконання бойового завдання в складі підрозділу в Донецькій області, загинув  стрілець-санітар 1 штурмового відділення 1 штурмового взводу Дмитро Петричко, 1995 року народження.

18 листопада під час бойових дій у населеного пункту Новоєгорівка Луганської області загинув старший лейтенант 3 відділу прикордонної служби Вадим Погорілець, 1994 року народження, із села Ярославка.

21 листопада 2023 року, під час наступально-штурмових дій у Донецькій області, загинув розвідник - оператор розвідувального відділення розвідувального взводу розвідувальної роти однієї з військових частин, солдат Максим Дячук, 1987 року народження. Воїн був єдиним сином в родині шепетівчан.

 24 листопада, жителі обласного центру прийшли попрощатись востаннє з Віктором Вінічуком із села Баглайки Красилівського району.  До лав Збройних Сил України його мобілізували більш ніж місяць тому. Разом із побратимами виконував військові завдання на кордоні з росією у Сумській області. Там загинув 20 листопада. У захисника залишилися дружина, донька та син. Поховали Віктора Вінічука на Алеї померлих Героїв у мікрорайоні Ракове. Йому назавжди залишиться 49.

24 листопада у Красилові відбулося прощання з полеглим Захисником Сергієм Бабаніним. Пройшов пекло Бахмуту і сподівався, що на ротації в Сумській області буде спокійніше. Але ворожа диверсійна група зайшла на територію України і зробили свою чорну роботу – тоді загинув Сергій і його друг-побратим. Життя Героя обірвалося 16 жовтня 2023 року. В нього залишилися сестра, двоє дітей та дружина. Поховали військовослужбовця на кладовищі в селі Росолівці Старокостянтинівської громади. Йому назавжди залишиться 46 років...

22 листопада 2023 року на Донеччині при виконанні службового завдання загинув 25 річний захисник Богдан Собачинський.

Олександр Лопушанський, для рідних та друзів просто Сан Санич, народився та виріс у Хмельницькому. Там же на відмінно закінчив академію прикордонних військ. З 1993 по 2005 рік служив у Подільському та Ізмаїльському прикордонних загонах, згодом і на о. Зміїний.

З травня 2022 року став на захист своєї родини та Батьківщини. Після важкого поранення в Соледарі продовжував нести службу в 93-й механізованій бригаді «Холодний Яр». За бойові заслуги був нагороджений медалями та срібним хрестом.

19 листопада 2023 року загинув у бою за Незалежність України поблизу с. Кліщіївка, що на Донеччині. На жаль, за майбутнє свого народу, своєї родини, друзів Сан Санич заплатив надвисоку ціну…

6 квітня у селі Клинове, що на Сатанівщині, поховали Володимира Думного. Воїн віддав своє життя за Україну 1 квітня, стоячи на рубежі Запорізької області. Згідно з Указом Президента України, за особливі заслуги у захисті державного суверенітету, територіальної цілісності, у зміцненні обороноздатності та безпеки України, вірність військовій присязі Оборонця нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).

У Летичів 22 листопада на щиті повернувся Віктор Філонов. 15 листопада Віктору виповнилося 24 роки. Напередодні його було важко поранено у боях на Бахмутському напрямку, а 17-го листопада серце захисника зупинилося... 

У Війтівцях 22 листопада прощалися із захисником Андрієм Білим. Він віддав своє життя захищаючи Україну, йому назавжди залишилось 27... Життя Андрія обірвалося 16 листопада поблизу населеного пункту Степове Донецької області.

 У бою з окупантами Ярмолинеччина втратила ще одного Героя – Руслана Шинкарчука, 1970 року народження, родом із с. Ясенівки. У 2015 році брав участь в АТО. У 2022 році Руслан Шинкарчук знову влився в лави оборонців. Не чекав повістки, просто прийшов у військкомат з готовністю захищати свою країну, її майбутнє. Ніс службу на Київщині, з літа 2023 року – на Запорізькому напрямку, де точилися одні з найзапекліших боїв. Разом із побратимами неодноразово доводилося виходити на нульові позиції. З кінця вересня 2023 року зв’язок із воїном було втрачено. З 4 жовтня він офіційно вважався безвісти зниклим. Пошуки тривали півтора місяця. 14 листопада рідним сповістили про загибель Руслана Шинкарчука у бою 1 жовтня 2023 року в районі населеного пункту Роботино Запорізької області.  22 листопада Ярмолинеччина провела в останню путь загиблого воїна. Місцем останнього спочинку полеглого захисника молодшого сержанта Руслана Шинкарчука стало кладовище у його рідному селі Ясенівці.

За Україну  віддав своє життя на території  Сумської  області житель  селища Стара Синява Андрій Білань. Із початком повномасштабного вторгнення рф Андрій добровольцем пішов служити до місцевої ТрО, а весною 2022 року пішов служити на фронт на Куп’янський напрямок. На фронті служив молодшим сержантом, командиром 3-го стрілецького відділення військової частини, повідомляють у Старосинявській селищній раді. Він був молодшим сержантом. Командир Андрій Білань загинув 20 листопада між населеними пунктами Олексіївка та Новомиколаївка Сумської області. Вдома на нього чекали мати, брат, дружина та дві доньки — Марійка та Домініка. 

23 листопада хмельничани віддали останню шану Герою російсько-української війни, старшому солдату Богдану Мельнику. Воїн на початку повномасштабного вторгнення добровольцем пішов боронити країну. Загинув Герой 17 листопада 2023 року на Херсонському напрямку. Богдану Васильовичу назавжди 31. Поховали Героя на Алеї Слави кладовища, що у мікрорайоні Ракове обласного центру. У воїна залишилися дружина та двоє малолітніх дітей.

Трагічна новина надійшла до Дунаєвецької громади. 3 листопада пішов у вічність Анатолій Королівський. Він загинув при виконанні бойового завдання на Луганщині, звільняючи свою рідну землю від окупанта. Його призвали на службу 5 вересня 2022 року. Служив у Житомирі. Згодом проходив навчання у Великобританії. Героя навіки 31 рік.  У нього залишилась дружина, матір, двоє діток та три сестри. Поховання Героя відбудеться у місті Тернопіль.

 Володимир Комаров був хмельничанином. Володимира мобілізували цієї весни. Він потрапив на службу до 210-го окремого спеціального батальйону “Берлінго”. Загинув 9 листопада у Куп’янську на Харківщині. Володимиру було 33 роки. Його поховали 20 листопада на Алеї Слави кладовища, що у мікрорайоні Ракове.

Під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Синьківка Куп’янського району Харківської області загинув Микола Веретко, 1988 року народження.

Захищаючи країну від російських окупантів, загинув 32-річний хмельничанин Дмитро Машталер.  Військовий поліг у боях за Авдіївку, що в Донецькій області. Поховали Героя на Алеї Слави кладовища, що у мікрорайоні Ракове обласного центру.

23 листопада 2023 року біля населеного пункту Кліщіївка, Бахмутського району, Донецької області під час виконання бойових завдань, загинув командир механізованого взводу старший лейтенант, 52-річний мешканець села Довжок – Сергій Глаговський. Приносимо щирі співчуття дружині Тетяні, дітям та батькам Героя.

24 листопада 2023 року на Донеччині при виконанні службового завдання загинув 28-річний старший солдат, такелажник 1-шого евакуаційного відділення 3-того евакуаційного взводу евакуаційної роти ремонтно-відновлювального батальйону Олег Фурман.

25 листопада в результаті ворожого мінометного обстрілу у населеному пункті Бердичі Покровського району Донецької області загинув водій інженерно-саперного відділення Олександр Мороз (Кищук) із села Ставниця.

Згідно з указом Президента України Володимира Зеленського, за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі,  Ігоря Моргуна із Сахнівщини посмертно нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня. Ігор Олексійович народився 22 липня 1975 року. Загинув під час виконання бойового завдання. Попрощались з Ігорем 18 травня в селі Шевченка.

Згідно з указом Президента України Володимира Зеленського, за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі,  Вадима Нарожного із Сахнівщини посмертно нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня. Вадим Сергійович загинув 24 грудня 2022 року в районі населеного пункту Білогірівка Бахмутського району Донецької області внаслідок артилерійського обстрілу, отримавши поранення, несумісне з життям. Жителю села Великі Пузирки було лише 25.

10 листопада 2023 року на Куп’янському напрямку Харківської області в бою за свободу і незалежність України загинув  командир 2 кулеметного відділення кулеметного взводу  Юрій Метельський, 1977 року народження, зі Славути. У Героя залишилися матір, дружина, дві доньки та брат.

30 лис­то­па­да внас­лі­док не­щас­но­го ви­пад­ку обір­ва­ло­ся жит­тя 27-річ­но­го За­хис­ни­ка Сер­гія Пи­лип­чу­ка, який ніс служ­бу у Чер­ні­вець­ко­му при­кор­донно­му за­го­ні. У другий день зими, нетішинська громада провела в останню дорогу вірного сина України, мужнього воїна, справжнього патріота. В одну мить свою надію та опору втратили мати і дружина…

Захищаючи Україну, загинув командир групи спеціального призначення єгерської десантно-штурмової бригади 34-річний Володимир Савчук із Теофіпольщини. Вдома на Героя чекали дружина та син, а також батьки й брат. Поховають Володимира Савчука у Житомирі: там він жив разом з дружиною й сином.

У Хмельницькому прощалися із українським захисником Сергієм Вишинським. Чоловіка мобілізували до війська у перший тиждень повномасштабної війни. Службу він розпочав у Хмельницькому зональному відділі Військової служби правопорядку ЗСУ. Згодом був переведений у місто Ковель на Волині. 17 листопада серце Героя зупинилось на 36 році життя. Поховали Сергія Вишинського на Алеї померлих Героїв у мікрорайоні Ракове.

У Свято-Георгіївському храмі хмельничани попрощалися і з Артемом Гоцалюком із села Іванівка, що на Ярмолинеччині. До лав Збройних Сил України був мобілізований у серпні цього року, служив у 46 окремій аеромобільній бригаді. Життя військового обірвалося 25 листопада на Запорізькому напрямку: Артем Вікторович не дожив два дні до свого 33 –річчя. Поховали полеглого українського воїна на Алеї Слави в обласному центрі.

30 листопада внаслідок важкої хвороби померла депутатка Ярмолинецької селищної ради, військовослужбовиця Збройних сил України 38-річна Інна Стойко. Сумну звістку повідомили у 3-й окремій танковій Залізній бригаді. До лав українських захисників Інна приєдналася у січні 2023 року. У районі ведення бойових дій виконувала складні завдання — служила старшим водієм однієї з рот. Була заповзятою і в громадсько-політичному житті, адже земляки обрали її депутаткою селищної ради. “Воїн світла, мама двох діток, людина з великим серцем. У пам’яті всіх, хто знав Інну, вона назавжди залишиться активною, відповідальною, чуйною людиною, світлою та променистою жінкою”, — кажуть ярмолинчани.
Наразі про дату прощання зі військовослужбовицею не повідомляють.

29 листопада, в Полонному прощалися із захисником української землі Олександром Галатом. Воїн загинув 24 листопада під час виконання бойового завдання із стримування військової агресії російської федерації в районі населеного пункту Вербове Пологівського району Запорізької області.

У Деражні в останню земну дорогу провели солдата Романа Білоуса, 1973 року народження.

31 березня у селі Григорівка попрощалися із загиблим захисником Ігорем Бовсуновським. Він загинув під Бахмутом. Ігорю було лише 34 роки. Згідно з Указами президента України за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі Ігоря Івановича нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).

5 травня 2023 року під час ведення бою поблизу населеного пункту Богданівка Бахмутського району Донецької області загинув молодший сержант 10 штурмової бригади, командир відділення група вогневої підтримки Сергій Бондарчук, 1985 року народження. Згідно з Указами президента України за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі Сергія Петровича нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).

15 вересня 2022 року поблизу села Безіменне Бориславського району загинув старший солдат Тарас Куба. Бойові позиції бійців накрили шквалом танкових та артилерійських обстрілів. Тарасу назавжди залишилося 25... Єдиний син у сім'ї, батько шестирічної донечки, яку називав не інакше як принцесою… Згідно з Указами президента України за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі Тараса Валерійовича нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).

Солдат  Сергій Сорока, 1984 року народження, загинув 20 березня 2023 року на Донеччині під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Спірне. Згідно з Указами президента України за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі Сергія Володимировича нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).

У боротьбі з окупантами загинув сапер інженерно-саперного відділення Віталій Гайдай із села Бокиївка, що у Війтовецькій територіальній громаді. Захисник загинув 29 листопада під час бойового завдання. Трапилось це на Харківщині. Йому назавжди залишилось 22... Наразі близькі захисника просять президента присвоїти йому звання Героя України. Відповідну петицію на сайті зареєструвала мати Віталія.  Станом на сьогодні, 12 січня, електронна петиція зібрала 17 678 голосів із 25 тисяч необхідних. Підтримати звернення можна за посиланням. 

Ввиконуючи свій військовий обов’язок у районі населеного пункту  Вербове  Запорізької області загинув житель села  Юрківці –  Павло Теслюк, 1978 року народження. У березні 2023 року пішов захищати Україну від  російських окупантів. Загинув Павло Олександрович 18 листопада під час артилерійського обстрілу, отримавши поранення несумісне з життям. 

Третього лютого 2023 року під Вугледаром загинув військовий 56 бригади Аследдін Худайкулов, 1987 року народження, із села Бурти Гуківської громади. До цього часу тривали його пошуки та про загибель бійця стало відомо лише зараз. Аследдіну назавжди залишилось 35 років.

28 листопада 2023 під час ворожого мінометного обстрілу на Донеччині загинув 52-річний сержант механізованого взводу Олександр Раднюк із села Лісогірка. У Олександра Раднюка залишилася 76-річна мама та двоє синів, один з яких служить на Миколаївщині.

Другого грудня 2023 року, рятуючи свого побратима, поблизу Вербового Запорізької області  загинув 49-річний Іван Карпов із села Шатава Хмельницької області. Живим коридором з квітами зустрічали загиблого Героя при в'їзді до села. Церемонія прощання з Воїном відбулася на площі Шатавського ліцею.

7 грудня 2023 року хмельничани віддали останню шану Герою російсько-української війни, старшому 43-ріному сержанту Олегу Павелію. Воїн помер від отриманих поранень 29 листопада цього року. Поховали Героя на Алеї Слави кладовища, що у мікрорайоні Ракове обласного центру.

У боях за Україну загинув 33-річний солдат, старший кухар господарського відділення взводу забезпечення командних пунктів  Олександр Баб'як. У воїна залишилась дружина, дочка, батьки та сестра.

а російсько-українській війні загинув гранатометник механізованої роти механізованого батальйону, солдат Володимир Федоращак з Ізяславської громади. Відомо, що серце захисника зупинилось 23 листопада. Володимиру був 31 рік.

4 грудня на Донеччині,  виконуючи військовий обов'язок, в бою за Україну загинув молодший сержант Віктор Петровський із села М’якоти Плужненської територіальної громади. Віктору було 35 років.

30 січня 2023 року поблизу населеного пункту Часів Яр Бахмутського району Донецької області, відданий військовій присязі на вірність Українському народу, мужньо виконавши військовий обов`язок, в бою за Україну, її свободу та незалежність загинув старший солдат, командир відділення військової частини 80-ї окремої десантно-штурмової Галицької бригади Олександр Баляс, 1994 року народження, мешканець села Котюржинці... Йому назавжди буде 28… 29 грудня 2023 року, на території Заслучненської територіальної громади оголошено Днем жалоби з метою вшанування пам`яті Героя.

5 грудня  2023 року під час виконання бойового завдання в Донецькій області загинув мешканець села Прислуч старший лейтенант Микола Залужний, 1990 року народження. В нього залишились дружина і маленький син. Відповідно до Указів Президента України, за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов’язку Оборонця нагороджено почесним нагрудним знаком «Срібний хрест» (посмертно).

У Хмельницькому прощалися з Героєм російсько-української війни, матросом Віктором  Сікорським. Воїн загинув під час виконання бойового завдання 1 грудня цього року на Херсонщині.  Віктору Анатолійовичу було лише 34 роки. Поховали Героя на Алеї Слави кладовища, що у мікрорайоні Ракове обласного центру.

Сергій Рибак, 1993 року народження, мешкав у селі Томашівка Новодунаєвецької громади. Він загинув 8 грудня, мужньо виконуючи свій військовий обов’язок, внаслідок артилерійського обстрілу в районі міста Бахмут Донецької області.

Ярослав Ярчук був зі Старокостянтинова. Він загинув 5 грудня в ході ведення бойових дій поблизу населеного пункту Берестове Бахмутського району Донецької області.

Юрій був командиром роти спеціального призначення. Родом із Кам’янця. Відомо, що капітан Юрій Савчук загинув 6 грудня. Трапилось це на Луганщині. Кілька тижнів тому йому виповнилось 48 років.

6 грудня героїчно поліг у бою за незалежність України 25-річний житель села Хутір Богдан Закреничний. Це сталося біля Роботиного Токмацької громади Пологівського району Запорізької області. Юнаку на момент загибелі було 25 років.

 11 грудня у Красилівській громаді попрощалися із солдатом-гранатометником  Олександром Окарським, 1981 року народження, який загинув 17 листопада поблизу населеного пункту Кліщіївка Донецької області. Поховали солдата на кладовищі в селі Западинці.

Боронячи Україну від російських військових, на Запорізькому напрямку загинув 42-річний Вадим Станіславський із села Дерев’яне Кам’янець-Подільського району. Мобілізували Вадима Станіславського до лав ЗСУ на початку повномасштабного вторгнення. Служив воїн у 128 окремій гірсько-штурмовій бригаді. Поховали військового у Кам’янці-Подільському.

У боях за Україну загинув  механік-водій розвідувального взводу Микола Ковальчук, 1984 року народження, із села Попівка. Ще 5 грудня під час виконання бойового завдання Микола Ковальчук зник безвісти. Це трапилось коли захисники переміщувались на інші позиції на Запорізькому напрямку. В той час ворог обстріляв їх із мінометів. А 8 грудня евакуаційна група знайшла тіло Миколи без ознак життя. 14 грудня 2023 року, жителі села Попівці, а також навколишніх сіл громади живим коридором, навколішки, з державною символікою та квітами зустріли траурний кортеж та провели в останню путь Героя. У Миколи Ковальчука залишились дружина, дочка, батьки та брати.

4 грудня хмельничани віддали останню шану Андрію Рогову. Йому було 35 років. Андрій Рогів загинув 29 листопада. У нього залишилися батьки. Військового поховали на Алеї слави.

5 грудня в Хмельницькому прощалися із Романом Швецем із Феодосії. У 2019 році був призваний на строкову службу до однієї з військових частин на Хмельниччині. Після звільнення в запас він вирішив пов’язати своє життя з армією та підписав контракт із ЗСУ. Захисник помер 2 грудня через хворобу серця. Йому назавжди 31 рік. Поховали Романа Швеця на Алеї померлих Героїв, що у мікрорайоні Ракове.

7 грудня у Хмельницькому попрощалися з Олегом Повелієм. Він сСлужив у 36-ій окремій бригаді морської піхоти імені контрадмірала Михайла Білинського, був старшим сержантом. 29 листопада захисник помер від отриманих поранень. Йому було 43 роки. Поховали Олега Повелія на Алеї Слави у Раковому.

7 грудня в останню путь проводжали Івана Буяльського із Хмельницького. Івана мобілізували влітку цього року. Він тримав оборону на Донецькому та Луганському напрямках. 4 грудня військовий помер внаслідок ішемічної хвороби серця. У нього залишилася, дружина, мати та брат. Поховали захисника на Алеї Померлих Героїв, що у мікрорайоні Ракове. Йому назавжди 39 років.

16 грудня у хмельницькому Свято-Георгіївському храмі попрощалися з 40-річним полеглим воїном Сергієм Перуном. Військовослужбовець загинув 10 грудня 2023 року поблизу населеного пункту Берестове Бахмутського району, що на Донеччині. У нього залишилися мати, батько, сестра, дружина та неповнолітня донька. Поховали героя на Алеї Слави у мікрорайоні Ракове обласного центру.

У Хмельницькому попрощалися з 40-річним воїном Андрієм Трачуком. Військовослужбовець загинув 9 грудня поблизу села Кринки, Херсонської області. Під час евакуації через річку Дніпро потрапив під артилерійський обстріл.
Чоловік став на захист України у березні минулого року. За словами побратима загиблого воїна Ігоря, Андрій пішов добровольцем. Після навчального центру, одразу попросився на передову. Був зв’язківцем. 
У Андрія Трачука залишилася, мати, дружина та 6-річний син. Поховали героя на Алеї Слави у Хмельницькому.

15 грудня у Старокостянтинові попрощалися зі штаб-сержантом Тарасом Осєтріним. 40-річний військовий загинув 29 листопада 2023 року внаслідок мінометного обстрілу поблизу населеного пункту Малі Щербаки Запорізької області. Полеглого воїна поховали на міському кладовищі.

 12 грудня 2023 року, виконуючи бойове завдання по захисту Батьківщини на Бахмутському напрямку Донецької області, загинув Олександр Балан, 2000 року народження, із села Завалля Кам'янець-Подільського району. Коли розпочалася війна, не зміг стояти осторонь та без сумніву пішов захищати рідний край. Про дату та час прощання з Олександром Баланом у громаді повідомлять додатково.

16 грудня у селі Проскурівка спочив вічним сном Іван Капелюх. Оборонець віддав життя за наш з вами спокій, за вільну Україну, за мир. Тепер він – навічно з Небесною вартою, а над його могилою майорітиме синьо-жовтий стяг.

Загинув солдат, старший стрілець–оператор Віктор Дмитрук, 1990 року народження, із села Пашутинці Красилівської громади.  Віктор воював поблизу населеного пункту Роботине Запорізької області. 23 жовтня він зник безвісти під час виконання бойового завдання. Відтоді його шукали рідні.  Та марно. 9 грудня в результаті проведення судово-медичної експертизи підтвердилось найгірше — Віктор Дмитрук загинув. На Героя вдома чекали мама і батько.

У Старокостянтинівській громаді поховали загиблого старшого солдата Андрія Соколюка.  Оборонець воював на Запорізькому напрямку. Загинув 11 грудня в ході ведення бойових дій.

У лікарні Дніпра помер командир відділення протитанкових ракетних комплексів взводу вогневої підтримки 5-тої аеромобільної роти 2-го аеромобільного батальйону Михайло Мацідон, 1991 року народження. На війні з 22 травня 2022 року. Був призваний по мобілізації Хмельницьким об’єднаним міським ТЦК та СП. Михайло Анатолійович проживав у Хмельницькому, народився і зростав в селі Дашківці, куди повернувся вже назавжди…

17 грудня, під час артилерійського обстрілу, виконуючи бойове завдання на Донецькому напрямку, загинув 34-річний воїн Максим Лантвойт із Хмельницької територіальної громади. Про дату і час поховання воїна у громаді повідомлять згодом. У Максима Лантвойта лишилися батько, мати та сестра.

Виконавши військовий обов'язок та виявивши мужність та стійкість у бою за Україну на Донецькому напрямку, 14 грудня 2023 року загинув номер обслуги 1 мотопіхотного взводу 1 мотопіхотної роти військової частини Андрій Середюк, 1999 року народження.

На  російсько-українській війні загинув Руслан Контський, 1975 року народження, із Довжок. Але тривалий час проживав у селі Красноставці. Строкову військову службу проходив у 1993-1995 роках на посаді командира відділення радіолокаційної станції. Руслана мобілізували ще на початку повномасштабної війни, 1 березня 2022 року. Вірний присязі військовослужбовець загинув 16 грудня в районі населеного пункту Берестове Донецької області під час обстрілу з протитанкового ракетного комплексу військовими формуваннями рф. 

Геннадій Вакрін був водієм самохідного артилерійського взводу. Під час виконання бойового завдання Геннадій отримав поранення біля Бахмута Донецької області. 37-річного солдата відправили на лікування в місто Ганновер, в Німеччину. Та медики не змогли врятувати його життя. 14 грудня військовий помер.

 Молодший сержант Григорій Горобець із Кам’янця-Подільського воював із росіянами на Донеччині. Загинув внаслідок ворожого мінометного обстрілу. Тепер захиснику назавжди 42 роки.

Віталій Захаров, 1974 року народження, родом з Шепетівки. На війні служив гранатометником механізованого відділення механізованого батальйону.  Він поліг, звільняючи Україну від окупантів, 16 грудня. Це сталося під час виконання бойового завдання на Запорізькому напрямку. Ворог атакував захисника FPV-дроном. Внаслідок вогневого ураження Віталій отримав поранення, несумісне з життям.

Старший солдат Сергій Хомюк, 1992 року народження, із Старокостянтинова поліг під час виконання бойового завдання, відданий військовій присязі на вірність українському народу, мужньо виконавши військовий обов’язок. Полеглого воїна поховають на міському кладовищі Старокостянтинова.

Трагічна звістка з фронту надійшла і в Дунаєвецьку громаду. 16 грудня, під час виконання бойового завдання неподалік населеного пункту Синьківка Харківської області, загинув Григорій Боровик. 54-річний головний сержант віддав найдорожче, своє життя, аби Україна була вільною та незалежною. До війни Григорій Боровик мешкав у селі Мала Побіянка. Починаючи з 2015 року Григорій був призваний на військову службу в ЗСУ за частковою мобілізацією. Неодноразово отримував поранення, контузію, але знову повертався на службу. «У 2016 році його було зараховано в запас.  З початку повномасштабного російського вторгнення, він одразу доєднався до територіальної оборони села Мала Побіянка, а далі коли настав час, він не роздумуючи, став добровольцем та пішов на схід боронити рідну землю. Але, на жаль, на 54 році життя, ворожа куля зупинила серце нашому Герою» – йдеться у дописі Дунаєвецької громади.

23-річний лейтенант 56-ої окремої мотопіхотної бригади із Хмельницького Іван Беринда загинув 4 грудня  на Бахмутському напрямку.  Герой назавжди повернувся додому, де його не дочекались батьки.

14 грудня 2023 року під час виконання бойового завдання на Донеччині загинув молодший сержант Микола Дмитрук. Він був родом з села Дюксин Деражнянської громади Хмельницької області. Бійцю було 46 років.

Під час виконання бойового завдання у населеному пункті Білогорівка Сєвєродонецького району Луганської області, загинув командир другого аеромобільного відділення, 28-річний солдат Андрій Дивдик із села Нефедівці Староушицької громади.

12 грудня 2023 року у Донецькій області на Авдіївському напрямку загинув боєць 53 окремої механізованої бригади імені князя Володимира Мономаха Михайло Чайковський. Воїн з 2017 року боронив Україну від російських загарбників. "Співчуття рідним та близьким воїна. Світла пам'ять і шана герою", — написали у Ярмолинецькій територіальній громаді. Відповідно до указу Президента України за особливі заслуги у захисті державного суверенітету, територіальної цілісності, а також за вірність військовій присязі Оборонця нагороджено орденом «Богдана Хмельницького» ІІІ ступеня.

19 грудня 2023 року у Вовковинецькій громаді попрощалися із військовослужбовцем Василем Затоковенко, 1974 року народження, жителем села Радівці. Всього лиш 49 років відвела йому доля, які він прожив гідно.

20 грудня Ізяславщина проводжала у засвіти 34-річного військовослужбовця Юрка Комисливого. Під час виконання бойового завдання на Донеччині отримав численні важкі поранення, разом з медиками наполегливо боровся за своє життя. Та на жаль, дива не сталось… Рідна земля прийняла тіло свого Оборонця, а синьо-жовтий стяг, яким була покрита домовина Воїна Світла, передано його коханій та 5-річному синові як символ держави, за яку заплатив найвищу ціну - своїм життям, за те, щоб ми відчували себе українцями, щоб розмовляли і молилися рідною українською мовою, щоб над нами було мирне небо. 

20 грудня стало відомо про загибель на війні уродженця села Корпилівки (нині Грицівська громада) Шепетівського району Володимира Ільченка, 1998 року народження, із села Корпилівка Шепетівського району. Восени 2023 року Володимира Ільченка мобілізували до лав Збройних Сил України. У грудні воїна не стало. Залишилися дружина Леся і маленька донечка Емілія.

23 грудня жителі Ярмолинеччини провели в останню земну дорогу Героя Віктора Атаманчука із села Москалівка. Він загинув, захищаючи Україну на Бахмутському напрямку, повідомили у громаді.У 2023 році Віктор вступив до лав ЗСУ. Спершу пройшов військові навчання на Львівщині, а потім вирушив з побратимами відстоювати східні кордони країни. Додому приїздив лише раз – на поховання старшого брата Володимира, який теж був військовим. Серце брата Віктора перестало битися цієї осені… Переживаючи важку втрату, Віктор знову повернувся на передову. Був на Бахмутському напрямку. 10 грудня зв'язок із воїном обірвався, відтоді він офіційно вважався безвісти зниклим. А днями прийшла звістка про його загибель… Місцем останнього спочинку солдата стало кладовище у його рідному селі Москалівці. Герою назавжди залишиться 39.

Звістка про загибель на війні з російськими окупантами начальника інженерної служби, капітана  Володимира Харчишина, 1977 року народження, прийшла у Шепетівську громаду.  Закінчивши у 1994 році школу, Володимир Володимирович вступив до Житомирського військового інституту радіоелектроніки імені Сергія Корольова. Після закінчення у 1999 році закладу поступив на службу у військову частину на посаду старшого помічника 1-го відділу зберігання радіолокаційного озброєння За період служби був відзначений міністерством оборони України: у 2006 році – медаллю «За сумлінну службу III ступеня», 2010 році – медаллю «За сумлінну службу II ступеня», у 2011 році – медаллю «За особисті досягнення II ступеня». З 2014 року був учасником антитерористичної операції. З 2015 року по лютий 2017 року – у складі оперативно-тактичного угрупування «Луганськ», а у 2017 році в Донецькій області. У вересні 2017 року був звільнений в запас, закінчивши службу на посаді капітана, інженера відділу зберігання ракет арсеналу озброєння Збройних сил України. З початком повномасштабного вторгнення Володимир Володимирович повернувся до війська, щоб боронити рідний край. З червня 2022 року Володимир Харчишин виконував військовий обов’язок на півдні, в Запорізькій області. Кожного дня старенька мама, Людмила Яківна, чекала телефонного дзвінка, щоб почути, що все добре. Ось і 1 грудня син зателефонував і сказав «Мамо, не хвилюйся, я не надовго… пізніше передзвоню…» Вже не передзвонив….

19 грудня, захищаючи територіальну цілісність та державний суверенітет України, під час перебування на передових позиціях фронту, у н.п. Червонодніпровка Запорізької області загинув 33-річний  стрілець стрілецького відділення Денис Жовтолюк, повідомили у Нетішинській громаді.

32-річний Сергій Приймачук із села Шмирки, що у колишньому Волочиському районі, загинув під час бойового завдання 6 вересня 2023 року на Бахмутському напрямку. У військового залишились батьки, дружина із сином та сестра.

Загинув смертю хороброго воїна 35-річний Віктор Пертовський, мужньо виконуючи військовий обов’язок, в бою за Україну, її свободу і незалежність, поблизу населеного пункту Дружба Бахмутського району Донецької області. У Віктора Валерійовича залишились дружина та меленькі дітлахи,  згорьовані горем батьки. У селі М’якоти, з усіма належними почестями, відбулося прощання із нашим мужнім земляком.

У бою за свободу і незалежність України героїчно загинув солдат Андрій Свецький, 1997 року народження. З 2019 році Андрій Віталійович служив у лавах Збройних Сил України за контрактом. З грудня 2022 року був відправлений у зону бойових дій. Службу проходив на посаді стрілець-снайпер механізованого батальйону. Нагороджений нагрудним знаком “Ветеран війни — Учасник бойових дій” та медаллю “Незламним Героям російсько-української війни”. 20 грудня 2023 року, виконуючи бойове завдання в районі населеного пункту Першотравневе Куп’янського району Харківської області, солдат загинув смертю Героя. У захисника України залишилися матір, дружина та син.6 грудня Славутська громада попрощалася та провела у вічність свого земляка.

У Новоушицькій громаді повідомили, що 23 грудня на фронті в Куп'янському районі поліг Володимир Каспрук, 1976 року народження, із села Браїлівка Лозівського району. Чоловік загинув від несумісних с життям поранень, яких зазнав через ворожий мінометний обстріл. Чоловік став до лав ЗСУ в 2015 році, був учасником АТО, ООС. Відразу після повномасштабного вторгнення добровільно став на захист України - спочатку служив у роті охорони, потім був мобілізований у військову частину. У чоловіка залишилися сім'я, батько, брати та сестра.

19 грудня 2023 року, під час виконання бойового завдання, Михайло Перепеличний, 1989 року народження, отримав поранення та 24 грудня помер внаслідок отриманих травм, відданий військовій присязі на вірність Українському народу, мужньо виконавши військовий обов’язок.

Йому назавжди буде 34... Двадцятого грудня в Берездівську громаду Шепетівського району надійшло повідомлення про загибель на війні стрільця десантно-штурмового взводу Петра Денисюка. Захищаючи територіальну цілісність та державний суверенітет України, Оборонець загинув у селі Синьківці Куп'янського району Харківської області.

Під час виконання бойового завдання загинув житель смт. Смотрич Володимир Чесановський.

У Теофіпольській громаді повідомили про загибель жителя села Поляхова Василя Томчука. Йому було лише 25… Василь служив у 65-й бригаді. Односельчани не раз передавали йому допомогу. Останнє, про що просив військовий – грілки, щоб не замерзнути на фронті. Вони так і не зігріли його. У військового залишилась молода дружина з піврічним сином Богданом та батьки.

На Донецькому напрямку під час виконання бойових завдань загинув солдат Сергій Зінько,  1974 року народження, уродженець села Яхнівці. На початку повномасштабного вторгнення російської федерації в Україну - 8 березня 2022 року був мобілізований до Збройних Сил України. З того часу боронив Батьківщину на Запорізькому та Донецькому напрямках. Серце воїна припинило битись 21 грудня. У Сергія залишилися мама, дружина, син, донька та рідні сестри. Йому назавжди залишиться 49… 

До ос­таннього по­ди­ху 49-річ­ний опе­ра­то­р ме­ха­ні­зо­ва­но­го від­ді­лен­ня, стар­ший сол­да­т, ізяс­лавча­нин Ві­та­лій Ша­ла­шо­в бо­ро­нив рід­ну дер­жа­ву на Хар­ківщи­ні. Про­те, 22 груд­ня 2023 ро­ку жит­тє­ва зір­ка Ге­роя на­віч­но згас­ла… Провели Оборонця у останню дорогу 1 січня 2024 року.

29 грудня провели в останню дорогу Юрія Климчука. 49-ти річний солдат, сапер відділення інженерно-саперного взводу десантно-штурмового батальйону загинув 26 грудня під час виконання бойового завдання поблизу села Новомихайлівка Покровського району Донецької області.

Рядовий Анатолій Козлов, 1985 року народження, із села Гораївка Староушицької громади загинув ще 13 травня 2022 року, виконуючи бойове завдання на бойовій позиції в селі Мощун Бучанського району Київської області. Але лише 26 грудня 2023 року його тіло вдалось ідентифікувати. Про дату поховання та прощання з загиблим сповістять пізніше. Героя поховають в селі Гораївка.

Молодший сержант Ренат Дученко, 1989 року народження, із Старокостянтинова загинув 24 грудня 2023 року поблизу населеного пункту Новоданилівка Пологівського району Запорізької області. Це трапилось під час виконання бойових завдань, пов'язаних із захистом Батьківщини.

У Хмельницькому прощаються із старшим солдатом 33-ої окремої механізованої бригади Віктором Ковальчуком із села Пирогівка.
Віктор Ковальчук виконував бойові завдання на Запорізькому напрямку. В липні перестав виходити на зв’язок. Всі ці п’ять місяців рідні жили надією. Впродовж цього часу військовий вважався безвісти зниклим. За словами близьких, лише днями підтвердилось, що Віктор Ковальчук загинув. Трапилось це ще 23 липня. Йому було 48 років.
Героя поховали на Алеї Слави у мікрорайоні Ракове.

Солдат Іван Капляр загинув поблизу населеного пункту Степове Покровського району Донецької області під час виконання бойових завдань, пов'язаних із захистом Батьківщини.

Хмельницький  прощався з Героєм. В останню путь провели молодшого сержанта Віктора Мельника. Воїн загинув під час виконання бойового завдання 23 грудня цього року в Запорізькій області. Віктору Олександровичу було лише 27 років! Поховали Героя на Алеї Слави кладовища, що у мікрорайоні Ракове.

30 грудня у Хмельницькому провели в останню земну дорогу Віталія Балацького. У січні 2023 року чоловіка мобілізували. Разом із побратимами він боронив українську землю від росіян на Запорізькому напрямку. Близькі і знайомі згадують Віталія як добру, чуйну людину з душею хороброго воїна. Серце захисника припинило битися 26 грудня. У нього залишилися дружина, дві доньки, мати та брат. Поховали Героя на Алеї Слави, що у мікрорайоні Ракове. Йому назавжди — 43 роки.

Трагічна звістка прийшла до Хмельницької області – загинув 39-річний Тимур Смолюк.  У лютому 2023 року був мобілізований до ЗСУ. На фронті служив стрільцем стрілецького батальйону. Загинув захисник України 27 грудня 2023 року під час мінометного обстрілу на Запорізькому напрямку. У нього залишилися батько, брат та дві сестри.

25 січня на Донеччині, захищаючи Україну від російських окупантів, загинув житель села Миньківці Сергій Поліщук. Захиснику було 38 років. Відповідно до указу президента України за особисту мужність і самовідданість, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов'язку нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).

24 березня Ганнопільська громада попрощалася із сапером інженерно-саперного відділення інженерно-саперного взводу мотопіхотного батальйону Богданом Усачуком.  З початком повномасштабного вторгнення російських військ, 2 березня 2022 року став на захист країни, виборюючи мир та спокій для нашої рідної землі. Але 19 березня 2023 року героїчно загинув під час ведення бойових дій з військовим формуванням російської федерації, отримавши смертельні поранення поблизу населеного пункту Берестове Бахмутського району Донецької області. Відповідно до указу президента України за особисту мужність і самовідданість, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов'язку нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).

Хмельничани віддали останню шану Герою російсько-української війни, солдату Андрію Березовському. Воїн в бою віддав життя за Україну 20 грудня цього року на Донецькому напрямку. Андрію Михайловичу було лише 34... Поховали Героя на Алеї Слави кладовища, що у мікрорайоні Ракове.

30 грудня в Красилові живим коридором зустріли вбитого російськими загарбниками захисника України з селища Антоніни Олександра Данилюка. 23 грудня 2023 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Новокалинове Покровського району Донецької області Оборонець загинув. Олександру назавжди 38...

2 січня у Хмельницькому провели в останню дорогу Івана Козлова із Луганщини. До Хмельницького воїн переїхав у 2014 році. Тут одружився, у подружжя народилися діти. На захист країни став ще у 2015 році, боронячи території України на сході. Повномасштабне вторгнення він зустрів також на передовій. Загинув Іван Козлов 29 грудня 2023 року під час виконання бойового завдання під Авдіївкою. У нього залишилися дружина та двоє дітей. Поховали Героя на Алеї Слави, що у мікрорайоні Ракове. Йому назавжди залишиться 46…

Захищаючи Батьківщину від ворога на  Бахмутському напрямку, загинув Євген Процюк, 1976 року народження,  із  села Харківці. У 2014 році пішов на війну,  відслужив 4 роки, отримав звання старшого лейтенанта. Після АТО працював в одному із навчальних закладів Києва. З початком повномасштабного вторгнення 24 лютого 2022 року пішов знову захищати Україну, був у столичній теробороні, з 24 січня 2023 року року призваний по мобілізації  Бучанським  районним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки Київської області, служив у  Донецькій області. На фронті був  заступником командира батареї з морально-психологічного забезпечення 1-ої мінометної батареї 1-го механізованого батальйону військової частини, старшим лейтенантом. Віддав своє життя 22  грудня 2023 року  поблизу населеного пункту Кліщіївка під час мінометного обстрілу. Старосинявська територіальна громада висловлює щирі співчуття  матері Галині Вікторівні Процюк, братові Івану Анатолійовичу Процюку, дружині Риті  та  усій  родині Героя, рідним і близьким.

Хмельниччина в траурі … 29 грудня 2023 року в н.п. Кринки Херсонської області під час виконання бойового завдання загинули герої-тероборонівці Євген Бондар, Олександр Гаврилюк, Олег Кубей, Олександр Чернецький.

Славутчани провели в останню земну дорогу справжнього українського Героя – Михайла Сергійчика, 1978 року народження. 14 лютого 2023 року був мобілізований до лав Збройних сил України. Після чого проходив військову підготовку у навчальному центрі у Латвії. Служив Михайло у 38-й бригаді 503-му окремому батальйоні морської піхоти на посаді водія автомобільного відділення підвозу боєприпасів. Матрос Михайло Сергійчук героїчно загинув під час захисту Батьківщини 21 грудня 2023 року поблизу села Кринки Херсонського району Херсонської області. У Михайла залишилися дві сестри: Оксана та Валентина.

Шепетівська громада зустріла загиблого Героя, розвідника-оператора 3 розвідувального відділення розвідувального взводу військової частини, матроса Сергія Степича, 1984 року народження. Влітку 2023 року був мобілізований до лав Збройних сил України. Спочатку було навчання у Рівненській області, згодом за розподілом потрапив у морську піхоту до Одеської області. Після одного з бойових завдань родина втратила зв’язок з Сергієм на довгих 10 днів. Страх, переживання, відчай… Та на 11 день коротке повідомлення «Живий…». Востаннє телефонував мамі Ларисі Леонідівні 29 жовтня 2023 року. А вже 31 жовтня, під час ворожого артобстрілу фосфорними боєприпасами поблизу населеного пункту Кринки Херсонської області, гідно виконавши свій військовий обов’язок, Сергій Валентинович загинув.

На осійсько-українській війні загинув Іван Гринюк, 1976 року народження, із села Севрюки Антонінської громади.

У перший день нового року на Донеччині загинув 38-річний санітар механізованого взводу механізованої роти, солдат Сергій Марущак із Ізяслава.  

26 грудня 2023-го біля населеного пункту Серебрянка, що на Донеччині, загинув 37-річний Віталій Свіщов із Хмельницького. В нього залишились батьки, дружина та двоє дітей.  Поховали Захисника у четвер, 4 січня, на Алеї слави в мікрорайоні Ракове обласного центру.

Під час бойових дій 25 грудня 2023 року на Бахмутському напрямку   загинув сержант Анатолій Ліра, 1974 року народження, із Городка. В захисника залишились матір, дружина, діти та сестра.

28 грудня 2023 року на Донеччині загинув Павло Гиске із Деражні. Про дату та час зустрічі Героя мають повідомити додатково.

Під час військової служби помер Віктор Щирба із села Святець Теофіпольської громади.

Молодший сержант Руслан Савченко загинув 29 грудня минулого року на Донецькому напрямку. Чоловіку було 47 років. Оборонець поліг унаслідок мінометного обстрілу поблизу населеного пункту Авдіївка Покровського району Донецької області, виконуючи службовий обов'язок. У нього залишилися батьки й двоє дітей.

4 січня в останню земну дорогу провели Руслана Малайчука, 1976 року народження, із села Томашівка. 26 вересня 2023 року Руслана призвали до лав Збройних сил України. Як справжній чоловік, взявши до рук зброю пішов боронити рідну землю, щоб вигнати окупантів з України, відстояти право кожного українця жити у вільній та суверенній державі. Йому назавжди 47…

27 груд­ня 2023 ро­ку у ро­сій­сько-ук­ра­їнсь­кій вій­ні в од­но­му з на­се­ле­них пун­ктів Хер­сонсь­кої об­ласті за­ги­нув жи­тель села Бі­лок­ри­нич­чя Олек­сандр Кін­дер, 1989 ро­ку на­род­ження.

30 грудня в результаті ворожого обстрілу під час виконання бойового завдання в районі н.п. Першотравневе Куп’янського району Харківської області загинув Дмитро Олексюк (1990 року народження), солдат, навідник кулеметного відділення стрілецького батальйону.

3 січня під час ведення бойових дій в районі н.п. Мар’їнка Донецької області в результаті атаки ворожого  дрона загинув Володимир Відрук (1995 року народження), солдат родом із міста Нетішин Шепетівського району.

6 вересня 2023 року поблизу населеного пункту Курдюмівка, Бахмутського району, Донецької області загинув старший лейтенант поліції Юрій Алєксєєв, 1984 року народження, із села Пасічна Старосинявського району, Хмельницької області. З 2013 року – працював поліцейським в РПСПОП (Рота патрульної поліції особливого призначення) «Богдан» ГУНП в Хмельницькій області, у складі якої з 2016 року по 2018 рік – безпосередньо брав участь в антитерористичній операції. У 2019 році – брав участь в здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії російської федерації безпосередньо у Донецькій та Луганській областях. Відзначений нагородами: нагрудний знак «5 років РПСПОП «Богдан» (За гідне виконання громадського та військового обов’язку під час антитерористичної операції та операції об’єднаних сил), медаль Ветеран Війни (Учасник бойових дій), відзнака Президента України «За участь в антитерористичній операції». З 2020 року по 2023 рік – працював в Службі судової охорони на посаді заступника командира взводу охорони. У березні 2023 року добровільно став на захист країни у складі штурмового полку Національної поліції України «Сафарі» Департаменту поліції особливого призначення «Об’єднана штурмова бригада Національної поліції України «Лють».

8 січня провели в останню дорогу Олександра Пашинського. З початком повномасштабної війни він пішов до лав Збройних Сил добровольцем. Понад півтора року Олександр Пашинський воював під Авдіївкою, був водієм-слюсарем.  З 25 листопада 2023 року Олександр Пашинський вважався зниклим безвісти. Лише нещодавно тіло Героя вдалося повернути додому. Поховали Олександра Пашинського на кладовищі в мікрорайоні Гречани. Тепер йому навіки 53 роки.

У Свято-Георгіївському храмі попрощалися з  Олексієм Андреєвим. Чоловік пішов захищати батьківщину влітку 2023-го добровольцем. А з грудня вже воював у складі 86 окремого батальйону територіальної оборони. «Мав золоті руки, був хорошим водієм та полагодив всі машини в підрозділі, які потребували ремонту, - розповів про загиблого воїна його побратим «Фаза». — В нього залишилася дружина, доньки та старенька мати. Два його зяті також зараз воюють. Плани у всіх були і зараз є єдині для всіх – отримати Переимогу». Загинув Олексій Андреєв 2 січня цього року під час обстрілу в селі Тягинка Херсонської області. Тепер йому назавжди 48. Поховали Героя на Алеї Слави в мікрорайоні Ракове облпасного центру.

20 грудня поблизу населеного пункту Синьківка Куп’янського району Харківської області в результаті атаки російського дрону та артилерійського обстрілу позицій загинув навідник десантно-штурмового взводу десантно-штурмової роти Дмитро Кирилюк, 1990 року народження. 

У Шепетівці на центральній площі міста віддали шану Роману Ряжських, якому було 27 років. З початком повномасштабної війни Роман Вікторович вступив до територіальної оборони, а затим потрапив до 95 окремої десантно-штурмової бригади та відправився захищати країну на Донецькому напрямку. Востаннє Роман спілкувався з мамою 29 грудня. 6 січня 2024 року у Дніпровській обласній клінічній лікарні імені Мечнікова Роман Ряжських помер після лікування від важкого поранення внаслідок артилерійського обстрілу у Донецькій області.

У Нетішині віддали шану Герою, 28-річному нетішинцю, солдату Володимиру Відруку. Він загинув 3 січня під час ведення бойових дій в районі населеного пункту Мар’їнка Донецької області в результаті атаки ворожого дрона.

Ярмолинецька громада провела в останню путь полеглого воїна Євгенія Шишмана, уродженця м. Маріуполя, нині окупованого росією. Захисникові відтепер назавжди 38. Коли у лютому 2022 року відбулося повномасштабне вторгнення російських військ в Україну, Євгеній працював на одному з об’єктів за межами рідного міста, яке за кілька місяців було окуповане. Так він став вимушеним переселенцем. Тоді ж Маріуполь залишила одна з його сестер, придбавши будинок у сільській місцевості на Ярмолинеччині, у селі Баранівці.
Євгеній тимчасово проживав на Рівненщині. У 2023 році чоловік був призваний до лав Збройних сил України.
7 січня його родині повідомили трагічну звістку про загибель солдата Євгенія Шишмана під час виконання бойового завдання.

7 лис­то­па­да 2023 ро­ку в од­ній із най­га­ря­чі­ших то­чок на До­неч­чи­ні війна заб­ра­ла 50-річ­но­го меш­канця се­ла Бі­ле­ве, сол­да­та, стар­шо­го май­стра ре­мон­тної май­стер­ні ар­ти­ле­рій­сько­го оз­бро­єн­ня ре­мон­тно­го взво­ду Ле­оні­да Де­мян­чу­ка.
Весь цей пе­рі­од обо­ро­нець вва­жав­ся зник­лим без­вісти. У рід­них бра­та та сес­три бій­ця жев­рі­ла на­дія, про­те ди­ва не тра­пи­ло­ся. На­реш­ті знай­шов­ся, та, на жаль, мер­твим…

5 січ­ня 2024 ро­ку внас­лі­док важ­ких по­ра­нень от­ри­ма­них під час ви­ко­нан­ня бойово­го зав­дання на Хер­сонсь­ко­му нап­рямку в с. Крин­ки за­ги­нув вій­сько­вос­лужбо­вець Ва­дим Дзяд, 2004 ро­ку на­род­ження, житель села Чи­жів­ка.

5 січня 2024 року на Запорізькому напрямку загинув старший солдат Олег Даниленко (Ільчук), 1989 року народження, із се­ла Ко­ха­нів­ка. 25 лю­то­го 2022 ро­ку, не ва­га­ючись, пі­шов до Ше­пе­тівсь­ко­го цен­тру ком­плек­ту­ван­ня та со­ці­аль­ної під­трим­ки і доб­ро­віль­но всту­пив до лав те­ри­то­рі­аль­ної обо­ро­ни. Піс­ля нав­чання Олег Сер­гійови­ч про­хо­див служ­бу у ба­таль­йоні, який охо­ро­няв а­еро­порт Жу­ля­ни, піз­ні­ше про­дов­жив служ­бу у га­ря­чій точ­ці на За­по­різь­ко­му нап­рямку. Піс­ля не­од­но­ра­зо­вих кон­ту­зій, час­то не­до­лі­ко­ва­них, він по­вер­тався в стрій. Рід­ні зі сльоза­ми на очах та од­но­час­но з гор­дістю зга­ду­ють його сло­ва: «Як я за­ли­шу хлоп­ців? Як во­ни там, без ме­не? Їх не бу­де ко­му змі­ни­ти!».У вій­ську от­ри­мав по­зив­ний «Пар­ти­зан». У Ше­пе­тів­ці, 16 січня 2024 року, Оборонця провели в останню путь.

У результаті ворожого обстрілу під час бойового завдання на Харківському напрямку загинув Сергій Годованець, 1989 року народження, уродженець села Копачівка.

10 січня в Рівненській лікарні зупинилося серце 39-річного Миколи Дубравського, молодшого сержанта, старшого водія відділення автомобільного взводу роти матеріального забезпечення батальйону логістики. Він декілька місяців відважно боровся з важкою хворобою, яка забрала його життя…

Хмельничани віддали останню шану одразу захисникам, які віддали життя за Україну. В останню путь провели сержанта 42-річного  Віктора Дралюка та старшого лейтенанта 45-річного Сергія Борщова. Воїни загинули 2024 року в бою поблизу населеного пункту Кринки Херсонської області.

Хмельничани віддали останню шану Герою російсько-української війни, солдату Сергію Рудику. Серце Героя перестало битися 5 січня цього року. Сергію Рудику назавжди 40. Поховали Героя на Алеї Слави кладовища у мікрорайоні Ракове.

Солдат Володимир Сосновський був старшим стрільцем аеромобільного відділення. Він народився 1981 року народження. Мешкав у селі Мушкутинці на Кам’янеччині.  Якийсь час захисник рахувався безвісти зниклим. В ході розшукових заходів, після упізнання, встановили, що військовий загинув на полі бою. Це трапилось 1 січня 2024 року в районі населеного пункту Вербове Запорізької області.

На бахмутському напрямку загинув уродженець села Дашківці Віньковецької громади Юрій Дорохін. Йому було 27 років. Його життя обірвалося 13 січня 2024 року під час ворожого мінометного обстрілу в районні Курдюмівки на Донеччині.

12 січня, у харківській лікарні помер уродженець села Маків Кам'янець-Подільського району Андрій Нігурук. Йому було 50 років. Захисник пішов до Збройних сил у травні 2022 року.

У четвер, 11 січня, на харківському напрямку загинув старший солдат Вадим Космина. 38-річний військовий був родом з Волочиської громади.

16 січня 2024 року хмельничани віддали шану Герою російсько-української війни Андрію Сікорі. Андрій Леонтійович загинув внаслідок важких поранень, отриманих 30 грудня 2023 року під час виконання бойового завдання на Донеччині. Тепер йому назавжди 45 років. Поховали Героя на Алеї Слави кладовища, що у мікрорайоні Ракове.

Олексій Желдубовський із села Вахнівці став на захист країни у жовтні 2020 року. Він був старшим сержантом, командиром бойової машини - командиром гірсько-штурмового відділення гірсько-штурмового батальйону. Захисник загинув у бою під час штурмових дій 15 жовтня 2022-го. Трапилось це поблизу населеного пункту П’ятихатки Херсонської області. З того часу військовий вважався безвісти зниклим. Олексію Желдубовському було 56 років. У воїна залишився брат й племінники. Наразі вони теж боронять країну від окупантів.
В понеділок, 22 січня, Герой назавжди повертається додому.

33-річний солдат Павло Сторчак із Красилівської громади загинув 14 січня в районі населеного пункту Білогорівка Луганської області. 19 січня Герой назавжди повернувся додому - у рідне село Кульчинки.

Головний сержант Леонід Дячук із села Авратин загинув 16 січня під час бойового завдання на Луганському напрямку. Йому назавжди залишилось 48 років. Дату та час прощання з військовим обіцяють повідомити згодом.

Дмитро Басистюк, 1991 року народження, із села Постолівка загинув ще 18 грудня 2023 року.  З 2014 року Дмитро проходив військову службу за контрактом. Був учасником бойових дій у зоні АТО/ООС. З першого дня повномасштабного вторгнення став на захист України. Загинув захисник під час бою на Бахмутському напрямку Донецької області. Майже місяць його бойові побратими не мали змоги забрати тіло загиблого воїна через ворожі обстріли. Лише 15 січня 2024 вдалося це зробити.

Фарващук Антон пішов добровольцем боронити країну, взявши приклад з рідного брата. Йому було 23 роки. Антон Олександорович загинув 31 березня 2023-го. Поховали Героя на Алеї Слави. Згідно з указом Президента України Фарващука Антона Олександровича нагороджено медаллю “ЗА ВІЙСЬКОВУ СЛУЖБУ УКРАЇНІ” (посмертно).

Захищаючи Україну від російських агресорів, загинув молодший сержант 35-річний Віталій Музика. 

 1 січня 2024 року на Запорізькому напрямку під час обстрілу російським ударним дроном загинув 39-річний солдат Юрій Кухтін із Кам’янця-Подільського. Він служив помічником гранатометника 1-ої роти оперативного призначення (на бронетранспортерах). Свій останній бій прийняв поблизу населеного пункту Роботине Запорізької області. Юрій отримав смертельні поранення внаслідок обстрілу російським FPV-дроном.

15 січня, в Хмельницькому провели в останню путь 32-річного Михайла Кравчука.  Військовослужбовець був мінометником у складі 71-ї окремої єгерської бригади. Служив у Запорізькій та Донецькій областях. Загинув 8 січня на Донеччині. Героя поховали на Алеї Слави в мікрорайоні Ракове.

9 січня в районі населеного пункту Новоандріївка загинув Віктор Кривинчук, 1978 року народження, із Красилова. Оборонець служив старшиною, був головним сержантом стрілецького взводу.

20 січня провели в останню земну дорогу Оборонця Григорія Карпу із села Бубнівка, який став на захист України 3 листопада 2022 року. Загинув Григорій Іванович 12 січня 2024 року на Краматорському напрямку під час виконання бойового завдання. У чоловіка залишилися син та дружина. Героєві назавжди залишиться 35…

У Старокостянтинівській громаді попрощалися з Павлом Нікітюком, 1983 року народження, із Старокостянтинова. Військовий загинув 15 січня 2024 року під час стрілецького бою у Куп'янському районі на Харківщині.

За свободу України загинув молодий воїн В’ячеслав Гаджула із села Велика Слобідка. Захисникові було лише 25 років. На момент повномасштабної війни В’ячеслав перебував у Польщі. Однак він повернувся до України та добровільно вступив до ЗСУ. Життя героя обірвалося 17 січня на Харківському напрямку.

Йому назавжди 23... Солдат Володимир Процик із Старокостянтинівської громади загинув у бою на Запорізькому напрямку.

Під час виконання бойового завдання загинув захисник Павло Сторчак. Він був гранатометником. У цивільному житті працював у будівельній сфері. У нього залишилися двоє дітей, мама і сестра.

21 січня 2024 року, в результаті ворожого обстрілу під час виконання бойового завдання на  Донеччині загинув солдат Павло Ващук, 1989 року народження. 20 червня 2023 року Павло Валерійович був мобілізований до лав ЗСУ. Під час служби отримав два поранення, пройшов реабілітацію і знову повернувся на фронт. У нього залишилися брат і сестра.

24 січня в лікарні зупинилося серце військовослужбовця, жителя с. Зелені Курилівці Сергія Куземи, 1967 року народження. З 1985 по 1987 рік проходив строкову військову службу в групі військ у Німеччині. Після служби в армії працював на Курильських островах. Згодом повернувся на Батьківщину в рідне село, де працював механізатором у місцевому колгоспі. Після початку повномасштабного вторгнення Сергій Петрович був призваний по мобілізації у 53 окрему механізовану бригаду, в її складі приймав участь у бойових діях. Потім був переведений у військову частину А....

24 січня зустрічали на «на щиті» 23-річного Владислава Михайлова із Дунаєвець. Після служби в армії підписав контракт з ЗСУ. За час військової служби одружився, в молодої сім'ї народилась донечка. «Взявши до рук зброю, він став на захист рідної країни, своєї родини, кожного з нас… Мужній воїн завжди заспокоював рідних, що все буде добре. Та, на жаль, не дочекався тих днів...», - кажуть у громаді. 16 січня цього року Владислав був важко поранений. Лікарі боролися за його життя до останнього, але в неділю, 21 січня, життя Героя обірвалось…

А в Сатанівській громаді 24 січня прощалися з жителем села Іванківці водієм кулеметного відділення кулеметного взводу стрілецької роти однієї з військових частин Збройних сил України Михайлом Лисом. Серце захисника зупинилося 21 січня. Похоронили Михайла Лиса у рідному селі під звук військового салюту. Йому тепер назавжди 51 рік…

На війні загинув 37-річний Іван Баблюк із села Гораївка, що у Кам'янець-Подільському районі. Проживав також у селі Ладиги на Хмельниччині. З початком повномасштабної війни Іван пішов добровольцем на війну. Ніс службу у складі механізованої штурмової бригади. Мав звання молодшого сержанта. Відомо, що воїн зник безвісти ще 14 вересня 2022 року поблизу села Нестерянка Запорізької області. З того часу рідні сподівались, що Іван живий... Однак 22 січня вже цього року тіло військового змогли ідентифікувати.

27 січня в Хмельницькому попрощалися із 42-річним Леонідом Харчуком. Ще до повномасштабного вторгнення Оборонець брав участь в АТО/ООС. На фронті обіймав посаду водія. Вивозив тіла загиблих та поранених побратимів. Повернувся у стрій й після початку повномасштабного вторгнення. У січні 2023 року чоловік перестав виходити на зв'язок. Захисник вважався безвісти зниклим. Леоніду Харчуку загинув 7 січня 2023 року біля населеного пункту Яковлівка. Достойно провести Захисника в останню путь змогли більш як через рік. Оборонця поховали на Алеї слави в мікрорайоні Ракове.

22 січня громада віддала останню шану Герою російсько-української війни, старшому солдату прикордоннику Руслану Вересняку. Воїн віддав життя під час виконання бойового завдання 15 січня цього року на Донецькому напрямку. Руслану Миколайовичу тепер назавжди 43 роки. Поховали Героя на кладовищі села Пирогівці.

Вій­на заб­ра­ла жит­тя сол­да­та Олек­сан­дра Вер­би­ло, 1988 ро­ку на­род­ження. Військовослужбовець на­ро­див­ся в се­лі Ро­ма­нів Жи­то­мирсь­кої об­ласті. Ко­ли хлоп­цю бу­ло 2 ро­ки, ро­ди­на пе­ре­їха­ла на Хмельниччину. Олек­сандр був най­стар­шим в ро­ди­ні Га­ли­ни та Вік­то­ра Вер­би­ло, мав 6 сес­тер та 2 бра­ти. Од­ру­жив­ся, ба­га­то пра­цю­вав, щоб за­без­пе­чи­ти ро­ди­ну. Не­що­дав­но ро­ди­на прид­ба­ла дім, ви­хо­ву­ва­ли двох ді­ток — си­на Ки­ри­ла і донь­ку Алі­ну. До мо­бі­лі­за­ції Олек­сандр пра­цю­вав у бу­ді­вель­ній фір­мі в Хмель­ницько­му.  Пов­но­мас­штаб­на вій­на змі­ни­ла звич­не жит­тя ро­ди­ни Вер­би­ло, як і ти­сяч ін­ших ук­ра­їнсь­ких ро­дин. У сер­пні 2023 ро­ку Олек­сандр до­лу­чив­ся до лав ЗСУ. Мо­лод­ший брат Олек­сан­дра Ми­ко­ла, за прик­ла­дом бра­та, теж за­раз від­сто­ює на­шу не­за­леж­ність. Спо­чат­ку Олек­сандр нав­чався у Рів­ненсь­кій об­ласті, а зго­дом був нап­равле­ний для ви­ко­нан­ня бойових зав­дань у До­нець­ку об­ласть. Вос­таннє Олек­сандр роз­мовляв з дру­жи­ною 17 січ­ня і по­пе­ре­див, що ви­ру­шає на зав­дання на 3–5 днів. Про­сив не хви­лю­ва­ти­ся та не дзво­ни­ти ці дні, але за­ли­шив кон­такти поб­ра­ти­мів та ко­ман­ду­ван­ня для зв’яз­ку. Ма­ри­на не тур­бу­ва­ла його ра­ні­ше заз­на­че­но­го ча­су, але ко­ли ми­ну­ли та­кі дов­гі та три­вож­ні 5 днів і чо­ло­вік не від­по­вів на по­ві­дом­лення, по­ча­ла шу­ка­ти. Від ко­ман­ди­ра по­чу­ла, що Олек­сан­дра бу­ло по­ра­не­но ще 18 січ­ня та евакуйовано до лі­кар­ні міс­та Дніп­ра. Там Ма­ри­ні по­ві­до­ми­ли, що 21 січ­ня її чо­ло­ві­ка доп­равле­но до Ки­єва аві­аці­єю. Вже в лі­кар­ні сто­ли­ці їй по­ві­до­ми­ли, що Олек­сандр має 80 % опі­ків ті­ла та не при­хо­див до сві­до­мос­ті. Все своє жит­тя він тур­бу­вав­ся про сво­їх рід­них: бать­ків, бра­тів і сес­тер, дру­жи­ну та ді­тей, ось і те­пер він не по­ки­нув їх — став ян­го­лом-охо­рон­цем, світ­лим спо­ми­ном у сер­цях тих, хто його лю­бить… 

25 січня під час виконання бойового завдання загинув стрілець-зенітник зенітного ракетного відділення ракетно-артилерійського взводу роти вогневої підтримки Сергій Ступницький, 1984 року народження, із селища Віньківці. Сталося це в Запорізькій області, поблизу населеного пункту Червоне.

Павло Холявко проживав у селі Філянівка. Донедавна його вважали зниклим безвісти. Але підтвердилася інформація, що військовий загинув ще на початку війни. Це сталося 11 березня 2022 року під час авіанальоту противника в районі населеного пункту Варівськ Київської області. Із 2015 року Павло Холявко став на захист Батьківщини, був призваний по мобілізації. Із 2017 по 2019 рік служив у лавах ЗСУ за контрактом. У січні 2020 року знову підписав контракт, служив у 10-й гірсько-штурмовій бригаді на посаді командира гранатометного відділення. Мав звання — молодший сержант. Герою було 46 років. У нього залишилися мати, сім’я.

Роман Сокириник мешкав у селі Думанів Гуменецької громади. 13 січня йому виповнилося 29 років. Життя захисника обірвалося поблизу населеного пункту Білогорівка Луганської області. До лав ЗСУ Оборонця мобілізували влітку 2023 року. У нього залишилась дружина та син.

Тридцятип’ятирічний солдат окремої механізованої бригади Андрій Целіх загинув під Волновахою у Донецькій області.  На війну пішов добровольцем. Воював під час АТО у 2014 році на сході України.  Він був єдиним сином в батьків. Поховали Оборонця на Алеї Слави у Хмельницькому.

Назавжди повертається до рідного дому 23-річний Максим Стаднік із села Порохня. По завершенні строкової служби, у 2020 році Максим Стаднік підписав контракт і став до лав ЗСУ. Загинув солдат 18 березня 2022 року. Весь цей час проводилися експертизи, щоб ідентифікувати тіло військового. В нього залишилися брат та мати.

21 січня 2024 року під час виконання службового завдання загинув 54-річний сержант Іван Гулій із села селі Мала Побіянка. Російські військові завдали ракетного удару по позиції в районі населеного пункту Мирноград, що на Донеччині. 13 вересня 2022 року Іван Сергійович отримав повістку. 16 вересня того ж долучився до лав Збройних сил України. Військовослужбовець має дві нагороди: медаль "За оборону Авдіївки" й відзнаку Президента України "За оборону України". У Івана Гулія залишилась дружина та двоє синів.

24 січня внаслідок ворожого обстрілу на Донеччині загинув кам’янчанин, молодший сержант Денис Дорофєєв. З перших днів повномасштабної війни росії проти України, Денис пішов захищати свою країну та віддав за неї найдорожче – своє життя. Йому назавжди 44… Поховають Героя на Алеї Слави у Кам’янці-Подільському.

Про загибель на фронті 38-річного військовослужбовця Максима Підгорного повідомили у Деражнянській громаді. Воїн добровольцем пішов боронити країну. 23 травня 2022 року на Луганщині зв’язок із Героєм обірвався і він вважався зниклим безвісти. 30 січня попрощалися з Героєм в Деражні, а вічний спокій Максим Підгорний знайшов на Алеї Слави кладовища мікрорайону Ракове у Хмельницькому.

У Славутській громаді повідомили про загибель захисника України Дмитра Андрюхова, 1988 року народження, із Славути.  Із 2015 по 2020 рік добровольцем брав участь в Антитерористичній операції та Операції об’єднаних сил. 15 березня 2023 року був мобілізований до лав Збройних Сил України. Дмитро Ігорович проходив службу у 116-й та 118-й окремих механізованих бригадах на Запорізькому напрямку на посаді гранатометника. Помер від хвороб 29 січня 2024 року у лікарні. У Захисника України залишилися матір, дідусь та син Данило.

Велике горе знову зібрало Шепетівську громаду, щоб вшанувати та попрощатися зі шепетівчанином, головним сержантом стрілецької роти військової частини, старшим сержантом В’ячеславом Левковичем, 1979 року народження.
До лав Збройних сил України став ще у 2014 році, віддано захищав суверенітет України в зоні проведення антитерористичної операції. Воював мужньо і самовіддано, має декілька нагород. Серед них — Відзнака Президента України «За участь в антитерористичній операції», «Захисник України», «Ветеран війни – учасник бойових дій».
З перших днів повномасштабного вторгнення росії, В’ячеслав Миколайович вирушає до місцевого центру комплектування та стає на захист рідної держави. В’ячеслав Левкович стримував ворога на Херсонському напрямку. У липні 2022 року зв’язок з ним обірвався. Майже півтора року рідні шукали та чекали на звістку про свого Захисника, сподіваючись на диво. Та дива не сталося… Загинув В’ячеслав Миколайович орієнтовно 27 липня 2022 року від множинних ушкоджень, отриманих під час виконання завдання у районі населеного пункту Високопілля Бериславського району.

У боях поблизу Авдіївки на Донеччині загинув 42-річний Василь Ніколаюк із села Іляшівка Старокостянтинівського району.
У 2014-2015 роках був задіяний в АТО/ООС. З 10 вересня 2022 року був призваний на військову службу за контрактом до ЗСУ 10-м відділом Хмельницького районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Служив у 110-ій бригаді на Донецькому напрямку. Був солдатом, стрільцем-снайпером механізованого відділення механізованого взводу механізованої роти механізованого батальйону військової частини.
Загинув солдат Василь Васильович 26 січня 2024 року внаслідок штурмових дій противника в районі населеного пункту Авдіївка, Покровського району, Донецької області. У Героя залишилися двоє дітей – сини-близнюки Владислав та Ростислав.

Хмельничанин Владислав Сидорчук у свої 20 років з перших днів війни Владислав пішов добровольцем захищати Україну. У складі 12 бригади НГУ "Азов", будучи вірним військовій присязі, виявивши стійкість і мужність у бою за суверенітет, територіальну цілісність та незалежність України загинув 23 січня 2024 року на території Луганської області.

Ще одна втрата у громаді Славути. На війні загинув молодший сержант Павло Гедзюк, 1976 року народження, із села Перемишель. Оборонець загинув під час виконання бойового завдання 22 січня 2024 року поблизу населеного пункту Роботине Запорізької області. У виконавчому комітеті Славутської міської ради зазначили, з 1994 по 1996 рік Павло Гедзюк проходив строкову військову службу спочатку у військовій частині в місті Чугуїв, пізніше — в місті Охтирка на посаді кулеметника. Упродовж 2002 року брав участь у миротворчій місії в Лівані. З 2015 по 2021 рік Захисник проходив військову службу за контрактом. У 2017 році перебував на лінії бойового зіткнення у районі проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей. Після цього його звільнили у запас. За роки військової служби отримав відзнаку командувача Об’єднаних сил «За звитягу та вірність», медаль ООН «На службі миру», відзнаку Президента України «За участь в антитерористичній операції», а також грамоти від командування Збройних сил України. 25 лютого 2022 року чоловіка призвали до лав ЗСУ. Він був помічником гранатометника. У нього залишились дружина, три доньки, онука, а також мама, три сестри й два брати. Наразі на сайті Президента зареєстрована петиція про присвоєння захиснику з Хмельниччини звання Героя України посмертно.  Станом на сьогодні, 10 травня, звернення зібрало 21 866 підписів із 25 000 необхідних. До кінця збору голосів залишається чотири дні. Підтримати петицію можна за посиланням.

У Старокостянтинівській громаді відбудеться церемонія прощання із захисником України Олександром Маховським. 5 грудня 2023 року Олександр Миколайович отримав важке поранення під час бою в районі населеного пункту Нововодяне Луганської області. Переніс операції, боровся за життя, але 30 січня 2024 року серце мужнього захисника зупинилося в реанімаційному відділенні Хмельницької обласної лікарні. Поховають Олександра Маховського на сільському кладовищі.

31 січ­ня 2024 ро­ку під час ви­ко­нан­ня бойово­го зав­дання за­ги­нув жи­тель се­ла Юров­щи­на Но­во­ла­бунсь­ко­го ста­рос­тинсь­ко­го ок­ру­гу Ігор Ско­ро­падсь­кий, 1984 ро­ку на­род­ження.

31 січ­ня у лі­кар­ня­но­му зак­ла­ді За­по­ріж­жя зу­пи­ни­ло­ся сер­це 22-річ­но­го сол­да­та, по­міч­ни­ка гра­на­то­мет­ни­ка ба­таль­йону опе­ра­тив­но­го приз­на­чен­ня На­за­ра Ко­валь­чу­ка. 28 січ­ня от­ри­мав тяж­ку мін­но-ви­бу­хо­ву трав­му в н.п. Вер­бо­ве За­по­різь­кої об­ласті. Спо­чат­ку він бо­ров­ся на фрон­ті за Ук­ра­їну, а по­тім ме­ди­ки бо­ро­ли­ся за нього … За­хис­ник по­мер від ос­колко­во­го по­ра­нен­ня, яке ви­яви­лось не­су­міс­ним із жит­тям.

В Улашанівській громаді сьогодні прощалися з полеглим Героєм Олександром Паламарчуком, 1997 року народження, з села Цвітоха, на Шепетівщині. Через російське вторгнення цивільну професію довелося змінити на військову. «Захищаючи територіальну цілісність та незалежність України, виявивши стійкість та мужність в боях за Батьківщину, Герой загинув», - зазначили у громаді. Поховали Олександра Паламарчука на місцевому кладовищі.

7 жовтня 2022 року жителі Кам’янець-Подільської міської громади провели в останню путь 38-річного старшого солдата Сергія Акішева із Кам’янця-Подільського. Коли почалася війна на сході України, уклав контракт із ЗСУ. Служив у 80 десантно-штурмовій бригаді.З першого дня повномасштабного вторгнення бив ворога на Херсонському, Краматорському і Харківському напрямках. Служив на різних посадах, останні з яких – стрілець-навідник СПГ, а віднедавна – механік-водій на новому БТРі.  28 вересня на Харківщині екіпаж у складі 9 військових їхав на зачищення території. На жаль, хлопці потрапили під артобстріл і всі загинули в районі села Нижня Журавка. Спочатку Оборонця і його побратимів вважали безвісти зниклими, але через декілька днів рідні отримали трагічну звістку. Відповідно до Указів Президента України за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов’язку Сергія Акішева нагороджено орденом «За мужність III ступеня» (посмертно).

7 жовтня 2022 року в останню путь провели Вадима Верецуна, 1997 року народження, із  села Чорнобаївка (Херсонщина). До Кам’янця-Подільського переїхав у 2016 році. У грудні 2021 року уклав конт­ракт із ЗСУ. Служив у десантно-штурмових військах. Повномасштабна війна застала його в Житомирі, там брав участь в обороні Житомирської траси і втратив багатьох побратимів. Навесні Вадим зазнав поранення і лежав у госпіталі в Миколаєві. Коли почали гинути його побратими, якось у розмові Вадим сказав вітчиму, що живим, мабуть, не повернеться, і просив поховати його в Кам’янці-Подільському, бо йому подобалося місто. У Вадима залишилися мати, вітчим і два брати, старший із них служить у Чорнобаївському вертолітному полку. Відповідно до Указів Президента України за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов’язку Вадима Верецуна нагороджено орденом «За мужність III ступеня» (посмертно).

28 січня 2024 року військовослужбовець Олександр Чемляк з Нової Ушиці помер від поранень, отриманих під час виконання бойових дій на Донецькому напрямку. Чоловіку було 52 роки. З січня 2023 року його мобілізували до лав ЗСУ, був сержантом. У грудні 2023 року отримав поранення під час бойових дій поблизу населеного пункту Лиман Донецької області. У Олександра Леонідовича залишилися мама, син, онучка.

Мужньо ви­ко­ну­ючи вій­сько­вий обов’язок у бою за Ук­ра­їну на схо­ді кра­їни за­ги­нув мо­лод­ший сер­жант Ан­дрій Пор­тюх, 1973 ро­ку на­род­ження, який про­жи­вав в се­лі Плуж­не. У військового залишилися дружина і син.

Не­бес­не вій­сько по­пов­нив ще один наш зем­ляк-обо­ро­нець — 38-річ­ний ізяс­лавча­нин, ко­ман­дир ку­ле­мет­но­го від­ді­лен­ня ку­ле­мет­но­го взво­ду ро­ти вог­не­вої під­трим­ки ба­таль­йону опе­ра­тив­но­го приз­на­чен­ня Ан­дрій Шев­чук. Во­їн Світ­ла за­ги­нув від рук оку­пан­тів 2 лю­то­го на За­по­ріж­жі. У військового залишилися батьки та син. 

46-річний Сергій Гуцал загинув 28 січня цього року поблизу міста Павлоград на Дніпропетровщині. У нього залишилися мати, дружина, діти, внучка, брат та сестра. Поховали Сергія Гуцала у Летичеві.

Андрій Лук'янов, 1976 року народження, із села Самчики Старокостянтинівської громади загинув 30 січня внаслідок ворожого мінометного обстрілу на околицях села Ямполівка Лиманської громади на Донеччині.

Ше­пе­тівсь­ка гро­ма­да, сто­ячи на ко­лі­нах, про­ща­ла­ся з но­віт­нім Ге­ро­єм, сол­да­том Ан­дрі­єм Ши­ма­ню­ком, но­мер об­слу­ги 2 про­ти­тан­ко­во­го від­ді­лен­ня взво­ду вог­не­вої під­трим­ки, 1 де­сан­тно-штур­мо­вої ро­ти, 1 де­сан­тно-штур­мо­во­го ба­таль­йону вій­сько­вої час­ти­ни. Піс­ля по­чат­ку пов­но­мас­штаб­но­го втор­гнен­ня Ан­дрій по­вер­та­єть­ся до Ук­ра­їни. Справ­жній пат­рі­от сво­єї Бать­ків­щи­ни, він не зміг спо­кій­но си­ді­ти вдо­ма. У бе­рез­ні 2023 ро­ку, не ва­га­ючись, пі­шов до вій­ськко­ма­ту, за­пи­сав­ся доб­ро­воль­цем та мужньо став на за­хист Бать­ків­щи­ни в скла­ді 95-ї ок­ре­мої де­сан­тно-штур­мо­вої бри­га­ди. Бо­ро­нив кра­їну на най­га­ря­чі­ших нап­рямках фрон­ту: Хер­сонщи­на, До­неч­чи­на, Ли­ман та Куп’янськ. Під час ос­таннього ева­ку­ацій­но­го ви­їз­ду, ря­ту­ючи жит­тя по­ра­не­но­го сол­да­та, Ан­дрій от­ри­мав по­ра­нен­ня сам. Поб­ра­ти­ми на­ма­га­лись його ви­нес­ти та во­ро­жа мі­на, ро­зір­вавшись по­ряд, заб­ра­ла мо­ло­де жит­тя… Це ста­лось ще 15 січ­ня 2024 ро­ку. Ще дов­го поб­ра­ти­ми ро­би­ли спро­би ви­вез­ти Ан­дрія з по­ля бою, та під­ступ­ний во­рог не да­вав. Ко­ман­дир по­обі­цяв ро­ди­ні, що для нього це — спра­ва чес­ті, і вреш­ті ті­ло Ге­роя вда­ло­ся заб­ра­ти. 

Крупецька громада, що на Шепетівщині, провела в останню земну дорогу Героя Сергія Мисана, 1995 ро­ку народження. Він загинув під час виконання бойового завдання в одному з населених пунктів Куп'янського району, що у Харківській області. Поховали Сергія Мисана у селі Колом'є.

На війні загинув 21-річний Віктор Фльорко  із села Глибівка, що в Новоушицькій громаді. Ріс у багатодітній сім'ї. У травні 2023-го хлопець пішов служити до Збройних Сил України за контрактом. На війні був солдатом. Відомо, що військовий загинув поблизу населеного пункту Мала Токмачка Запорізької області. Трапилось це 2 лютого під час застосування ворогом мінометного вогню.  У Віктора залишилися батьки, сестри, брат.

У війні з російським окупантом загинув 53-річний оператор відділення управління командира батареї реактивної артилерійської батареї із села Білогородка Володимир Гринчук.  Це сталось 30 січня 2024 року в гарячій точці – на Донеччині. Цей період  оборонець вважався зниклим безвісти. У рідних бійця жевріла надія, проте Героя знайшли мертвим… 6 лютого 2024 року воїна повернуть на Батьківщину, щоб поховати.

31 січня 2024 року під час російського обстрілу на Донеччині загинув кулеметник Володимир Коберник. 42-річний військовий був родом з села Човгузів Хмельницької області.

3 лютого 2024 року, на Бахмутському напрямку, на Донеччині, виконуючи військовий обов’язок в бою за Україну, загинув 35-річний Василь Ціко з села Маначин.

У Старокостянтинові прощалися із загиблим захисником України, штаб-сержантом Сергієм Куліковим. Як повідомляють в Старокостянтинівській міській раді, вірний військовій присязі, Сергій Куліков загинув 1 лютого 2024 року під час виконання бойового завдання у селі Малинівка Пологівського району Запорізької області.

Летичівщина в останню земну дорогу проводжала Василя Леська, 50-річного воїна з села Розсохувата. Як повідомляють в Летичівській селищній об'єднаній територіальній громаді, він загинув, захищаючи Україну 26 грудня 2023 року поблизу населеного пункту Часів Яр Бахмутського району Донецької області. Поховали захисника на кладовищі с. Ялинівка, повідомили у громаді. У нього залишились матір, брати, дружина, донька, онук.

У Хмельницькому попрощалися із 55-річним захисником Віктором Вітвіцьким. Як повідомляє МТРК «Місто», його мобілізували до війська 1 серпня минулого року. За фахом військовий, Віктор служив на Житомирському напрямку в новоствореному батальйоні старшим сержантом взводу. Під час поїздки додому йому раптово стало зле, чоловіка терміново прооперували. Серце Віктора Вітвіцького із позивним «Дід» зупинилося 5 лютого… У нього залишилася дружина, дві доньки та два сини, внуки…

Скор­ботну звіс­тку по­ві­до­ми­ли у Ше­пе­тівсь­кій те­ри­то­рі­аль­ній гро­ма­ді — за­ги­нув пол­ковник при­кор­донної служ­би Ві­та­лій Чер­кас, 1981 року народження.  У 2012 року Віталій Черкас закінчив навчання у Національній академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького, здобувши кваліфікацію магістра, офіцера управління органами охорони державного кордону.  З червня 2012 по квітень 2014 року працював спочатку заступником, а потім — начальником відділу зв’язку, автоматизації та захисту інформації штабу 7 прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України.  Коли 2014 року росіяни тимчасово окупували Крим, Віталій Черкас, попри психологічний тиск, відмовився перейти на службу до Росії. За інформацією Шепетівської міської ради, на материковій частині України Віталій Черкас продовжив службу на посаді начальника відділу зв’язку — начальника зв’язку штабу Північного регіонального управління (І категорії) Державної прикордонної служби України. За період служби отримав державні відзнаки, серед яких медалі "20 років Держаної прикордонної служби України", "15 років сумлінної служби", подяка Президента України — Верховного Головнокомандувача Збройних Сил України, нагрудний знак "Відмінний прикордонник". З початку повномасштабного вторгнення Віталій Черкас брав участь у звільненні Житомирщини й Київщини.  Його родина переїхала у Шепетівку. У нього залишились дружина, троє дітей, батьки й сестра.

У Волочиській громаді в останню земну дорогу провели командира інженерно-саперного відділення, старшого сержанта Михайла Гриба. Загинув захисник України 5 січня 2024 року під час виконання бойового завдання на Запорізькому напрямку. Протягом місяця його бойові побратими не мали змоги забрати тіло загиблого воїна. Лише на початку лютого вдалося це зробити. За повідомленням Волочиської міської ради, Михайло Мирославович у 1995 році вступив на строкову військову службу до лав ЗСУ, яку проходив у місті Нетішині. 8 червня 2022 року Михайло Гриб був призваний по мобілізації на захист України від російських загарбників. Службу ніс у Макові, Києві, на Запорізькому напрямку. 10 лютого навіки спочив у рідному селі Мирівка.

У Хмельницькому в останню дорогу провели Андрія Рудзика із Хмельницького. У вересні 2023 року став на захист України. Був молодшим лейтенантом у складі 33-ї окремої механізованої бригади.  Андрій Володимирович загинув 22 січня на Запорізькому напрямку. Героєві навіки 36…  Поховали Героя на Алеї Слави у мікрорайоні Ракове.

10 лютого 2024 року проводжали в останню дорогу Артема Любого із Хмельницького. Після випуску зі школи вступив до лав Нацгвардії, де здобув звання старшого лейтенанта. 6 лютого, рятуючи поранених побратимів, Герой загинув від осколкового поранення на Донеччині. Йому навіки 26… Поховали Героя на кладовищі у мікрорайоні Лезневе.

Восьмого лютого на Харківщині загинув головний сержант інженерно-саперного батальйону Сергій Пелих. «Війна забирає не просто наших відважних оборонців, вона забирає рідних, друзів, тих, з ким ще вчора разом мріяли про перемогу та будували плани на майбутнє. Щирі співчуття рідним та близьким», – йдеться у повідомленні голови Кам’янець-Подільської райради Михайла Сімашкевича.

12 лютого у Хмельницькому попрощалися із військовослужбовцем 19 ракетної бригади «Свята Варвара» Олександром Безчасним із села Лозове Деражнянського району. Закінчивши школу прапорщиків, вступив до лав ЗСУ. Протягом тривалого часу служив у 19-ій ракетній бригаді «Свята Варвара». У березні 2022 року Олександр був мобілізований. Він захищав Україну від ворога у Запорізькій, і у Донецькій області… Поховали Олександра Безчасного на Алеї померлих Героїв у Раковому. У чоловіка залишилися двоє синів. Герою назавжди – 48...
Антонінська громада провела в останню земну дорогу Героя Юрія Саванчука, 1992 року народження. Він загинув 7 лютого внаслідок ворожого мінометного обстрілу в районі населеного пункту Авдіївка, що на Донеччині. У війську був стрільцем-санітаром механізованого батальйону.

9 лютого 2024 року під час виконання завдань, пов’язаних із захистом Батьківщини, в районі населеного пункту Новопавлівка, Запорізької області загинув мешканець Полонного старший сержант Вадим Огойко, 1992 року народження. 

13 лютого 2024 року в Хмельницькому попрощалися з Героєм російсько-української війни, солдатом Віктором Вавринчуком. Воїн загинув під час виконання бойового завдання 10 лютого цього року на Донеччині. Віктору Анатолійовичу тепер назавжди 51. Поховали Героя на кладовищі мікрорайону Ружична.

Другого лютого 2024 року внаслідок стрілецького бою поблизу Авдіївки на Донеччині загинув захисник Михайло Добровольський  із села Міцівці Хмельницької області. Бійцю назавжди залишилось 49 років.

У російсько–українській війні загинув житель Волочиська старший стрілець–оператор гірсько-штурмового взводу однієї з військових частин Владислав Комар, 2000 року народження. Владислав Анатолійович загинув 14 лютого 2024 року під час артилерійського обстрілу на Запорізькому напрямку.

Під час виконання бойового завдання на Донеччині загинув військовослужбовець протитанкового відділення протитанкового взводу механізованого батальйону Віталій Ляшук, повідомили в Ізяславській міській раді. Тепер йому навіки 43…

17 лютого хмельничани провели в останню земну дорогу 28-річного оператора-навідника Олександра Олійника. До війська пішов добровольцем. З вересня 2023 Олександр воював в лавах 18 Слов’янської бригади Нацгвардії легендарного батальйону «Донбас».  13 лютого внаслідок артилерійського обстрілу Олександр Станіславович загинув від осколкових поранень на Бахмутському напрямку.

14 лю­то­го в ме­дич­но­му зак­ла­ді зу­пи­ни­лось га­ря­че сер­це Во­ло­ди­ми­ра Ли­сен­ка із Ізяс­лавсь­кої гро­ма­ди Ше­пе­тівсь­ко­го району. У пе­рі­од з 2017 по 2019 ро­ки по­бу­вав у най­га­ря­чі­ших точ­ках Дон­ба­су. Не ко­жен го­то­вий прой­ти че­рез пек­ло. А він був го­то­вий. Він рвав­ся у са­мі­сінь­ке пек­ло, бо не міг по-ін­шо­му. За це його бу­ло на­го­род­же­но від­зна­кою Мі­ніс­терс­тва обо­ро­ни «За без­до­ган­ну служ­бу». А піс­ля пов­но­мас­штаб­но­го втор­гнен­ня оку­пан­тів зно­ву зап­ро­по­ну­вав свій дос­від у бо­роть­бі з аг­ре­со­ром. Та, на жаль, у жит­ті бій­ця з’явив­ся ще один під­ступ­ний во­рог — хво­ро­ба. На жаль, до­ля від­мі­ря­ла Во­ло­ди­ми­ру Во­ло­ди­ми­ро­ви­чу ли­ше 57 ро­ків… 

Вірний військовій присязі, Олександр Горобець загинув 4 лютого 2024 року в селі Юльївка Запорізької області.

Орденом «За мужність» ІІІ ступеня було відзначено солдата Василя Коломійчука. Полеглий захисник був родом із села Базалія, добровільно захищав Україну з часів АТО. В березні 2022 знову став на захист Батьківщини. Життя військового обірвалося на Луганському напрямку 18 квітня 2023 року. Василю Петровичу було 36 років.

У бою за свободу і незалежність України героїчно загинув солдат Ігор Казанцев, надійшла на Шепетівщину 17 лютого. Місце та обставини загибелі солдата у повідомленні виконкому Славутської міськради не конкретизуються. 

 Богдан Гаврилюк із села Завадинці загинув 14 лютого під час артилерійського обстрілу поблизу населеного пункту Роботине. Воїну було 32 роки.

 Андрій Огороднічук із Городка загинув 13 лютого поблизу населеного пункту Покровськ внаслідок поранень, що були несумісними з життям.. У другому відділі Хмельницького районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки повідомляють, що Андрій Огороднічук проходив військову службу за контрактом. Був стрільцем-помічником гранатометника 3 механізованого батальйону. Проводжали в останню путь воїна 21 лютого у Городку під час повітряної тривоги.

 Володимир Рикун із села Лісогірка був водієм автомобільного відділення батальйону матеріального забезпечення однієї із військових частин. У лавах Збройних сил України Володимир Рикун ніс службу майже два роки. Серце Героя зупинилося на Чернігівщині 15 лютого. Йому тепер навічно 55 років.

 Звістка, що Сергій Сахнюк із Шепетівського району поліг, захищаючи Батьківщину, надійшла у його рідний Славутський край 19 лютого. Солдат Сергій Миколайович був 1968 року народження. Про місце та обставини загибелі воїна у повідомленні не зазначається.

23 лютого в Хмельницькій громаді в останню шану віддали солдату Андрію Войноловичу. Воїн загинув під час виконання бойового завдання на Донеччині 17 лютого цього року. Андрію Станіславовичу тепер назавжди 53 роки.

В останню путь провели 48-річного солдата Сергія Кіндзерського. Воїн віддав життя за Україну в бою 17 лютого цього року в Донецькій області. Поховали воїна на Алеї Слави кладовища мікрорайону Ракове обласного центру. У Сергія Кіндзерського залишились дружина і син.

Жителі громади віддали останню шану Герою російсько-української війни, молодшому лейтенанту Дмитру Петрашу. Воїн на початку повномасштабного вторгнення став на захист країни. Загинув Дмитро Якович 17 лютого цього року під час виконання бойового завдання на Донеччині. Герою назавжди 40 років. 

На російсько-українській війні загинув сержант Іван Задворний. Іван Васильович з 2014 по 2019 роки добровольцем захищав Україну у зоні АТО/ООС. Знову взяв зброю до рук після початку повномасштабної війни. Воїн поліг у бою 17 лютого 2024 року на Донецькому напрямку. Івану Задворному було 48 років. Поховали воїна на Алеї Слави кладовища мікрорайону Ракове обласного центру.

19 лютого 2024 року під час бойових дій з військовими формуваннями противника поблизу населеного пункту Миколаївка Бахмутського району Донецької області , в бою за Україну, її свободу і незалежність, поліг кулеметник  2 стрілецького батальйону, житель села Ільківці – Денис Блонський, 1994 року народження. 26 лютого 2024 року Денис Блонський назавжди повертається додому.

У жорстокій війні з російським агресором, захищаючи рідну землю, загинув Вадим Кшемінський, житель села Кадиївці. Йому назавжди 24…

Внаслідок хвороби пішов з життя солдат Олександр Деренко. Він мужньо боронив кордони нашої держави.

20 лютого на Донеччині під час ворожого мінометного обстрілу отримав важкі поранення, від яких і загинув Сергій Поліщук. Йому назавжди 36.

В районі населеного пункту Терни Лиманського району Донецької області, 20.02.2024 року загинув житель селища Летичів, солдат ЗСУ Володимир Редколіс, 1976 року народження.

22 лютого під час виконання бойового завдання на Донеччині загинув 36-річний воїн-водій десантно-штурмового взводу десантно-штурмової роти десантно-штурмового батальйону Олександр Кот із села Діб­ровка По­лісь­ко­го ста­рос­тинсь­ко­го ок­ру­гу.

24 лютого в останню дорогу, у другу річницю повномасштабного російського вторгнення, провели захисника Івана Шафінського, 1998 року народження, із села Івки, що в Старосинявській територіальній громаді. Він загинув 15 червня 2023 року, під час виконання бойового завдання на Запорізькому напрямку. Лише 15 лютого 2024 року тіло Героя вдалося ідентифікувати, повідомили у громаді. У березні 2022 року записався добровольцем в 47-ма окрему механізовану бригаду імені Чорних Запорожців. В серпні його призвали на службу, а в вересні він підписав контракт. Герою назавжди залишиться 24…

21 лютого Ше­пе­тівсь­ка гро­ма­да про­ща­ла­ся із з гра­на­то­мет­ни­ком 3 штур­мо­во­го від­ді­лен­ня, сол­да­том Ярос­ла­вом Свєш­ні­ко­вим, 1996 ро­ку народження, із Ше­пе­тів­ки, що по­вер­нувся на­ві­ки до рід­ної до­мів­ки. Шлях во­їна для Ярос­ла­ва роз­по­чав­ся з Май­да­ну 2014 ро­ку. Ре­во­лю­ція гід­ності ста­ла пе­ре­лом­ним пе­рі­одом в до­лі хлоп­ця. Ще у сім­надцять ро­ків на­по­лег­ли­во рвав­ся в зо­ну про­ве­ден­ня ан­ти­те­ро­рис­тичної опе­ра­ції, але його не бра­ли. Пот­ра­пи­ти на пе­ре­до­ву йому вда­ло­ся по до­сяг­ненню 18 ро­ків у доб­ро­воль­чий Ук­ра­їнсь­кий кор­пус «Пра­вий сек­тор» у 8 ок­ре­мий ба­таль­йон «Арат­та». Бойове хре­щен­ня от­ри­мав у хо­ді бо­їв під До­нець­ким а­еро­пор­том та у се­ли­щі Піс­ки. У 2017 ро­ці під­пи­сує кон­тракт з вось­мим ок­ре­мим пол­ком спе­ці­аль­но­го приз­на­чен­ня міс­та Хмель­ницько­го. Бе­ре участь в обо­ро­ні під Ма­рі­упо­лем. Дру­гий кон­тракт під­пи­сав з дев’ятим ок­ре­мим мо­то­пі­хот­ним ба­таль­йоном 59 ок­ре­мої мо­то­пі­хот­ної бри­га­ди су­хо­пут­них вій­ськ Ук­ра­їни.
Ярос­лав по­над усе на справ­жню друж­бу, то­му так важ­ко пе­ре­ніс за­ги­бель сво­го дру­га та поб­ра­ти­ма Гра­фа Афа­на­сі­яде. Дру­га, з яким він по­чи­нав свій ко­рот­кий, але ге­ро­їч­ний шлях. Дру­га, з з яким ді­лив свої пог­ля­ди та упо­до­бан­ня, з яким мрі­яв зус­трі­ти­ся та до­че­ка­ти­ся Пе­ре­мо­ги… Во­ни обов’яз­ко­во зус­трі­нуть­ся та до­че­ка­ють­ся, але на жаль не на Зем­лі, а у Не­бес­но­му вій­ську.

Внаслідок мінометного обстрілу на Харківщині 17 лютого 2024 року від отриманих поранень внаслідок мінометного обстрілу в Куп’янському районі Харківської області загинув старший стрілець-оператор з Хмельниччини Сергій Данильчук із села Хвощівка Берездівської громади, що на Хмельниччині.
Про дату та час прощання з Сергієм Данильчуком у громаді повідомлять додатково.

Під час російсько-української війни, виконуючи бойове завдання, на Донецькому напрямку загинув військовослужбовець з Кам’янця-Подільського Сергій Гуменюк. Останній бій прийняв 18 лютого.

У Крупецькій громаді повідомили, що під час виконання бойового завдання в районі н.п. Білогорівка Луганської області загинув оператор взводу протитанкових ракетних комплексів, солдат Олександр Павлюк, 1984 року народження, житель села Крупець. 

На Донецькому напрямку внаслідок удару ворожого FPV-дрона загинув 37-річний солдат Дмитро Волкотруб із  села Гарнишівка Волочиської громади. Про дату та місце прощання із Дмитром у громаді повідомлять додатково.

21 лютого у Городку прощалися з Андрієм Огороднійчуком, 1984 року народження. Він був стрільцем-помічником гранатометника механізованого батальйону однієї із військових частин. Як повідомили в Городоцькій міській раді, Герой загинув 13 лютого в результаті поранень поблизу населеного пункту Покровськ.

У Старокостянтинові 22 лютого в останню земну дорогу проводжають захисника України майора Вячеслава Горбачевського, 1991 року народження. Як повідомляють в Старокостянтинівській міській раді, вірний військовій присязі, Вячеслав загинув 17 лютого під час виконання військового та службового обов'язків поблизу населеного пункту Широка Балка Херсонської області.

Захищаючи волю та незалежність України, на Запоріжжі обірвалося життя 36-річного кам’янчанина, військовослужбовця Миколи Микитюка. Поховають Героя на Алеї Слави.

18 лютого на Миколаївщині помер навідник підрозділу морської піхоти Олександр Беспалий. Він був родом з Авдіївки, проте проживав у селі Степанівка, що на Хмельниччині. Тут і був призваний на військову службу. Олександру Беспалому було 32 роки.

У боях загинув Володимир Волочнюк, 1991 року народження, із села Тетильківці на Тернопільщині. Після одруження переїхав жити у село Зіньки Білогірської громади. Там його і поховають. У Героя залишилося троє дітей.

Тра­гіч­на звіс­тка з фрон­ту на­дій­шла у Плуж­ненсь­ку гро­ма­ду, що на Ше­пе­тів­щи­ні. На вій­ні за­ги­нув 44-річ­ний за­хис­ник із се­ла Ку­нів Во­ло­ди­мир Фур­ма­нюк. 27 лю­то­го він по­вер­нувся у рід­не се­ло на щи­ті.

Шепетівська громада зустріла небесного воїна, старшого стрільця, оператора З механізованого відділення , старшого солдата Андрія Заруцького, 1983 року народження. Повномасштабне вторгнення застало нашого воїна в Україні. 26 січня 2023 року був мобілізований. За цей рік Андрій Вікторович неодноразово був на передовій. Нагороджений медаллю «За оборону Бахмуту». Загинув Герой 13 лютого 2024 року.

27 лютого 2024 року, Волочиська громада проводжатиме в останню путь молодшого сержанта – Олександра Карася, 1973 року народження, жителя села Гречана. Олександр Леонідович у перші дні повномасштабного вторгнення – 27 лютого 2022 року був мобілізований до лав ЗСУ. Проходив військову службу в підрозділі інженерних конструкцій на сході нашої країни. З рідних в Олександра залишились брат Леонід з дружиною та четверо племінниць.

Чорний тиждень Полонської громади… Знову трагічна звістка з полів клятої війни прилетіла  у дві родини, повідомив голова громади Франц Скримський. У російсько-українській війні загинули солдати Сергій Мілігула, 1979 року народження, мешканець с. Котелянка та Віктор Сарнацький, 1977 року народження, мешканець м. Полонне.  Обоє виконували обов’язки із захисту територіальної цілісності України в одній військовій частині, обоє загинули 24 лютого 2024 року під час виконання бойового завдання в районі с. Колодязі Донецької області.

У Новоушицькій громаді повідомили, що внаслідок важкої невиліковної хвороби 23 лютого зупинилося серце колишнього військовослужбовця Миколи Войтюка, жителя села Зелені Курилівці.  Після початку повномасштабного вторгнення відразу пішов захищати Україну та кожного з нас. У січні цього року був звільнений з військової служби за станом здоров’я. У Миколи Григоровича залишилися дружина та два сини.

В останню путь провели Героя російсько-української війни, солдата Олександра Янковського. Воїн віддав життя за Україну під час виконання бойового завдання на Херсонському напрямку 23 лютого 2024 року. Олександру Антоновича тепер назавжди 51. Поховали Героя на Алеї Слави кладовища у мікрорайоні Ракове.

В останню путь провели також Героя російсько-української війни, молодшого сержанта Олександра Короля. Воїн віддав життя за Україну в бою 22 лютого 2024 року в Запорізькій області. Олександру Григоровичу тепер назавжди 45. Поховали Героїв на Алеї Слави кладовища у мікрорайоні Ракове.

У Старокостянтинівській громаді попрощалися із загиблим захисником України, солдатом  Сергієм Михальчуком. Сергій Петровичем загинув 17 листопада 2023 року під час виконання службових обов’язків в районі населеного пункту Канівське Запорізької області. Полеглого воїна поховали на міському кладовищі.

1 березня у Хмельницькому провели в останню земну дорогу захисника-добровольця Вадима Бахурського. Коли почалася повномасштабна війна, став у ряди добровольчого формування. Чоловік захищав країну в лавах 106 окремої бригади тероборони. Вадима Васильовича поховали на кладовищі мікрорайону Ракове. Йому назавжди залишиться 37…

27 лютого у бою на Запоріжжі загинув житель села Слобідка Рахнівська, бойовий медик Анатолій Опольський. Йому назавжди 46…

29 лютого, живим коридором Полонська громада зустріла свого Героя, солдата Віктора Cарнацького. Захисник загинув 24 лютого 2024 року під час виконання бойового завдання в районі с. Колодязі Донецької області. Поховали Віктора Леонідовича на Алеї Героїв на Новому кладовищі.

26 лютого 2024 року зупинилось гаряче серце демобілізованого воїна, мешканця с. Зубарі Білівського старостинського округу Романа Гончарука. Роман з 2016 року захищав суверенітет України, там, де особливо «гаряче», внаслідок чого неодноразово отримував поранення. Та щоразу повертався до своїх побратимів на передову, щоб жоден ворог не паплюжив українську землю. З перших днів служби опановував професію стрільця-піхотинця, навідника. Навіть був командиром танка, розповідають про Героя в Ізяславській громаді. Проте після повномасштабного вторгнення окупантів на територію України отримав надто важкі поранення під час виконання бойових завдань. Лікарі медичних закладів намагались повернути у стрій воїна, проте їхні зусилля не дали результатів. На превеликий жаль, Україна втратила свого Героя.

У Свято-Георгіївському храмі в останню путь проводжали Леоніда Гончарука. З початком повномасштабного вторгнення він пішов добровольцем на фронт. Воював у лавах Збройних сил України у складі 24 окремої механізованої бригади імені короля Данила на Бахмутському напрямку.  Внаслідок мінометного обстрілу 24 лютого 2024 року захисник загинув. Тепер йому навіки 51. У Леоніда Гончарука залишилися дружина та син, який також захищає Україну на передовій.

19 лютого поблизу населеного пункту Миколаївка Бахмутського району Донецької області під час бойових дій з військовими формуваннями противника загинув солдат, водій 1 кулеметного відділення кулеметного взводу Сергій Осадчук, 1986 року народження.

28 лютого, у Старокостянтинові попрощалися із 51-річним солдатом Михайлом Банновим. Військовослужбовець загинув 13 лютого в боях у районі населеного пункту Часів Яр Донецької області. 51-річний солдат був мобілізований у 2022 році, на початку повномасштабного вторгнення. Тривалий час вважався зниклим безвісти. Лише днями його тіло вдалося вивезти з поля бою. В нього залишилися цивільна дружина та донька.

24 лютого, в Антонінах, прощалися зі своїм захисником – 54-річним Юрієм Лавренюком, життя якого несподівано обірвалося 23 лютого 2024 року.

26 лютого, в останню путь жителі Чорноострівської громади провели військовослужбовця Віктора Олішевського, 1991 року народження, із села Крачки Хмельницького району. 9 листопада 2011 року  Віктор Олішевський  був призваний на строкову службу у військову частину міста Полтава. Згодом продовжив службу  у військовій частині міста Яворова, де отримав звання молодшого сержанта. Після служби повернувся до улюбленої справи,  працював за фахом фельдшером у Миколаївській дільничній лікарні ветеринарної медицини, в селі Немичинці Гвардійської громади та у селі Ставчинці Чорноострівської громади.  Віктор був захоплений своєю роботою та з часом мріяв відкрити  власну ветеринарну  аптеку.  Та не судилося. Він став на захист України у складі  36 бригади морської піхоти другої роти, другого взводу, першого відділення, командиром якого він був. Відмовивш ись від ротації, він продовжував оберігати рідну землю. 17 лютого 2024 року Віктор загинув під час виконання бойового завдання в населеному пункті Кринки, Олешківської міської громади, Херсонського району, Херсонської області в ході штурмових дій.

1 березня провели у засвіти українського захисника Сергія Гінька. Чоловік був мешканцем села Польові Гринівці Чорноострівської територіальної громади. У листопаді 2022 року Сергій Володимирович пішов захищати Україну від російських окупантів. Служив старшим водієм розвідувального взводу. 22 лютого 2024 року військовослужбовець отримав поранення в районі села Спірне Бахмутського району Донецької області. Сім днів лікарі боролись за життя відважного героя, проте 28 лютого серце Сергія зупинилось.

2 березня у Війтовецькій