Обов’язок справжніх чоловіків захищати Батьківщину. За чисте і мирне небо над головами, спокій та благополуччя на рідній землі українські патріоти готові стояти до останнього. Вкотре сили Поділля поїхали на чергову ротацію на схід. Цього разу захищати громадський порядок у зоні антитерористичної операції будуть п’ятнадцять працівників ДАІ з Хмельниччини.
–– Це вже увосьме наші хлопці їдуть на схід. Вони повністю забезпечені обмундируванням. Передбачається, що наші працівники перебуватимуть там місяць, але якщо буде потреба, то, можливо, і довше. За попередні ротації, на щастя, трагічних ситуацій вдалося уникнути. Наші хлопці й терористів затримували, і зброю конфісковували, але всі повернулися живими і неушкодженими, –– розповів виконуючий обов’язки начальника управління УДАІ в області підполковник міліції Володимир Харов.
Багато близьких прийшло провести у далеку дорогу своїх захисників. Тривога читається у їхніх очах, але разом з тим і гордість.
Мельничук Марія і п’ятирічна Софійка проводили на схід татуся Андрія. Дружина хвилюється, щоразу старається непомітно змахнути сльозу, щоб не хвилювати зайвий раз маленьку щебетушку. А Софійка й на хвильку не зводить очей із батька. Ось він з іншими товаришами по службі стоїть у строю, святий отець їх благословляє.
–– Чекатиму татуся дуже-дуже. Я йому обіцяла, що буду слухняною. А він запевняв, що повернеться скоро до нас із мамою, –– щебече Софійка.
А ось і ще одна родина, яка з тривогою та гордістю спостерігає за батьком. Наталя Сибіга з двома синочками очікують, коли зможуть обійняти ще раз найріднішу їм людину.
–– Меншому сину три рочки, а старшому –– тринадцять, –– розповідає дружина. –– Чоловік виконує свій обов’язок перед державою, ми з розумінням поставилися до цього.
Сибіга Геннадій Федорович пояснює, обіймаючи синів:
–– Хлопці, які перебувають зараз на сході, мають передати нам зброю. Вони нас дочекаються, віддадуть своє обладнання, і вже ми будемо нести службу на відповідних блокпостах. У першу чергу як працівники ДАІ забезпечуватимемо безпеку дорожнього руху, охоронятимемо громадський порядок і допомагатимемо, чим зможемо, населенню.
Усі працівники ДАІ, які вирушили на схід, поїхали уперше. До надзвичайних ситуацій готові, запевняють усі дружно. Цього разу їдуть досвідчені професіонали, більшості за тридцять, а то й за сорок років. Наприклад, як сорокарічному Олександру Васильовичу Майструку, інспектору Старокостянтинівського ДАІ. Настрій у чоловіка бойовий. Усіх своїх колег він знає, адже вже багато років служать разом, часто доводилося зустрічатися. Та є й зовсім юний захисник громадського порядку, якому лише 23 роки –– це Тарас Дуда: –– Мій батько був міліціонером, зараз він на пенсії, я пішов по його стопах. Батьки звичайно хвилюються, але не заперечували проти мого вибору.
Підбадьорливі слова. Обійми зі слізьми. Вони поїхали… Потроху машини зникли з поля зору. Та рідні все вдивлялися у далечінь. Адже десь там є їхні найдорожчі, найближчі захисники, за якими вони вже встигли скучити…