Знову світову спільноту збурила резонансна заява Папи Римського Франциска. Цього разу в інтервʼю для швейцарської телерадіокомпанії RSI, він сказав, що Україна повинна знайти відвагу підняти білий прапор та почати переговори з країною-ворогом. При цьому жодним словом не обмовився про росію, яка напала на нашу державу.
На цю заяву відреагував, зокрема, міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський. Він зауважив, що натомість понтифіку треба було б звернутися до путіна із закликом вивести свої війська з України. Якби війська було виведено, мир настав би відразу, і не було б потреби в перемовинах.

У Києві до Міністерства закордонних справ запросили представника Ватикану в Україні й повідомили йому, що розчаровані заявами понтифіка, які легалізують право сильного і заохочують до подальшого нехтування міжнародного права. У міністерстві зазначили, що замість подібних висловлювань очікували почути від Папи Римського сигнали у бік світової спільноти про необхідність негайного об’єднання сил для забезпечення Перемоги добра над злом.
Як зауважив один із політичних експертів, Папа Римський, мабуть, не бачить різниці між добром і злом. Цьогоріч ця різниця була чітко окреслена на врученні найпрестижнішої кінопремії «Оскар — 2024», де вперше в історії українська стрічка здобула перемогу. «20 днів у Маріуполі» визнано найкращим у категорії «Повнометражний документальний фільм». У ньому зафіксовано перші дні після повномасштабного вторгнення, коли росія почала знищувати мирні українські міста. Жахливі кадри трагедії Маріуполя засвідчують злочини та тероризм країни-агресора. Знімальній команді вдалося не лише все зафіксувати, а й згодом під страхом смерті вивезти відзнятий матеріал з окупованого міста. Потужною була промова режисера Мстислава Чернова під час вручення нагороди. Він, зокрема, сказав: «…напевно, буду першим режисером на цій сцені, який скаже: я хотів би ніколи не робити цей фільм. Я хотів би мати змогу обміняти це на те, щоб росія ніколи не нападала на Україну, ніколи не окуповувала наші міста. Я віддав би все це визнання за те, щоб росіяни не вбивали десятки тисяч моїх співгромадян з України…».
Однак уже наступного дня стало відомо, що промову нашого режисера, як, власне, й момент нагородження української команди, вирізали зі скороченої міжнародної телеверсії урочистої церемонії «Оскар-2024». Згодом було пояснено, що зробили через часові обмеження. Втім, нагадують журналісти: торік у відповідній категорії переміг фільм «Навальний». І в міжнародній телеверсії для стрічки про російського опозиціонера Олексія Навального (нині уже покійного) і для політичної промови його дружини Юлії місце знайшлося.
Минулого тижня Президент Володимир Зеленський погодив на посаду посла у Великій Британії кандидатуру колишнього Головнокомандувача Збройних сил Валерія Залужного. І тепер очікують на агреман (згоду) від іноземної держави. Хоча, як правило, про призначення посла повідомляють уже після отримання агремана та узгодження всіх формальностей. Саме це, власне, й зауважив колишній посол України в США Валерій Чалий, наголосивши, що практика міжнародних відносин вимагає, аби процес погодження кандидатури посла і факт запиту на агреман відбувалися абсолютно таємно.
Сам Валерій Залужний ніяк не прокоментував повідомлення про можливість призначення його послом. Однак у засобах масової інформації зʼявилася новина, що він і колишній начальник Генштабу ЗСУ Сергій Шаптала пройшли ВЛК, де були визнані непридатними до військової служби.
Час покаже, яким буде майбутнє, можливо, й дипломатичне, колишнього Головнокомандувача Збройних сил України. Життя ж іде далі. Країна продовжує воювати. У надзвичайно складних обставинах, коли недостатньо зброї, боєприпасів. Конгрес США вже третій місяць зволікає з прийняттям рішення про виділення Україні обіцяного 61 мільярда доларів. І коли це, зрештою, станеться, навіть важко спрогнозувати. Якщо хочемо врятувати свою державу, в нас нема іншого виходу, ніж максимально розраховувати на власні сили, потужно розвивати оборонну промисловість, гуртом захищати рідну землю. Тож досить дивними на кривавому тлі війни видаються, до прикладу, рішення про спрямування 17,104 мільярда гривень (залишок коштів спеціального фонду Державного бюджету, який утворився на 1 січня 2024 року) на розвиток мережі та утримання автомобільних доріг загального користування державного значення. Невже на часі знову будувати й ремонтувати дороги? Ми що, живемо в різних вимірах?
Втім віцепрем’єр з відновлення — міністр з розвитку громад, територій та інфраструктури Олександр Кубраков нещодавно повідомив ще одну новину: Україна офіційно починає переговори з регуляторами США та Євросоюзу щодо відновлення пасажирських авіаперевезень у нашій країні. Про якісь терміни нині зарано говорити, але українська сторона передає регуляторам своє бачення, як ринок може працювати в умовах воєнного стану, оцінює ризики. До консультацій залучаються фахівці з Ізраїлю.
Не знаю, наскільки реально можна розв’язати питання безпеки польотів, хто зможе взяти на себе відповідальність за це. Не знаю, чи багато буде охочих летіти пасажирськими рейсами в небі країни, яка воює. Але всі ці питання можна вирішити після закінчення війни. Хіба зараз не фронтові потреби найголовніші? От хоча б потреби наших бійців на передовій, які віддають за нас свої життя. І які змушені часто-густо купувати якісні турнікети чи бронежилет, чи шолом за власні гроші, або ж за ті, що їх копійка до копійки збирають їхні родичі та близькі. Хто, крім родин мобілізованих, це усвідомлює? Без сумніву, нині усі питання другорядні, окрім потреб фронту. Те, без чого держава дихати не може. Наразі — це спорудження фортифікаційних споруд (це і рови, і протитанкові зуби, і піхотні траншеї тощо). Без них наші воїни, по суті, беззахисні перед ворожою навалою. Нарешті ми на повен голос заговорили про цю проблему. З початку року на будівництво фортифікацій виділено понад 20 мільярдів гривень. Премʼєр-міністр Денис Шмигаль на останньому засіданні Ставки Верховного Головнокомандувача звітував про темпи зведення нових оборонних рубежів. Планується спорудити захист у три смуги завдовжки дві тисячі кілометрів. Темп робіт визнано хорошим.
Побачимо, як впораємося з цим завданням на третьому році великої війни.