Навіть не сумніваюся, що серед тих майже 30 (при необхідних 25) тисячах підписантів електронної петиції №41/005936-24еп «Переспрямувати кошти, призначені для телемарафонів «Єдині новини» та «Фрідом», на фінансування БПЛА та пікапів для Збройних сил України», адресованої Кабінету Міністрів, було й чимало хмельничан. Як не сумніваюся і в тому, що вони зараз відчувають чергове розчарування реакцією влади на своє звернення.
Та і як не засмутитися, прочитавши відповідь Прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля, у якій ідеться: «Оскільки забезпечення інформаційної безпеки є частиною державної політики у сфері національної безпеки і оборони, а реалізація єдиної інформаційної політики — пріоритетним питанням національної безпеки, то фінансування відповідних заходів є вагомою складовою протидії військовій агресії рф проти України, зокрема — в інформаційному просторі. Відповідно перерозподіл зазначених у петиції видатків шляхом їх спрямування на потреби інших складових сектору безпеки та оборони не є доцільним».
Важко не погодитися з аргументами Прем’єр-міністра. Бо й справді інформаційний фронт за своєю важливістю не поступається фронтові воєнному, а, можливо, і переважає його. Ось тільки всюдисуще шило, яке неминуче стирчить із будь-якого інформаційного мішка, вже не шепоче, не кричить, а волає: «З якого дива «реалізація єдиної інформаційної політики» стосується тільки декількох приватних телеканалів, які досить непогано почувалися і без бюджетних мільйонів? А всі інші приватні засоби масової інформації України, виходить, не мають ніякого відношення до «реалізації єдиної інформаційної політики»? Вони що не протидіють військовій агресії рф проти України? Вони що, дезертирували зі своїх позицій в інформаційному просторі? Чи все-таки тримають фронт без бюджетних коштів? Запитання, як кажуть, риторичні.
Але ставлять їх все більше і більше громадян, з податків яких фінансуються ті канали. І свідченням цьому є результати щорічного дослідження «Індекс медіаграмотності української аудиторії», яке проводив Інститут соціології НАН України. Так ось опитування показало, що частка тих, хто вважає формат телемарафону виправданим, знизилася з 58% у минулому році до 41 цьогоріч. Ось звідки така активність у підписанні петиції!
А щодо «недоцільності», то варто тільки зайти у будь-яку соціальну мережу чи на сторінку волонтерської організації, і одразу ж наткнетеся на перелік потреб наших захисників із самого пекла. Тільки звертаються вони чомусь до волонтерів і благодійників. І чому б то?
Gismeteo 
