Епопея з виділенням військової допомоги Сполучених Штатів, яка тривала майже пів року, протягом яких загинули тисячі (якщо не десятки тисяч) українців як військових, так і цивільних, завершилася позитивно, і є надія, що на фронті та й у тилу, тепер буде трішки легше.
Але це зовсім не означає, що вже завтра чи найпізніше через тиждень загарбники кинуться зі всіх ніг тікати з окупованих територій на болота, гублячи військову і награбовану побутову техніку, озброєння і лапті. Та враховуючи, який ґвалт і виття розпочалися у Кремлі й навколо нього (аж до Китаю відлуння дійшло), можна вважати, що першого болючого удару американці агресору вже завдали.
То на що ж будуть витрачені 60,84 мільярда доларів? А підуть вони не лише на закупівлю зброї безпосередньо для України, але й на придбання нових озброєнь та оборонних товарів для армії США на заміну тих, які передаються Україні. А також на закупівлю передових систем озброєнь та оплату оборонних послуг. З цієї ж суми витрачатимуться гроші на поточні військові операції США в регіоні. І хоч всюди говориться про допомогу Україні, насправді це кредит, який президент США має право списати, ну або не списати...
Ще більше зіпсувала настрій «за поребриком» заява голови комітету з розвідки Сенату США Марка Ворнера про те, що перша партія зброї, серед якої і ракети ATACMS далекого радіусу дії, може бути доставлена в Україну вже до кінця цього тижня. А в додатковий пакет увійдуть броньовані машини, бойові машини Bradley, «Хаммери» і бронетранспортери M113.
Але ще рано впадати в безоглядну ейфорію, охолоджувати шампанське та ліпити вареники для святкового столу, бо й самі американці визнають, що у війні настав критичний момент, а без надходження свіжої живої сили та західної військової техніки Україна може і надалі втрачати свої території та найкращі війська, адже росія намагається наступати на кількох ділянках фронту. Особливо складна ситуація біля міста Часів Яр, який штурмують 20-25 тисяч окупантів, і зі взяттям якого відкриється шлях на Костянтинівку та Краматорськ.
Та хоч американська допомога й дозволить ЗСУ трохи перевести подих на полі бою, навряд чи вона переломить хід війни. І тут багато чого залежатиме від того, як швидко американська допомога дійде до лінії фронту, та чи не знайдеться якийсь сучасний нащадок Іуди, який за вічнозелені срібняки наведе російські ракети на скупчення американської техніки і озброєння, як це було на Хмельниччині у травні минулого року.
Передбачає новий пакет і пряму допомогу державному бюджету Україні, а це фактично забезпечить фінансування дефіциту бюджету на 2024 рік для підтримки макрофінансової стабільності. Тому в запуску друкарського верстата поки що немає потреби, як і в радикальному підвищенні податків. Та й наша грошова одиниця має всі шанси утриматися в діапазоні 40−41 гривня за долар.
З огляду на всі ці обставини дещо дивним видається гучна заява «Енергоатому» про закладення першого кубу бетону під майбутній енергоблок № 5 на Хмельницькій АЕС, який має стати першим в Україні, зведеним за технологією АР1000 американської компанії Westinghouse. Реалізовуватиметься проєкт виключно за рахунок АТ «НАЕК «Енергоатом» із залученням кредитних коштів.
І хоч мотиви цього рішення зрозумілі з огляду на значні втрати генеруючих потужностей енергетики України, але початок такого грандіозного будівництва, яке навіть у мирний час триває п’ять-шість років, в умовах війни, якій не видно кінця, видається аж надто сміливим кроком. Тим паче, що енергетичний терор росії триває і немає жодних можливостей його зупинити. А нещодавнє знищення Трипільської теплової електростанції показало надзвичайну уразливість великих енергетичних об’єктів.
Загалом же, за словами посла США в Україні Бріджит Брінк, спільно з Westinghouse планується побудувати дев’ять енергоблоків за технологією АР1000, які дадуть балансуючі потужності українській енергетиці. І це не просто спорудження нових енергогенеруючих потужностей, а спроба «витіснити росіян з європейського ринку атомної енергетики», як зазначив міністр енергетики Герман Галущенко. Амбітне завдання, чи не так?
І вже зовсім сенсаційним виявилося повідомлення Міністерства з питань стратегічних галузей промисловості України про те, що Данія виділила 200 мільйонів крон (28,5 мільйона доларів) на закупівлю озброєння і військової техніки для Збройних сил України в… українських виробників. «Спроможність українського ОПК становить близько 20 мільярдів доларів. При цьому Україна має лише шість мільярдів доларів на закупівлю озброєння. Грубо кажучи, у нас працює лише третина всіх верстатів, які наявні в країні, — бо грошей не вистачає, щоб забезпечити замовленнями решту», — сказав міністр з питань стратегічних галузей промисловості Олександр Камишін. А з цього випливає цілком резонне запитання: то, може, не їздити світом з простягнутою рукою, а краще вишукувати будь-які резерви коштів в Україні і виробляти зброю на своїх підприємствах та не залежати від політичних примх і електоральних захцьонок очільників інших країн? Принаймні завантажити українську оборонку хоч би й на тих 20 мільярдів доларів…
Gismeteo 
