Добре, що наша газета стає рупором для багатьох жителів області, які можуть сміливо висловлювати свої думки, порушувати болючі теми і привертати увагу влади до проблем сьогодення. У редакційній пошті чимало таких листів. І серед них — від Марії Ярмолюк із Ярмолинець.
“Нещодавно дивилася телепередачу, в якій закликали громадян надсилати кошти для закупівлі дронів. Одразу вирішила переказати хоч кілька сотень, бо в період війни будь-яка допомога захисникам дуже важлива. І хоч у мене пенсія лише п’ять тисяч гривень, дві з яких я залишаю в аптеці, а також регулярно сплачую комунальні послуги, все одно хочу підтримати наших бійців. Думаю, немало пенсіонерів зі своєї мізерної пенсії допомагають Збройним силам, — пише наша читачка. — І цього ж дня дивилася ще одну телепрограму — про статки чиновників. Згідно з їхніми деклараціями, маємо офіційних мільйонерів, які отримують космічні зарплати, премії у той час, коли прості люди економлять на найнеобхіднішому, коли наші воїни змушені самостійно купувати амуніцію, якесь обладнання для ведення боїв. Новоявлені олігархи вже встигли, навіть під час війни, забезпечити своїх дітей, онуків на все їхнє життя. Виходить, наші хлопці кладуть голови, щоб люди, які повністю втратили совість, і далі збагачувалися. Чому, подумала я, у простого населення просять скинутися на дрони, тепловізори, машини, а подібних закликів не чули щодо заможних чиновників, які володіють такими багатствами, що нам і не снилося? Чи знає про це найвище керівництво держави, як думаєте?
Я рекомендувала би на період війни ухвалити рішення про те, щоб 50 відсотків усіх доходів наших “грошових мішків” віддавали на армію. Щоб не тягнути останні жили з народу, а справедливо відбирати в тих, хто на ньому наживається, — продовжує пані Марія. — І ще про одне. Сьогодні місцеві громади отримали право розпоряджатися коштами, визначати — спрямувати їх для підтримки армії чи, скажімо, мостити бруківку. Так ось, ці кошти, поза всяким сумнівом, треба витрачати на закупівлю дронів, зброї і так далі. Адмінбудівлі, які чомусь “потребують” шикарних ремонтів щороку, можуть і зачекати. Тротуари, які ремонтують раз за разом, — також. Дивімося правді у вічі: якби в нас не розтринькували кошти, якби можновладці втамували свій апетит, забезпечення армії було би значно ліпшим. Є над чим поміркувати...”
А що думаєте з цього приводу ви, шановні читачі? Долучайтеся до розмови, ваша думка важлива.