«Подільські вісті» неодноразово писали на тему е-декларацій місцевих чиновників різних рівнів. У поле зору нам потрапляли фінансові звіти мерів, керівництва облдержадміністрації та інших, більш скромних, чиновників. Багато хто з «героїв» статей ображався на нас, бо декому ставало незручно і трохи ніяково, що блиск їхніх скарбів засліпив очі широкому загалу. Але дехто образився більше за інших і навіть вирішив подати до суду на нашу газету.

Особливо допекла наша публікація «Багаті дружини «бідних» чиновників» голові Ізяславської райдержадміністрації Борису Яцкову. Поштою нас рішуче сповістили про початок судового процесу «про захист честі, гідності й ділової репутації» пана Яцкова. Голова РДА зажадав спростування інформації і 15 тисяч гривень компенсації за послуги адвоката (згодом, щоправда, позивач хотів відмовитися від компенсації, бо вирішив, що некоректно вимагати гроші). Скажімо, зарплатня голови райдержадміністрації не дуже-то і дозволяє пану Яцкову витрачатися на суди. Керівнику РДА довелося заплатити юристу значно більше своєї місячної зарплатні (про що знову ж свідчить його декларація). Але,маючи 120 тисяч доларів збережень, пан Яцков може собі дозволити ходити по судах і навіть наймати адвоката аж зі столиці. Але це не так важливо.
Чесно кажучи, так і залишилося великою загадкою — що ж хотів спростувати Борис Олександрович. На судовому слуханні чиновник бідкався, що публікація образила його родину і завдала шкоди його репутації керівника. Як зазначалося у суді, Яцкова «обрали люди» і матеріал вдарив по його іміджу. Щоправда, посада в пана Яцкова далеко не виборна, тож які люди його обирали, теж залишилося незрозумілим.
Загалом до поважного суду голову РДА привела банальна образа, і це позначилося на якості і суті позову, який був зовсім неаргументований. Розглянувши справу, суд відмовив Яцкову в задоволенні його вимог.
На нашу думку, ця судова справа дуже показова і дає можливість усвідомити декілька важливих моментів. По-перше, процес продемонстрував абсолютну неготовність чиновників до відкритості. Вимушена публічність роботи, суспільний інтерес до персон «слуг народу», не просто насторожує їх, а частенько ображає. І пану Яцкову, та іншим державним мужам давно час звикнути до того, що їхні посади є публічними. Пора зрозуміти, що казати як маленькі діти: «не чіпайте мене, бо я в хатці», вже не аргумент.
По-друге, суд продемонстрував сприйняття нашої газети. Високі і не дуже чини звикли, що ми комунальне видання, а їх чіпати не сміють. Що ж, шановні друзі і недруги при владі, часи змінюються і до цього потрібно звикати.
Судовий спір з головою Ізяславської райдержадміністрації став певним чином знаковим і багатьом носіям владних повноважень хочеться відповісти словами з культового фільму: «Вітаємо у новій реальності».