«Село Гелетинці — мала батьківщина Григорія Храпача» — тема Дня пам’яті, приуроченого 10-ій річниці з дня смерті поета і прозаїка, члена Спілки письменників України, музиканта, художника Григорія Яковича ХРАПАЧА, який відбувся в рамках обласного туру пам’яті «Син Прибузької землі», що стартував у березні цього року.

Організатори туру пам’яті: Хмельницька обласна універсальна наукова бібліотека, Хмельницький обласний літературний музей, Гвардійська сільська територіальна громада та Хмельницька обласна організація Національної спілки письменників України.
Захід відбувся у селі Гелетинці Хмельницького району, де народився і виріс літератор. Тут зібралися колеги по перу Григорія Яковича, мешканці Гвардійської територіальної громади, учнівська молодь, працівники культури, освіти, рідні та близькі — усі, хто знав і поважав письменника, хто й досі його пам’ятає.
Учасники туру пам’яті відвідали будинок, де проживав поет, побували у його робочому кабінеті, познайомилися із творчим доробком, переглянули ескізи картин та ілюстрації до книг, які Григорій Якович здебільшого виконував простим олівцем. Також увагу присутніх привернули особисті речі митця: його щоденник, посвідчення, дипломна робота, авторські картини, світлини з родинного фотоальбому тощо.

Пізнавальною та духовно багатою стала прогулянка стежиною до струмка, де надихався і творив Григорій Храпач; пройшлися вулицею, якою він полюбляв ходити, та тією, яка має його ім’я; смакували холодну джерельну воду з криниці, до якої письменник щодня навідувався; завітали на територію місцевої школи — місце роботи Григорія Яковича; поклали квіти на могилу поета. Ієрей Віталій Деймек, настоятель парафії храму Рівноапостольної Марії Магдалини, відслужив панахиду за покійним.
Особливі враження виникли від перегляду хоругов, які свого часу намалював і подарував місцевій церкві Григорій Храпач. І хоч святиня була побудована на початку 1990-х років (тоді й картини творилися), вони не втратили своєї зовнішньої краси й оздоблення.
У сільському клубі відбулася година-спомин «У пам’яті — світло незгасне». Під палахкотіння свічки присутні вшанували пам’ять митця слова.
Із програмою обласного туру пам’яті «Син Прибузької землі», значним книжковим надбанням Григорія Яковича ознайомила Катерина Чабан, директорка Хмельницької обласної універсальної наукової бібліотеки, зазначивши, що у його творчому доробку є книги, які варті перевидання, наприклад, повість-реквієм «Під хрестом» про голодомор 1932-1933 рр. Також відзначила важливість вшанування пам’яті відомих уродженців Подільського краю.
Іван Возборський, голова Гвардійської сільської територіальної громади, розповів, що спільними зусиллями торік провели ремонт кімнат в сільському клубі, куди перенесли музей Григорія Храпача. Тепер він є своєрідною візитівкою села.
Світлими спогадами про письменника поділилися: літератор, член Національної спілки письменників України, доктор філологічних наук, професор Віталій Мацько, заступниця директора Хмельницького обласного літературного музею Людмила Данилюк, жителька села, колишня голова сільської ради Марія Герецька, невістка Галина Степанівна та його учениця Надія Пукас. Усі відзначали надзвичайну любов до України, якою був пройнятий Григорій Якович, з якою думав і жив, з якою творив.
Учениця 6 класу Гвардійського ліцею Гвардійської сільської ради Валерія Сердополецька декламувала вірші поета «Струмок» та «Жайвір». У виконанні вокальної групи учениць «Меліса» Гвардійської дитячої школи мистецтв звучала пісня «Україна». Присутні милувалися композицією «Я — Україна» хореографічного колективу «Креатив» Гвардійської дитячої школи мистецтв, лауреата Гран-прі Міжнародного конкурсу-фестивалю «Glory Ukraine». У виконанні талановитого музиканта Богдана Шилька, учня 7 класу Жучковецької загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів Гвардійської сільської ради звучала «Мелодія» композитора Мирослава Скорика.
Зоя Філіпенко, завідувачка відділу краєзнавства Хмельницької обласної універсальної наукової бібліотеки, поділилася своїми враженнями: «Коли побачили особисті речі письменника, його музичні інструменти, друкарську машинку, комп’ютер, одяг, побутові речі, якими він за життя користувався, авторські картини, книги тощо, то ще більше змогли відкрити для себе характер, смаки, вподобання геніального земляка. Особисто мені приємно, що в нашій бібліотеці зберігаються майже всі твори Григорія Храпача, поезія якого торкається душі кожного, хто знайомиться з нею».