Україну захищають тисячі бійців. Серед них і воїни-лісівники.
Тридцятирічний Михайло Шелест – молодий лісівник філії «Ярмолинецьке лісове господарство». Працював лісорубом 6 розряду. Проте, коли розпочалося повномасштабне вторгнення, він став сапером.
«Я живу біля лісу. Навіть моя вулиця називається Лісна. І певно, це були знаки. Адже пробував працювати у багатьох сферах, але знайшов себе саме в лісі. Тут гарний колектив, хороші умови праці. Це просто моє!», — каже Михайло.
25 лютого був призваний у 3 окрему танкову Залізну бригаду. Спершу тримав тил на Хмельниччині, а менш ніж за місяць став на захист України в Харківській області.
«Ми тримали оборону. Тоді ті нелюди хотіли влаштувати великий котел, ішли з-під Ізюма на Барвінкове і далі. Але в них нічого не вийшло», — розповів воїн-лісник.
У боях Михайло отримав контузію. Та після лікування знову приступив до служби. Тоді бригада дислокувалася уже в Балаклії. Там знову травма – перелом ноги. Лікування військовий проходив на Хмельниччині. Тільки повернувся у стрій — розпочався контрнаступ.
«Буквально на другий день після повернення, під час своєї роботи я наступив на ворожу міну. Так звану «пелюстку». Отримав складу мінно-вибухову травму. Тепер я обмежено придатний до служби. Оскільки потроху ходжу, продовжую військову справу на Хмельниччині», — зазначає він.
Михайла Шелеста було нагороджено відзнакою та медаллю за поранення — «За жертву крові в боях за волю України».
Після Перемоги воїн планує повернутися працювати в ліс.
Gismeteo 
