Вісім місяців нестерпного болю, вісім місяців сподівання, що син Юрій Вікторович Годущан, повернеться живим до згорьованої матусі... У всі інстанції зверталася мати зниклого безвісти капітана Юрія Годущана. Зустрічалася з бюрократизмом, байдужістю чиновників, молилась і вірила: її Юра — добрий, уважний, дбайливий синочок — повернеться додому. Була бюрократична тяганина із тестом ДНК, бо результат чекали місяцями. Долала згорьована матуся важкий шлях до Києва, на впізнання тіла. Не вірило серденько матері, бо не було на обличчі родимок. І знову нестерпний біль невідомості. Аж через пів року порадили здати тест його неповнолітньої донечки. Півтора місяця Галина Олександрівна здригалась від кожного телефонного дзвінка...
Юрій Вікторович Годущан народився 5 листопада 1981 року. Ріс допитливим, розумним хлопчиком. Мріяв бути офіцером. Після закінчення восьмої Хмельницької загальноосвітньої школи вступив до Національної академії Прикордонної служби України. Як раділо серденько матусі, а її Юрко мужнів, був одним з кращих курсантів, навіть грамоти одержував за успіхи. У 2003 році молодий лейтенант поїхав на кордон. На досягнутому не зупинявся, здобув другу вищу освіту в Міжнародній академії управління персоналом. У 2010 році одержав диплом юриста, здобув кваліфікацію спеціаліста правознавства.
Клята війна перекреслила всі плани. 26 лютого 2022 року капітан пішов захищати Україну. Матуся чекала звісточки з фронту. А воював капітан Годущан на Запорізькому, Херсонському напрямках. Син переконував, що все гаразд, перемога буде за Україною. 19 вересня Галину Олександрівну чекала несподіванка: з величезним букетом троянд приїхав Юра привітати матусю з ювілеєм. Яка була радість для Галини Олександрівни! На жаль, наступного дня капітан Юрій Годущан змушений був повертатись у частину... Знову телефонні дзвінки, запевнення сина, що все гаразд. А 29 грудня — дзвінок у двері. Принесли з військкомату повідомлення, що капітан Юрій Годущан, виконуючи бойове завдання під Бахмутом, 25 грудня 2022 року зник безвісти.
Біль, сльози і цілодобові молитви, молитви... Дива не сталось. 28 серпня, на Першу Пречисту, надійшло повідомлення: тест ДНК доньки збігся на 99,9 відсотка.
Осиротіла мама Галина Олександрівна, донечка Злата, сестра Ірина, племіннички...
Посумніла осінь у тривозі,
А на серці в мами вже зима.
Бо Юрко її в дорозі
Із якої вороття нема.
Капітан Юрій Годущан віддав найдорожче — своє життя. Прийміть щирі співчуття, Галино Олександрівно, вся родина. Наш мужній захисник вічно житиме в серцях вдячних українців. Світла, вічна пам’ять Герою.
Gismeteo 
