У п’ятницю на Хмельниччині з робочим візитом перебував очільник новоствореного Міністерства інформаційної політики України Юрій Стець. Першочергово він зустрівся з керівниками засобів масової інформації регіону, а в другій половині дня провів коротку прес-конференцію.
Чи не найбільше посадовця, телевізійника за фахом (досі працював на 5 каналі), допікали насущними питаннями газетярі. Бо й справді, як нині можна вижити комунальним виданням, до яких належить і газета «Подільські вісті», без державної підтримки? Уявіть собі: лише за останній рік чи не уп’ятеро зросла плата за поліграфічні послуги. Вартість тонни паперу, яка у січні 2014 року сягала понад шість тисяч гривень, нині зросла майже до п’ятнадцяти тисяч гривень. Проблема полягає ще й у тому, що Україна не має свого виробництва газетного паперу. У принципі, підприємства з належними технологіями є, як, до прикладу, Жидачівський комбінат на Львівщині. Відсутня целюлоза — основний компонент продукції.
Панацею від озвучених бід посадовець вбачає у роздержавленні «комуналок». Будемо відверті, всі обласні, районні газети отримують від своїх співзасновників відчутну фінансову допомогу, передбачену Законом України про державну підтримку комунальних видань. Інколи її обсяги становлять понадмільйонні суми гривень (Полтава, Херсон, Дніпропетровськ, Одеса і т. д.). Хоча, зрозуміло, тут теж є свій негатив, бо редакційні колективи, звикаючи до такого допінгу, стають менш ініціативними, повільніше розвивають свої часописи і більше залежать від місцевої влади.
«Подільські вісті» такими преференціями обділені. Більше того, якщо обласна рада, як співзасновник нашої газети, сповна і ретельно розраховується за надані їй інформаційні послуги, то цього журналісти часопису не відчувають, на жаль, з боку облдержадміністрації. Окрім якихось особливих вимог та претензій від неї, на адресу газети не надходить, на жаль, суттєва фінансова допомога. А той факт, що «Подільські вісті» надали облдержадміністрації в минулому році інформаційних послуг на суму понад 170 тисяч гривень, а отримали лише... 5 тисяч гривень, є неспростовним доказом цього. Хоча, люби, Боже, правду, деякі приватні інформаційні структури області від тієї ж облдержадміністрації отримали суми утричі більші.
У законі ж про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування чітко прописані умови та принципи співпраці між пресою та місцевою владою. Залишаться лише одне — неухильно виконувати їх.
Принаймні, такі стосунки мають місце у кожному цивілізованому суспільстві, до чого всі ми так прагнемо.
Інше. Минулого року газета «Подільські вісті» за чисельності менше п’ятдесяти працівників сплатила податків і зборів понад мільйон 800 тисяч гривень, «Шепетівський вісник» — із тиражем у рази нижчим — більше 600 тисяч гривень. Погодьтеся, такі стягнення з боку держави є для нас непосильною ношею, яку ми жодним чином не намагаємося перекладати на ваші плечі, шановні передплатники. І це у той час, коли конкурентні приватні видання, вміло користуючись законодавчими прогалинами, у бюджетний кошик кидають лише копійки, й жодному фіскальному органу до них немає діла.
Дізнавшись про такі факти, Юрій Стець лише диву давався. Воно й зрозуміло: за тиждень-два після призначення всього не осягнеш. Втім обіцяв ратувати перед Кабінетом Міністрів та Верховною Радою України щодо забезпечення засобам масової інформації податкових канікул та інших заходів, спрямованих на зниження собівартості газет.
Як варіант ще одного виходу з фінансового колапсу для мас-медіа, міністр вважає залучення міжнародних грандів. За таких обставин, зрозуміло, право на життя матиме тільки якісний і споживаний інформаційний продукт, що є цілком справедливим і виправданим.
Серед іншого, Юрій Стець наразі вбачає серйозні прогалини у діалозі влади та громадськості, бо, на його думку, у переважній більшості випадків люди остаточно не знають, у які строки втілюватимуться у життя декларовані верхами реформи.
Щодо створення відомства, яке він очолив, переконаний, насамперед воно відстоюватиме інформаційну безпеку як незамінну складову національної безпеки, так, як це практикується у всьому світі.
Gismeteo 
