Сказати, що нині триває глибоко продумане цинічне знищення української пошти та преси, це не сказати нічого. І ця безбожна й нахабна операція проходить під рекламою цяцькованого «реформування пошти», яку сотворив і реалізує її керівник Ігор Смілянський. Почалося це свавілля 1 липня 2016 року, коли його було призначено на посаду гендиректора.
Несучи американські реалії, на яких виховувався цей, як він себе випинає на численних сайтах «український топ-менеджер», пригадуючи як набирався мудрості, продаючи з товаришами морозиво та офіціантував у власному генделику, а ще слюсарив міняючи гальмові колодки на автомобілях з таким життєвим скарбом він, напевно, планував запровадити їх в Україні. Після трьох років навчання в Одеському економічному університеті перевівся до університету США, де закінчив школу бізнесу університету Пейс (Нью-Йорк). Згодом здобув юридичну освіту в школі права університету Дж. Вашингтона, а далі пристрасно й публічно заявив, що його сильна сторона в тому, що має три освіти: бухгалтерську, юридичну й бізнесову. А втім, подумав, такий набуток мав би служити добру та розвитку. Натомість увесь цей скарб Смілянський звів до закриття тисяч поштових відділень зв’язку в Україні, вигнанням десятків тисяч листонош на вулиці у статусі безробітних тощо. Натомість закуплені, так звані, пересувні відділення, витрати на пальне, заробітну плату водіям-таксистам, безкінечні ремонти автівок через суцільне бездоріжжя наших, а не американських доріг та інші мільярдні витрати, за які пошта могла б безбідно і рентабельно працювати многая і многая літа.
Я глибоко переконаний, що за повним знищенням галузі почнеться дерибан (продаж) добротних приміщень головпоштамтів, які знаходяться в областях у самих центрах міст. А далі з орденом «За заслуги» ІІІ ступеня, отриманого Смілянським 23 серпня 2022 року за... значні заслуги у зміцненні української державності, мужність і самовідданість, нагострить лижі у США, де солодко живе-поживає його сім’я: дружина та двоє синів.
«Сміливість» і «мужність» цього топ-менеджера хіба в тому, що організовує масові погашення марочок то про... «русский корабель іді...», то біля монумента Батьківщина-Мати, яка викликала стільки суперечок в суспільстві. До цих «бойових заходів» він запрошує якомога більше високопоставлених чиновників, аби показати свою «мужність у зміцненні української державності». А навіщо жити реаліями вимираючих українських сіл, де пошта була єдиним світлим промінчиком і соціальним острівцем для людей (доставка пенсії, преси, оформлення передплати, комунальних платежів, забезпечення літніх людей продуктами й ліками), адже листоноші брали й на себе функції соціальних працівників, коли є для великого реформатора інші забаганки і розваги. А нині цей американський віртуоз бізнесу наніс ще один смертельний удар регіональній пресі. Він безпідставно підіймає вартість доставки преси із 7,97 грн до 17,32 грн, тобто збільшуючи вартість послуги на місяць у 2,2 раза. І це, даруйте, послуги обвішаної мов собака реп’яхами, тисячами скарг на невчасний, а то й зовсім недовіз газет і всієї продукції, які до «реформування» Смілянського якісно і вчасно надавала пошта. І з таким збільшенням вартості поштових послуг, преса працюватиме лише на Смілянського і його «зоряну команду».
В Україні створено інструментарій для запобігання знищенню галузей, породження масового безробіття, корупції, ненажерливості монополій тощо. То невже немає такої сили, щоб зупинила загибель двох стратегічних галузей — української преси, пошти і позбавлення громадян України на вільний доступ до інформації? І останнє. Невже Україна така прісна на розумних, талановитих людей, щоб запрошувати чужинців на такі важливі керівні пости економіки? То, глянь, рок-музикант доводив до злидарства Укрзалізницю, то «три в одному» — бухгалтер, юрист, бізнесмен привселюдно, на очах керівників держави, забиває останні цвяхи в гріб пошти й преси.
До речі, заробіток цього «реформатора» завжди був у центрі уваги українського суспільства. Його еквівалент з шістьма нулями в місяць на фоні жебрацької милостині сільським листоношам виглядає безсоромно й гидко. Правда, своїх намісників у областях цей самовдоволений на всіх фото «бухгалтер-юрист-бізнесмен», топ менеджер не зобидив. У всіх них зарплатня така, що можна утримувати кілька районних відділень зв’язку без усяких потуг.
Врешті-решт, усі листоноші, журналісти й наші читачі мають об’єднатися, щоб вказати п. Смілянському дорогу туди, звідки він прийшов, бо потім може бути пізно, коли цей «реформатор»залишить по собі руїни із вітчизняної пошти та преси і чкурне в Америку!
Gismeteo 
