Черговий вантаж на Донеччину готують на Теофіпольщині. Жителі більшості сіл охоче діляться вирощеними на присадибних ділянках овочами, фруктами, заготовленою на зиму консервацією, іншим, щоб підтримати наших захисників і людей, які опинилися в скрутних умовах внаслідок війни.
Після страшної звістки про вторгнення росії, як і більшість українців, теофіпольці згуртувалися для допомоги фронту та переселенцям. За ініціативи місцевого підприємця, депутата Хмельницької районної ради Андрія Петринюка був організований гуманітарний штаб, який об’єднав представників різних громадських організацій, ветеранів правоохоронних органів, підприємців, духовенство, інших. Завдяки тісній спів-
праці з громадською організацією Тернополя, яка має розгалужену волонтерську сітку як в Україні, так і за кордоном, щотижня на передову відправлялися вантажі, серед яких вагома частка була з Теофіпольщини.
А згодом Андрій Петринюк став засновником благодійного фонду «Добра, Надії і Любові», аби можливість такої підтримки зростала.
І на противагу тим, хто поширює чутки, що волонтери, громади, втрачають спроможність допомагати, благодійники «Добра, Надії і Любові» не припиняють своєї діяльності. Вже тричі Андрій Петринюк разом із своїми соратниками, серед яких і єпископ Хмельницької єпархії ПЦУ отець Павло, доставляли вантажі з Хмельниччини на Херсонщину. Безпосереднє спілкування з керівниками військових адміністрацій, громад, жителями сприяли тому, що формування вантажів максимально відповідало потребам і запитам як військових, так і цивільного населення. За таким принципом формували вантаж, який цими днями доставлять на Донеччину, а також до Сумської та Запорізької областей.
– Ми вдячні кожному, хто долучився до збору необхідної провізії для наших воїнів-земляків, які зараз служать на сході, — каже Андрій Петринюк. — Парафіяни села Гальчинці, до прикладу, надали продукти, овочі та ще передали для хлопців десять військових плащів. А жителі сіл Гаївка, Бережинці, Рідка, Поляхова, Новоставці, Кривовілька, Куча знесли до пунктів збору моркву, цибулю, картоплю, закрутки, олію, а також турнікети, ліки, польовий душ, дощовики для наших захисників. Діти з Карабіївки поклали до передачі воїнам свої малюнки з побажаннями. До речі, школярі зі сходу, півдня України оздоровлювалися влітку в таборі Подільсько-Волинської Січі, яку ми організували з тернополянами. Відгуки про нашу Січ дуже хороші, і нас, організаторів, це ще більше надихає.
Варто додати, що на пропозицію представників нашого благодійного фонду зібрати вантаж для областей, де тривають бойові дії, а також для деокупованих територій, люди відгукнулися з великим бажанням. Надлишки овочів змогли навіть передати для госпіталю ветеранів у Хмельницькому, де проходять лікування поранені бійці.
Мої помічники Анатолій Козак, Анатолій Стучинський, Володимир Кобера, інші, знаю напевно, ніколи не втомляться допомагати і турбуватися про інших, — каже на завершення Андрій Петринюк. — Дуже хочемо, щоб наш приклад наслідували, щоб допомога ставала життєвою потребою для кожного в цей важкий час. Ми й надалі будемо працювати однією командою аж до Перемоги.