Сьогодні пропонуємо вашій увазі, дорогі читачі, черговий матеріал під рубрикою “Митці на фронті”, започаткований обласною організацією Національної спілки письменників України і газетою “Подільські вісті”. Секретар Хмельницької обласної організації Національної спілки письменників України Альона Радецька поспілкувалася з прозаїком, поетом, бардом, членом НСПУ Артуром ЗАКОРДОНЦЕМ.

Донедавна Артур Закордонець працював у віньковецькій газеті “Сільські новини”. Читачі з великим задоволенням сприймали матеріали талановитого кореспондента про життя та проблеми Віньковецької громади, про працьовитих, талановитих жителів цього мальовничого краю. Та своє покликання Артур Закордонець бачить у літературі. Особлива сторінка його творчості — фантастика. Політ несподіваних ідей, сюжетів, притаманний його творам, тримає цікавість читачів аж до завершального “акорду”.
Нині Артур Закордонець на передовій, разом із побратимами захищає Україну від рашистської навали. Коротке спілкування з ним — це ще й можливість подякувати усім подільським митцям, які нині на фронті, за мужність і сказати, з яким нетерпінням чекаємо їх вдома.
— Артуре, чи вдається зараз писати? Якщо пишете, то про що?
— Для автора писати — життєва необхідність. Для мене також. Але обставини накладають обмеження. Тому наразі — лише замітки, замальовки, записи для пам’яті. Військо — невичерпне джерело характерів, ситуацій, мотивів і сюжетів. А ще особисто для мене письмо є засобом розібратися в тому, що діється навколо, пояснити самому собі. Вірші пишуться рідко, але так було й раніше.
— Чи кладете їх на музику, адже Ви гарно граєте на гітарі?
— Вірші запланованими не бувають, це чисте натхнення, його порив. Так само мелодії, які починають звучати в голові, дуже невчасно. Буває, до болю жаль, що не вмію записувати ноти. Навіть не можу збагнути, що ці маленькі “карлючки” можуть вмістити таку величну річ як музика...
— До війни Ви надавали перевагу фантастиці, а що зараз?
— Фантастика для мене, здається, закінчилася. У занадто яскравій реальності живемо. Моя книга, якою опікується видавництво “Темпора”, не цього жанру. І книги, які живуть наразі лише в голові та замітках, також.
— Що плануєте на майбутнє?
— У моїх планах, як і у планах всіх воїнів, здобути Перемогу на війні! Вже потім — книги та пісні. Сподіваюсь, їх буде багато.