Очікування не виправдалися. Вільнюський саміт НАТО, на який Україна покладала великі надії, продемонстрував брак сміливості й надмірну обережність Альянсу. Перший день взагалі став днем розчарувань і відвертого гніву українського керівництва. Другий — можна вважати днем примирення і посмішок (хоча і дещо вимушених). Прибувши минулого вівторка до Вільнюса, Президент Володимир Зеленський до останнього намагався переконати союзників у НАТО переписати комюніке саміту. Але підсумок такий: «Ми будемо в змозі надати Україні запрошення приєднатися до Альянсу, коли члени Альянсу погодяться і будуть виконані всі умови». Після цього Зеленський написав у твіттері: «Безпрецедентно й абсурдно — коли немає жодних часових рамок і для запрошення, і для членства України. І коли натомість додається якесь дивне формулювання про «умови» навіть для запрошення України».
І справді, поки немає ясності, які ці умови та ким повинні бути сформульовані. Щоправда, для Києва, прибрали вимогу погодження етапу Плану дій щодо членства, якого дотримуються всі кандидати. Але все одно потрібно провести низку реформ, зокрема — викорінити корупцію, розбудувати демократичні інститути, створити сильну судову систему, досягти верховенства права та інші. Про ці ключові показники, що необхідні кожній країні, яка прагне стати членом НАТО, нагадав речник Білого лому з нацбезпеки Джон Кірбі. Міністри закордонних справ країн НАТО регулярно будуть оцінювати прогрес за допомогою адаптованої Річної національної програми, і лише у разі її завершення Україна отримає запрошення до НАТО. Україну наче тримають у підвішеному стані, даючи надію, і водночас не приймаючи конкретних рішень. Британський міністр оборони Бен Воллес сказав, що Україна повинна вступити до НАТО «якомога швидше», але після того, як російське вторгнення «закінчиться». Однак він також закликав Україну бути більш вдячною партнерам за надану військову підтримку замість постійно ставити вимоги щодо розблокування нових видів озброєнь…»
А заступник головного редактора видання ВILD Ронц-Хаймер назвав таку поведінку Альянсу знущанням з українських солдатів, які воюють. «Глави держав сидять у безпеці у Вільнюсі, і звідти посилають сигнал усім українським солдатам в окопах, які ще недостатньо сучасні для НАТО. Наскільки обпльованими мають почуватися солдати? — сказав він. — Така обережність Альянсу та побоювання не бути втягненим у війну можуть підбадьорити москву.
Приємний момент саміту — Україні пообіцяли значну додаткову допомогу Велика Британія, Франція, Швеція, Норвегія, Канада, Австралія, Японія. А міністр оборони Олексій Рєзніков підписав з 11 колегами меморандум про створення коаліції з підготовки пілотів винищувачів F-16. Навчання планують розпочати в серпні, а результати можуть бути за пів року. За словами глави МЗС Дмитра Кулеби, F-16 мають з’явитися в небі України у І кварталі 2024 року.
Вже за кілька днів після саміту НАТО росія заявила, що виходить із зернової угоди, поки сторони не виконають її умови. Серед причин розриву домовленостей прессекретар російського президента дмитро п’єсков назвав невиконання «частини угоди, яка стосується росії».
Нагадаймо, що до великої війни Україна очолювала світові об’єми експорту соняшника, в продажах кукурудзи посідала друге місце, ячменю — третє, забезпечувала десяту частину глобальних потреб у пшениці. За даними Всесвітньої продовольчої програми, української агропродукції вистачало, щоб нагодувати ще 10 країн із кількістю населення як в Україні. Вторгнення росії фактично ізолювало українську агропродукцію від світових ринків. Наша держава втратила доступ до майже чверті посівних площ, а порти, через які виїжджало за кордон до 90 відсотків зерна, опинилися заблокованими. Це і започаткувало дискусію про створення «зернового коридору» між Україною, Туреччиною, росією та ООН. В ООН наголошували, що загроза опинитися відрізаними від постачання їжі нависає над 44 мільйонами людей. Тож завдяки домовленостям вивезення українського зерна поширювалося на Одеський, Чорноморський, Південний порти, щоб вантажні судна безпечно могли проходити Чорне море узгодженим гуманітарним коридором у напрямку Стамбула. Але погрозу вийти з зернової ініціативи росія озвучувала упродовж усього періоду угоди.
Нині для продовження роботи зернового коридору окупанти вимагають відновлення підключення російського банку до міжнародної системи SWIFT, відновлення аміакопроводу «Тольятті — Одеса», а також розблокування закордонних активів і рахунків російських компаній, пов’язаних із виробництвом і транспортуванням продовольства і добрив. Чи погодиться ООН на умови росії в обмін на зернову угоду, побачимо. Але Володимир Зеленський сказав: «Навіть без рф треба робити все, щоб ми могли використовувати чорноморський коридор. Ми не боїмося. До нас звернулися компанії, які є власниками кораблів. Вони сказали, що готові продовжувати постачання зерна, якщо Україна відпустить, а Туреччина буде пропускати…»
В останній день дії зернової угоди, 17 липня, стався вибух на Кримському мосту. Окупаційна влада заявила, що атаку на міст здійснили два українських безпілотники. Голова радбезу рф мєдведєв одразу закликав здійснювати теракти проти українців. «Треба підривати їхні будинки. Шукати та ліквідовувати їхніх спільників, відмовляючись від простої ідеї судового процесу над ними. Але головне — знищувати найвище керівництво терористичних формувань, у яких би щілинах ці комахи не ховалися», — написав він у телеграм-каналі. А російський сенатор джабаров закликав захопити Одесу та Миколаїв, аби відрізати Україну від Чорного моря.
І в час, коли москальня налаштована рішуче, ми все ще «граємося» в толерантність із запроданцями та колаборантами. Бо як, приміром, пояснити те, що шуфрич, який так агітував за «русскій мір», все ще залишається головою комітету з питань свободи слова у Верховній Раді?! І допоки внутрішні вороги залишатимуться «недоторканими», а корупція розгулюватиме без найменшого страху, нам і справді не скоро піднімуть «шлагбаум» до вступу в НАТО.
Gismeteo 
