Коли в Україні практично масово (від столиці до найменших територіальних громад) почали ремонтувати бруківку, народ здивувався. Коли повідомили про плани ремонтів стадіонів, реставрацій фонтанів на мільйони гривень, народ розсердився. Коли ж стало відомо про те, що на зйомку новорічних телесеріалів виділено 14 мільйонів гривень, а на зйомку комедійного серіалу «смт Інгулець». — аж 33 мільйони гривень державних коштів, обурення, як кажуть, вийшло з берегів. Соціальні мережі буквально розірвало від критики. Багато нарікань викликав і сюжет майбутньої комедії: двоє хлопців-айтішників тікають з-під обстрілів з прифронтового Харкова й по дорозі опиняються в селищі Інгулець, де керує такий собі фермер Батя…
Власне, навіть не цікаво, що там далі, у тому фільмі, який збираються знімати за бюджетні гроші. Невже нині може бути на часі, вибачте, недорікувате гигикання? Якщо культурний фронт під час війни не менш важливий, ніж основний, тоді чому, приміром, не зняти документальні фільми? У нас що, всі героїчні історії закінчилися? У нас кожен захисник — Герой. Чому, власне, не розповісти про добровольця, який боронить свою Батьківщину? Про звичайного лікаря, який за власним бажанням став військовим медиком… Про інших наших хлопців, скалічених фізично, але особливо міцних духом…
На тлі цього скандалу подав у відставку міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко. Верховна Рада незабаром розгляне це питання.
Що стосується бруківок, фонтанів та іншого, тут теж виникає закономірне питання: невже це не в нашій державі триває жорстока війна? Невже не доцільніше використати ці гроші, приміром, на придбання дронів, яких катастрофічно не вистачає? Добре, якщо не маємо права використовувати їх на закупівлю зброї, тоді є інші нагальні потреби — лікування військових, їхня реабілітація тощо.
Президент Володимир Зеленський, звернувшись до представників місцевої влади, наголосив: люди мають відчувати, що ресурси бюджетів використовуються справедливо й правильно. Бруківка, прикрашання міст, фонтани — почекають. Спочатку Перемога.
Так, спочатку — Перемога. А нині гроші витрачати лише на пріоритетні галузі. Не міняти стару бруківку на нову, а ремонтувати, приміром, міст, проїзд по якому може загрожувати життю. Минулого понеділка сталася жахлива аварія на річці Тересва на Закарпатті. Там автомобільний міст просто обвалився, і кілька автомобілів впали під нього. Постраждало п’ятеро людей, серед них — двоє дітей. Ось вам і визначення пріоритетів.
Минулого тижня москва вийшла із зернової угоди. Сталося це після руйнування безпілотниками Кримського мосту. Втім, навіть не це важливо. Уже цілих вісім днів ворог знавісніло бомбардує ракетами південь нашої держави. Особливо страждає Одеса. Руйнується портова інфраструктура, в ангарах горять десятки тисяч тонн хліба, вирощеного й зібраного під обстрілами. Є загиблі й поранені. Російська ракета влучила також у вівтар Свято-Преображенського собору. Пошкоджено чимало історичних пам’яток, які перебувають під захистом ЮНЕСКО. Цинізм ворога не має меж…
Тим часом Євросоюз шукає вихід із продовольчої кризи, яка стрімко набирає обертів у світі. Європейці побоюються, що зростання продовольчої кризи призведе до нової хвилі міграції з країн Африки i Близького Сходу. Верховний представник Європейського Союзу у справах безпеки і зовнішньої політики Жозеп Боррель, засудивши тривалі обстріли росією українських портів на Чорному морі, закликав збільшити військову допомогу Україні.
Окрім того, він назвав важливим використання так званих «ліній солідарності» — маршрутів перевезення українського збіжжя суходолом. Ці маршрути пролягають через країни ЄС, що межують з Україною. Однак європейські держави-сусіди стверджують, що саме наплив українського збіжжя спричинив у них падіння цін і, відповідно, завдав збитків місцевим фермерам і виробникам.
Два дні тому москва була атакована безпілотниками. Руйнування зазнала будівля біля міністерства оборони рф та приміщення бізнес-центру. Практично одночасно сталося влучання у ворожий склад боєприпасів у Джанкойському районі в тимчасово окупованому Криму. росія відразу ж пригрозила «жорсткими заходами» у відповідь на атаки на москву та окупований Крим. До речі, російським телеканалам заборонили висвітлювати атаку БПЛА на москву. Однак пізно чомусь спохопилися — лише після першого випуску новин, у якому, власне, усе детально й розповіли.
Ми ж воюємо далі. Мусимо максимально мобілізуватися, згуртуватися. Мусимо допомагати нашим військовим — хто чим може. Не байдужіти, не забувати, що війна триває. Чорний, важкий біль все більшими хвилями накриває нашу землю. Похмуро бреде від хати до хати, від родини до родини, від села до міста… Гинуть наші захисники. Цей біль повинен відчувати кожен з нас. Десь на ранковій каві або на відпочинку на Дністрі чи у Карпатах, чи й за кордоном згадайте про тих, хто в окопі, на мінному полі, під щільним артилерійським вогнем в атаці. Пам’ятайте, що, можливо, саме в цей момент хоронять полеглого Героя, вашого ровесника чи ровесника вашого батька…
Навіть кілька гривень пожертви кожного з нас може врятувати хоча б одне життя нашого воїна — за ці гроші, до прикладу, буде придбано дрон. Найважливіше — максимально зберегти життя наших захисників.