Криваво, повільно, але є постійний процес. Так оцінював американський генерал М. Міллі український контрнаступ. Але вже через три місяці після того, як ЗСУ розпочали операцію на півдні Донецької та Запорізької областей, західні експерти дедалі частіше критикують дії Української армії. Одні переконані, що під час контрнаступу необхідно знищити сухопутний коридор до Криму, але замість того, українці продовжують атакувати на сході, біля Бахмуту. Дехто висловлює думки, що сили краще було б сконцентрувати на інших напрямках, чи подібні.

Ще до початку українського наступу було відомо, що російська армія збудувала три лінії оборони на півдні. Після звільнення Роботинного на Мелітопольському напрямку почали говорити про те, що ЗСУ прорвали першу лінію. Проте треба розуміти, що йдеться про ділянку 7-10 кілометрів завширшки та основні фортифікаційні споруди, бетонні доти і так звані «зуби дракона» ще попереду. «Критики, можливо, не дуже добре розуміють суть тих операцій, які ми проводимо. Тому що ми, власне, проводимо послідовну наступальну операцію на півдні, одночасно з проведенням операцій по стримуванню на сході», – пояснює воєнний експерт, полковник Сергій Грабський. Самі ж учасники бойових дій кажуть, що викладаються наповну. Але їм все ще не вистачає необхідного – сили в небі, інженерних активів, бронетехніки. Український наступ ще далекий від своєї фінальної фази. А тому нарощувати допомогу Україні, яка тримається, незважаючи ні на що, вкрай злободенне питання.
Та минулий тиждень став одним із найуспішніших в атаках дронами. Лише однієї ночі безпілотники «попрацювали» в шести областях рф, були знищені 4 важкі військово-транспортні літаки Іл-76 на псковському аеродромі. У брянській області горів електронний завод. Безпілотники атакували й московську область, через що були перебої в роботі столичних аеропортів. Окупанти встановили баржі для захисту кримського моста від морських дронів, налякані атаками в Криму. І всі ці факти знову і знову переконують: якщо буде належне військово-технічне оснащення, будуть і ось такі успішні операції.
На тлі неймовірних зусиль, неймовірної відваги українських воїнів надзвичайно гидкими є ті, хто прагне нажитися на війні. Правду кажуть, якби діти, рідня високопосадовців пішли воювати, то і війна не була б затяжною. А натомість і злощасні яйця по 17 гривень за штуку, і куртки за скаженими цінами, і шоломи на зразок іграшкових, і багато того, за що варто було б карати найсуворіше. Та «мотузочка» шокуючих зловживань не переривається. Лише тепер «назріло» рішення про відставку міністра оборони Олексія Резнікова, хоч стільки доказів було, що не відповідає цій посаді. Президент Зеленський запропонував на цю посаду Рустама Умєрова, кримського татарина, радника лідера кримськотатарського народу Мустафи Джемілєва. Він здобув ступінь бакалавра економіки та магістра фінансів у Національній академії управління. Тож не дивно, що одні експерти називають Умєрова «далекою від війни людиною», яку просуває, як і попередників, голова Офісу Президента Андрій Єрмак, і що він, як і попередник, буде «відірваний» від війни. Інші вважають, що кандидатура Умєрова вдала, адже він з лютого 2022 року веде закриті перемовини щодо звільнення військовополонених. І що це призначення закриє спроби будь-кого (виключно із союзниками) спонукати нас до здачі Криму. Нам дуже треба, щоб ці сподівання справдилися.
А що ж означає гучний арешт одного з найвідоміших українських магнатів – Ігоря Коломойського? 60-річний олігарх, політик і колишній управлінець, співвласник «Приват», статки якого оцінюють на мільярд доларів, у 2020 році входив до четвірки найбільших корупціонерів світу. Його звинувачують у крадіжці 5 мільярдів доларів ПриватБанку через низку офшорів.
Працівники Генпрокуратури та СБУ вручили підозру бізнесмену-олігарху за двома статтями Кримінального кодексу: шахрайство та легалізація (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом. Протягом 2013-2020 років Коломойський легалізував понад 570 мільйонів гривень шляхом їхнього виведення за кордон, використовуючи підконтрольні банківські установи. Як відомо, у березні 2021 року США запровадили санкції проти Коломойського та членів його родини. У вересні 2022 року детективи НАБУ навідувалися до Коломойського у Буковелі з обшуками, але гучна справа дуже швидко затихла. Зараз же з’явилося питання: громадянина якої країни судитимуть, якщо у Коломойського три громадянства – Кіпру, Ізраїлю, України?
Народний депутат Микола Княжицький вважає, що будь-який запобіжний захід – це показуха, й «історія Ігоря Валерійовича не про те, як Зеленський намагається покарати найбільшого олігарха (тоді це має робити більш незалежне НАБУ), а про те, як українська влада робить усе, щоб спробувати викрутитися перед США, демонструючи діяльність з покарання Коломойського без покарання».
Західні видання написали, що Зеленський, який зіграв роль президента в серіалі, що транслювався на телеканалі Коломойського, заперечує особисті зв’язки з бізнесменом. Але наголошують, що Коломойський підтримував президентську кампанію Зеленського в 2019 році, коли контролював медіаімперію, що часто рекламувала політичного новачка, який переміг і став президентом.
Чи буде твердим і результативним цей крок, який ті ж західні ЗМІ називають останнім в антикорупційній боротьбі в Україні, спрямованої проти кількох відомих осіб? Дай Боже, але сумнівно. Бо ж за всі ці роки, на тлі боротьби з епохою бідності, рішучим подоланням корупції, ні тіньова економіка, ні «велике крадівництво», ні «маневри» олігархів нікуди не діваються. Навпаки, свій шлях розпочинають нові «грошові мішки», які добряче «наповнилися» під час війни. Ні вони, ні їхні рідні чомусь не воюють…