Нарешті у сусідній Польщі обрано премʼєр-міністра — ним став Дональд Туск. У минулому він уже очолював польський уряд, а також був головою Європейської Ради. Виступаючи у Сеймі з програмою дій нового уряду, Туск заявив, що Польща вимагатиме від усього вільного світу повної рішучості в допомозі Україні у війні проти росії. Ще раніше він запевняв, що негайно візьметься за розв’язання проблеми з блокуванням вантажних перевезень на українсько-польському кордоні. Звичайно, діятиме в інтересах польських перевізників, але кордон необхідно деблокувати.

У той же час минулого понеділка віцепремʼєр-міністр із відновлення України — міністр розвитку громад, територій та інфраструктури Олександр Кубраков повідомив про розблокування одного з пропускних пунктів Дорогуськ — Ягодин й відновлення стабільного руху. Значне полегшення відчули всі. Обіцялося також, що у наступні дні буде деблоковано інші пропускні пункти. І хоча того ж дня блокувати кордон для наших вантажівок почали словаки, однак ми дещо по-
збулися гнітючого відчуття невизначеності й певного приниження. Особливо це стосується наших водіїв, які більше місяця стояли в холодній черзі, не маючи абсолютно ніяких умов для нормального життя. Тому всіх нас зігріли позитивні новини. Кордон запрацював, фури поїхали, вантажі попрямували до місць призначень.
Хороші новини завжди тішать. Їх особливо спрагло хочеться нині. Хочеться, щоб події, які відбуваються цього тижня, зокрема, на міжнародному рівні, стали знаковими для нашої держави. А тиждень дуже насичений. Саме сьогодні, 14 грудня, розпочинає роботу засідання Європейської Ради. За словами міністра закордонних справ Дмитра Кулеби, найголовнішим для України є питання про початок переговорів про вступ до Євросоюзу. Також будуть розглядатися питання про виділення нашій державі 50 мільярдів євро до 2027 року; продовження фінансування Європейського фонду миру; запровадження 12-го пакету економічних санкцій до росії. Переговори про наш вступ до ЄС, найшвидше, можуть розпочатися на початку весни 2024-го. Проте нині не можна стверджувати, що ця перспектива є реальною. Усі ж знаємо про непохитну позицію премʼєр-міністра Угорщини Віктора Орбана, який виступає проти початку цих переговорів і взагалі не бачить Україну членом Євросоюзу. Цю позицію, здається, не змогли змінити й зустрічі наших урядовців з міністром закордонних справ Угорщини Петером Сіярто.
Тому справді нинішнє засідання Європейської Ради надзвичайно важливе для України. Зрештою з Орбаном розмовляв і президент Володимир Зеленський — під час церемонії інавгурації новообраного президента Аргентини Хав’єра Мілея. Чи відчуємо позитив? Дуже хотілося б.
Наш президент після Аргентини прибув до США. Як відомо, ще 6 грудня 2023 року Сенат США так і не виніс на розгляд законопроєкт про допомогу Україні та Ізраїлю.
Дещо раніше президент США Джо Байден заявив: якщо росія здобуде перемогу у війні проти України, то бойові дії поширяться на країни НАТО, і тоді «американські війська будуть воювати проти російських». Тобто, як влучно зауважив координатор Ради нацбезпеки Білого дому Джон Кірбі, доведеться почати діяти відповідно до статті 5 статуту НАТО і платити кров’ю американців.
Під час візиту Володимир Зеленський виступив перед сенаторами Конгресу, мав зустріч із Джо Байденом. Президент США на зустрічі оголосив про виділення Україні нового пакету військової допомоги на суму 200 мільйонів доларів. На спільній пресконференції після зустрічі він сказав, що у випадку, якщо Конгрес не ухвалить пакет допомоги для України та Ізраїлю, це буде найбільшим різдвяним подарунком для путіна. Білий дім веде перемовини, щоб отримати необхідне фінансування. Байден наголосив, що відступати не можна, адже це стане жахливим сигналом для агресора і союзників.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що у Конгресі його запевнили в підтримці представники і Демократичної, і Республіканської партій. Він також зауважив, що Україна завжди вірила у підтримку свого стратегічного партнера — США. І вірить, що не залишиться наодинці проти такого автократичного терориста як рф.
Так, військова допомога західних партнерів нам потрібна, як повітря. Ситуація на фронті складна, ворог наступає на всій лінії зіткнення. Кілька днів тому російські війська почали масований наступ з допомогою бронетехніки, активно застосовується авіація. Нашим захисникам надзвичайно важко. Власною кровʼю поливають українську землю, віддають за неї свої життя. Тому так необхідна зброя, щоб нашої української крові проливалося якнайменше. Щоб вічна скорбота наша не множилася. Серце вже не може вміщувати стільки болю…
І саме на цьому тлі надходить інформація від голови фракції «Слуга народу» Давида Арахамії про те, що значна кількість народних депутатів хоче нині скласти свої повноваження. Втім, він зауважив, що цих депутатів уже не будуть відпускати, не будуть за це голосувати, «…тому що люди мають досидіти до кінця і ухвалювати необхідні для держави закони».
Таке ось, мʼяко кажучи, дивне бажання у наших законотворців: у розпал війни віддати мандат і забратися геть з Верховної Ради. Ніби просто звільнитися з будь-якої контори за власним бажанням. А як же довіра виборців? Усі обіцянки виконані? А як же відповідальність? За державу, за народ, за тих самих військових, які нині воюють? Настільки важко сидіти у комфортних кріслах у теплому залі? То, може, варто порівняти умови своєї роботи з роботою захисників на передовій?!
Єдність українського суспільства нині потрібна, як ніколи. Лише гуртом можемо протистояти ворогу, який, як бачимо, зупинятися не збирається. І в цьому найбільша тривога.