Уже звикли, що на Майдані та біля кінотеатру імені Т. Шевченка в обласному центрі у новорічні свята обов’язково буде ялинка. Однак усі знаємо, в який час виживаємо і, як мовиться, не до урочистостей. Усі гроші спрямовуються, щоб перемогти кривавого супостата. Однак у Києві, на Майдані, тамтешній мер Кличко на рахунок єврейських рабинів натис кнопку і загорілася велетенська ханука. Далі «щирі» винуватці цього святкування запрошували нечисленних зівак на іудейські пончики. Ця чужинська споруда просто зірвала соціальні мережі, в яких я не знайшов жодного схвалення цьому дійству з боку українців. Правда, якийсь невідомий автор, гадаю, що це один із тих, хто запалював мінору, обурився, що всі, кого зачепило за живе ханукальне дійство, є антисемітами. Правда, в Польщі пішли далі. У залі польського Сейму депутат Браун вогнегасником демонстративно загасив свічки на ханукальній мінорі, яку встановили на честь свята. Обранець вважав, що запалювання мінори є «сатанинським актом».
Чесно кажучи, тут справді виникає багато одвічних питань щодо стосунків українців та євреїв. Приміром, чому би не встановити тризуб у центрі Єрусалиму на День Незалежності України? Чи хоча б пам’ятний знак Голодомору 32-33 рр. в Україні? Адже наша держава давно визнала Холокост, тобто геноцид єврейського народу нацистським режимом. Натомість влада Ізраїлю і велика єврейська діаспора відмовляються визнати Голодомор геноцидом 10 мільйонів українців, бо до нього причетні вихідці з «юдиного коліна». Так, у 1936 році понад 80% вищого керівництва радянського союзу складали саме євреї. Ізраїль не визнає Голодомор, оскільки саме завдяки Сталіну та кривавому режиму було створено Ізраїль 1947 року, державу євреїв для євреїв. Голодомор в Україні — ця тема заборонена для світового єврейства й Ізраїлю і розпіареного Холокосту, відверто перебільшеної кількості жертв у 6 мільйонів іудеїв. Правда, якась потуга з цього болючого питання (Голодомор в Україні 32-33 рр.) Кнесит (парламент) Ізраїлю ініціював розгляд питання про визнання Голодомору геноцидом українського народу, але тут же переніс його розгляд на невизначений термін. Словом, на Миколи або... ніколи. Особисто для мене історія страти українців голодом у біографії моєї бабусі Євдокії, в якої з одинадцяти дітей вижило лише четверо. Усі померли у 30-их роках. Ще вона розповідала, як у Женишківцях (тоді Віньковецький район) біля ставка лежали опухлі і помираючі діти, жінки, чоловіки. А по селу їздили євреї, возили продукти і вимінювали їх на золоті прикраси та дорогі речі. Так і казала нам бабуся, що з голоду не помер жоден іудей. І вже, коли хліба було в магазинах вдосталь (70-ті роки) вона кожен окрайчик сушила і тримала під подушкою.
— Навіщо ви це робити? — А раптом, діти, завтра не стане хліба... Страхіття геноциду переслідували її до останнього дня життя.
Кілька звернень Зеленського і рабинів до Ізраїлю про військову допомогу Україні і відмову в ній, пояснювали просто: не поможемо, щоб не розізлити москву. Такі ж самі аргументи про визнання Голодомору в Україні не визнаємо, щоб не образилася рассєя. Тоді ще одне питання до творців хануки: а навіщо на нашій землі та ваша мінора зі свічками? Навіщо вона тим українцям, які тисячами гинуть на фронті? Хіба вони віддають життя за чужі нам символи, свята? Так, Ханука Указом Президента, єврея, визнана державним святом в Україні. У такому разі, чому б не вшанувати представників інших національних діаспор, які і чисельніші, і багато допомагають українцям у смертельній війні? Чим вони гірші, якщо не кращі? Погодьтеся, дуже вже не до душі, коли у вашу домівку хтось приходить зі своїми законами, звичаями, а тим паче зі своїми святами під час чуми, тобто війни, яка нагадує сучасний геноцид нашої нації. Безсумнівно, цей вертеп так сміливо крокує нашою землею ще й тому, що всі найвищі щаблі влади в Україні посідають саме євреї, хоча відсоток іудейського населення в Україні дуже вже незначний. Зізнаюся, що в мене закралася нехороша думка: а що після Хануки? Може, після цього державного свята в Україні ще введуть у наших школах обов’язкове вивчення Тори? Так і до обрізання недалеко.
Вразив Україну випадок, що стався на Закарпатті з гранатами для ненаситного керівника територіальної громади. Погодьтеся, таки серйозний дзвіночок і попередження, адже наше суспільство намагнічене до межі. Отож тим, хто при владі і дуже хоче піднятися фінансово, забуваючи, яка трагедія коїться в країні, варто добре подумати, бо таких підривників-камікадзе, повірте, є досить багато, а стане ще більше. Втім той голова сільради, який хотів 100 тисяч місячної зарплати і половину від цієї суми премії, ходить три роки під криміналом за отримання хабаря. До речі, знаю такого голову однієї з територіальних громад Хмельниччини, що по сусідству з обласним центром, який хоч і побував в обіймах Феміди й надалі вершить свої темненькі справи. Вселяє світлу надію для України те, що 26 країн ЄС все ж намагаються виділити 50 мільярдів євро допомоги. Лідери цих країн не втрачають оптимізму, щоб переконати Угорщину зняти вето на фінансування України. Хоча, спостерігаючи, як В. Орбан лиже і вислужується перед ху**лом, навряд чи це вдасться. Як на мене, кращий шлях — це вказати на двері Угорщині з ЄС. Порадував і суд штату Колорадо, який дискваліфікував Трампа, як кандидата у президенти, на прийдешніх виборах у США. Таке покарання йому за причетність у подіях 6 січня 2021 р., коли натовп його прихильників увірвався до приміщення Конгресу з метою зірвати сертифікацію результатів президентських виборів, на яких переміг Джо Байден.
Gismeteo 
