З 29 січня українське суспільство збурене чутками про можливу відставку Головнокомандувача Збройних сил України Валерія Залужного. Повідомленнями про це рясніли не лише вітчизняні, а й закордонні засоби масової інформації. Деякі експерти передбачали, що про відставку генерала буде оголошено на засіданні Ставки Верховного Головнокомандувача уже 2 лютого. Однак цього так і не сталося. Суспільство перебувало в невідомості. Не можна сказати, що ситуація прояснилася нині, однак 5 лютого в інтервʼю італійському телеканалу Rai1 Володимир Зеленський нарешті прокоментував можливу відставку Залужного.
— Це кадрове питання, це питання, яке стосується людей, які повинні очолити Україну. Однозначно потрібне перезавантаження, новий старт. Я маю на увазі щось серйозне, що стосується не однієї людини, а напрямку керівництва країни. Коли говоримо про це, маю на увазі ротацію цілої низки державних лідерів, а не тільки в одному секторі, такому як військовий. Я думаю про цю заміну, але тут не можна сказати, що ми замінили одну людину, — ось що сказав Президент.
Якщо ж звільнення з посади Валерія Залужного, який має високий рейтинг серед українців, усе ж відбудеться, це стане найбільш серйозним кадровим рішенням після початку повномасштабної війни.
Варто зазначити, що 5 лютого вранці заяву на звільнення написала міністерка у справах ветеранів Юлія Лапутіна. Якраз про неї і згадав Президент у вечірньому зверненні того ж дня, пояснюючи, як, власне, він бачить перезавантаження: “За всієї поваги до пані міністерки — це питання виключно менеджменту. Україні потрібні сила, свіжа енергія й достатнє лідерство в кожній сфері. Ми повинні перемогти в цій війні. І зробити цього року максимум, тобто навіть більше ніж можливо. Україна переможе”.
У цьому ж інтервʼю для італійського телеканалу Президент Володимир Зеленський охарактеризував також ситуацію на сухопутній ділянці фронту (як уточнили згодом в Офісі Президента, йшлося, зокрема, про контрнаступальні дії на південному напрямку — ред.), зауваживши, що там стагнація. І така ситуація склалася через затримки з постачанням військової техніки: “Ми воюємо проти терористів, які мають одну з найбільших армій у світі, боєприпасів недостатньо, нам потрібні сучасні технічні засоби”.
Так, наразі склалася дуже тривожна ситуація з постачання Україні зброї та військової техніки західними партнерами. Сенат США заблокував пакет допомоги розміром 60,4 мільярда доларів ще у грудні минулого року. І ось до цього часу, незважаючи на зусилля Білого дому, це питання так і не вирішено. Втім нині зʼявився новий законопроєкт Сенату — двопартійна угода про національну безпеку, в якому передбачено допомогу Україні у тому ж розмірі. Але ще до винесення його на голосування, республіканці оголосили цей проєкт “мертвим”. Тож доля пакета допомоги Україні знову залишиться невизначеною?!
Хорошою новиною минулого тижня стало рішення саміту ЄС про виділення Україні 50 мільярдів євро на 2024-2027 роки. Рішення було прийнято одноголосно, знайшлися аргументи навіть для Орбана. Це життєво важлива підтримка для нашої держави, адже кошти допоможуть нам зміцнювати економічну та фінансову стабільність.
А ось із постачанням снарядів із країн Євросоюзу виникли проблеми. Як відомо, ще у березні 2023 року Євросоюз ухвалив план із забезпечення України боєприпасами. Передбачалося передати 1 мільйон снарядів протягом року. Однак, як виявилося нещодавно, мільйона не буде — до березня 2024 року Україна отримає лише 600000 снарядів. У ЄС таку ситуацію пояснили нестачею виробничих потужностей. Тим часом наша держава відчуває справжній снарядний голод.
Дещо раніше міністр оборони України Рустем Умєров у листі до європейських партнерів зазначав, що українським військам критично бракує боєприпасів — щомісяця потрібно 200 тисяч 155-мм набоїв. Наші захисники за добу використовують дві тисячі снарядів (ворог — утричі більше). Ситуація, наголосив міністр, погіршується з кожним днем. І закликав союзників виконати свої обіцянки щодо постачання мільйона снарядів.
У той же час високий представник Євросоюзу Жозеп Боррель, який прибув до Києва з візитом минулого вівторка, заявив, що ЄС не вдається виконувати власні плани постачання Україні артилерійських снарядів, зокрема, й тому, що вони експортують снаряди в інші країни. Про це він сказав у Варшаві після зустрічі з міністром закордонних справ Польщі Радославом Сікорським. На думку Борреля, для розв’язання проблеми країнам ЄС варто домовитися зі своїми клієнтами і перенаправити боєприпаси в Україну.
Архіважливою темою в українському суспільстві залишається прийняття закону про мобілізацію. Сьогодні-завтра оновлений законопроєкт буде внесений на перше читання до Верховної Ради. Хоча проєкт і допрацювали, однак чимало експертів та й самих нардепів вказують на те, що він все ще містить корупційні ризики, окрім того, суперечить Конституції України в деяких положеннях. Також дискусії може викликати норма про отримання повістки через електронний кабінет. Приміром, є питання: як призовник отримуватиме сповіщення про надходження повістки? Не менш важливим, як на мене, є ще й таке питання: чи в усіх чоловіків призовного віку (18-60 років) є смартфон чи інший гаджет? І чи кожен з них має постійний доступ до інтернету? Треба розуміти, що життя у далекому селі, як і блага цивілізації в ньому, абсолютно не на столичному рівні.
Також, до прикладу, за словами фахівців, не виписаний чіткий механізм демобілізації після 36 місяців військової служби. Тому є побоювання, що термін служби в окремих випадках може плавно перетікати у 37, 38 чи й ще більше місяців…
Українці, звісно, найбільше прагнуть, аби закон був максимально справедливим для всіх. Щоправда, один експерт влучно висловився, що мобілізація — це не про справедливість, це — про доцільність. Як не гірко усвідомлювати, але така обʼєктивна реальність. Війна ніколи не була справедливою і завжди є жахом. Що ж стосується мобілізації, то хочеться, щоб вона таки була справедливою доцільністю.
Gismeteo 
