Дуже непроста зима залишилася позаду, зима, яка внесла в наше життя багато розчарувань. Бо навіть торішньої, коли годинами доводилося сидіти без світла, води та опалення, ті поневіряння люди переживали гідно. А цієї зими, хоч наші енергетики, ППО виконували свою роботу на відмінно, і ворожі танки не рвалися до української столиці, моральний дух українців постраждав сильніше, ніж за попередні місяці великої війни. Одна річ, коли противник кидає всі сили на штурм українських позицій, а інша – коли нашу обороноздатність підривають міжусобні чвари, внутрішній розбрат, що демотивують країну. Українські силовики переслідують вітчизняний бізнес, представники ТЦК діють поза правовим полем, співробітники СБУ влаштовують стеження за командою журналістських розслідувань Bihus.Info, тертя між військовим і політичним керівництвом, відставка популярного Головкома Залужного, обговорення жорсткого законопроєкту про мобілізацію, – все це підірвало віру в ту Україну, за яку віддають життя. Чвари, беззаконня, які чинять «свої», має сильний негативний ефект.
Крім того, блокування американської допомоги в Конгресі, незадовільні результати Мюнхенської конференції з безпеки, протести польських фермерів на кордоні – наче удар у спину. Усе це й породило дефіцит оптимізму, який цієї зими став дуже помітним і який аж ніяк нам не на руку.
А в тому, що блокада українського кордону так затягнулася, – приклад гібридної війни росіян. Через соціальні мережі цілі підрозділи російських есемемників провокують конфлікти в суспільстві, нав’язують думку про хороших росіян, роз’ятрюють рани історії, підштовхують до боротьби за «справедливість», поширюють думку про втому від війни і т. д. І це працює. Поляки вірять, що українці постачають погане збіжжя, що вони не зможуть реалізовувати своє, що Бандера їх убивав. І тракторист із зверненням до путіна «навести лад», теж слід росіян, їхнє маніпулювання свідомістю громадян.
І чого дивуватися, у нас же 73 відсотки українців повірили, що можна подивитися путіну в очі, про все домовитися і спокійно їсти шашлики. Та й зараз українська ідеологічна машина весь свій ресурс кидає на внутрішню політичну боротьбу, хоча в цьому немає сенсу – йде війна і не буде ніяких виборів. Нині симпатію народу треба завойовувати інакше – умінням співпрацювати з громадською думкою союзників і забезпечувати верховенство права в Україні. Цього ж, на превеликий жаль, немає.
Як немає поки обіцяного озброєння, через що Збройні сили України не змогли продовжувати наступ. І це теж болюче розчарування.
Хоча дуже смілива заява французького президента, яку вже охрестили, як «хід Макрона», наче цілюща пігулка. На тлі того, що багато країн виляють хвостом, Макрон раптом заявив, що в Україні можуть бути війська НАТО, щоб захищати Європу від російської агресії. Це вперше за два роки війни не росія, а представник НАТО піднімає ставки.
Висловлювання французького лідера настільки збентежили путіна, що у своєму щорічному посланні до федеральних зборів він погрожував західним країнам ударами по їхній території, у разі, якщо їхні війська справді з’являться в Україні. путін і досі вважає, що Україна – це територія росії, і що будь-яка західна країна, яка дозволить собі надіслати військових, буде таким чином зазіхати на російські землі. Погрози Заходу вже можна назвати традиційними, лякав і новим озброєнням, що може вражати цілі на території західних держав, говорив, що хоче розмістити ядерну зброю в космосі.
А ще путін гордо окреслив плани кремля та цілі розвитку росії до 2030 року. Грошей обіцяв усім і багато. Загальна вартість обіцянок путіна – приблизно 13 річних дохідних частин бюджету росії. Вся дохідна частина російського бюджету за 2024 рік становить 35 трильйонів рублів, а сума обіцянок – 452,912 трильйона.
Головна мета головного рашиста – показати, що попри війну з Україною та конфронтацію із Заходом російська економіка демонструє зростання, і до 2030 року, каже, росія має стати четвертою економікою світу, вийти в лідери з наукових досліджень і штучного інтелекту. Справжньою елітою, за словами диктатора, є ті, хто служить росії, – трудівники та воїни. Ці заяви звучать особливо дико, коли дізнаєшся, що помилуваний путіним «герой СВО» убив переможницю конкурсу «Найкращий учитель росії».
А ідея сімейних цінностей для російського президента полягає, як він зазначив, у відновленні населення. І справді, путіну потрібні нові солдати для тих воєн, які збирається вести і зараз, і в майбутньому. Вочевидь, він щиро занепокоєний тим, що йому не вистачає гарматного м’яса для амбітних планів, а ще – знищення державності колишніх республік срср. Він так прагне створити сферу впливу в Центральній Європі, мати рівне право голосу з США і змогу конкурувати з Китаєм. Та загалом виступ був сплетений з брехні, обіцянок, маніпуляцій, пропозицій і погроз.
Але вони аж ніяк не діють на Збройні сили України. Бо навіть не дочекавшись обіцяного озброєння, наші захисники демонструють неймовірний героїзм. Лише за останній час збито 15 літаків, з них один А-50У, два Су-35 та 12 Су-34. За останні місяці українські морські безпілотники завдали великої шкоди кораблям вмс росії. А було б у нас достатньо зброї, дронів, авіації, та якби не мірялися амбіціями політики, якби не крали, може, й війна вже була позаду.
Gismeteo 
