Чи не весь мікрорайон Лезневе прийшов провести в останню путь мужнього воїна, прекрасну людину — Михайла Вощину.
18 липня цього року він загинув поблизу села Григорівка Донецького області під час бою з рашистськими окупантами. Місцеві жителі добре знають сім’ю Вощини, адже Михайлів батько — Юрій Макарович разом із активістами-однодумцями багато зусиль доклав для того, щоб в їхньому мікрорайоні була відкрита медична амбулаторія, дитячий садок, щоб встановили світлофор на небезпечному перехресті. І загалом багато позитивних зрушень сталося саме завдяки небайдужості і активній життєвій позиції. А в цей важкий для батька день люди прийшли розділити його горе.
«Михайло навчався в школі №5. Любив і добре знав математику, фізику, і особливо — хімію. Вдома на кухонному столі часто експериментував, досліджуючи властивості хімічних сполук, — розповідає батько — Юрій Макарович Вощина. Після закінчення 11 класу школи пішов учнем токаря на завод «Катіон» і освоїв цю професію, одержавши четвертий розряд. Одночасно вступив на вечірній факультет інституту і провчився два курси.
У 1991 році був призваний в армію. Служив у Прибалтиці, десантником. Здійснив 17 стрибків з парашутом, освоїв гранатомет і кулемет. Продовжував службу в Молдові та Закарпатті в званні прапорщика. Пізніше — у прикордонних військах, кінологом, спеціалізувався на розмінуванні, — продовжує Юрій Макарович. — Син був скромним, невибагливим, до того ж любив хазяйнувати на кухні. Із задоволенням готував салати, тортики, угорські та чеські страви. Був доброзичливим і щирим, завжди допомагав і підтримував тих, хто потрапляв в біду.
Не вживав спиртного, не курив, не лихословив і не сприймав тих, хто не міг керувати своїми емоціями. Його поважали і любили друзі. Міша так і не одружився, бо не стрілася йому дівчина, схожа на маму, яку він дуже любив...»
У березні 2022 року Михайло Вощина добровольцем пішов на фронт боронити Україну від російських загарбників. У той фатальний вівторок 18 липня потрапив під артилерійський обстріл і одержав поранення, несумісне з життям. Було йому лише 50 років».
Не знайти слів, які б розрадили батькову душу, заспокоїти тих, кому був дорогим і близьким Михайло. Нехай же не згасає світла пам’ять про Героя, який своє життя поклав, захищаючи Україну, захищаючи кожного з нас.
Gismeteo 
