Початок осені. Він так любив цю пору, коли вересень, спокійний, лагідний, дарує стільки краси. І коли таким бентежним дзвінкоголоссям заповнюються шкільні коридори, подвір’я. Володимир Думний дуже любив школу. Завжди казав, що в такій атмосфері можна довго-довго залишатися молодим, бо ж енергетика тут особливо позитивна.
Із 1995 року Володимир Думний почав працювати в Клинівській школі електриком, а згодом — завгоспом. Жодне господарське питання не вирішувалося без його участі. Знали й цінували Володимира Михайловича всі — від наймолодшого до найстаршого учня, і, звісно, педколектив, для якого Володя був першим “рятівником” і порадником серед навали шкільних господарських потреб.
Зрештою, у спогадах кожного, хто знав Володимира Михайловича Думного, він залишається надзвичайно доброю, сердечною, небайдужою людиною. Про нього так і казали: “Наш Володя — ходяча доброта”...
Після закінчення школи в рідному Клиновому Володимир вступив до Кутковецького професійного училища, здобув спеціальність електрика. Служба в армії, робота в місцевому колгоспі були своєрідною сходинкою до його трудової діяльності в школі, яку він називав найкращим робочим місцем.
Легко знаходив спільну мову з людьми, завжди готовий був допомогти і вмів радіти успіхам інших — унікальна риса для нашого непростого світу. Виняткова добросердечність Володимира до глибини душі вразила і його дружину. Змалку в житті Людмили було мало радощів. Дуже рано, ще коли навчалася в першому класі, померла мама. Не знала дівчинка материнської турботи, ласки, порад, яких так потребувала. Невдалий перший шлюб і виховання донечки самотужки. Володя в житті Людмили і справді став променем світла серед темного нашарування житейських проблем. Бувало, вона жартувала, чому не розгледіла такого скарбу ще в школі, вони ж однокласники. А він говорив у відповідь, що на все воля Божа, зате тепер вони — разом.
Разом і справді почувалися щасливими. Згодом у подружжя народилася донечка Юля. І Володя світився від щастя, що тепер він батько двох доньок, наймиліших, найдорожчих.
Обидві після закінчення школи вирішили вступати до Хмельницької національної академії прикордонної служби ім Б. Хмельницького. Старша Оксана навчалася на факультеті правоохоронної діяльності, молодша Юля — студентка факультету телекомунікацій і радіотехніки. Трудолюбиві, порядні, відповідальні — вони запозичили у своїх батьків найкращі риси.
З початком повномасштабної війни, 6 березня, Володимир Думний пішов на службу до Городоцького територіального центру комплектування та соціальної підтримки. У кінці вересня 2022 року пройшов підготовче навчання у Львові, Яворові, Мукачевому. І — на фронт. В одному з важких боїв у селі Яковлівка Бахмутському району отримав осколкові поранення руки та ноги. Після реабілітації у складі 128 гірсько-штурмової бригади Володимир Думний воював на Запорізькому напрямку. А 1 квітня цього року 49-річний стрілець-помічник гранатометника загинув у селі Новоандріївка Пологівського району Запорізької області під час виконання бойового завдання.
Цю страшну звістку повідомив батькам його рідний брат Валентин, воїн який приїхав із фронту в коротку відпустку.
У день, коли небо плакало дощем із мокрим снігом, все Клинове проводжало свого Героя в останню путь.
Першого вересня шкільні коридори й подвір’я знову сповнювалися дитячим гамором, але чути його вже не судилося. Першого вересня минуло п’ять місяців із дня загибелі завгоспа Клинівської школи Володимира Михайловича Думного. На фасаді закладу цього дня відкрили меморіальну дошку, як вдячний спомин про те, що тут він навчався, працював. І що віддав життя заради світлого майбутнього всіх, хто переступатиме поріг дорогої йому школи, заради односельців, заради тих, кого так любив...
Gismeteo 
