Серед найкращих романів на Міжнародному літературному конкурсі «Коронація слова» перемогу здобув роман «Журналістська сага» Тетяни Редько (Квасюк). Вона — заслужена журналістка України, видавець, співзасновниця медіакорпорації «33-й канал». Саме це видавництво, до речі, друкує чимало газет Хмельниччини. Тривалий час Тетяна проживала у Вінниці, а зараз у Києві. Але народилася на Старокостянтинівщині, там минуло її дитинство. Шкільні роки Тетяни Квасюк пройшли на Теофіпольщині, куди й нині часто навідується, адже там проживають рідні, друзі, однокласники.
Під час короткого спілкування авторка відкрила нам секрет, що основні події в романі відбуваються саме на Хмельниччині, і чимало з них довелося пережити самій авторці та її колегам-журналістам. До речі, і я, і наш редактор Петро Лічман знайомі з Тетяною ще зі Львівського університету, де навчалися на факультеті журналістики. Тож розпитуємо її про «Журналістську сагу» детальніше.
— Тетяно, про що ж твій роман, якому дістався Український Оскар?
— Про нас, народжених в СРСР. Про перших незалежних українських журналістів. У романі-трилогії переважно факти із життя, але є й вигадані епізоди, літературні персонажі.
Моя героїня обирає професію журналістки, щоб служити правді. Сумлінно цьому навчається на факультеті журналістики у Львівському університеті. Але її червоний диплом стає приводом для відбору до засекреченого військового вузу розвідки, що в москві. Там робили все, щоб вона стала офіцером спецвійськ ГРУ. Ліпили з неї спецпропагандистку, щось на зразок скабєєво-сімоньянш. Але журналістка присягає Україні. Обирає правду і стає першою жінкою-засновником незалежних ЗМІ. Щоб не служити цій імперській брехні, а викривати її.
Вже під час війни, як знавець і викривач цієї таємної кухні ворога, моя героїня стає особливо небезпечною для окупантів. Тому її ім’я потрапляє до списків на ліквідацію. А вона продовжує писати про те, що кисельово-соловйовщина, ткачовщина в рясах, режисура і культура — це не точка зору, не думки людей, а озвучені методички спецслужб ворога. Розповідає, що ці кілери слова не лише обіймають ключові публічні посади та очолюють ЗМІ в рф, але й, як агенти впливу, належать до таємної сітки замаскованих в Україні та по всьому світі спецпропагандистів кремля. Вони справжні слуги сатани, яких навчили професійно використовувати брехню, щоб зомбувати маси. Мабуть, уперше я розкриваю зсередини цю засекречену професію, згадуючи про вузи, які готують таких офіцерів спецвійськ рф.
— Напевно, така серйозна тема не робить роман легким читвом?
— Чому? Це ж роман! І в ньому багато любові та пристрасті. Є й навіть принц Катару. Чи стане журналістка його третьою дружиною, нехай і ненадовго? З’ясуєте, коли почитаєте.
— Історії кохання завжди приваблюють читачів.
— І їх у романі вистачає. Хто подарує моїй героїні мало не поле «троянд пустелі», серед яких і найбільша, з чистого золота? Героїня палко кохає, але її не обминають підступні зради. То чи відмовиться від великого кохання — відповідь у романі.
Додам, що журналістка має чимало закордонних відряджень, тому потрапляє у різні ситуації в далеких країнах. Але й вдома її спіткав курортний роман. Що з цього вийшло? — дізнаємось із книги.
Міцно вплетена в сюжеті тема війни. Герої роману виховують дітей для радості та щастя. Та в час війни їм доводиться особистим прикладом, не на словах, доводити свій патріотизм, самим ставати героями. Журналістка залишається в Україні і своїми очима споглядає, а потім описує війну, щоб світ знав про неї правду. Вона, знову-таки, стає свідком неймовірних історій про розвідників, яким стає її син, про пілотів, серед яких близькі їй люди.
У творі червоною ниткою проходить історія родини журналістки, багато представників якої нині живе в рф. Показано реальні долі як кровних людей, так і однокласників, однокурсників, колег, яких розколола ця тектонічна плита між добром і злом. Хтось із них інфікований рашизмом і йде воювати проти України, про що також розповідаю в романі. Трагічного вистачає. Та більше все одно віри і любові. Бо ми переможемо! Бо перемагає Бог! А він і є правда.
Роман, як я згадала, складається із трьох книг. Третю дописую зараз, а дві книги якраз і брали участь у конкурсі. Сама з нетерпінням очікую дня, коли всі три книги побачать світ. Хочу, щоб мої дорогі земляки пережили, осмислили все те, що намагалася передати їм своїми думками.
Gismeteo 
