Як Хромець став «Мудрим»
Йдеться про Великого князя Київського Ярослава Володимировича, який своє нині загальновідоме прізвисько «Мудрий» отримав лише в працях московитських істориків XIX століття. За життя та в літописах його ніколи так не називали!
Справжні імена
Літописи свідчать, що давні кияни величали свого правителя Хромцем, тобто кульгавим. Наприклад, Іпатіївський літопис прямо зазначає, що князь був «кривий», проте водночас підкреслює: він мав «добрий розум» і «був хоробрий у раті».
Сучасні антропологічні дослідження останків із Ярославового саркофага підтвердили, що права нога князя була помітно довшою за ліву. Це стало наслідком вродженої хвороби Пертеса (ураження тазостегнового суглоба) та кількох переломів, які неправильно зрослися. Попри серйозну деформацію ноги та частковий параліч у дитинстві, князь мав залізну волю. Вороги не раз глузували з нього (наприклад, воєвода Святополка Окаянного публічно дражнив Ярослава «шкандибою» і насміхався, що той не зможе керувати конем). Проте князь майстерно їздив верхи й відмінно фехтував, часто особисто ведучи військо в бій.
Тут виникає логічне запитання: чому ми досі використовуємо міфічну імперську вигадку? Наприклад, у британців є Едуард Довгоногий, у норвежців — Гаральд Синьозубий, у французів — Піпін Короткий. Прізвиська, погодьтеся, не надто героїчні. Проте вони — справжні! То чому ж наш князь Ярослав Хромець за забаганкою московитських підлабузників аж у XIX столітті раптово став «Мудрим»? Ігор Старий, Олег Віщий, Святослав Хоробрий, Всеслав Чародій, Святополк Окаянний, Ярослав Хромець — вони були такими, якими були, і нам зовсім не потрібно вигадувати для них «пристойніші» імена.
Фальшивий портрет
Посмертні «пригоди» Великого князя на цьому не закінчилися. У 1939 році радянський антрополог Михайло Герасимов створив його скульптурний портрет, узявши за основу череп із княжого саркофага. Чи то Герасимов справді так бачив, чи просто слухняно виконував замовлення «вождя всіх народів», але в результаті київський князь раптом набув… відверто монголоїдних рис. А його довга борода та специфічна шапка мали назавжди асоціювати його з типовими для московитів образами царів-самодержців.
Ще донедавна цей імперський зліпок так міцно вївся в українську історію, що роками «прикрашав» нашу двогривневу банкноту.
Справжнє обличчя
Можливо, цей вигаданий образ і далі б обманював нас, якби не масштабний вітчизняний проєкт «Україна. Повернення історії». За відтворення справжнього вигляду правителя взялися історики, археологи, криміналісти та антропологи — загалом понад 30 фахівців. Майже пів року вони досліджували документи й артефакти в архівах Ватикану, США та росії.
Вихідні дані фахівці отримали завдяки надскладній історико-криміналістичній експертизі черепа Ярослава Володимировича та сучасним 3D-технологіям. Спеціально на замовлення в Данії виготовили унікальну призму для демонстрації реальної зовнішності київського князя.
Новий, справжній портрет, який із 2021 року можна побачити в Софії Київській, не має абсолютно нічого спільного з радянською підробкою. На ньому — вольовий і могутній європейський лицар.
Фото 1: Сучасний портрет князя Ярослава Володимировича, створений завдяки 3D-технологіям.
Фото 2: Фальшивий портрет Великого князя Київського, зліплений радянським антропологом Михайлом Герасимовим у 1939 році.
