3 лютого 2026 року Чорноострівська територіальна громада в глибокій скорботі провела в останню дорогу свого земляка — КЛИМКОВЕЦЬКОГО Владислава Юрійовича, жителя села Осташки, воїна Національної гвардії України, який віддав життя за свободу й незалежність нашої держави.
Дворічний хлопчик лікарю сказав:
“А мами ма”, — розвівши рученята.
Та так це вимовив, що лікар аж заплакав,
Подумавши, мабуть, не має й тата.
До 105-річчя з дня народження Катерини Степанівни Дорофеєвої – Героя Соціалістичної Праці.
Нині ненаситний ворог з московії регулярно цілеспрямовано комбінує масове знищення українського народу. Повсюдно руйнує міста і села. Щоденно запускає по кілька сотень «Шахедів» та ракети «Калібр», «Кинджали», «Іскандери», «Циркони», «Орешник» і КАБи, залпи «Градів»… Гинуть рятувальники ДСНС і лікарі «Медицини катастроф». Спричиняє блекнути, темряву, але народ вірить у завтрашній світлий день та справедливий мир. Наші захисники дають рішучий опір агресорам з росії і ми пошановуємо їх героїзм.
Інгредієнти на 4 порції:
Зелена цибуля або цибуля порей, 1 морквина, 50 г вершкового масла кімнатної температури, 1 лимон, сіль та мелений чорний перець, 4 філе лосося по 150 г.
Автомобіль Nissan Pickup вартістю 348,9 тисячі гривень переданий нашому військовому–земляку Артему Устименку для виконання бойових завдань.
Свою диявольську передперемовну традицію кремль не порушив і цього разу. Але тепер напередодні другого туру тристоронніх переговорів в Абу-Дабі агресор перейшов чергову межу підлості і жорстокості, завдавши удару по підстанціях ядерних обʼєктів, що призвело до критичної ситуації у передачі електроенергії із заходу на схід, та тривалої її відсутності, у тому числі й на Хмельниччині, адже персонал АЕС змушений був знизити їхню потужність, а один із енергоблоків взагалі зупинився. У такий спосіб ворог намагався досягти як мінімум двох цілей: по-перше, учергове натиснути на Україну на перемовинах, а, по-друге, ще більше ускладнити і без того важку ситуацію в енергетиці, примушуючи до капітуляції, як це траплялося і раніше.
В народі кажуть, що нічого випадкового у нашому житті не буває: все відбувається так, як і має бути. А є ще Божа засторога — від долі не втечеш і не об’їдеш її конем. Ці слова справедливо можна поставити епіграфом до довгої і неспокійної трудової долі Михайла Павловича ПАХУТИ, якому 2 лютого цього року виповнилося 100 років.
Як розповіли в Головному управлінні Нацполіції у області, 5 лютого близько 17:40 години на вулиці Трудовій в Хмельницькому 67-річний пенсіонер зробив зауваження водієві, який заїхав на пішохідний перехід. Між чоловіками виник конфлікт, під час якого водій вийшов з автомобіля та жорстоко побив пішохода. Після нападу зловмисник сів у машину й поїхав геть.
Сині вузли та випнуті вени на ногах багато людей пов’язують з варикозом. Проте це вже остання стадія хвороби, яка розпочинається з ураження глибоких вен, яких не видно. На жаль, у них теж можуть утворюватися тромби, хоча людина про це й не здогадується. А тим часом ризик потрапляння тромбів у легені та серце зростає щоднини.
Докладніше про цю недугу ведемо мову із лікарем-хірургом Хмельницького обласного госпіталю ветеранів війни Іваном Олеговичем БАЙДАКОМ.