А ви знаєте свій артеріальний тиск? Його підвищення може свідчити про наявність гіпертонічної хвороби (артеріальної гіпертензії, АГ) — одного з найпоширеніших неінфекційних захворювань в Україні та світі. АГ охоплює близько 30-45% дорослого населення. Станом на 2024 рік цю хворобу мали близько 1,4 мільярда дорослих віком 30-79 років. З них майже половина — 600 мільйонів — не знали про це.
Син запитує маму:
— А в тата є батьки?
— Так, звичайно, — бабуся Марія і дідусь Іван. Ти що, забув?
— Тю, а навіщо вони його нам віддали?
Якби жінка так готувала їсти, як вимагає грошей, то я нарешті дізнався б, що воно таке триразове харчування. А то ні світ – ні зоря, а вона вже сонним голосом: “Давай гроші!” Може, вона ще й крізь сон щось там про них бурмоче, але того я вже не чую, бо Господь наградив мене таки міцним-преміцним сном – сплю, як (свят, свят, свят) убитий. Навіть на голодний шлунок. То, як каже кум, така захисна реакція. Бо інакше мій організм не витримав би жінчиного грошового терору і в мене дах поїхав би.
У селі Вишневе, яке розташоване неподалік Грицівського перехрестя, всього 80 дворів. Захищають Україну 30 мужніх земляків.
З ініціативи завідувачки сільського клубу Катерини Пасічник — матусі двох синів офіцерів-фронтовиків, у закладі постійно плетуть маскувальні сітки 15 вишнівчанок (рідні воїнів, які захищають нашу землю).
Віктор Володимирович МАРТЮК народився в мальовничому місті Бершадь, що на Вінниччині. Із дитинства мріяв стати лікарем-хірургом. Після закінчення в 2013 році місцевої середньої школи вступив до Вінницького національного медичного університету на лікувальний факультет. Після закінчення вишу інтернатуру проходив по хірургії на базі Вінницької лікарні швидкої та невідкладної медичної допомоги. Тут доля його звела з відомим у краї лікарем, доцентом місцевого університету Андрієм Анатолійовичем Жмуром.
Серед тих, хто працею звеличав Поділля, був і Петро Веремійович Горбач, Герой Соціалістичної Праці, учасник Другої світової війни, ветеран праці, багаторічний голова колгоспу та голова сільської ради.
Уже третій рік Настасія Артемчук шукає свого чоловіка Юрія, воїна, який зник на полі бою у вихорі війни. Попри біль розлуки, жінка знаходить сили творити. І її розписані тубуси, сповнені краси та добра, стають благодійними лотами.
Інгредієнти:
250 г борошна, 1 яйце, 3 жовтки, 50 г цукру, 50 г вершкового масла, 1/2 склянки сметани, на кінець ножа соди і солі, 1 ст. ложка оцту або спирту.
Навіщо звикла до печалі, Отче?!
Я ж не для смутку створена була!
Моя душа у муках нині хоче
Лише свободи, миру і тепла.
