Новини

Підтримка захисників України

Нещодавно відбулося чергове засідання Проводу Народного Руху України Хмельниччини, на
якому визначено пріоритети командної роботи.
Учасники засідання обговорили пропозиції членкині Хмельницької крайової
організації політичної партії «Народний Рух України» Лілії Синчишиної про надання
у доступному форматі медичних послуг ветеранам, демобілізованим
військовослужбовцям та іншим категоріям громадян, у тому числі працівникам
речових ринків, які є однією з найчисельніших груп працюючих в обласному центрі.
Авторка ідеї професійно обґрунтувала шляхи реалізації практичної роботи щодо
попередження та профілактики захворювань з урахуванням комплексного підходу —
від безкоштовних консультацій кардіолога й невролога до використання сучасних
технологій лікування.
У підсумку прийнято рішення про розробку програми профілактики та ранньої
діагностики захворювань на базі консультативно-діагностичного центру «Медонія
Прайм». Цю програму передбачається впроваджувати за підтримки Народного Руху
України Хмельниччини.
Командна робота рухівців Хмельниччини, очолюваних Станіславом Мельником, як
засвідчив діалог, і надалі визначатиме як пріоритетні завдання надання волонтерської
підтримки захисникам України, правову та соціальну допомогу ветеранам ЗСУ, які
звертаються до нашої політичної сили, посилення медійної безпеки та активне
поширення інформації про Героїв України як теперішніх, так і попередніх поколінь.
Також прийнято рішення про активізацію співпраці з редакцією щотижневої
обласної газети «Подільські вісті» — одного з найбільш впливових модераторів
краю.
На засіданні Проводу затверджено ухвалу про прийом до НРУ нових членів партії.
А ще вручено членські квитки молодим представницям творчої інтелігенції:
кандидатці педагогічних наук, доцентці Хмельницької гуманітарно-педагогічної
академії, поетесі Олені Мозолюк та менеджерці, поетесі і казкарці Жанні Станчак.
Ще одним ключовим питанням дискусії була робота з молоддю та формування
Молодого Народного Руху на Хмельниччині.

Читати далі
Новини

Не задекларувала майже 20 мільйонів гривень

 На Хмельниччині колишній посадовиці Мін’юсту повідомлено підозру. Прокурори Хмельницької обласної прокуратури повідомили про підозру ексначальниці одного з управлінь державної реєстрації

Читати далі
Портрети

Із людьми та для людей

26 червня вісімдесят п’ятий день народження зустріла Галина Петрівна
Чекерда — добре відома на Хмельниччині людина, колишня очільниця
Летичівського району, голова ветеранської організації Летичівської та
Меджибізької територіальних громад, яка наповнює свої будні добрими
справами. Підтримує ветеранів війни і праці на території громад, робить усе
для наближення нашої Перемоги.
Дитинство її минуло в Шустівцях на Кам’янеччині. Коли закінчила 4 класи
місцевої школи, батьки переїхали до Летичева. Тут Галина Чекерда здобула середню
освіту та пішла працювати на місцевий маслозавод. На підприємстві їй довелося
обіймати різні посади. Без відриву від виробництва вона здобула вищу освіту, стала
інженером-технологом молочної промисловості. Потім була громадська робота.
Привчена змалечку батьками працювати від зорі до зорі, Галина Петрівна
переборювала господарські труднощі.
— Часи були непрості, але цікаві й незабутні, важливо було не спіткнутися, не
помилитися у перших самостійних кроках, — говорить Галина Чекерда.
Коли у 1981 році постало питання, кому очолити Летичівський район, двох думок
не було, тільки Галині Чекерді — ініціативній, цілеспрямованій і наполегливій,
тертій у господарських буднях керівниці. На цій посаді вона об’єднала навколо себе
високопрофесійний колектив однодумців, спаяний однією ідеєю і метою. На посаді
керівника найповніше проявилися риси характеру Галини Чекерди, успадковані від
батька й матері.
Спільно з керівниками районних служб, сільськогосподарських підприємств,
головами сільських та селищних рад, селянами на місцях дбали про високі врожаї
зернових та технічних культур, про вагомі результати в тваринництві, аби багатіли
колгоспи, населені пункти, район, область, Україна загалом. Аби покращувався
добробут людей, медичне обслуговування, культура, освіта тощо.
У 2006 році Галина Чекерда очолила Летичівську районну організацію ветеранів. А
після створення Летичівської та Меджибізької територіальних громад, їхні
ветеранські організації об’єдналися у 26 первинок чисельністю майже 7000 членів.
Турбота про людей похилого віку тут на першому плані.
— По-іншому не може бути, — запевняє голова ветеранської організації. З цього
приводу Галина Чекерда співпрацює з головами територіальних громад —
Летичівської Ігорем Тисячним, Меджибізької — Олександром Ткачем, а також зі
старостами сіл. Вони вшановують довгожителів, вручають пам’ятні листівки від
ради ветеранів об’єднаних територіальних громад, подарунки, квіти. Дякують за
невтомну працю. Учасники художньої самодіяльності дарують ювілярам свої
виступи. У 2025 році такі вітання отримали 106 ветеранів, а цьогоріч ця цифра уже
склала 60.
Велику допомогу ветеранам надають благодійні фонди «Земляцька підтримка» та
«Благо поруч». Зокрема, фонд «Благо поруч», який очолює Ігор Поліщук, надає
ветеранській організації інвалідні візки, ходунки на колесах, милиці, туалетні
стільці, підгузки тощо. Цей фонд також подбав про особу з інвалідністю першої

Читати далі
Війна

Кров, що стає зброєю у боротьбі за життя

Під час війни зброєю стає не лише сталь. Іноді життя рятують кілька сотень
мілілітрів крові, добровільно відданої незнайомій людині. Саме тому донорство
сьогодні набуває особливого значення, стаючи одним із найважливіших проявів
людяності, співчуття та громадянської відповідальності.
Донорська кров потрібна щодня, як пораненим військовим, що повертаються з
передової, так і цивільним, котрі постраждали від ворожих обстрілів, пацієнтам
після складних операцій, важкохворим дітям і дорослим. Для когось вона стає
шансом на одужання, для когось — можливістю побачити новий день. І поки медики
борються за кожне життя, поруч із ними стоять донори, готові безкорисливо
поділитися частинкою себе.
Фахівці служби крові недарма називають кожну донацію маленьким подвигом, адже
вона може подарувати шанс на життя одразу кільком пацієнтам. Саме це
усвідомлення спонукає багатьох працівників Понінківської картонно-паперової
фабрики долучатися до благородної справи донорства. Адміністрація підприємства
підтримує цю місію, забезпечуючи пальним транспорт для довезення фахівців з
Хмельницького обласного центру крові та безперебійну роботу генераторів у часи
відключення електроенергії.
Щоразу на заклик добровільно здати кров відгукувалися близько пів сотні
працівників. А це означає втричі більше врятованих життів, більше зцілених
зранених тіл, і більше зболених душ, у яких знову з’явилася надія. Серед донорів
підприємства є люди, які здають кров регулярно вже не один десяток років. Інші
долучилися після початку повномасштабної війни. Серед них — заброньовані
працівники, які сьогодні забезпечують стабільну роботу українського виробника і
тримають економічний фронт, намагаючись бути корисними і у милосердній місії —
донорстві. Особлива вдячність представникам родин загиблих і зниклих безвісти,
які, самі переживши біль втрат і невідомості, відгукуються одними з перших,
намагаючись вкласти частинку свого життя заради порятунку інших.
Окремих слів вдячності заслуговують колишні захисники, які проходять
реабілітацію після важких поранень. Дехто з них пересувається на милицях, дехто
ще відновлюється після складних операцій. Ще зовсім недавно багато з них самі
лежали у госпітальних палатах, очікуючи на переливання крові. Вони не звертаючи
увагу на протипоказання і вмовляння, приходять на донацію, власним прикладом
підтримуючи донорський рух і даруючи надію тим, хто нині потребує крові.
Історія донорства в Україні має глибоке коріння. Ще під час Другої світової війни
тисячі людей здавали кров для фронтових госпіталів, часто роблячи це неодноразово
й без будь-яких винагород. У мирний час донорський рух поступово набував
організованих форм, склалася система пільг і гарантій, які держава надавала людям
за їхню небайдужість. Зокрема, донорам надавалися два оплачувані вихідні,
гарантувалася 100% виплата допомоги з тимчасової непрацездатності, незалежно від
страхового стажу, надбавка до пенсії для Почесних донорів Україн, тощо.
Утім, сьогодні донорський рух переживає новий етап свого розвитку. Держава
змінює підходи до функціонування системи крові, відходячи від практики
матеріального заохочення та роблячи ставку на свідомий вибір громадян. Саме з
цією метою 26 січня 2026 року набрав чинності Закон України «Про безпеку та

Читати далі
Цікавий світ

Коли знання рятують життя…

Їй було всього десять років. І одного уроку географії виявилося цілком достатньо,
щоб урятувати сотні людей від неминучої загибелі.
26 грудня 2004 року Тіллі Сміт, 10-річна дівчинка з Великої Британії, разом із
родиною відпочивала у Таїланді. Вони прогулювалися вздовж пляжу Май-Као на
острові Пхукет. Погода була сонячною, але море виглядало дивно. Вода відступила
далеко від берега, і здавалася білою з бульбашками. Тіллі відчула, що щось не так.
За два тижні до того Тіллі дізналася про цунамі в школі. Її вчителька показала відео
про велику хвилю, яка наринула на Гаваї в 1946 році. Побачивши дивне море в
Таїланді, вона згадала той урок і сказала батькам: «Цунамі! Скоро буде цунамі!»
Спочатку мати не повірила їй. Але Тіллі злякалася. Вона попросила родину тікати з
пляжу. Вона заплакала: «Будь ласка, мамо, повернімося… Тут небезпечно! Якщо не
повернемося, з нами станеться щось погане!» Поруч опинився японський турист,
який підтвердив, що неподалік стався потужний підводний землетрус.
Тоді її батько повідомив про небезпеку персонал готелю. Вони швидко евакуювали
людей з пляжу. Близько 100 осіб, зокрема родина Тіллі, піднялися на другий поверх
готелю. Саме в цей момент на пляж нахлинула величезна хвиля. Цунамі того дня
почалося після сильного землетрусу поблизу Індонезії. Велетенські хвилі
обрушилися на і забрали життя понад 227 000 людей у 14 країнах.
Завдяки попередженню Тіллі того дня на пляжі Май-Као ніхто не загинув. Люди
назвали її «Ангелом на пляжі». Вона отримала багато нагород, а одна французька
газета визнала її «Дитиною року». Вона навіть зустрілася з президентом США, який
зазначив, що історія Тіллі доводить: освіта може врятувати життя.

Читати далі
Здоров'я

За якими показниками оцінюють стан роботи нирок?

Відомо, що нирки — життєво важливий парний орган сечовидільної системи
нашого організму. Вони очищують кров від продуктів обміну, допомагають
регулювати артеріальний тиск і підтримують водно-сольовий баланс.
У МОЗ наголошують, що на ранніх стадіях проблеми з нирками часто
розвиваються непомітно. Водночас за цим можуть приховуватися зниження
фільтраційної функції нирок, хронічна хвороба нирок, ураження нирок при
діабеті чи гіпертонії. Саме тому важливо регулярно перевіряти роботу нирок і
проходити базові обстеження.
До прикладу, вчасно виявити ці ризики можна завдяки національній програмі
Скринінг здоров’я 40+. (Вона дозволяє пройти комплексне обстеження організму
безоплатно і всього за один візит).
Зокрема під час обстеження у лікаря окрема увага приділяється контролю стану
нирок через перевірку таких показників: креатиніну; eGFR (швидкості клубочкової
фільтрації) та альбуміну в сечі.
Отож, як саме ці показники допомагають оцінити стан нирок і чому їх варто
контролювати розповіла сімейна лікарка Ольга Данчівська.
Креатинін — це залишковий продукт розпаду м’язового білка.
Нирки працюють як фільтр: вони постійно виводять креатинін із крові. Його рівень
залежить від способу життя, м’язової маси, прийому певних ліків.
В нормі він має такі показники: чоловіки — 62-115 мкмоль/л, а жінки — 44-95
мкмоль/л.
Високий креатинін є приводом для подальшого обстеження і може свідчити про
зниження функції нирок, ускладнений перебіг діабету, зневоднення тощо.
eGFR (швидкість клубочкової фільтрації) показує, наскільки ефективно нирки
очищають кров. Якщо eGFR знижується, це може означати, що нирки фільтрують
кров гірше, ніж потрібно.
У нормі — більше 90 мл/хв/1.73 м2.
Саме зниження eGFR може бути одним із ранніх сигналів хронічної хвороби
нирок.
Альбумін у сечі.
Альбумін — це основний білок плазми крові.
У нормі він не повинен потрапляти в сечу.
Якщо нирковий фільтр пошкоджується, альбумін може проходити крізь нього і
з’являтися в сечі. Це явище називається альбумінурією і воно є ознакою
пошкодження ниркових клубочків.
Чому потрібно контролювати ці показники?
Саме результати аналізів допомагають виявити на ранніх стадіях такі
захворювання: хронічну хворобу нирок; діабетичну нефропатію; гломерулонефрит.
Лікар наголошує, що на ранніх стадіях виявлення можна скорегувати стан людини
зміною способу життя чи корекцією супутніх захворювань (цукрового діабету,
гіпертонії). Завдяки цьому можна уникнути серйозних ризиків для життя та
дороговартісного лікування.

Читати далі
Портрети

Всесвіт Олександра Кадуцького

21 червня на 85 році життя відійшов у вічність Олександр Максимович
КАДУЦЬКИЙ — голова ревізійної комісії Хмельницької обласної організації
Організації ветеранів України, ветеран праці та споживчої кооперації.

Читати далі