За червень в Україні потонуло 144 людини
Як розповіли в Головному управлінні ДСНС України, 144 людини, з яких 35 дітей, загинули на водоймах України протягом
Продовжуємо посильно допомагати нашим захисникам
“Буде спекотно. Буде спекотно нашим ворогам, бо на минулій сесії міської ради ми
довиділили ще 101 мільйон гривень на оборону. Загалом це вже майже 800 мільйонів
гривень з початку року, — розповів Хмельницький міський голова Олександр
Симчишин. — А нещодавно передали три вантажні мікроавтобуси за 7 мільйонів
гривень для бойового підрозділу. Хлопці знають, як їх переобладнати і зробити
справжніми бойовими машинами під спеціальні завдання.
Дякую кожному хмельничанину за сумлінно сплачені податки! Це — нові і нові
придбання для війська. Певен, ви всі прекрасно розумієте, що із деякими
розвитковими проєктами нам доведеться почекати заради Перемоги. Вдячний за
розуміння”.
Він також додав, що з початку року передали вже 22 нових транспортних засоби
для Сил Оборони!
“Ще один понеділок. Знову вночі був терористичний обстріл нашої країни, загинули цивільні, —
зазначає Олександр Сергійович. — Вкотре переконуюся, що визначити головним
пріоритетом роботи всієї громади допомогу Силам оборони — єдино правильне
рішення. Якщо своєю допомогою війську ми можемо наблизити Перемогу хоч на
день — маємо це робити”.
Отож нашим захисникам передали 100 пристроїв РЕР “Хвиля”, загальна вартість
яких становить майже 3 мільйони гривень.
“Це саме те, що безпосередньо рятує життя на фронті, — підсумував мер
Хмельницького. — Дякую усім сумлінним платникам податків за можливість
підтримувати військо!
Працюємо далі…”
Серце з вірою і надією на життя
Є біль втрати, який можна оплакувати, а є біль безвісті, який живе всередині і який
не можна втамувати ні слізьми, ні словами. Біль чекання, що пульсує у серці вдень і
не дає спокою вночі. Біль невідомості, коли щомиті звертаєшся у молитві до Бога і
тримаєш у душі надію на повернення найдорожчої людини. Саме таким тихим
символом віри, пам’яті й незламного чекання стало у Понінці «Серце надії» —
інсталяція, біля якої неможливо стримати сліз.
Для колективу Понінківської картонно-паперової фабрики ця тема давно перестала
бути просто страшною реальністю війни десь поруч. Вона живе у наших цехах,
болить у кожній робочій зміні, згадується у щоденних розмовах, проглядається у
тривожних поглядах, тяжіє у гнітючому мовчанні між словами. Сьогодні 15
працівників підприємства мають статус зниклих безвісти за особливих обставин.
Майже у кожному цеху є працівники, які отримали офіційний документ про те, що
доля їхнього найріднішого захисника лишається нині невідомою. За кожним із них
— спустошені невідомістю батьки, родичі, змучені чеканням дружини, діти, які
щодня живуть між страхом і надією, між розпачем і вірою у диво.
Війна змусила їх жити з постійним болем, який нікуди не зникає. Здригатися від
кожного телефонного дзвінка, не випускаючи ні на мить з рук телефон. Прокидатися
серед ночі від найменшого шурхоту з великою надією, що за дверима стоїть
найдорожча людина. До пекучого болю в очах перечитувати списки полонених на
обмін, вдивляючись у кожне прізвище і боячись не знайти там того, кого так сильно
чекаєш. Засинати із молитвою і прокидатися з думкою про найдорожчу людину, від
якої уже давно немає звістки і екран телефону повідомляє, що «абонент поза зоною».
Але вони продовжують вірити і чекати. Разом із ними чекає вся фабрична родина.
Чекає тихо, з болем у серці, не втрачаючи надії, що одного дня наші захисники
переступлять рідний поріг.
Особливо щемить символізм «Серця надії». Кожне фото на інсталяції закріплене
так, щоб його можна було зняти у день щасливого повернення героя додому. Та
реалії війни часто виявляються безжальними. Іноді світлини доводиться знімати не
для зустрічі рідної людини, а для того, щоб перенести їх на могилу. Від дня
відкриття інсталяції у Понінці минуло лише кілька тижнів, а громада вже отримала
офіційне підтвердження загибелі двох Героїв-захисників, які донедавна вважалися
зниклими безвісти. Для їхніх родин завершилися довгі місяці тривожного очікування
дива, та разом із тим прийшла найтяжча правда — та, з якою доведеться навчитися
жити.
На середину червня у Понінківській громаді є 63 загиблих захисники та 51
військовослужбовець, які мають статус зниклих безвісти за особливих обставин. За
кожною з цих цифр — людська доля, незавершена історія, родина, яка щодня живе
між надією і страхом. Для родин, у яких є зниклі безвісти найважче — це
прокидатися щоранку з надією і засинати без відповіді, продовжуючи чекати і
вірити.
Саме тому «Серце надії» — це не лише місце пам’яті, не лише меморіальна
інсталяція. Це нагадування суспільству про тих, кого продовжують чекати вдома. Це
нагадування кожному з нас про тих, чиє місце за родинним столом досі залишається
порожнім. Це заклик не звикати до страшної статистики, не дозволяти іменам
Мама і син
Як би вдячності навчитись:
Хтось мені — і я комусь,
Добрим словом поділитись,
Що не вмію — те навчусь.
Розпочну, напевно, з мами —
Найдорожчий варіант,
Вона перша стріне ранок —
То і воля, і диктант.
І хотіла би поспати,
Бо ж солодкий зранку сон,
Та чекає маму хата
І домашній марафон.
Чомусь заслужені слова
Так важко матері почути,
Хто матері роздав права,
І без подяки, й без валюти?
Прості слова, такі важливі
У будні дні, також у свята,
Без решти, мозодіва чи втоми
Та мають вимір у каратах.
Чи син старання ті оцінить
Не для ваги, і не для суми?
Враз настрій на чудовий змінить
В позитивні стануть думи.
Не поскупись, не намагайся
Добро отримати самому,
Якщо звинив — признай, покайся,
Не завантажуй мамі втому.
Засудили посадовця, який замовив скалічити старосту
За виконання замовлення 52-річний засуджений зобов’язався сплатити 2,5 тисячі
доларів США. Правоохоронці дізнались про планування такого злочину, зімітували
його виконання, а замовника затримали під час передачі коштів «виконавцеві».
Варто нагадати, що у листопаді 2023-го року завдяки злагодженим діям
оперативників управління карного розшуку, слідчих слідчого управління ГУНП в
Хмельницькій області, співробітників Хмельницької обласної прокуратури вдалося
запобігти вчиненню особливо тяжкого злочину.
Правоохоронці отримали оперативну інформацію про те, що 52-річний керівник
одного з управлінь Нетішинської міської ради певний час підшуковує особу, яка
могла б скалічити старосту села із сусідньої області, з яким у нього були тривалі
неприязні стосунки. Замовник хотів, щоб потерпілому довічно довелось
користуватися кріслом колісним.
Щоб запобігти вчиненню замовного злочину, правоохоронці зімітували його
виконання. Замовника затримали одразу після передачі основної суми в розмірі 2
тисяч доларів США «виконавцеві» (завдаток у 500 доларів США він отримав
наперед).
У квітні 2024-го року слідчі поліції завершили розслідування і передали матеріали
до суду.
І нещодавно суд завершив розгляд кримінального провадження, визнав
обвинуваченого винним у закінченому замаху на умисне заподіяння тяжких тілесних
ушкоджень, вчиненому на замовлення (ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 121
Кримінального кодексу України). Його засудили до 6 років та 8 місяців ув’язнення.
Через наїзд самоката в жінки переломи обох рук
У Хмельницькому поліцейські встановлюють обставини травмування пішохідки
внаслідок наїзду електросамоката.
Як розповіли в Головному управлінні Нацполіції у області, подія сталася 5 липня на
проспекті Миру.
13-річний місцевий житель, рухаючись на електросамокаті «KuKirin G4», здійснив
наїзд на 53-річну пішохідку.
У результаті наїзду жінка отримала тілесні ушкодження у вигляді перелому обох
рук. Її доставили до лікарні для надання медичної допомоги.
Поліцейські відкрили кримінальне провадження за ст. 291 (Порушення чинних на
транспорті правил) Кримінального кодексу України та наразі встановлюють усі
обставини події.
Підготувала Л. СТРІЛЕЦЬ.
Про пенсію по втраті годувальника
ЗАПИТУЄТЕ — ВІДПОВІДАЄМО
“Мені 19 років, закінчила перший курс університету, чи буде мені продовжено
пенсію по втраті годувальника за померлого батька на період літніх канікул?”
Вода забрала життя
Як повідомили рятувальники, нещодавно у місті Хмельницькому на річці
Південний Буг під час купання у невстановленому місці потонув чоловік. Пошук та
діставання тіла чоловіка 1962 року народження проводила водолазна комунальна
служба міста.
Друга подія сталась у селі Сахнівці Хмельницького району. Від працівників поліції
надійшло повідомлення про те, що у річці Случ потонув чоловік 1951 року
народження. Рятувальники дістали тіло чоловіка з водойми та передали працівникам
поліції.
Сколихнув всю Україну й трагічний випадок на Буковині. Житель села Репужинці
Чернівецької області разом із дітьми поїхали на відпочинок на Дністер. Під час
купання двоє хлопчиків почали тонути. Рятуючи дітей, батько кинувся у воду, однак через сильну течію
усі троє зникли. Було розгорнуто масштабну пошукову операцію. Спершу виявили
тіла 49-річного батька та 7-річного сина, які потонули під час відпочинку 24 червня.
А потім і знайшли тіло 8-річного сина.