Восени 1595 року Северин Наливайко на чолі двох з половиною тисяч козаків з
гарматами і обозом переходить Дністер, повертаючись додому після угорської
кампанії. Козаки добре озброєні, дисципліновані, з бойовим досвідом, здобутим у
боях проти найкращих військ Європи…
Так, так, у козаків також були люди, які абсолютно законно не ходили в походи. І то не від доброго життя, бо Запорізька Січ жила в умовах постійного дефіциту — людей, зброї, їжі, часу.
Тому козакам було не до романтики і лицарства, бо підготовка до кожного походу розпочиналася з жорстких підрахунків: кого в бою можна втратити, а кого — ні. Бо громада мала існувати, забезпечуючи себе і воїнів усім необхідним, інакше вона просто не вижила б.
Цьогоріч у квітні минуло 40 років після страшної аварії на Чорнобильській АЕС. А люди у Києві радісно крокували на першотравневій демонстрації, коли навкруги просто-таки зашкалював радіаційний фон. Саме так почалася історія, яка назавжди перетворила назву міста Чорнобиль на символ трагедії, яку намагалися приховати.
26 квітня – Міжнародний день пам’яті про Чорнобильську трагедію та Міжнародний день пам’яті жертв радіаційних аварій і катастроф.
І обидві вони стосуються подій на території сучасної Хмельниччини. А якщо точніше – залізничних станцій Проскурів і Гречани, які стали місцем трагічних подій у листопаді 1919 року. Саме тоді внаслідок поразок на фронті і наступу денікінців, Українська Народна Республіка опинилася у катастрофічному становищі.
Після завершення Рівненсько-Луцької військової операції та звільнення 20 лютого 1944 року Ляхівців (Білогір’я) для військ І-го Українського фронту настала пауза у бойових діях.
Але в тилу ворога діяли партизанські загони К. С. Божевського і М. І. Вощила. Вони не давали ворогу отямитися, вступаючи в кінці лютого — на початку березня у бої з гітлерівцями, що дислокувалися у селищі Ямпіль.
На теренах Хмельниччини фашистські загарбники аж 1011 днів і ночей чинили масові безчинства (з 29.06.1941 р. по 04.04.1944 року).
Лютий загалом місяць особливий. Він — найкоротший у році, та ще й має різну кількість днів у різні роки. Таким його зробили ще давні римляни. А якщо точніше, то в першому столітті до нашої ери Гай Юлій Цезар провів реформу календаря: на основі даних олександрійського астронома Созигена була уточнена тривалість року — 365 діб 6 годин. Це нині навіть у шкільних підручниках пишуть, що справжня його тривалість становить 365 діб 5 годин 48 хвилин 46 секунд. А на ті часи виміри, які провів Созиген, були величезним науковим досягненням.
Ні, мова зовсім не про ХІХ століття, коли ця жорстока форма з’ясування стосунків була досить поширеною. До цієї дуелі справа дійшла у травні 1919 року. Дуелянтами ж стали командувач Запорізької групи Армії УНР Володимир Сальський та помічник начальника штабу армії УНР полковник Василь Тютюнник, котрий ще з часу повстання проти гетьмана Скоропадського керував бойовими діями армії УНР.