Відомо, що нирки — життєво важливий парний орган сечовидільної системи
нашого організму. Вони очищують кров від продуктів обміну, допомагають
регулювати артеріальний тиск і підтримують водно-сольовий баланс.
У МОЗ наголошують, що на ранніх стадіях проблеми з нирками часто
розвиваються непомітно. Водночас за цим можуть приховуватися зниження
фільтраційної функції нирок, хронічна хвороба нирок, ураження нирок при
діабеті чи гіпертонії. Саме тому важливо регулярно перевіряти роботу нирок і
проходити базові обстеження.
До прикладу, вчасно виявити ці ризики можна завдяки національній програмі
Скринінг здоров’я 40+. (Вона дозволяє пройти комплексне обстеження організму
безоплатно і всього за один візит).
Зокрема під час обстеження у лікаря окрема увага приділяється контролю стану
нирок через перевірку таких показників: креатиніну; eGFR (швидкості клубочкової
фільтрації) та альбуміну в сечі.
Отож, як саме ці показники допомагають оцінити стан нирок і чому їх варто
контролювати розповіла сімейна лікарка Ольга Данчівська.
Креатинін — це залишковий продукт розпаду м’язового білка.
Нирки працюють як фільтр: вони постійно виводять креатинін із крові. Його рівень
залежить від способу життя, м’язової маси, прийому певних ліків.
В нормі він має такі показники: чоловіки — 62-115 мкмоль/л, а жінки — 44-95
мкмоль/л.
Високий креатинін є приводом для подальшого обстеження і може свідчити про
зниження функції нирок, ускладнений перебіг діабету, зневоднення тощо.
eGFR (швидкість клубочкової фільтрації) показує, наскільки ефективно нирки
очищають кров. Якщо eGFR знижується, це може означати, що нирки фільтрують
кров гірше, ніж потрібно.
У нормі — більше 90 мл/хв/1.73 м2.
Саме зниження eGFR може бути одним із ранніх сигналів хронічної хвороби
нирок.
Альбумін у сечі.
Альбумін — це основний білок плазми крові.
У нормі він не повинен потрапляти в сечу.
Якщо нирковий фільтр пошкоджується, альбумін може проходити крізь нього і
з’являтися в сечі. Це явище називається альбумінурією і воно є ознакою
пошкодження ниркових клубочків.
Чому потрібно контролювати ці показники?
Саме результати аналізів допомагають виявити на ранніх стадіях такі
захворювання: хронічну хворобу нирок; діабетичну нефропатію; гломерулонефрит.
Лікар наголошує, що на ранніх стадіях виявлення можна скорегувати стан людини
зміною способу життя чи корекцією супутніх захворювань (цукрового діабету,
гіпертонії). Завдяки цьому можна уникнути серйозних ризиків для життя та
дороговартісного лікування.

Тривале перебування під прямими сонячними променями може бути небезпечним. Проте не менш небезпечним може бути перебування у спекотних приміщеннях. 

З першого ж дня велика війна принесла багато випробувань. Українці,
об’єднавшись, роблять усе можливе для наближення Перемоги. Не стоять
осторонь і працівники травматологічного відділення Хмельницької міської
лікарні, в якому лікують українських воїнів, вимушено переміщених осіб і тих,
хто працює в тилу. Очолює відділення Богдан Валерійович Зембицький, знаний
в обласному центрі та за його межами травматолог, лікар вищої кваліфікаційної
категорії, член Європейського товариства хірургії плеча та ліктя.
Богдан Зембицький — хмельничанин. Тут він народився і зростав. Зі шкільних
років у нього зріло бажання допомагати рятувати людське життя, стати лікарем.
Після закінчення середньої школи вступив на лікувальний факультет Люблінського
медичного університету імені Скубішевського (Польща), який закінчив у 2003 році.
Інтернатуру проходив у травматологічному відділенні Хмельницької міської лікарні,
яке на той час очолював Олексій Іванович Стефанчук (вічна йому пам’ять). Під його
керівництвом та з допомогою лікаря Сергія Васильовича Гузара опановував тонкощі
травматології. Він сповна віддавався своїй справі, хоч попервах було нелегко
молодому лікарю. Богдан Зембицький удосконалював уміння, мало не щодня

З 12 червня 2026 року набули чинності зміни, які допоможуть українцям не витрачати час на додаткові візити до лікарів.  Отож,

У жартах про вік часто фігурують коліна як маркер старості й того, що час
невмолимо спливає. Це саме той випадок, коли у жарті лише частина жарту, а
решта — правда.
Коліна справді з віком страждають, особливо якщо про них не дбати та
ігнорувати біль і дискомфорт.
Тож у Хмельницькому обласному центрі контролю та профілактики хвороб
зібрали короткі поради від ортопеда-травматолога клінік Лама Лу Тараса
Вакара, які допоможуть запобігти захворюванням колінних суглобів.
1. Регулярні фізичні навантаження: коліна мають працювати.
Для цього треба ходити, бігати, загалом рухатися. Існують рекомендації
Всесвітньої організації охорони здоров’я щодо мінімальної активності для
дорослих.
ВООЗ радить 30 хвилин фізичного навантаження щонайменше п’ять разів на
тиждень. Але якщо людина витримує ці пів години активності, її нічого не
турбує, час можна збільшити.
2. Якісне взуття.
Тренуватися треба у хороших кросівках, а щодня ходити у хорошому взутті.
До речі, це не означає ортопедичне.

В Україні почався посилений епідеміологічний нагляд за холерою. Про це повідомили в Міністерстві охорони здоров’я України. Щороку з червня до

1. Зелена цибуля містить вітаміни та мінерали.
Вона є чудовим джерелом вітаміну К (одна середня зелена цибулина забезпечує 34% необхідного споживання для жінок), а також хорошим джерелом вітаміну А, вітаміну С і фолатів.

А ви знаєте свій артеріальний тиск? Його підвищення може свідчити про наявність гіпертонічної хвороби (артеріальної гіпертензії, АГ) — одного з найпоширеніших неінфекційних захворювань в Україні та світі. АГ охоплює близько 30-45% дорослого населення. Станом на 2024 рік цю хворобу мали близько 1,4 мільярда дорослих віком 30-79 років. З них майже половина — 600 мільйонів — не знали про це.

Віктор Володимирович МАРТЮК народився в мальовничому місті Бершадь, що на Вінниччині. Із дитинства мріяв стати лікарем-хірургом. Після закінчення в 2013 році місцевої середньої школи вступив до Вінницького національного медичного університету на лікувальний факультет. Після закінчення вишу інтернатуру проходив по хірургії на базі Вінницької лікарні швидкої та невідкладної медичної допомоги. Тут доля його звела з відомим у краї лікарем, доцентом місцевого університету Андрієм Анатолійовичем Жмуром.

Упродовж багатьох років 12 травня святкуємо День медичної сестри. Напередодні свята мені довелося побувати в урологічному відділенні Хмельницької міської лікарні, де трудяться і сестри милосердя. Їхню невтомну працю побачив на свої очі, й почув гарні відгуки про них від хворих, які лікуються тут.