Портрети

Життєві віхи полковника Садикова

Розповім про Муніра Мухамедовича Садикова — мудру, працелюбну, добродушну щиру і добру людину, якій 28 травня цього року виповнилося 85 років. Він колишній військовий, який все своє життя віддав служінню Батьківщині.

Полковник у відставці, учасник бойових дій — виконував інтернаціональний обов’язок в Афганістані, ветеран Збройних сил та Почесний ветеран України, багаторічний голова Хмельницької міської організації ветеранів. Його груди прикрашають численні ордени і медалі.
Муніру Мухамедовичу довелося проходити військову службу в багатьох місцях. Але так сталося, що пов’язав свою долю з Хмельниччиною. Тут служив у військових формуваннях. Звідси був направлений у далекий Афганістан, де пізнав усі біди війни.
Після виходу на військову пенсію, Мунір Садиков працює у спілці воїнів-афганців. Активна життєва позиція, глибока обізнаність у багатьох питаннях притаманні Садикову. Тому не випадково ветерани обласного центру обрали його головою Хмельницької міської організації.
І до громадських обов’язків він ставиться, як велить йому людське сумління. Разом з членами президії, головами первинних ветеранських організацій, яких в обласному центрі налічується 19, опікуються радощами і печалями людей похилого віку, роблять усе, аби дійти до кожного ветерана. А це клопітна праця.
Для цього голова ветеранського об’єднання співпрацює з Хмельницьким міським головою Олександром Симчишиним та депутатом міської ради, начальником управління соцзахисту населення Словяном Воронецьким. До слова, Словян Ількович постійно бере участь у заходах, які проводить ветеранська організація, підтримує її, допомагає.
Спільно з міською владою доводиться обстежувати умови проживання ветеранів, допомагати їм матеріально у важку хвилину…
А ще, завдячуючи владі (тодішній міський голова Сергій Мельник), ветеранській організації в центрі міста виділене гарне приміщення в культурно-мистецькому центрі «Ветеран». До речі, декілька років його очолював Садиков. Тут створені всі умови для плідної ветеранської роботи.
Є зал засідань, де проводяться пленуми, засідання президії, комітетів ради, заходи, приурочені визначним датам, ювілеям знаних людей. А ще тут працює ветеранський ансамбль пісні і музики «Ретро». Багаторічний керівник якого Михайло Люшня — знана на Поділлі та за його межами людина. Композитор, хоровий диригент, баяніст, один з ініціаторів проведення фестивалів ветеранських хорів у регіоні, автор понад 200 пісень, заслужений працівник культури України.
Уже стало гарною традицією після завершення заходів, які проводилися у залі, слухали виступи аматорського ансамблю «Ретро».
Прикметно, що з ініціативи Муніра Мухамедовича та Валентини Коляденко створений волонтерський центр, який десятки років очолювала Валентина Степанівна. Тут залучили до благодійної роботи 900 осіб, які працюють в усіх мікрорайонах міста. До прикладу, в мікрорайоні Книжківці, де проживає Коляденко, волонтери внесли вагому частку коштів для придбання п’яти дронів. Книжківчани співпрацюють з управлінням соцзахисту населення з розв’язання проблем людей похилого віку через благодійний фонд «Ковчег».
Нині ветерани обласного центру збирають кошти для ЗСУ, заготовляють харчі, плетуть маскувальні сітки, шиють білизну для наших воїнів. А ще в Хмельницькому діють міські центри соціальної підтримки та адаптації і соціального обслуговування (надання соціальних послуг).
Ветерани обласного центру спільно з владою вшановують героїзм Захисників та Захисниць нашої Батьківщини від російських загарбників і не забувають учасників Другої світової війни, які визволяли край від німецьких окупантів.
Так, 8 травня, в День Пам’яті та Примирення, як данину подяки й пошани до героїв Другої світової війни до військових меморіалів і пам’ятників ветерани разом з міською та обласною владою поклали квіти.
28 травня від рідних, друзів, колег, знайомих ювіляр отримає найтепліші побажання, і нехай кожне з них здійсниться. Міцного здоров’я, добра, світлих і мирних днів зичать ювіляру Хмельницька обласна організація ветеранів України та її очільник Борис Андрійович Мельник.