Командування 65-ї окремої механізованої бригади представило Максима Отінова до звання «Герой України» (посмертно).
Захищаючи Україну від агресора, 23 березня 2024 року під час виконання бойового завдання на Запорізькому напрямку, в селі Роботине, загинув наш земляк, розвідник 56-го окремого стрілецького батальйону — командир зведеної роти 65-ї окремої механізованої бригади, молодший сержант за позивним Тор — Максим Леонідович Отінов.
Максим народився 22 червня 1990 року у Волочиську. Після закінчення школи навчався у Волочиському професійно-технічному училищі, здобув професію столяра. В 2008 році був призваний на строкову службу, яку проходив у 8-му полку повітрянодесантних військ у місті Хмельницькому.
Із дитинства Максим був дуже працелюбний, завжди охоче допомагав батькові, який працював на будівництві. А в дорослому віці уже працював із батьком разом.
У 2015 році одружився. У 2019 році кохана дружина Олександра ощасливила його народженням доньки Уляни. В їхній сім’ї було багато гарних мрій, які вони прагнули втілити в життя. Мріяли подорожувати, побачити світ, але всі мрії і бажання перекреслила війна…
26 лютого 2022 року Максим Отінов записався добровольцем до Тероборони, цього ж року вступив до лав ЗСУ. Побратими розповідають, він був хоробрим і відважним воїном, не боявся небезпечних завдань і завжди був готовим прийти на допомогу. Після закінчення війни хотів продовжити військову справу і задля цього здобував вищу освіту. Не судилося…
«Ще з трьома з побратимами Тор зачищав вулиці від ворога, а потім запропонував підірвати перекриття в школі, де зазвичай ховалися штурмовики противника. Саме там із побратимом Кірпічем їх накрила міна. Бійця Кірпіча вдалося врятувати, а Макс отримав несумісні з життям поранення», — розповіли пізніше бійці.
Він був по-справжньому гарною, світлою людиною, запальним, веселим і комунікабельним, любив екстрим. Друзів мав небагато, але вони були справжні — так згадують про нього земляки та побратими.
В Максима часто брали інтерв’ю репортери, в тому числі й іноземні, і він розповів про реалії війни, про людей, які неймовірними зусиллями, стійкістю виборюють для нас завтрашній день.
Життєвий подвиг Максима Остінова, без сумніву, надихатиме нові покоління патріотів, а пам’ять про нього назавжди збережеться в наших серцях.
Gismeteo 
