Деталі
Категорія: Освіта

в суботу, 1 вересня, для школярів, батьків та вчителів Старосинявщини. На свято до навчально-виховного комплексу ЗОШ І-ІІІ ст., гімназії імені Олександра Романенка зібралася громада селища та району. Велике подвір’я ледь помістило гостей. Та це й не дивно, бо організатори заходу попрацювали на славу й на високому рівні провели його: програма була насиченою, але лаконічною. Так і має бути, щоб найменші — першокласники, не встигли втомитися. Але своїй вчительці вони, звичайно ж, розповіли перші вірші про школу.
Нині ж можна впевнено називати такі школи — гордістю, адже учні розпочинають свій навчальний рік у нових, відремонтованих і повністю укомплектованих класах. І, ясна річ, із гарним настроєм та квітами привітали своїх вчителів із святом і поспішили до класних кімнат.

Деталі
Категорія: Орбіта краєзнавця

У позаминулому столітті жінка щопонеділка вивільнялася від домашніх робіт.

Деталі
Категорія: Орбіта краєзнавця

500 років тому в другій половині вересня 1618 року татари напали на Поділля і Волинь.

Деталі
Категорія: Орбіта краєзнавця

Жінки-пасічниці і тепер рідкість. А в минулому й поготів.

Деталі
Категорія: Економіка

Взимку на вулиці, зазвичай, холодно. А буває й удома не тепло. Коли не опалюють. Тобто, коли ти живеш у Шепетівці. Торік чвари між місцевою владою та оператором мереж – ТОВ «Шепетівка Енергоінвест» – призвели фактично до зриву опалювального сезону. Люди замерзали. За рік ситуація практично не змінилася: справа про повернення до комунальної власності труб та котелень продовжує грузнути в судах. Шепетівчани знову опинилися перед реальною загрозою мерзнути й цьогоріч. Саме тому ця тема була однією з головних на черговому засіданні колегії обласної державної адміністрації.

Деталі
Категорія: Економіка

Рішення про поступову відмову від аналогового телебачення та перехід на цифрове прийняте ще в 2006 році в Женеві. «Регіональну угоду, яка стосується планування цифрової наземної радіомовної служби…» підписали десь сотня країн, починаючи (якщо йти за переліком, вказаним у документі) з Республіки Албанії, закінчуючи Республікою Зімбабве. У тому ж році на «цифру» перейшли Люксембург і Нідерланди. Для них все просто: Люксембургу, мабуть вистачило поставити один передавач — вся держава покрита сигналом. Та й Голландії не так складно: території становить лише дві Хмельниччини, причому одна п’ята — це вода. Десяток-другий станції — «цифра» є в кожному домі. Більшим країнам — це більш клопітне завдання. Але за десять років всі держави на захід від України відмовилися від аналогового телебачення. А ще, до прикладу, США — 2009 рік, Австралія та Японія — 2011, Китай — 2016-й. Навіть Білорусь вже три роки живе в сучасному телесвіті. Україна, як то часто буває, десь заблукала на периферії процесу.
«Регіональна угода…», яку ми затвердили в серпні 2010 року, передбачала перехідний період до 17 червня 2015. Який нині рік? А ми все переходили та готувалися весь цей час. Причому готовність видається сумнівною. Аналізу можливостей веж покрити всю територію України не здійснено. Наявність «білих плям» на карті — територій без сигналу — не вивчена. Зараз, вже після запуску цифрового мовлення, все це «з коліс» виправлятиметься. Бо ще чекати та відтягувати запровадження цифри було навіть не солідно. Й так спізнилися й відстали. Отже, наразі ми зажили з новим телебаченням, а докладніше розповісти про нього погодилася представник Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення у Хмельницькій області Олена ГАВІНСЬКА.

Деталі
Категорія: Культура

Три дні на березі Південного Бугу в обласному центрі проходив запальний фестиваль RespublicaFEST — один із найбільших музичних та street-art фестивалів, котрий щорічно  відбувався у Кам’янці-Подільському, запрошуючи  близько десяти тисяч  відвідувачів.  Фестиваль Respublica — учасник рейтингу «100 кращих подій для українського туризму» (Traveling Marketing 3D). Єдиний представник України у міжнародному проекті Google Street Art Project. Фестиваль дебютував у 2011 році та досі лишається чи не єдиним некомерційним проектом в Україні.

Деталі
Категорія: Портрети

У перші дні липня 67-річну Зіновію Іллівну Пастернак з власної хати, що у Слобідці-Глушковецькій, заледве живу, з великими пролежнями, з украй низьким (що й лікарі боялися транспортувати) тиском, винесли й таки повезли до районної лікарні — на цьому наполягли люди. Так, це громада піднялася на захист своєї односельчанки. І це громада достукалася до влади, яка, власне,  сама повинна була все це робити, бити в усі дзвони, аби врятувати людське життя.
 Тоді багато газет і телеканалів розповіли про цю історію, у яку, здається, важко повірити. Тоді ще Зіновія Іллівна була живою. На жаль, 21 липня, після лікування в реанімаційному та терапевтичному відділеннях райлікарні, жінка померла. Цими днями якраз сорок днів минуло, вічна їй пам’ять. Але чому ж сталася така трагічна подія? Адже за самотньою жінкою наглядала соціальний робітник. Так-от якраз соціального робітника люди й звинувачують. Зокрема, в тому, що вона споювала Зіновію Іллівну горілкою.
 Втім усе, як кажуть, по порядку.

Деталі
Категорія: Економіка

Агроформування Хмельниччини уже остаточно впоралися зі збором ранніх зернових культур.

Деталі
Категорія: Освіта

Найбільша кількість першачків — понад чотири тисячі — цьогоріч пішла до шкіл Хмельницького. Це рекорд за останні п’ятнадцять років. І, як відомо, вони розпочнуть навчання із 12-річним терміном за програмою «Нової української школи».

  1. Полювання... на євробляхи
  2. Зцілителі сердець та душ
  3. Постав, дитино, свічку за здоров’я
  4. День незалежності в Хмельницькому