Унікальна архітектурна пам’ятка – розкішний палац у стилі англійської неоготики, розташований на Старокостянтинівщині в селі Новоселиця. Його фасад прикрашений аркадним під’їздом для карет, а над ним споруджена тераса для відпочинку. Побудовано палац близько 1820 року за кошти Людовіка Гіжицького.

Історія каже, що Бартоломей Гіжицький, який, до речі, служив при королівському дворі Польщі, був доволі впливовою особою на Волині.
Його син Каетан Гіжицький успадковує Новоселицю, однак своєю резиденцією він обирає Краснопіль, де будує палац, один з перших у стилі англійської неоготики в Україні. Можливо, звідси пішла майже сімейна традиція будувати неоготичні резиденції. А от молодший брат Каетана залишається в Новоселиці, і за сприяння його сина – Людовіка Гіжицького – будується схожий палац у стилі англійської неоготики.
Одночасно з будівництвом палацу йшла закладка парку, роботами в якому здебільшого керував син Людовіка Гіжицького – Франциск Ксаверій, автор багатьох творів на тему прикраси садиб. У кінці ХІХ століття палац був перебудований, після чого будівля набула безліч декоративних елементів. Син і онук Людовіка пов’язали своє життя з Австро-Угорщиною – вони досягли титулів графа, однак про маєток не забували і періодично в ньому бували.
Проте останнім Гіжицьким, який володів палацом, був Йосип, зять посла США в Австро-Угорщині. У 1912 році Йосип Гіжицький продає палац місцевому магнату (за іншою версією програє в карти) Йосипу Потоцькому, який мав величезні володіння на Волині. Палац був йому непотрібний, тож він здає його в оренду Стефану Щуцькому та його дружині Софії Коссак – це видатна польська письменниця, яка застала події 1917–1919 років і описала їх у книжці «Пожарище».
Події Першої світової війни позначилися і на будівлі палацу, який постраждав, але пізніше був відновлений. За радянського часу будівля часто міняла своє призначення і зараз у палаці міститься аграрний ліцей, а навколишній парк має статус парку-пам’ятки садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення  – «Новоселицький парк».