Батьківські уроки — на все життя

Дитинство і юність Лідії ЗАГОРУЙ минуло в селі Сошне на Ізяславщині — в краю мальовничих озер і мрійливих дібров. Батькові Михайлу Івановичу — учаснику Другої світової війни та матері Марії Корніївні — передовій ланковій донька завдячує звичкою вставати до зорі і трудитися, не покладаючи рук.

— Будь завжди справедливою і чесною, донько. Як ставитимешся до людей, так і тобі озоветься, полюбляв повторювати батько, — пригадує Лідія Михайлівна. — Перші батьківські уроки — на все життя. То уроки людяності і добра, любові до ближнього. Нині їх передаю дітям, онукам.
По закінченні 8-ми класів місцевої загальноосвітньої школи у 1968 році, дівчина вступила до Шепетівського сільськогосподарського технікуму. Отримала диплом бухгалтера. Працювала у колгоспі в рідному селі обліковцем у тракторній бригаді. Потім за сімейними обставинами переїхала на Житомирщину. Там довелося трудитися на різних посадах. Опісля знову повернулася до Ізяслава, де понад 35 років поспіль працювала агентом в НАСК “Оранта”. Допомагала людям у страхуванні майна, худоби тощо. За що вони їй щиро дякували.
Після виходу на пенсію, Лідія Загоруй сповідує активну життєву позицію. Брала активну участь в роботі Ізяславської районної організації ветеранів, яку очолила в 2017 році. Нині це ветеранське об’єднання територіальної громади. І до громадських обов’язків вона ставиться, як велить її людське сумління. Разом з членами президії, головами первинних ветеранських організацій, яких в Ізяславській територіальній громаді 11, опікуються радощами і печалями 1800 людей поважного віку. А це копітка робота — дійти до кожного ветерана!

Для цього вона співпрацює з головою Ізяславської територіальньої громади Сергієм Вадимовичем Шлегелем, а також зі старостами сіл. Вони вітають довгожителів з ювілеями, дякують за невтомну працю, вручають подарунки, квіти.
Скажу, без перебільшення, внесок Лідії Михайлівни у розвиток ветеранського руху неможливо переоцінити. Як в мирний час, так і в годину воєнного лихоліття. Вона вміє організувати роботу так, аби розвивати волонтерську діяльність, допомагати вирішувати медико-соціальні питання ветеранів, які переїхали на Ізяславщину з місць бойових дій.
З початком повномас- штабного вторгнення російської федерації в Україну ветерани громади активно допомагають ЗСУ та роблять усе можливе для наближення нашої Перемоги. Вони збирають кошти, заготовляють харчові продукти, ліплять вареники, печуть пиріжки, плетуть маскувальні сітки тощо.
Активно підтримують Ізяславські ветеранські організації також обласний госпіталь ветеранів війни. Вони постійно передають лікувальному закладу картоплю, овочі, фрукти. До слова, таку ж допомогу надають й іншим лікувальним закладам обласного центру.
В Ізяславській територіальній громаді, вшановуючи сучасних захисників України, не забувають і героїв минувшини. Тут ветерани під керівництвом Лідії Загоруй разом з представниками влади беруть активну участь в урочистих заходах, присвячених визволенню краю від німецько-фашистських загарбників та 8 травня в День пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939-1945 років. Вони регулярно покладають квіти до могил загиблих визволителів краю.
Гарні, теплі відгуки про Лідію Михайлівну також почув від заступника голови обласної ради ветеранів Миколи Хайнецького.
Невтомна праця Лідії Загоруй відзначена медаллю “За вагомий внесок у розвиток Ізяславщини”, почесними грамотами та цінними подарунками.
До речі, Л. М. Загоруй та ветерани краю є прихильниками газет — обласної “Подільські вісті” та всеукраїнської “Ветеран України”.